cpg1251
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" серпня 2013 р. Справа № 5008/920/2012
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Костів Т.С.
суддів Малех І.Б.
Марко Р.І.
при секретарі Половко М.Б.
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ,,Зірка'', с.Солочин, Свалявський район, Закарпатська область № б/н від 19.04.2013 року.
на рішення господарського суду Закарпатської області від 11.04.2013 р.
у справі №5008/920/2012
за позовом: прокурора Голосіївського району в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України , м. Київ та публічного акціонерного товариства „Акціонерного комерційного банку „Київ", м. Київ
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Зірка", с. Солочин, Свалявський район, Закарпатська область,
про: стягнення суми 60 762245, 92 грн. та 1 897 576, 72 доларів США, в тому числі 47 880 000 грн. заборгованості по кредиту за договором № 15/2004 від 22.06.2004р., 8 694 848, 16 грн. та 1 897 576, 72 доларів США заборгованості за прострочення сплати процентів за користування кредитом, 3 700 060 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 487 337, 76 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом
за участю представників сторін:
від прокуратури: Захарко А.С.- прокурор, посвідчення № 011076 ;
від позивача 1 : не з'явився;
від позивача 2 : не з'явився;
від відповідача : не з'явився;
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 11.04.13 р. у справі № 5008/920/2012 (суддя Ремецькі О.Ф. ) позов прокурора Голосіївського району в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України, м. Київ та публічного акціонерного товариства „Акціонерного комерційного банку „Київ" до товариства з обмеженою відповідальністю „Зірка" про стягнення суми 60 762245, 92 грн. та 1 897 576, 72 доларів США, в тому числі 47 880 000 грн. заборгованості по кредиту за договором № 15/2004 від 22.06.2004р., 8 694 848, 16 грн. та 1 897 576, 72 доларів США заборгованості за прострочення сплати процентів за користування кредитом, 3 700 060 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 487 337, 76 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Закарпатської області від 11.04.13 р. у справі №5008/920/2012 відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю „Зірка" - подав апеляційну скаргу, мотивуючи це ти тим, що відповідно до п. 4.4.15. додаткової угоди №28 від 28.12.2010 р., позичальник (скаржник) був зобов'язаний у строк до 01.03.2011 р. отримати правововстановлюючі документи та передати в іпотеку наступне нерухоме майно: будівлю спального корпусу блоку №3, що розташована за адресою: Закарпатська область, Свалявський р-н, с. Солочин, майнові права на які було передано в забезпечення по кредитному договору за договором іпотеки від 25.12.2006 р. посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тимошенко Л.А., зареєстрованого в реєстрі під №10558. Відповідно до п. 12. додаткової угоди №28 від 28.12.2010 р., у випадку невиконання позичальником зобов'язання, визначеного п. 4.4.15. кредитного договору, строк повернення кредиту вважається таким, що настав. Тобто, з моменту невиконання позичальником зобов'язання, визначеного п. 4.4.15. кредитного договору, а саме з 01.03.2011 р., позивач мав право почати нараховувати пеню за несвоєчасне повернення кредиту. Однак, нарахування пені проведене за період з 09.01.2012 р. по 09.07.2012 р.. Згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відповідно до п. 10 Додаткової угоди №28 до договору №15/2004 від 22.06.2004 р., погашення нарахованої суми відсотків за користування кредитом в доларах США, на момент підписання даної Додаткової угоди здійснюється позичальником не пізніше 25.12.2015 р., а тому строк виконання цього зобов'язання не настав. Ствердив, що п. 12 додаткової угоди №28 до договору №15/2004 від 22.06.2004 р., який встановлює, що у випадку невиконання позичальником зобов'язання визначеного п.4.4.15. Кредитного договору (обов'язок позичальника отримати правовстановлюючі документи та передати в іпотеку нерухоме майно), строк повернення кредиту вважається таким, що настав, передбачає настання строку виконання зобов'язання лише в частині повернення тіла кредиту, але водночас не передбачає дострокового повернення нарахованих до моменту підписання додаткової угоди № 28 відсотків.
На підставі вищезазначеного скаржник просить рішення господарського суду Закарпатської області від 11.04.13 р. у справі № 5008/920/2012 скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Автоматизованою системою документообігу суду справу № 5008/920/2012 розподілено для розгляду головуючому - судді Костів Т.С..
Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 30.04.2013 року у склад колегії для розгляду вищезазначеної справи введено суддів- Малех І.Б. та Желіка М.Б..
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.04.13 р. подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 04.06.13 р.
Згідно розпорядження в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 03.06.2013 року, у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Желіка М.Б., у склад колегії замість судді Желіка М.Б. введено суддю Марка Р.І..
Ухвалою суду від 04.06.13 року розгляд справи відкладався з підстав, викладених у ній.
Розпорядження в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 16.07.2013 року у зв'язку із зайнятістю судді Малех І.Б. у складі іншої судової колегії, у склад колегії суддів для розгляду справи № 5008/920/2012 господарського суду Закарпатської області введено замість судді Малех І.Б.- суддю Желіка М.Б.
16.07.2013 року розгляд справи відкладався у зв'язку із клопотанням скаржника.
Згідно розпорядження голови Львівського апеляційного господарського суду від 06.08.2013 року, у зв'язку із перебуванням судді Желіка М.Б. у відпустці, у склад колегії замість судді Желіка М.Б. введено суддю Малех І.Б..
Представникам роз'яснено їх права згідно ст.22 ГПК України.
06.08.2013 року прокурор в судове засідання з'явився, проти апеляційної скарги заперечив, надав усні пояснення по суті спору.
Представники позивачів 1,2 в судове засідання 06.08.2013 року не з'явились , причин неявки суду не повідомили.
06.08.2013 року скаржник в судове засідання не з'явився , проте надав клопотання про відкладення розгляду справи , у зв'язку із перебуванням уповноваженого представника за кордоном на момент слухання даної справи.
Проте, суд звертає увагу, що з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч.1-5 ст.28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні (Постанова пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції").
Крім того, слід зазначити, що відповідно до ухвали апеляційного суду від 16.07.2013 р. явка представників в судове засідання не визнавалась обов'язковою. В цій ухвалі попереджено сторони, що неявка їх представників в судове засідання не тягне за собою відкладення розгляду справи.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін в попередніх судових засіданнях, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:
як правильно встановлено судом першої інстанції, між АКБ "Київ", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Київ" (банк) та ТзОВ „Зірка" (позичальник) 22.06.2004 р. укладено договір №15/2004 про надання кредиту у валюті, за умовами якого скаржнику надано кредит в сумі 2700000 дол. США, зі строком користування до 23.06.2009 р. та встановлено розмір плати за користування кредитом - 15% річних. Згідно п. п. 4.4.1, 4.4.2. кредитного договору відповідач зобов'язався повернути отриманий кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в повному обсязі в строк та у порядку, встановленому цим договором. Крім того, виходячи з п. 2.4. Кредитного договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі, яка за умовами п. 4.4.7. цього договору Позичальник зобов'язується щомісячно не пізніше 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховані проценти, перерахувати на рахунок Банка.
Додатковою угодою №2 від 05.10.2004 р. до кредитного договору встановлено розмір плати за користування кредитом - 14% річних. Додатковою угодою №3 від 03.11.2004 р. до Кредитного договору встановлено, що кредитором надано позичальнику кредит в розмірі 3300000 дол. США. Додатковою угодою №5 від 24.01.2005 р. до кредитного договору встановлено, що кредитором надано позичальнику кредит в розмірі 3375000 дол. США. Додатковою угодою №6 від 24.01.2005 р. до кредитного договору встановлено, що кредитор видає позичальнику в рамках кредитної лінії кредит в сумі 189519 дол. США. Додатковою угодою №7 від 23.03.2005 р. до кредитного договору встановлено, що кредитор зобов'язується відкрити позичальнику кредитну лінію в сумі 3675000 дол. США. Додатковою угодою №8 від 25.03.2006 р. до кредитного договору встановлено, що кредитор видає позичальнику в рамках кредитної лінії кредит у сумі 300000 дол. США. Додатковою угодою №9 від 27.07.2005 р. до кредитного договору встановлено, що кедитор зобов'язується відкрити позичальнику кредитну лінію в сумі 3847000 дол. США. Додатковою угодою №10 від 27.07.2005 р. до кредитного договору встановлено, що кредитор видає позичальнику у рамках кредитної лінії кредит у сумі 172000 дол. США. Додатковою угодою №11 від 30.08.2005 р. до кредитного договору встановлено, що кредитор зобов'язується відкрити позичальнику кредитну лінію в сумі 4047000 дол. США. Додатковою угодою №12 від 30.08.2005 р. до кредитного договору встановлено, що кредитор видає позичальнику в рамках кредитної лінії кредит у сумі 200000 дол. США. Додатковою угодою №13 від 06.09.2005 р. до кредитного договору встановлено, що кредитор зобов'язується відкрити позичальнику кредитну лінію в сумі 4467000 дол. США. Додатковою угодою №14 від 06.09.2005 р. до кредитного договору встановлено, що кредитор видає позичальнику у рамках кредитної лінії кредит у сумі 420000 дол. США. Додатковою угодою №15 від 20.09.2005 р. до кредитного договору встановлено, що кредитор зобов'язався відкрити позичальнику кредитну лінію в сумі 4787000 дол. США. Додатковою угодою №16 від 20.09.2005 р. до кредитного договору встановлено, що кредитор видає позичальнику у рамках кредитної лінії кредит у сумі 320000 дол. США. Додатковою угодою №17 від 13.12.2005 р. до кредитного договору встановлено, що кредитор зобов'язується відкрити позичальнику кредитну лінію в сумі 37000 дол. США. Додатковою угодою №18 від 13.12.2005 р. до кредитного договору встановлено, що кредитор зобов'язується відкрити позичальнику кредитну лінію в сумі 450000 дол. США. Додатковою угодою №18/01 від 05.05.2006 р. до кредитного договору встановлено, що кредитор зобов'язується відкрити позичальнику кредитну лінію в сумі 37000 дол. США зі сплатою 12%. Додатковою угодою №19 від 10.05.2006 р. до кредитного договору встановлено, що кредитор зобов'язується відкрити позичальнику кредитну лінію в сумі 100000 дол. США. Додатковою угодою №20 від 10.05.2006 р. до кредитного договору встановлено, що кредитор видає позичальнику у рамках кредитної лінії кредит у сумі 500000 дол. США. Додатковою угодою №21 від 12.05.2006 р. до кредитного договору встановлено, що кредитор видає позичальнику у рамках кредитної лінії кредит у сумі 263000 дол. США. Додатковою угодою №24 від 03.01.2008 р. до кредитного договору встановлено, що кредитор зобов'язується відкрити позичальнику кредитну лінію в сумі 6000000 дол. США. і встановлено графік погашення кредиту: до 01.06.2008 р. - 1000000 дол. США; до 30.08.2008 р. - 3600000 дол. США; до 23.06.2009 р. - 1400000 дол. США. Додатковою угодою №27 від 23.06.2009 р. до кредитного договору встановлено процентну ставку за користування кредитом в розмірі 15% річних. Додатковою угодою №28 від 28.12.2010 р. до кредитного договору встановлено строк повернення кредиту до 25.12.2015 р. згідно графіку погашення та встановлено додатковий ліміт кредиту - 47880000 грн. зі сплатою 16% річних у гривні та 15% річних в доларах США. П. 12 додаткової угоди №28 до договору №15/2004 від 22.06.2004 р., який встановлює, що у випадку невиконання позичальником зобов'язання визначеного п. 4.4.15. Кредитного договору (обов'язок позичальника отримати правовстановлюючі документи та передати в іпотеку нерухоме майно) строк повернення кредиту вважається таким, що настав.
Згідно п. 4.4.15. Додаткової угоди №28 від 28.12.2010, позичальник зобов'язаний у строк до 01.03.2011 р. отримати правововстановлючі документи та передати в іпотеку наступне нерухоме майно: будівлю спального корпусу блоку №3, що розташована за адресою: Закарпатська область, Свалявський р-н, с. Солочин, майнові права на які було передано в забезпечення по кредитному договору за Договором іпотеки від 25.12.2006. посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тимошенко Л.А., зареєстрованого в реєстрі під №10558. Відповідно до п. 12. Додаткової угоди №28 від 28.12.2010 у випадку невиконання позичальником зобов'язання, визначеного п. 4.4.15. кредитного договору, строк повернення кредиту вважається таким, що настав. Зобов'язання, передбачене у п. 4.4.15. кредитного договору скаржник не виконав, у зв'язку із чим посилається на отримання позивачем права вимоги 01.03.2011 р. та сплив у зв'язку із цим строків нарахування пені згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України.
Однак, пунктом 4.1.6. Кредитного договору визначено, що у разі невиконання позичальником своїх договірних зобов'язань, кредитор має право вимагати від позичальника дострокового повернення наданого кредиту, сплати процентів за користування ним. Відповідно до п. 5.1 кредитного договору, при порушенні строку повернення кредиту та перерахування процентів за користування ним, позичальник сплачує кредитору пеню за кожний день прострочки в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Таким чином, будь-яке порушення, а не лише порушення, передбачене п. 4.4.15 кредитного договору породжує у позивача право вимагати дострокового повернення кредиту. Реалізація свого права вимоги дострокового повернення кредиту за наявності кількох підстав для цього є прерогативою позивача.
Суд першої інстанції правильно встановив, що позивач належно виконав свої обов'язки за кредитним договором, надавши кредит згідно із меморіальними ордерами №1 від 25.01.2005, №1 від 25.03.2005, №1 від 27.07.2005, №1 від 30.08.2005, №1 від 06.09.2005, №5 від 20.09.2005, №1 від 13.12.2005, №7 від 10.05.2006, №7 від 12.05.2006, №2066277 від 28.12.2010; платіжними дорученнями: №14 від 09.11.2004, №12 від 03.11.2004, №12 від 27.10.2004, №11 від 30.09.2004, №10 від 28.09.2004, №9 від 15.09.2004, №8 від 01.09.2004, №7 від 26.08.2004, №6 від 17.08.2004, №6 від 13.08.2004, №5 від 28.07.2004, №4 від 06.07.2004, №2 від 24.06.2004, №1 від 23.06.2004. Скаржник ці обставини не заперечив, як і суму основного боргу, в частині стягнення якого він рішення не оскаржував.
Твердження скаржника на настання у позивача права вимоги раніше, враховуючи встановлений термін на отримання документів, необхідних для передачі майна в іпотеку, не заслуговують на увагу враховуючи, що відповідачем порушувались і обов'язки в частині своєчасної сплати процентів. Твердження про відстрочку у сплаті процентів п. 10 Додаткової угоди №28 до договору №15/2004 від 22.06.2004 р., згідно із якою погашення нарахованої суми відсотків за користування кредитом в доларах США, на момент підписання даної Додаткової угоди здійснюється позичальником не пізніше 25.12.2015 р., а тому строк виконання цього зобов'язання не настав, оскільки п.10 вказаної додаткової угоди встановлює лише кінцевий термін сплати процентів, не звільняючи скаржника від обов'язку сплачувати проценти згідно графіку.
Однак, відповідач умови кредитного договору не виконав та станом на 09.07.2012 р. заборгованість по процентам за кредитом становить 8694848,16грн. та 1897576,72 дол. США.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. П. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Ст. 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Відповідно до ч. ч. 1, 2, 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції.
У зв'язку з невиконанням Позичальником умов Кредитного договору, з огляду на п.п. 4.1.6, 5.1 Кредитного договору, п. 12 Додаткової угоди №28 від 28.12.2010 до Кредитного договору, Кредитор має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплатити проценти та пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань.
За період з 09.01.2012 р. по 09.07.2012 р. пеня за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту становить 3700060 грн. та пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту - 487337,76 грн..
Згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України , нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано. Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що пеня за несвоєчасне повернення кредиту могла бути нарахована лише за період шість місяців починаючи з 01.03.2011 р.. При цьому нарахування пені повинно було припинитися після 01.09.2011 р. В той же час суд першої інстанції безпідставно стягнув з відповідача пеню нараховану за період з 09.01.2012 року по 09.07.2012 року. До даних вимог згідно із ч. 2 ст. 258 ЦК України застосовується позовна давність в один рік і на її застосуванні наполягав скаржник. Враховуючи неведене, в частині стягнення пені суд першої інстанції помилково задовольнив позов без врахування зазначених норм.
Відтак, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до п.10 ч.2 ст.105 ГПК України, суд апеляційної інстанції здійснює новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.
Керуючись ст. ст. 1, 21, 25, 33, 36, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -
П О С Т А Н О В И В:
1 .Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ,,Зірка'' задовольнити частково. Рішення господарського суду Закарпатської області від 11.04.2013 р. у справі №5008/920/2012 скасувати в частині задоволених вимог про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 3 700 060 грн. В решті рішення господарського суду Закарпатської області від 11.04.2013 р. у справі №5008/920/2012 залишити без змін.
2.Стягнути солідарно з Міністерства фінансів України (01008, м.Київ, вул.М.Грушевського,12/2) та публічного акціонерного товариства „Акціонерного комерційного банку „Київ" (01601, м.Київ, вул. Б.Хмельницького,16-22, код ЄДРПОУ 14371869) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ,,Зірка'' (89325, Закарпатська область, Свалявський район, с.Солочин, код ЄДРПОУ 32891114 ) - 3351,54 грн. судового збору за розгляд в суді першої інстанції
3 .Стягнути солідарно з Міністерства фінансів України та публічного акціонерного товариства „Акціонерного комерційного банку „Київ" на користь товариства з обмеженою відповідальністю ,,Зірка''- 1675,77 грн. за розгляд апеляційної скарги Львівським апеляційним господарським судом
4 . Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
5 . Матеріали справи скеровуються до господарського суду Закарпатської області.
Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 09.08.2013 року.
Головуючий-суддя Костів Т.С.
суддя Малех І.Б.
суддя Марко Р.І.
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 06.08.2013 |
Оприлюднено | 14.08.2013 |
Номер документу | 32941285 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Костів Т.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні