Постанова

від 01.08.2013 по справі 821/2236/13-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2013 р. 10 год. 20 хв.Справа № 821/2236/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

при секретарі: Якущенко К.Ю.,

за участю:

представників позивача - Сидоренка І.В., Кашуби - А.В.,

представників відповідача - Нечай А.Ю., Когута В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом приватної виробничо-комерційної фірми "Славута"

до Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Приватна виробничо-комерційна фірма "Славута" (далі - ПВКФ "Славута", позивач) звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Білозерському районі, відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20 березня 2013 р. №№ 0000332200 та 0000342200, якими підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 24 325,00 грн., в тому числі за основним платежем на 19 460,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 4 865,00 грн., та суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 7 467,25 грн., в тому числі за основним платежем на 7 304,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 163,25 грн.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені вимоги, пояснили, що відповідачем було проведено перевірку підприємства, складено акт, на підставі якого прийняті спірні рішення. Ці рішення є наслідком протиправної оцінки податковим органом господарських операцій ПВКФ "Славута" з ПП ВКФ "Варіатор - Плюс" та з ПП "Градостройінвест -СВ", яка полягає у визнанні їх безтоварними та такими, що мають ознаки фіктивності.

Позивач вважає, що відповідачем при проведенні перевірки не з'ясовано усіх фактичних обставин здійснення ПВКФ "Славута" господарських операцій, односторонньо та не в повному обсязі досліджено первинні документи, що підтверджують придбання послуг, невірно застосовано до спірних правовідносин норми чинного законодавства, що призвело до помилкових висновків про нікчемність правочинів, визначення грошових зобов'язань, та застосування санкцій.

На переконання позивача, він виконав всі вимоги ПК України щодо відображення спірних операцій у податковій звітності, всі операції підтверджені податковими накладними та бухгалтерськими документами, а тому у відповідача не було підстав для виключення цих операцій зі складу витрат та податкового кредиту підприємства.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні. Відповідач вважає, що для формування податкового кредиту та витрат у перевіреному періоді позивач використав безтоварні операції з поставки товарів від ПП ВКФ "Варіатор - Плюс" та з ПП "Градостройінвест-СВ", в даному випадку мало місце лише документальне оформлення господарських операцій. Відсутність фактичних поставок товарів не дозволяє використати їх у оподатковуваній господарській діяльності позивача і, як наслідок, не дозволяє враховувати ці операції при формуванні витрат та податкового кредиту.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПВКФ "Славута" як юридична особа зареєстроване 24 липня 1998 р., як платник податків перебуває на податковому обліку в ДПІ у Білозерському районі та є платником податку на додану вартість.

Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 15.03.2012 р. № 143/22/30069323, складеного за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з контрагентами ПП ВКФ "Варіатор - Плюс" за період з 01.07.2011 р. по 30.09.2011 р. та з ПП "Градостройінвест-СВ" за період з 01.04.2012 р. по 30.06.2012 р. (далі - акт № 143).

За змістом акта № 143 відповідачем встановлено, що в перевірених податкових періодах ПВКФ "Славута" здійснювало документування таких господарських операцій з названими контрагентами:

з придбання у ПП ВКФ "Варіатор - Плюс" піску у кількості 673,26 тонн, вартістю 34 700,00 грн., в тому числі ПДВ - 5 783,33 грн., (податкова накладна від 30.08.2011 р. № 164) та вантажного автомобіля МАЗ 5549 вартістю 38 632,62 грн., в тому числі ПДВ 6 438,77 грн. (податкова накладна від 30.08.2011 р. № 136);

з придбання в ПП "Градостройінвест-СВ" дизельного палива у кількості 4 800 літрів, вартістю 43 430,00 грн., в тому числі ПДВ - 72 238,40 грн. (податкова накладна від 29.05.2012 р. № 105).

Разом з тим, податковий орган дійшов висновків про відсутність реально вчинених позивачем операцій з ПП ВКФ "Варіатор - Плюс" та з ПП "Градостройінвест-СВ", та, як наслідок, юридичну дефектність відповідних первинних документів, та вважає, що позивачем порушено:

пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 7 304,00 грн., у тому числі за ІІ-ІІІ квартали 2011 року на 6 651,00 грн., ІІ квартал 2012 року на 653,00 грн.;

п.п. 198.1, 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 19 460,00 грн., в тому числі за серпень 2011 року на 5 783,00 грн., за травень 2012 року 7 238,00 грн.

Як вбачається судом з акта перевірки та пояснень представників відповідача, наданих в судовому засіданні, підставою для таких висновків стали:

- акт від 21.05.2012 р. № 213/22/4/2386888 про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій ПП ВКФ "Варіатор - Плюс" з постачальниками та покупцями за вересень 2011 р.;

- акт від 11.07.2012 р. № 98/15-3/34555182 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Градостройінвест-СВ" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період 01.02.2012 р. по 29.02.2012 р. та з 01.05.2012 р. по 31.05.2012 р.;

- відсутність товарно-транспортних накладних.

За інформацію відповідача ПП ВКФ "Варіатор - Плюс" має категорію "податкова яма", директор Ланяк Ю.А. від спілкування з працівниками ГВПМ ДПІ у м. Херсоні ухиляється, що свідчить про формальне виконання ним обов'язків директора підприємства, за податковою адресою ознак діяльності ПП ВКФ "Варіатор - Плюс" не встановлено, у підприємства відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих операцій.

Щодо ПП "Градостройінвест-СВ", то відповідач посилається на те, що станом на липень 2012 р. це підприємство відсутнє за податковою адресою, засновник, директор та бухгалтер цього підприємства Миргородський Б.М. в телефонній розмові відмовився з'являтися до ДПІ у м. Херсоні, за результатами аналізу звітності ПП "Градостройінвест-СВ" та баз даних ДПС України у підприємства не встановлені основні фонди, складські приміщення, автотранспортні засоби, наймані працівники.

В акті перевірки відповідач стверджує, що ознаками "нереальності" здійснення ПП ВКФ "Варіатор - Плюс" та ПП "Градостройінвест-СВ" господарської діяльності є: безпідставно віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, не підтверджених з боку контрагентів-постачальників, відсутність кваліфікованого персоналу, незначний штат працюючих осіб при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, в тому числі за спеціальною освітою, наявність в штаті тільки керівних посад, відсутність основних фондів, у тому числі транспортних засобів, приміщень для зберігання товарів тощо.

Наведені обставини, на думку відповідача, дають підстави вважати, що операції ПП ВКФ "Варіатор - Плюс" та ПП "Градостройінвест-СВ" з підприємствами-контрагентами вчинені без мети реального настання правових наслідків, без економічної вигоди, виключно з метою формування додаткового ланцюга проходження товарно-матеріальних цінностей, податкового кредиту та витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності. Єдиною метою проведення фактично не здійснених господарських операцій є отримання підприємством податкової вигоди.

Надаючи оцінку позиціям сторін, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та приписи законодавства.

За змістом ст. ст. 138-146, 198-200 ПК України до складу витрат та податкового кредиту відносяться вартість отриманих товарів (послуг) та сплачений (нарахований) при цьому ПДВ, які пов'язані із здійсненням господарської діяльності платника податків. Ознакою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її спрямованість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах.

Відтак, правильність формування платником податків витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів (послуг).

Дослідивши господарські операції між позивачем та його контрагентами-постачальниками ПП ВКФ "Варіатор - Плюс" та ПП "Градостройінвест-СВ", суд дійшов висновку, що вони носять реальний характер та не мають ознак фіктивності.

За актом перевірки ПВКФ "Славута" до видів діяльності, які мало право здійснювати підприємство в перевіреному періоді, належали: "оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням", "виготовлення виробів із бетону для будівництва", "інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах", вантажний автомобільний транспорт", "інша допоміжна діяльність у сфері транспорту".

Господарські операції з придбання позивачем у ПП ВКФ "Варіатор - Плюс" піску та вантажного автомобіля МАЗ 5549, а в ПП "Градостройінвест-СВ" - дизпалива, підтверджується:

- договором поставки від 01.08.2011 р. № 13, укладеним ПВКФ "Славута" та ПП ВКФ "Варіатор - Плюс" та доповненнями до цього договору;

- видатковими накладними;

- податковими накладними;

- оборотно-сальдовими відомостями;

- свідоцтвом про державну реєстрацію транспортного засобу МАЗ 5549;

- технічним паспортом на вантажний автомобіль МАЗ 5549 ВТ 5740 АТ (відображено в акті перевірки);

- інвентарною карткою обліку основних засобів 01 на вантажний автомобіль МАЗ 5549 ВТ 5740 АТ;

- актом вводу в експлуатацію від 03.10.2011 р., згідно якого вантажний автомобіль МАЗ введено в експлуатацію у жовтні 2011 р. та згідно наказу про облікову політику підприємства № 1 застосовано прямолінійний метод нарахування амортизації (відображено в акті перевірки);

- товарно-транспортними накладними та реєстрами подорожніх листів як доказами транспортування піску (копії надані суду; згідно з поясненням Сидоренка І.В. транспортування здійснювалось транспортними засобами, що належать йому на праві приватної власності, Сидоренка І.В. надав суду копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів);

- штатним розписом ПВКФ "Славута", згідно з яким на підприємстві передбачено дві посади водія, та копіями наказів про прийняття на роботу на посади водіїв ОСОБА_6 та ОСОБА_7;

- товарно-транспортною накладною про перевезення дизпалива автомобілем МАЗ ВТ 5740 АТ (копія надана суду);

- подорожнім листом про перевезення дизпалива (відображено в акті перевірки);

- виписками з банківських рахунків (докази розрахунків позивача з контрагентами).

Суд не може погодитись з відповідачем, що ненадання до перевірки товарно-транспортних накладних є беззаперечним доказом безтоварності господарських операцій. Досліджені судом в ході судового розгляду докази, в тому числі і ті, які були предметом перевірки податкового органу, свідчать про фактичне проведення спірних господарських операцій.

Посилання відповідача на відсутність за місцем реєстрації ПП ВКФ "Варіатор - Плюс" станом на травень 2012 р. та ПП "Градостройінвест-СВ" станом на липень 2012 р. (згідно з висновками ГВПМ ДПІ у м. Херсоні), суд до уваги не бере, оскільки господарські операції мали місце в серпні 2011 р. та травні 2012 р., відповідно.

Крім того, чинним законодавством України не встановлено норм щодо кількості працівників, вартості основних фондів підприємства, наявності власних або орендованих складських приміщень та інших матеріальних ресурсів, при недотриманні яких підприємство вважається таким, що не може здійснювати господарську діяльність, а також не визначено ознак, які вказують на здійснення господарської діяльності підприємством за юридичною чи податковою адресою.

Контролюючим органом не надано суду належних доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, що інформація, яку місять документи, надані позивачем до суду на обґрунтування своїх вимог, не відповідає дійсності, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів в господарській діяльності, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, про те, що позивач діяв без належної обачності й обережності, про наявність взаємопов'язаності позивача та його контрагента, що позивач отримував податкову вигоду з порушенням приписів податкового законодавства і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти та, що без участі покупця податкова вигода не могла бути одержана.

Суд вважає, що не може бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит порушення податкового законодавства іншими контрагентами по ланцюгу постачання.

За приписами пп. 16.1.2-16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

При здійсненні господарської операції з боку позивача обов'язковому контролю підлягають наявність у постачальника дозвільної документації на складання податкової накладної, відповідність реквізитів податкової накладної фактичним даним на момент вчинення правочину та фактична наявність товару або здійснення роботи чи послуги, отримання (надання) яких документуються сторонами господарської операції.

Законодавством України не передбачено обов'язок суб'єкта господарювання здійснювати контроль за дотриманням закону іншими платниками податків. Такий контроль покладено на органи державної податкової служби.

Неможливість здійснення податковим органом перевірок постачальників позивача в ланцюгах постачання чи уникнення керівника контрагента позивача від спілкування з податківцями, - не є достатньою підставою для визнання недійсними юридично значимих дій названих підприємств з іншими суб'єктами господарювання з моменту їх державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру, а також не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Оскільки у позивача наявні належним чином оформлені податкові накладні, ним сплачено постачальнику у повному обсязі податок на додану вартість у складі вартості поставлених товарів, належним чином оформлені та здані до ДПІ податкові декларації, тобто позивачем виконані всі вимоги податкового законодавства щодо формування податкового кредиту та валових витрат, то, відповідно, він має право на врахування у складі витрат вартості придбаних товарів (послуг) та віднесення до податкового кредиту сплачених сум ПДВ.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В порушення ч. 2 ст. 71 КАС України ДПІ у м. Херсоні як суб'єкт владних повноважень не довела правомірність спірних податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин суд задовольняє позовні вимоги повністю.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив :

Позовні вимоги приватної виробничо-комерційної фірми "Славута" до Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області Державної податкової служби задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області Державної податкової служби від 20.03.2013 р. №№ 0000332200 та 0000342200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватної виробничо-комерційної фірми "Славута" (ідентифікаційний код 30069323) судовий збір у сумі 317,94 грн. (триста сімнадцять гривень дев'яносто чотири копійки).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 06 серпня 2013 р.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 8.2.1