Постанова

від 06.08.2013 по справі 804/8713/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2013 р. Справа № 804/8713/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтепаненко В.В. при секретаріНовченко Є.Ю. за участю: представника позивача представника відповідача Баден О.В. Овсяникової Л.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Технотрейд» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, товариство з обмеженою відповідальністю «Матадор» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технотрейд» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, товариство з обмеженою відповідальністю «Матадор» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки, в частині правовідносин та реальності здійснення господарських операцій позивача з товариством з обмеженою відповідальністю «Матадор» з підстав, викладених у позовній заяві, а самостійна зміна відповідачем в Деталізованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акту перевірки без прийняття податкового повідомлення-рішення порушує права та інтереси позивача.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмові заперечення, зазначивши, що висновки про вчинені позивачем порушення, зроблені в акті перевірки, відповідають фактичним обставинам, у зв'язку з чим представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Третя особа у судове засідання не з'явилась, про дату час та місце судового засідання повідомлялась належним чином шляхом направлення повістки на адресу відповідача, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, рекомендованим поштовим відправленням, але повернута на адресу суду у зв'язку із неврученням.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Технотрейд» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Матадор» (код ЄДРПОУ 31820299) за період з 01.10.2011 року по 31.10.2011 року, за результатами якої складено акт №1153/22-2/32816313 від 22.04.2013 року.

Згідно висновків акту під час перевірки було встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій по правочинах, здійснених ТОВ «Технотрейд» з ТОВ «Матадор», в частині придбання товару та ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ТОРГОВА КОМПАНІЯ МЕРКУРІЙ» (код ЄДРПОУ 34915875), ПП «СТРОЙМАКС ДНЕПР» (код ЄДРПОУ 36725719), ПП «ФІРМА «ГАЛЛА КРИМ» (код ЄДРПОУ 19187136), ПП «ІТАЛ КЕРАМІКА» (код ЄДРПОУ 35641104), ТОВ «ЛОГІСТІК ПАРАДІЗ» (код ЄДРПОУ 36275336), ТОВ «МИРОСТРОЙ» (і.п.н.358851227050), ТОВ «Покровська Садиба» (код ЄДРПОУ 35477357) в частині реалізації товару у період з 01.10.2011 року по 31.10.2011 року.

За результатами перевірки на підставі акту перевірки №1153/22-2/32816313 від 22.04.2013 року відповідачем внесено зміни до електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України», а саме виключено суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість по господарським відносинам позивача з ТОВ «Матадор», які були визначені позивачем у податкових деклараціях за період з 01.10.2011 року по 31.10.2011 року.

Щодо правомірності встановлення відповідачем факту відсутності реальних господарських правовідносин по ланцюгу ТОВ «Матадор» - позивач-контрагенти позивача (покупці) суд зазначає, що згідно пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно статті 1 Закону України від 16.07.1999 року №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо), які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно із пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судом встановлено, що під час перевірки позивачем надавались первинні документи, а саме договір оренди складського приміщення; договори купівлі-продажу; податкові та видаткові накладні; рахунки-фактури; реєстри отриманих та виданих податкових накладних. Факт надання зазначених документів у повному обсязі підтверджується актом перевірки №1153/22-2/32816313 від 22.04.2013 року.

Вказаними документами належним чином відображені операції щодо придбання товарів у ТОВ «Матадор», проведення документів по рахунках бухгалтерського обліку та весь рух активів та зобов'язань по підприємству. В подальшому цей товар ТОВ «Технотрейд» був реалізований іншим підприємствам на підставі відповідних господарських договорів.

Акт перевірки не містить обставин про встановлення будь-яких недоліків цих первинних бухгалтерських документів та обставин, які б свідчили про факт відмови позивача від надання перевіряючим відповідних документів.

Щодо висновків відповідача про нікчемність укладених правочинів суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України закріплено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлена судом.

Акт перевірки не містить жодних посилань та доказів, з яких підстав відповідач вважає угоди, здійснені позивачем, нікчемними правочинами. При наявності ж об'єктивних даних щодо недодержання вимог відповідності правочинів інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, їх недійсність має встановлюватись виключно судом із застосуванням визначених законом наслідків.

Крім того, аналізуючи статтю 20 Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що відповідач не наділений законними повноваженнями щодо визнання правочинів недійсними або нікчемними.

Таким чином, висновок податкового органу про порушення позивачем ч.1, 5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України зроблено поза межами компетенції податкової інспекції, оскільки чинним законодавством не передбачено право щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність правочинів, укладених чи неукладених суб'єктами господарювання, при перевірці їх господарської діяльності або визнання їх такими, що не відповідають закону.

Враховуючи, що позивачем до перевірки було у повному обсязі надано належним чином оформлені первинні документи, що підтверджують наявність реальних господарських відносин під час придбання товарів у ТОВ «Матадор» та подальшу їх реалізацію контрагентам, підтверджують зміну майнового стану позивача, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо формування в акті висновків про відсутність факту реального здійснення господарських операцій по правочинах, здійснених ТОВ «Технотрейд» з ТОВ «Матадор» в частині придбання товару, підлягають задоволенню.

Водночас суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо формування в акті №7200/224/31820299 від 21.12.2012 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «Матадор» (код ЄДРПОУ 31820299) висновків про визнання відсутності у ТОВ «Матадор» об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам - покупцям у період 2011-2012 років, оскільки даний акт ніяким чином не порушує права та інтереси позивача. Крім того, в даній адміністративній справі Державна податкова інспекція в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби не виступає відповідачем.

Судом встановлено, що за результатами перевірки позивача на підставі акту перевірки №1153/22-2/32816313 від 22.04.2013 року в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податків на додану вартість щодо результатів співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України» Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області здійснено коригування показників податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю «Технотрейд» за період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року.

Аналізуючи положення норм глави 4 Податкового кодексу, суд приходить до висновку, що у випадку виявлення факту заниження або завищення платником податків податкового зобов'язання, податковий орган зобов'язаний прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення. Іншого порядку дій податкового органу як суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах закон не передбачає.

Судом встановлено, що у даному випадку відповідач податкового повідомлення-рішення не приймав.

Згідно статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Наказом ДПА України від 18.04.2008 року №266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» затверджено Порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у контрагентів. Згідно п. 1.3 розділу 1 зазначеного Порядку для його реалізації створені відповідні програмні продукти, у тому числі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», яка формується на підставі подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів. Пунктом 2.8 Наказу № 266 встановлено, що працівники органу державної податкової служби несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ.

Відповідно до пункту 2.21 Наказу №266 підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Положеннями наведених норм передбачено, що система повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її коригування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань та податкового кредиту, а органи ДПС України використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

При цьому Податковим кодексом України не передбачено повноважень податкової служби щодо коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту на підставі акту перевірки.

Крім того, суд звертає увагу, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідачем податкові повідомлення рішення за наслідками проведеної перевірки не приймались, відповідні зміни внесені до бази показників податкових зобов'язань та податкового кредиту податковим органом самостійно без повідомлення позивача, тобто узгоджені не були.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно здійснено коригування показників податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю «Технотрейд» на підставі акту №1153/22-2/32816313 від 22.04.2013 року.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Виходячи з цього, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 34,41 грн. підлягає компенсації з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Технотрейд» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, товариство з обмеженою відповідальністю «Матадор» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо формування в акті №1153/22-2/32816313 від 22.04.2013 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Технотрейд» висновків про відсутність факту реального здійснення господарських операцій по правочинах, здійснених ТОВ «Технотрейд» з ТОВ «Матадор» в частині придбання товару та ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ТОРГОВА КОМПАНІЯ МЕРКУРІЙ» (код ЄДРПОУ 34915875), ПП «СТРОЙМАКС ДНЕПР» (код ЄДРПОУ 36725719), ПП «ФІРМА «ГАЛЛА КРИМ» (код ЄДРПОУ 19187136), ПП «ІТАЛ КЕРАМІКА» (код ЄДРПОУ 35641104), ТОВ «ЛОГІСТІК ПАРАДІЗ» (код ЄДРПОУ 36275336), ТОВ «МИРОСТРОЙ» (і.п.н.358851227050), ТОВ «Покровська Садиба» (код ЄДРПОУ 35477357) в частині реалізації товару у період з 01.10.2011 року по 31.10.2011 року.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, щодо коригування показників податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю «Технотрейд» за період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року, яке відбулося на підставі акту №1153/22-2/32816313 від 22.04.2013 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Технотрейд», в тому числі дії з виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «Технотрейд» у податкових деклараціях за жовтень 2011 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити показники податкової звітності ТОВ «Технотрейд» за жовтень 2011 року, в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які ТОВ «Технотрейд» включило до податкових декларацій з податку на додану вартість за жовтень 2011 року.

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Технотрейд» судові витрати у розмірі 34,41 грн. (тридцять чотири гривні сорок одна копійка).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 12 серпня 2013 року.

Суддя В.В. Степаненко