Рішення

від 05.08.2013 по справі 922/2497/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2013 р.Справа № 922/2497/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

розглянувши справу

за позовом ТзОВ "Одекс" до ТОВ "А.Д.С.", м. Харків про стягнення коштів за участю сторін:

позивач- Кривенко О.

відповідач - не з*явився

ВСТАНОВИВ:

В червні 2013 року до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Одекс" ( надалі - позивач) та просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Д.С" ( надалі - відповідач) суму основного боргу 79 730 грн., пені 5 045,93 грн., відсотки за неправомірне користування чужими грошима - 2 522,96 грн., 3 % річних - 1 009,19 грн. Судовий збір покласти на відповідача.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 15/12 про транспортно - експедиційне обслуговування від 10.07.2012 року.

Розпорядженням начальника відділу кадрової роботи та державної служби від 08.07.2013 року справа за № 922/2497/13 була призначена на повторний автоматичний розподіл. Автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області справу призначено для розгляду судді Лавровій Л.С.

02.08.2013 року до суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог в яких, останній просить суд стягнути з відповідача 79 730 грн. заборгованності за договором, пені 4 228,09 грн., 3 % річних - 1 755,26 грн., всього 85 713,35 грн.

Враховуючи, що згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Суд продовжує розгляд справи з урахуванням уточнених позовних вимог.

Згідно положень ст.ст. 4-3, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

10.07.2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 15/12 про транспортно - експедиційне обслуговування ( а.с.11-14). Предметом даного договору є перевезення вантажів по території України та держав СНД, а також регулювання взаємовідносин сторін при наданні Експедитором інших транспортно -експедиційних послуг за дорученням Замовника ( п.1.1 договору).

Так, у відповідності до умов договору, за письмовою заявкою відповідача, позивач зобов*язався проводити відповідні заходи, які направлені на забезпечення перевезення вантажів відповідача, які розраховуються за відповідними ставками за перевезення заявлених вантажів та надавати їх для погодження ( п.2.1.1). Відповідач зобов*язався з метою формування тарифів на перевезення вантажу, надіслати позивачу письмову заявку з вказанням об*єму перевезення вантажу в слідуючій формі : маршруту перевезення, найменування вантажу, код СНД, код ЕТСНГ ; об*єм перевезення, вантажопід*ємність ( п.3.1 договору). Оплату сторони погодили провести наступним чином, згідно виставленого рахунку позивача. ( п.4.1 договору). Кінцевий розрахунок по платежам проводиться по закінченню перевезення на протязі 5 банківських днів після підписання сторонами даного договору та акту приймання - передачі виконаних робіт ( 4.5 договору).

За приписами статей 638, 639 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов"язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

В обгрунтування позовних вимог, позивачем надані наступні рахунки № 159-08-12 від 18.08.2012 року на суму 33 250 грн. ( а.с.15), № 167-09-12 від 04.09.2012 року на суму 18 640 грн. ( а.с.16), рахунок № 172-09-12 від 07.09.2012 року на суму 100 000 грн. ( а.с.17), рахунок № 238-12-12 від 03.12.2012 року на суму 62 194 грн. ( а.с.18), рахунок № 250-12-12 від 12.12.2012 року на суму 37 280 грн. ( а.с.19) на загальну суму 251 364 грн.

Також, позивачем надані двусторонні акти приймання - передачі експедиторських послуг , які надані по договору № 15/12 від 10.07.2012 року від 30.09.2012 року на суму 79 978 грн. (а.с.20), від 30.11.2012 року на суму 127 317 грн. ( а.с.21), від 31.12.2012 року на суму 40 036 грн. ( а.с.22). Всього на суму 247 331 грн.

Відповідачем було здійснено часткову оплату на загальну суму 167 601 грн. (а.с.34-39), тобто сума боргу становить 247 331 грн. - 167 601 грн. = 79 730 грн.

На виконання п.4.5 договору кінцевий розрахунок по платежам проводиться по закінченню перевезення на протязі 5 банківських днів після підписання сторонами даного договору та акту приймання - передачі виконаних робіт .

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідач частково не розрахувався за надані послуги, в зв*язку з чим перед позивачем утворився борг в розмірі 79 730 грн. який підлягає стягненню з відповідача.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України (постанови від 24.10.2011 № 25/187, від 07.11.2011 № 5002-2/5109-2010); За таких обставин, позовні вимоги в частині пені є доведеним матеріалами справи та підлягають задоволенню в сумі 4 228,09 грн.

Щодо стягнення з відповідача суми 3% річних - 1 755,26 грн., нарахування 3% річних по грошових розрахунках є визначеною законом платою боржника за користування грошовими коштами кредитора. При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних є доведеним матеріалами справи та підлягають задоволенню в сумі 1 755,26 грн.

Що стосується нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами, судом встановлено наступне, що статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 3 ст. 198 ГК України визначено, що відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Договором № 15/12 від 10.07.2012 року не встановлено розмір процентів за користування чужими грошовими коштами, а тому застосування положень ст. 1048 ЦК України позивачем є неправомірним. Враховуючи, що позивач уточнив позовні вимоги та не просить суд стягнути їх у заяві від02.08.2013 року, суд керуючись ст. 80 п.1-1 ГПК України, суд припиняє провадження в стягненні 2522,96 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1,2,33,49, 75,82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Прийняти до розгляду заяву про зменшення позовних вимог.

Позовні вимоги задовільнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Д.С" (м. Харків, вул. Олімпійська, буд.1 кв.52 код ЄДРПОУ 34952875) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕКС" ( м. Одеса, Приморський район, вул. Середньофонтанська, буд.30 кв.8 р/р 26008315700 в АБ "Південний" м. Одеса, МФО 328209) суму основного боргу 79 730 грн., пені 4 228,09 грн., 3 % річних - 1 755,26 грн. судовий збір 1720,50 грн.

В частині стягнення суми 2522,96 грн. провадження припинити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.08.2013 р.

Суддя Лаврова Л.С.