Постанова

від 13.08.2013 по справі 908/1737/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.08.2013 р. справа №908/1737/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівЛомовцевої Н.В. Колядко Т.М., Принцевської Н.М. при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І. за участю представників: від позивача: не прибув від відповідача:не прибув розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргувідкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя на рішення господарського судуЗапорізької області від 11.07.2013р. по справі№908/1737/13 (суддя Зінченко Н.Г.) за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми «Ютас-Дніпро», м. Дніпропетровськ до відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя простягнення 16893,58грн. основного боргу за договором поставки №20/2011/454 від 18.02.2011р.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Ютас-Дніпро", м. Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя про стягнення 16893,58грн. основного боргу за договором поставки №20/2011/454 від 18.02.2011р.

Заявою від 11.07.2013р. позивач через канцелярію суду, надав заяву про зменшення позовних вимог в якій уточнив позовні вимоги та зазначив, що у зв'язку з допущеною технічною помилкою сума існуючого боргу відповідача була завищена на 0,34 грн., керуючись статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, зменшує суму позовних вимог на 0,34 грн. та просить суд, стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар в розмірі 16893,58 грн. Зазначену заяву було прийнято судом першої інстанції.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.07.2013р. позов задоволений, стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на користь товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Ютас-Дніпро" суму заборгованості за договором поставки №20/2011/454 від 18.02.2011р. у розмірі 16893,58грн. та судовий збір у розмірі 1720,50грн.

Відповідач, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає відсутність доказів виконання пункту 5.1 договору поставки №20/2011/454 від 18.02.2011р., щодо вручення відкритому акціонерному товариству "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя відповідного повного пакету документів, визначеного пунктом 4.3 договору.

Представники сторін у судове засідання не прибули, причини невиконання вимог ухвали суду не повідомили.

Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутності представників сторін за наявними матеріалами справи, оскільки ухвалою про порушення апеляційного провадження у справі від 29.07.2013р. сторін повідомлено про день та час судового засідання належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

18.02.2011р. року між товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничою фірмою "Ютас-Дніпро" (позивачем у справі) та відкритим акціонерним товариством "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (відповідачем у справі) був укладений договір поставки № 20/2011/454 (надалі за текстом - договір).

Відповідно до пункту 1.1. договору позивач (постачальник) зобов'язався виготовити та поставити, а відповідач (покупець) зобов'язався прийняти і оплатити продукцію (лампи, стаціонарні вилки та стаціонарні розетки), найменування, кількість та ціна якої вказані у специфікаціях до договору.

Пунктом 4.4 договору визначено, що поставка продукції здійснюється упродовж 15-ти днів з моменту направлення постачальнику письмової заявки покупця.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що розрахунок здійснюється за фактично поставлену продукцію протягом 35 банківських днів з моменту поставки і приймання продукції у відповідності до розділу 6 договору на підставі документів, вказаних у пункті 4.3 договору (накладної, сертифікату якості, рахунку, податкової накладної). У випадку відсутності вказаних документів строк розрахунків обчислюється з моменту отримання повного пакету документів.

Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 17.02.2012р., або його розірвання в установленому порядку (пункт 11.2 договору).

Предметом позовних вимог є стягнення боргу за товар, який поставлений на підставі договору поставки №20/2011/454 від 18.02.2011р.

Оцінивши зміст спірного договору, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що останній за правовою природою є договором поставки (купівлі-продажу), який підпадає під правове регулювання норм глави 54 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

Згідно з статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Порядок розрахунків узгоджено сторонами пунктом 5.1 договору, яким передбачено, що розрахунок здійснюється за фактично поставлену продукцію протягом 35 банківських днів з моменту поставки та приймання продукції у відповідності з розділом 6 на підставі наданих документів.

Згідно з пунктом 5.1. договору, розрахунок здійснюється за фактично поставлену продукцію протягом 35 банківських днів з моменту поставки та приймання продукції у відповідності до розділу 6 на підставі наданих документів, визначених в пункті 4.3. цього договору.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини другої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою для виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов спірного договору поставки від 18.02.2011р. в період з 31.03.2011р. по 22.11.2011р. товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничою фірмою "Ютас-Дніпро" (позивачем у справі) на користь відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (відповідач у справі) був поставлений товар, що підтверджується наявними в справі рахунками на оплату поставленого товару та видатковими накладними, а саме: № 03/07 від 31.03.2011р. на суму 22180,92грн.; № 04/03 від 13.04.2011р. на суму 22904,04грн.; № 05/04 від 25.05.2011р. на суму 22825,44 грн.; № 06/06 від 21.06.2011р. на суму 23029,80грн.; № 07/02 від 22.07.2011р. на суму 22778,28 грн.; № 08/04 від 22.08.2011р. на суму 22841,16грн.; № 09/02 від 20.09.2011 р. на суму 22888,32 грн.; № 10/04 від 25.10.2011 р. на суму 22935,48 грн.; № 11/03 від 22.11.2011р. на суму 22683,96грн. Всього відповідачу було поставлено товар на загальну суму 205 067,40грн. Зазначені видаткові підписані уповноваженими особами сторін та скріплені печатками підприємств без жодних претензій та зауважень.

Отже, позивач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснив частково оплату в сумі 188173,82 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, наявними у матеріалах справи та в яких визначено, що оплату було здійснено за будівельні матеріали згідно договору №20/2011/454 від 18.02.2011 та відповідно до відповідних рахунків, що свідчить про узгодження між сторонами переліку продукції, що підлягала поставці за договором від 18.02.2011р. №20/2011/454.

Колегія суддів не приймає посилання скаржника на відсутність факту узгодження сторонами переліку продукції, оскільки сам факт видачі відповідачем уповноваженому працівнику відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя довіреностей, наявних у матеріалах справи, на отримання від товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми «Ютас-Дніпро» товарно-матеріальних цінностей, в яких чітко визначено найменування цінностей, що належить отримати, їх кількість із посиланням на спірний договір поставки підтверджує узгодження між сторонами переліку продукції, що підлягала поставці за договором від 18.02.2011р. № 20/2011/454.

Отже, відповідач своїми конклюдентними діями погодив перелік товару, ціну, видав довіреності на товар, які не були повернуті.

Стосовно доводів апелянта про відсутність доказів виконання пункту 5.1 договору поставки №20/2011/454 від 18.02.2011р., з урахуванням змісту пункту 4.3 зазначеного договору щодо вручення відкритому акціонерному товариству "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя відповідного повного пакету документів колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 4.3 договору визначено перелік документів, якими супроводжується поставка і при відсутності яких строк розрахунків переноситься до моменту їх отримання. Цим пунктом визначено, що постачальник надає покупцю супровідні документи: накладну, сертифікат якості, рахунок та податкову накладну. Відповідачем заперечується факт надання постачальником рахунків.

Водночас, статтею 666 Цивільного кодексу України визначено, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Проте, відповідач не надав доказів скоєння дій, передбачених зазначеною нормою права або умовами договору.

Сторони в розділі 6 договору погодили, що поставка в рамках договору здійснюється з додержанням Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15 червня 1965р. № П-6 (надалі Інструкція П-6).

За вимогами пункту 12 Інструкції П-6 приймання продукції по кількості проводиться по транспортним та супровідним документам відправника, і в разі відсутності товаросупровідних документів складається акт, в якому вказується які документи відсутні.

Таким чином, не складення відповідачем за відповідними поставками згідно вимог Інструкції П-6 акту про відсутність рахунку-фактури в пакеті товаросупровідних документів є підтвердженням надання позивачем спірних рахунків.

Відповідач ані в суді першої інстанції, ані в апеляційному суді не надав доказів на підтвердження обставин, про які зазначає та не довів факту порушення постачальником (позивачем по справі) строків передачі товаросупроводжувальних документів, зокрема, рахунку на оплату отриманої відповідачем продукції.

Відповідачем зобов'язання щодо оплати товару у обумовлений договором термін не виконані, що свідчить про порушення відповідачем умов пункту 5.1 договору. Відповідач не надав суду доказів сплати боргу позивачу.

Наявними матеріалами справи підтверджено, що відповідач взятих на себе договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за прийнятий товар в строк, визначений у договорі здійснив частково в сумі 188 173,82 грн., чим порушив умови договору.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що в порушення умов договору відповідач в узгоджені строки зобов'язання щодо оплати отриманого товару не виконав та за відповідачем склалася заборгованість в розмірі 16893,58грн.

Отже, вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 16893,58грн. колегія суддів вважає обґрунтованими.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу приписів частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що відповідач не обґрунтував відповідними доказами обставини, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від 11.07.2013р. у справі №908/1737/13 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 11.07.2013р. у справі №908/1737/13 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 11.07.2013р. у справі №908/1737/13 - залишити без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.В. Ломовцева

Судді: Т.М. Колядко

Н.М. Принцевська

Надруковано 5 прим.:

1. Позивачу;

2. Відповідачу;

3. У справу,

4. ДАГС,

5. ГСЗО