Постанова

від 08.08.2013 по справі 905/2364/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

07.08.2013 р. справа №905/2364/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Чернота Л.Ф. суддівДіброви Г.І., Стойка О.В. від позивача:Оленковський Р.В. - за дов. №б/н від 26.12.2012р. від відповідача:ОСОБА_5 - адвокат, договір від 03.06.2013р. Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 22.05.2013 року у справі№905/2364/13 (суддя Гассій О.В.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "НАТАЛІ" м.Донецьк до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 149 657,77 грн. ВСТАНОВИВ:

У 2013 році Товариство з обмеженою відповідальністю "НАТАЛІ" м.Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 м.Донецьк про стягнення 150373,26 грн., з яких: 149657,77 грн. - основний борг, 149,66 грн. - індекс інфляції та 3% річних - 565,83 грн.

Заявою від 22.05.2013р. позивач просив стягнути з відповідача лише основний борг в сумі 149657,77 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 22.05.13р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "НАТАЛІ" м.Донецьк задоволені у повному обсязі. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 м.Донецьк заборгованість в сумі 149 657,77 грн.

Відповідач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 м.Донецьк, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 22.05.2013р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у позовних вимогах у повному обсязі.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "НАТАЛІ" м.Донецьк, у судовому засіданні заперечує проти задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду не відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 149 657,77 грн. При зверненні до суду позивач посилався на факт неповернення відповідачем надмірно перерахованих грошових коштів та стверджує, що відповідач передав у власність позивача автомобільні запчастини та витратні матеріали до автомобілів, а також надав послуги з ремонту автомобілів, а він прийняв товар та надані послуги на загальну суму 316 139,05 грн.

У якості доказів позовних вимог позивач посилається на прибуткові накладні №1 від 08.10.10р., №2 від 07.10.10р., №3 від 07.10.10р., №4 від 11.10.10р., №5 від 15.10.10р., №6 від 18.10.10р., №7 від 18.10.10р., №8 від 28.10.10р., №9 від 28.10.10р., №3/1 від 07.10.10 р., №3/2 від 07.10.10р., №1/1 від 05.10.10р., №8 від 16.03.11р., акти виконаних робіт №28/11 Н від 30.11.10р., №27/11 Н від 29.11.10р., № 26/11 Н від 25.11.10р., №25/11 Н від 24.11.10р., №24/11 Н від 24.11.10р., №23/11 Н від 23.11.10р., №22/11 Н від 22.11.10р., №05/11 Н від 20.11.10р., №04/11 Н від 18.11.10р., №03/11 Н від 11.11.10р., №02/11 Н від 11.11.10р., №01/11 Н від 17.11.10р., №01/12 Н від 03.12.10р., №04/12 Н від 10.12.10р., №03/12 Н від 09.12.10р., №02/12 Н від 06.12.10р., №04/12 Н від 28.12.10р., №02/03 Н від 01.03.11р., №01/03 Н від 01.03.11р., №03/03 Н від 03.03.11р., №04/03 Н від 12.03.11р., №05/03 Н від 15.03.11р., №06/03 Н від 16.03.11р., №01/04 Н від 01.04.11р., №02/04 Н від 01.04.11р., №03/04 Н від 07.04.11р., №04/04 Н від 14.03.11р., №05/04 Н від 15.03.11р., №01/07 від 01.07.11р., №02/07 від 05.07.11р., № 01/08 від 08.08.11р., №02/08 Н від 10.08.11р., №01/09 Н від 01.09.11р., №02/09 Н від 05.09.11р., №03/09 Н від 07.09.11р., №04/09 Н від 07.09.11р., №25/09 Н від 08.09.11р., №28/09 Н від 08.09.11р., №05/09 Н від 09.09.11р., №07/09 Н від 11.09.11р., №06/09 Н від 13.09.11р., №20/09 Н від 19.09.11р., №26/09 Н від 20.09.11р., №01/10 Н від 17.10.11р., №01/07 від 02.07.2011р., №05/04 Н від 15.04.2011р., №04/04 Н від 14.04.2011р.

Вищезазначені накладні та акти виконаних робіт підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками сторін.

За поставлений товар та надані послуги позивач сплатив загальну суму в розмірі 465 796,82 грн., що підтверджує виписками банку №202 від 06.10.10 р., №206 від 07.10.10р., №220 від 19.10.10 р., №221 від 26.10.10 р., №222 від 26.10.10 р., №231 від 02.11.10 р., №232 від 09.11.10 р., №235 від 18.11.10 р., №249 від 02.12.10 р., №250 від 08.12.10 р., №254 від 13.12.10 р., №269 від 28.12.10 р., №276 від 20.01.11 р., №395 від 16.08.11 р., №401 від 22.08.11 р., №406 від 23.08.11 р., №407 від 25.08.11 р.,№408 від 25.08.11 р., №416 від 01.09.11 р., №419 від 16.09.11 р., №430 від 20.09.11 р., №432 від 23.09.11 р., №457 від 25.10.11 р., №465 від 15.11.11 р., №467 від 15.11.11 р., №468 від 18.11.11 р., №469 від 18.11.11 р., №486 від 16.12.11р.

За результатами внутрішньої перевірки позивач виявив відсутність тотожності загальної суми поставлених товарів та вартості наданих відповідачем послуг з загальною сумою сплачених позивачем коштів на поточний рахунок відповідача та керуючись ст. 530 ЦК України направив відповідачу претензію про повернення суми 149 657,77 грн., як надмірно сплаченої. Претензія залишена без відповіді.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 205 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 206 Цивільного кодексу України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботу, оплатити кошти та інше або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його боргу. Зобов'язання виникають з договору або інших підстав, які зазначені у статі 11 ЦК України.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Позивач звернувся до господарського суду про стягнення заборгованості на загальну суму 149 657,77 грн. посилаючись на ст. ст.. 610, 611 Цивільного кодексу України. При зверненні з позовом позивач визначив предмет та підставу позову, а саме: стягнення заборгованості у розмірі 149 657,77 грн. у зв"язку з переплатою послуг та поставкою товару.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначені правові наслідки порушення зобов'язання, а саме: у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Нормами ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України встановлені наступні способи захисту порушених прав: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що у даному випадку правочин сторони вчиняли в усній формі, за яким чинне законодавство не передбачає грошового зобов"язання.

Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що звертаючись з позовом про стягнення саме заборгованості позивач необгрунтував предмет та підставу позову, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

За таких обставин, судова колегія вважає, що позивач не довів суду належними та допустими доказами у розумінні ст.ст.33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, свої вимоги, тому судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про обгрунтованість та доведеність позовних вимог, тоді як відсутні докази у відповідача грошового зобов»язання перед позивачем, у зв»язку з чим неправомірно стягнув з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 м.Донецьк, заборгованість в сумі 149 657,77 грн.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевим господарським судом неправильно застосовані норми матеріального права, неповно з»ясовані всі обставини, що мають значення для справи, що є підставою згідно приписів п.п.1,4 ч.1 ст.104 Господарського процессуального кодексу України для скасування рішення господарського суду Донецької області від 22.05.2013р. у справі №905/2364/13, відмовивши у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відтак, апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 м.Донецьк підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 22.05.2013 року у справі №905/2364/13 - задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 22.05.2013 року у справі №905/2364/13 - скасувати.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «НАТАЛІ» Донецьк до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 149 657,77 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАТАЛІ» Донецьк (83023, м.Донецьк, вул..Сеченова, 31В, код ЄДРПОУ 21977710) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 м.Донецьк (АДРЕСА_1, ін..н НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1496грн. 58коп.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді Г.І.Діброва

О.В.Стойка

Надр.5 прим:

1 - у справу;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4 - ДАГС;5- ГСДО.