Ухвала

від 23.07.2013 по справі 815/2094/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2013 р.Справа № 815/2094/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М. Г

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Градовського Ю.М.,

Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Максималекс» до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

15.03.2013 року приватне підприємство «Максималекс» (далі - ПП «Максималекс») звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі - ДПІ) про визнання протиправними та скасуванні ППР від 08.01.2013р. № 0000102301 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за травень 2012р. на 17 427 грн., № 0000112301 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на суму 2 132,5 грн., в т.ч. за основним платежем на 1 706 грн., штрафними санкціями - 426,5 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі висновків акту позапланової невиїзної документальної перевірки з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства при здійсненні господарської операції з ТОВ «Спецагроресурс» за вересень 2012р. В зв'язку з відсутністю у контрагента позивача виробничих та трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарських операцій, ДПІ не встановила факт здійснення позивачем господарської операції із зазначеним контрагентом. Позивач зазначає, що висновки податкового органу ґрунтуються на припущеннях та спростовуються наявністю первинних бухгалтерських та податкових документів.

Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на законність та правомірній дій органу ДПІ при складанні акту перевірки та прийнятті оскаржуваних повідомлень-рішень. На підставі викладеного, просив у позові відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року позовні вимоги задоволено. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ від 08.01.2013р. № 0000102301 та № 0000112301.

Не погодившись із прийнятим рішенням, ДПІ подало апеляційну скаргу, в який ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, в зв'язку з тим, що вона прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняттям нової про відмову у задоволенні позову.

В зв'язку із неявкою сторін, відповідно п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи наступні обставини.

ПП «Максималекс» (код ЄДРПОУ 36502614) зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 01.06.2009р., з того ж часу взято на податковий облік в ДПІ, є платником ПДВ. Основним видом діяльності є оптова торгівля хімічними продуктами (КВЕД 51.55.0), на здійснення якої позивач отримав спеціальний дозвіл (стор.2 акту перевірки, а.с.9-11).

В період з 21 по 24 грудня 2012р. працівником ДПІ проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПДВ та податок на прибуток при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Спецагроресурс» (код ЄДРПОУ 38112611) за вересень 2012р., за наслідками якої 24.12.2012р. складений акт № 2716/22-34/36502614/124.

В ході перевірки встановлено порушення позивачем:

- 185, п.188.1 ст.188, п.198.2 ст.198, ст.200 ПК України, внаслідок чого завищене від'ємне значення з ПДВ на 17 427 грн., та заниження суми ПДВ на 1 706 грн.

До таких висновків ДПІ прийшла внаслідок неврахування господарської операції з ТОВ «Спецагроресурс», виходячи з податкової інформації про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій контрагентом позивача, внаслідок відсутності в нього трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів (стор.4-5 акту перевірки).

За висновками акту перевірки ДПІ 08.01.2013 року складені податкові повідомлення-рішення:

- № 0000102301 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за травень 2012р. на 17 427 грн.,

- № 0000112301 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на суму 2 132,5 грн., в т.ч. за основним платежем на 1 706 грн., штрафними санкціями - 426,5 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивачем реальність здійснення господарських операцій підтверджена первинними бухгалтерськими та податковими документами.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважає їх законними та обґрунтованими.

Предметом дослідження в ході перевірки ДПІ була господарська операція позивача з ТОВ «Спецагроресурс» по придбанню засобів захисту рослин (насіннєвого матеріалу/мінеральних добрив) за договором поставки від 26.06.2012р. № 2606-1 (а.с.99-100).

За обставинами справи поставка товару відбулась 07.09.2012р., що підтверджується видатковою, податковою накладною, а також рахунком-фактурою (а.с.97-98). Розрахунок між підприємством проводився у формі взаємозаліку, що підтверджується відповідним актом від 26.12.2012р. (а.с.98 зв.). Крім того, на підтвердження виконання умов договору позивачем надані відомості про оприбуткування на склад отриманого від ТОВ «Спецагроресурс» у вересні 2012р. товару (а.с.79).

ДПІ не посилається на невідповідність вимогам законодавству вищевказаних первинних документів, а також не заперечує проти того факту, що вказаний контрагент на момент проведення операцій із позивачем мав право на виписку податкової накладної, оскільки був зареєстрований як платник податку на додану вартість.

З наведеного слідує, що висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог пунктів ст.198 ПК України у вигляді не підтвердження належним чином складеними первинними документами та податковими накладними податкового кредиту з ПДВ по операції з ТОВ «Спецагроресурс» є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і спростовуються іншими доказами по справі.

Доводячи товарність господарської операції із ТОВ «Спецагроресурс», позивач зазначає, що отримані від цього постачальника засоби захисту рослин в подальшому реалізовані СТОВ «Олексіївське», СТОВ «Мир», решта - 25.12.2012р. повернута ТОВ «Спецагроресурс» (а.с.84-95).

Підставою для зменшення податкового кредиту позивача ДПІ вважала достатньою наявність податкової інформації про відсутність у ТОВ «Спецагроресурс» достатньо кількості працівників (4 особи), складських приміщень, виробничих потужностей, необхідних для здійснення господарської діяльності, що відображено в довідці ДПІ Бабушкінського району м.Дніпропетровська від 26.10.2012р. № 179/224/38112611 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Спецагроресурс» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із контрагентами за вересень 2012р.».

З такими висновками ДПІ колегія суддів погодитися не може з огляду на наступне.

При вирішенні даного спору колегія суддів враховує, що будь-які первинні документи (у тому числі договори, накладні, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, про що вірно було зазначено судом першої інстанції.

В той же час, з урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларована позивачем операція з придбання товару від ТОВ «Спецагроресурс» в реальності не виконувалась, а мало місце лише документування цієї операції з метою завищення валових витрат та податкового кредиту без фактичного отримання від неї товарів чи послуг. Але такі дії тягнуть за собою кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України для тих, хто їх вчиняє.

У даній справі ДПІ не посилається на факти вчинення представниками сторін по договору таких дій, і не надає докази притягнення їх до відповідальності за такі дії.

Крім посилань на акт ДПІ про проведення зустрічної звірки ТОВ «Спецагроресурс», відповідач не надав достовірних доказів фіктивності задекларованих позивачем операцій з придбання товарів та робіт у цих контрагентів. В той же час зазначений акт ДПІ не може бути належним доказом порушень позивачем вимог податкового законодавства.

До того ж, згідно висновку економічного дослідження судового експерта Ліщінської Є.П. висновки податкового органу, викладені в акті перевірки ПП «Максималекс» від 24.12.2012р. № 2716/22-34/36502614/124, документально та нормативно не обґрунтовані (а.с.36-44).

Наявний в матеріалах справи акт ДПІ Бабушкінського району м.Дніпропетровська від 26.10.2012р. № 179/224/38112611 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Спецагроресурс» свідчить про декларування контрагентом позивача податкових зобов'язань про взаємовідносинам з позивачем у вересні 2012р. (а.с195).

Колегія суддів зазначає, що встановлені податковим органом будь-які факти незаконної діяльності контрагента платника податків повинні оцінюватися судом з урахуванням можливої обізнаності позивача щодо таких обставин, або наявної у позивача реальної можливості з'ясувати їх.

Лише сам факт наявності господарських відносин з контрагентом, який порушує податкове законодавство, не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту чи валових витрат, оскільки платник податків може бути необізнаним стосовно таких порушень та дійсних намірів тих фізичних осіб, які представляють його контрагента.

Стосовно механізму підтвердження платниками податків реальності тих господарських операцій, по яким були сформовані валові витрати та податковий кредит з ПДВ, слід зазначити, що такий механізм законодавством України не визначений. Податковий кодекс України визначає лише вимоги щодо документального підтвердження задекларованих сум податкового кредиту та валових витрат, які, як зазначено вище, були дотримані позивачем.

Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, судова колегія вважає, що висновки відповідача про нереальність господарської операції і, як наслідок, неправомірне включення позивачем до податкової звітності сум ПДВ по операції з ТОВ "Спецагроресурс» за вересень 2012р., не відповідають обставинам справи, є такими, що не підтверджені достатніми та належними доказами, в зв'язку з чим винесені на підставі цього акту перевірки спірні податкові повідомлення-рішення не можуть вважатися законними та обґрунтованими, а тому правильно скасовані судом першої інстанції.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду 1-ї інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: Ю.М.Градовський

Суддя: К.В.Кравченко