Ухвала

від 08.08.2013 по справі 2а-6448/09/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2013 р. Справа № 13949/10

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів: Сапіги В.П., Яворського І.О.,

з участю секретаря судового засідання Микитин І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2010 року по справі № 2а-6448/09/1370 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ясандр» до державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В C Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Ясандр» звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача, державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач безпідставно донарахував податок на додану вартість в сумі 17060 грн. та застосував штрафні санкцій в сумі 8530 грн. без жодних на це підстав, оскільки ТзОВ «Ясандр» не мало господарських стосунків з ТзОВ «Інжпром ЛТД» і податкових накладних від останнього не отримувало.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2010 року позов задоволено та скасовано податкові повідомлення-рішення від 05.02.2009 року №0000252350/0 та від 17.04.2009 року №0000252350/1 (з врахуванням Рішення про результати розгляду повторної скарги від 03.07.2009 року №14082/10/25-005/584) в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 17060 грн та нарахування штрафних санкцій в сумі 8530 грн; від 14.07.2009 року №0000852350/2 та від 24.09.2009 року №0000852350/3.

Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржив відповідач - державна податкова інспекція у Пустомитівському районі Львівської області, яка покликаючись на те, що вказана постанова суперечить вимогам податкового законодавства, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2010 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що однією з обов»язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до державного бюджету України. Відтак, встановлений прямий зв»язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов»язані між собою: сплата податку, а вже потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що в період з 26.12.2008 р. по 21.01.2009 р. відповідачем проводилась перевірка ТзОВ „Ясандр" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2007 р. по 30.09.2008 р., валютного законодавства за період з 22.02.2006 р. по 30.09.2008 р., про що складено акт № 70/232/34167646 від 27.01.2009 р.

За наслідками виявлених та зафіксованих у акті порушень, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 05.02.2009 р. № 0000252350/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов»язання за платежем «податок на додану вартість» в сумі 165873 грн. (110582 грн. основний платіж, 55291 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

У результаті адміністративного оскарження позивачем вищезазначеного податкового зобов»язання, рішенням ДПА у Львівській області «про результати розгляду повторної скарги від 03.07.09 р. №14082/10/25-005/584» скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області від 05.02.09 р. № 0000252350/0 (від 17.04.09 р. № 0000252350/1) в частині 93522 грн. основного платежу та 46761 грн. застосованих штрафних санкцій з посиланням на пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.00 р. № 2181-III (із змінами і доповненнями) та в тій частині рішення ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області від 17.04.09 р. № 5230/8/23-025 про результати розгляду первинної скарги, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення рішення та рішення ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області від 17.04.09 р. № 5230/8/23-025 про результати розгляду первинної скарги залишено без змін, а скаргу ТзОВ „Ясандр" - без задоволення.

Таким чином, позовні вимоги ТзОВ «Ясандр», стосуються донарахування податку на додану вартість в сумі 17060 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 8530 грн.

Судом першої інстанції також встановлено, що згідно акту перевірки від 27.01.2009 р. відповідачем в ході проведення попередньої планової виїзної комплексної перевірки ТзОВ "Ясандр" ЄДРПОУ 34167646 за період з 22.02.2006 р. по 31.03.2007 р. (акт №1002/230/34167646 від 15.08.2007 р. було направлено запит у ДПІ у Дніпровському районі м. Києва №4082/7/232 від 04.10.2007 р., №29/7/232 від 02.01.2008 р. на проведення зустрічної перевірки ТзОВ "Інжпром ЛТД" ЄДРПОУ 34184517 по розбіжності за січень 2007 р. в сумі 20056,31 грн. А саме, ТзОВ "Ясандр" до складу податкового кредиту податкової декларації за січень місяць 2007 р. включило ПДВ згідно податкової накладної №77 від 05.01.2007 р. в сумі 9376,00 грн., №289 від 22.01.2007 р. в сумі 10680,31 грн. за товар (яблука). Згідно відповіді ДПІ у Дніпровському районі м. Києва №272/7/23-809 від 18.01.2008 р., ТзОВ "Інжпром ЛТД" ЄДРПОУ 34184517 знаходиться в розшуку. ТзОВ "Інжпром ЛТД" - до бюджету податок на додану вартість по декларації за січень 2007 р. не сплачувало. Виходячи із вищенаведеного, ТзОВ "Ясандр" у січні місяці 2007 року завищило податковий кредит на суму 20056,31грн."

Разом з тим, відповідно до поданого позивачем реєстру отриманих податкових накладних за період з 01.01.2007 р. по 31.01.2007 р. податкові накладні №77 від 05.01.2007 р. на суму 9376,00 грн., та №289 від 22.01.2007 р. на суму 10680,31 грн. за товар (яблука) видані ТзОВ "Інжпром ЛТД" ЄДРПОУ 34184517 - відсутні.

Однак, у реєстрі отриманих податкових накладних містяться відомості про отримання позивачем податкових накладних НН-050120 від 05.01.07 р. на суму ПДВ - 9376.00 грн. та НН-220123 від 22.01.07 р. на суму ПДВ 10691.00 грн. Зазначені податкові накладні видані ПП «Промагростиль».

Відповідно до довідки «про надання інформації» №28016/23-411 від 17.09.2007 р. наданої відповідачем, ПП «Промагростиль» на виконання укладеної угоди з ТзОВ "Ясандр" відвантажило продукцію останньому по податкових накладних НН-050120 від 05.01.07 р. на суму ПДВ - 9376.00 грн. та НН-220123 від 22.01.07 р. на суму ПДВ 10691.00 грн. При цьому постачальником такої продукції посереднику ПП «Промагростиль» у довідці зазначено ТзОВ «Інжпром ЛТД», і продукція придбана ПП «Промагростиль» від ТзОВ «Інжпром ЛТД» по податкових накладних №77 від 05.01.2007 р. на суму 9376,00 грн., та №289 від 22.01.2007 р. на суму 10680,31 грн. за товар (яблука) виданих ТзОВ "Інжпром ЛТД" ЄДРПОУ 34184517.

Крім того, фактичність здійснених операцій позивачем, як вбачається із зазначеної довідки, підтверджується видатковими накладними ПН-050118 від 05.01.2007р., та ПН 220119 від 22.01.2007 р. виписаними позивачу ПП «Промагростиль», оплата позивачем проведена у безготівковій формі, на момент проведення перевірки заборгованість між позивачем та ПП «Промагростиль» відсутня.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено те, що позивач ТзОВ „Ясандр" не включив до складу податкового кредиту по податку на додану вартість податкові накладні № 77 від 05.01.2007 р. в сумі 9376,00 грн., № 289 від 22.01.2007 р. в сумі 10680,31 грн., видані ТзОВ „Інжпром ЛТД", так як не мав госсподарських відносин з ТзОВ „Інжпром ЛТД" (ЄДРПОУ 34184517).

Апеляційний суд погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для включення позивачем сум до складу податкового кредиту, є податкові накладні, складені в момент виникнення податкових зобов'язань.

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктами 7.2.6, 7.4.5).

Тобто вказана норма цього Закону чітко встановлює випадки, коли платник податку не має права включити до податкового кредиту суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів, робіт (послуг), і таким випадком є факт відсутності у платника податку податкової накладної, тобто не підтвердження сум сплаченого податку податковими накладними.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит виникає, якщо ним у звітному періоді сплачені суми податку на додану вартість у ціні товару (робіт, послуг), який придбавається у продавця, та за наявності належним чином оформленої податкової накладної, яка не позбавлена правового значення і в тому разі, якщо контрагентом покупця товарів (робіт, послуг) не виконується зобов'язання щодо утримання та внесення податку до бюджету.

Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання бюджетного відшкодування є підставою для його одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Аналіз зазначених норм дає підстави зробити висновок, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Наведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Крім того, згідно з Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства вбачається, що податкові повідомлення - рішення, що приймаються за наслідками документальних перевірок фінансово - господарської діяльності суб'єктів господарювання, у тому числі позапланових виїзних, можуть бути складеними на підставі фактичних даних, зазначених виключно в актах перевірок фінансово - господарської діяльності суб'єктів господарювання. Оскаржувані податкові повідомлення - рішення, складені з покликанням на акт перевірки фінансово - господарської діяльності суб'єкта господарювання ТзОВ "Інжпром ЛТД", який не може бути визнаний допустимим доказом по справі та зумовлює безпідставність складення зазначених податкових повідомлень - рішень.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, відповідачем не наведено достатньо переконливих доводів про наявність обставин, які б свідчили про недобросовісність позивача як платника податків. З урахуванням наведеного, на думку апеляційного суду, оскаржувані податкові повідомлення - рішення не ґрунтуються на нормах права, внаслідок чого їх слід визнати протиправними та скасувати.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до переконання про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, постанова Львівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2010 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2010 року по справі № 2а-6448/09/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

Судді В.П. Сапіга

І.О. Яворський