Постанова

від 11.05.2016 по справі 804/8713/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" травня 2016 р. м. Київ К/800/1419/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Інспекція)

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2013

та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014

у справі № 804/8713/13-аза позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Технотрейд" (далі - Товариство)

до Інспекції,

за участю третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Матадор" (далі - ТОВ «Матадор»),

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013 року Товариство звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило:

визнати протиправними дії Інспекції щодо формування в акті від 21.12.2012 № 7200/224/31820299 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "Матадор" висновків про визнання відсутності у цього платника об'єктів оподаткування по операціями з продажу товарів (послуг) підприємствам - покупцям протягом 2011-2012 років;

визнати протиправними дії Інспекції щодо формування в акті від 22.04.2013 № 1153/22-2/32816313 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Матадор» за період з 01.10.2011 по 31.10.2011» висновків про відсутність факту реального здійснення господарських операцій за правочинами з придбання позивачем товару у ТОВ «Матадор» та з реалізації позивачем придбаного товару перевіреним контрагентам-покупцям;

визнати протиправними дії Інспекції щодо коригування показників податкової звітності Товариства за період з 01.10.2011 по 31.12.2011 на підставі акта від 22.04.2013 № 1153/22-2/32816313, у тому числі дії з виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ, визначених Товариством у податкових деклараціях за жовтень 2011 року, та зобов'язати відповідача відновити відповідні показники податкової звітності позивача.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2013 позов задоволено частково; визнано протиправними дії Інспекції щодо формування оспорюваних висновків в акті перевірки від 22.04.2013 № 1153/22-2/32816313, а також щодо коригування в електронній базі даних задекларованих платником показників на підставі цих висновків; відповідача зобов'язано відновити відкориговані дані податкового обліку Товариства; в решті позову відмовлено.

Постанову мотивовано тим, що висновки акта перевірки щодо фіктивності господарських операцій платника зі спірними контрагентами спростовуються поданими платником первинними документами, а дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності позивача в електронній базі даних на підставі акта перевірки є протиправним до моменту виникнення у платника податкового обов'язку (зокрема, до часу визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку).

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014 назване рішення суду першої інстанції скасовано в частині визнання протиправними дій Інспекції щодо формування в акті перевірки від 22.04.2013 № 1153/22-2/32816313 висновків про відсутність факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та задекларованими контрагентами з тих мотивів, що такі дії не створюють для суб'єкта господарювання жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та обов'язків; в решті постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2013 залишено без змін з тих самих мотивів.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати прийняті у справі судові акти та повністю відмовити у позові. Мотивуючи касаційні вимоги, скаржник зазначає, що дії податкового органу з внесення коригувань до автоматизованої інформаційної системи є лише службовою діяльністю працівників податкової інспекції на виконання своїх службових обов'язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження господарських операцій, самі по собі такі дії не впливають на суб'єктивний стан прав і обов'язків платників.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне задовольнити розглядувані касаційні вимоги з урахуванням такого.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Інспекцією було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Матадор» за період з 01.10.2011 по 31.10.2011, оформлену актом від 21.12.2012 № 7200/224/31820299.

Під час перевірки відповідач дійшов висновку про безтоварний характер операцій з придбання позивачем товару у рамках взаємовідносин з ТОВ «Матадор» та операцій з реалізації товару задекларованим покупцям - товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельно-торгова компанія Меркурій», приватному підприємству «Строймакс Днепр», приватному підприємству «Фірма «Галла Крим», приватному підприємству «Італ Кераміка», товариству з обмеженою відповідальністю «Логістік Парадіз», товариству з обмеженою відповідальністю «Мирострой», товариству з обмеженою відповідальністю «Покровська садиба».

У відповідності до цих висновків без прийняття податкових повідомлень-рішень Інспекцією були внесені зміни до показників податкової звітності Товариства в інформаційній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України».

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК).

У пункті 61.1 статті 61 ПК визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК).

Відповідно до статті 71 ПК інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Такі перевірки є одним із способів здійснення податкового контролю відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК.

Статтею 74 ПК установлено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1 цієї статті); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2 згаданої статті).

Виходячи із системного тлумачення наведених норм податкового права, колегія суддів дійшла висновку, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Тобто, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

Такий юридичний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій, зокрема, в його постановах від 09.12.2014 (справа № 21-511а14), від 03.11.2015 (справа № 21-99а15), від 02.12.2015 (справа № 21-5180а15).

Оскільки суди попередній інстанцій, з достатньою повнотою встановивши обставини даної справи, неправильно застосували норми матеріального права щодо спірних відносин, то оскаржувані у справі рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення відповідно до вимог статті 229 КАС.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 КАС, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити.

2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2013 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014 у справі № 804/8713/13-а скасувати.

3. У позові відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько