Постанова

від 13.08.2013 по справі 922/877/13-г

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2013 р. Справа № 922/877/13-г

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І. , суддя Шевель О. В.,

при секретарі Фільшиній Н.І.,

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - Хомякова А.Л. за довіреністю б/н від 08.01.2013р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - ПрАТ «СК «Аванте» (вх. 2206 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 13.05.2013р. у справі №922/877/13-г,

за позовом Публічного акціонерного товариства «Земельний банк», м.Харків,

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Аванте», с.Черкаська Лозова, Харківська оюласть,

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Земельний банк» звернувся до господарського суду Харківської області про стягнення з відповідача - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Аванте» суму заборгованості за кредитним договором № 23-07/К від 24.04.2007 р. в розмірі 1164578,45 грн., в тому числі: борг за кредитними коштами у розмірі 799300,00 грн., борг за процентами за користування кредитом у розмірі 298915,74 грн., борг за пенею у розмірі 66362,71грн. (а.с. 3-4).

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.05.2013 р. у справі № 922/877/13-г (суддя Жельне С.Ч.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Аванте» (код ЄДРПОУ 21246745) на користь ПАТ «Земельний банк» (код ЄДРПОУ 19358721) борг за кредитом в сумі 799300,00 грн., 298915,74 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом, 6250,97 пені та 22089,34 грн. витрат по сплаті судового збору. В решті позову - відмовлено (а.с. 122-125).

Відповідач частково не погодився з прийнятим у справі рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 13.05.2013 р. у справі № 922/877/13-г в частині стягнення з ПрАТ «СК «Аванте» відсотків за користування кредитом, нарахованих після відкликання у ПАТ «Зембанк» банківської ліцензії, а саме - 31.10.2010р., та пені за несвоєчасне погашення відсотків за кредитом на загальну суду 212262,39 грн., та прийняти в цій частині нове судове рішення про відмову в позові.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд не прийняв до уваги приписів ст. 91 Закону України «Про банки і банківську діяльність», якою передбачено, що з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора: припиняються повноваження загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) банку та тимчасового адміністратора, який негайно передає ліквідатору всі справи; банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси.

30.07.2010 р. Національним банком України було прийнято рішення про відкликання ліцензії та відкриття ліквідаційної процедури відносно позивача.

Таким чином, апелянт вважає, що з моменту відкликання банківської ліцензії, позивач втратив право на здійснення банківської діяльності, зокрема, нарахування процентів за кредитним договором, за яким позивач заявляє свої позовні вимоги у справі.

У зв'язку з тим, що банк не мав права нараховувати відповідачу проценти за користування кредитними коштами, то нарахування пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, на думку апелянта, є безпідставним.

Також, відповідач зазначає, що згідно ч.4 ст. 20 Закону України «Про банки і банківську діяльність», рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії є підставою для виключення відомостей про банк з Державного реєстру банків. Апелянт вважає, що з моменту прийняття Національним банком України такого рішення відносно позивача, останній втратив статус фінансової установи, отже втратив право на надання фінансових послуг, в тому числі фінансового кредитування.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2013р. апеляційна скарга відповідача була прийнята до провадження та призначена до розгляду на 06.08.2013р. (а.с. 144-145).

30.07.2013р. відповідач надав уточнення №072903 від 29.07.2013р. до апеляційної скарги (вх. №6415), в яких відповідач уточнив вимоги апеляційної скарги та просить змінити рішення господарського суду Харківської області від 13.05.2013 р. у справі № 922/877/13-г, виклавши пункт 2 його резолютивної частини в наступній редакції: «Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Аванте» на користь Публічного акціонерного товариства «Земельний банк» борг за кредитом в сумі 799300,00грн., 28511,99 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом та 16556,23 грн. витрат по сплаті судового збору».

Зазначені уточнення апеляційної скарги прийняті апеляційним господарським судом до розгляду.

Позивач - ПАТ «Земельний банк» відзив на апеляційну скаргу не надав, у судове засідання свого представника не направив, про час та місце розгляду справи належним чином був повідомлений, що підтверджується наявним в матеріалах справи відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи, що наявних в справі матеріалів достатньо для її розгляду по суті у даному судовому засіданні, з огляду на належне повідомлення позивача про місце засідання суду та на те, що представник відповідача не заперечував проти розгляду справи за відсутності позивача, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи у даному судовому засіданні за відсутності представника ПАТ «Земельний банк».

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників сторін та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

24.04.2007р. між Харківським акціонерним комерційним банком Земельний банк, правонаступником якого є ПАТ «Земельний банк» (банк) та Акціонерним товариством «Страхова компанія «Аванте», змінене найменування якого ПАТ «СК «Аванте» (позичальник) було укладено кредитний договір №23-07/К, згідно п.п.1.1, 1.2, 1.3 умов якого, банк зобов'язався надати позичальнику кредит на суму 400000,00 доларів США строком до 22.04.2008 р. зі сплатою 14,0 % річних (а.с.8-10).

Пунктом 8.6. кредитного договору №23-07/К від 24.04.2007р. сторони передбачили, що договір діє до повного повернення відповідачем кредиту, сплати процентів та штрафних санкцій.

В подальшому, до кредитного договору №23-07/К від 24.04.2007р. додатковими угодами №1 від 23.04.2008р., №2 від 07.08.2008р., №3 від 07.08.2009р., №4 від 10.09.2009р., №5 від 17.03.2010р. були внесені зміни та доповнення (а.с. 11-15).

Так, додатковою угодою №1 від 23.04.2008 р. змінено строк повернення кредиту на 06.08.2008 р., додатковою угодою №2 від 07.08.2008 р. змінено строк повернення кредиту на 06.08.2009 р., додатковою угодою №3 від 07.08.2009 р. змінено строк повернення кредиту на 09.09.2009 р., додатковою угодою №4 від 10.09.2009 р. змінено строк повернення кредиту на 16.03.2010 р., додатковою угодою №5 від 17.03.2010 р. змінено строк повернення кредиту на 16.03.2011 р.

Пунктом 2 додаткової угоди №5 від 17.03.2010 р. сторонами було погоджено, що станом на 17.03.2010 р. залишок боргу за кредитом становить 100000,00 доларів США.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується відповідачем, позивачем зобов'язання за кредитним договором №23-07/К від 24.04.2007р. виконані належним чином.

Проте відповідач по справі свої зобов'язання за кредитним договором №23-07/К від 24.04.2007р. належним чином не виконав та не повернув кредитні кошти у встановленому договором розмірі та строк, у зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість за кредитом у розмірі 100000,00 доларів США.

Виходячи з офіційно встановленого курсу Національного Банку України, згідно якого станом на 16.01.2013 р. (звернення з позовом) гривна України до долару США співвідносилась як 7,993 гривень до 1 долару США, заборгованість відповідача за кредитом становить 100000,0 х 7,993 = 799300,00 грн.

Відповідач не надав ні суду першої інстанції, ні апеляційному господарському суду доказів погашення зазначеної заборгованості, у зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд законно та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 100000,00 доларів США, що в еквіваленті становить 799300,00 грн.

Згідно з п. п. 3.6., 3.7. умов кредитного договору №23-07/К від 24.04.2007р., відповідач зобов'язався щомісяця сплачувати позивачу процентів за користування кредитом.

В позовній заяві позивач, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору щодо сплати процентів за користування кредитом, просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість відповідача по процентам за користування кредитом розмір якої, згідно наданого позивачем розрахунку, станом на 16.01.2013 р. складає 37397,19 доларів США, що в еквіваленті, виходячи з офіційно встановленого станом на 16.01.2013 р. курсу Національного Банку України гривні України до долару США (7,993 гривень до 1 долару США) становить 298915,74 грн.

Оскаржуваним рішенням господарський суд Харківської області позовні вимоги в частині стягнення заборгованості відповідача по процентам за користування кредитом задовольнив повністю. Рішення мотивоване тим, що відкликання у ПАТ «Земельний банк» банківської ліцензії не позбавляє права банку нараховувати проценти за користування кредитом, оскільки у відповідності до ст.ст.20,91 Закону України «Про банки і банківську діяльність» припиняється нарахування процентів, неустойки (штрафу, пені) та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банку перед його кредиторами, а не його боржників перед банком по зобов'язанням, які виникли і продовжують існувати на час відкликання банківської ліцензії в банку. У зв'язку з чим, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивач правомірно нараховував відповідачу проценти за користування кредитом.

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалами справи, 30.07.2010р. Правлінням Національного Банку України прийнято постанову про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора ПАТ «Земельний банк» (а.с. 54).

Згідно ч. 3 ст. 20 Закону України «Про банки і банківську діяльність», в редакції чинній на час відкликання банківської ліцензії позивача (30.07.2010 р.), у день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, банк припиняє здійснення усіх банківських операцій та вчиняє дії, що забезпечують виконання банком своїх зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами відповідно до укладених договорів та положень цього Закону.

Згідно ст. 91 Закону України «Про банки і банківську діяльність», в редакції чинній на час відкликання банківської ліцензії позивача (30.07.2010 р.), з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора, зокрема, припиняються повноваження загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) банку та тимчасового адміністратора, який негайно передає ліквідатору всі справи; банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав; припиняється нарахування процентів, неустойки (штрафу, пені) та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банку; відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю; укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим Законом; скасовуються арешт, накладений на майно (в тому числі на власні кошти банку на його рахунках) банку, чи інші обмеження щодо розпорядження його майном. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Виходячи із системного аналізу ст.ст. 20, 91 Закону України «Про банки і банківську діяльність» колегія суддів дійшла висновку, що з моменту прийняття Національним банком України рішення про відкликання ліцензії та відкриття ліквідаційної процедури банку останній втрачає право на здійснення банківської діяльності, зокрема, нарахування процентів за всіма кредитними договорами.

Отже, колегія суддів вважає, що після відкликання у ПАТ «Земельний банк» банківської ліцензії, останній не мав правових підстав для нарахування відповідачу процентів за користування кредитом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 14.03.2012р. по справі №5023/2491/11.

Таким чином, позивач неправомірно нараховував відповідачу проценти за користування кредитом у період з 30.07.2010р. по 16.01.2013р. у сумі 33830,07 доларів США, що в еквіваленті, виходячи з офіційно встановленого станом на 16.01.2013 р. курсу Національного Банку України гривні України до долару США (7,993 гривень до 1 долару США) становить 270403,75 грн.

У зв'язку з чим, суд першої інстанції неправомірно задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 270403,75 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом, оскільки позовні вимоги в зазначеній частині є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача решти заборгованості по процентах за користування кредитом в сумі 3567,12 доларів США, що в еквіваленті, виходячи з офіційно встановленого станом на 16.01.2013р. курсу Національного Банку України гривні України до долару США (7,993 гривень до 1 долару США) становить 28511,99 грн., то колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов законного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки проценти за користування кредитом в зазначеному розмірі були нараховані до відкликання банківської ліцензії ПАТ «Земельний банк».

Стосовно позовних вимог про стягнення пені, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( неналежне виконання).

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Штрафними санкціями у відповідності до ст. 230 Господарського кодексу України та ст. 549 Цивільного кодексу України є неустойка - штраф, пеня.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 4.2.6. кредитного договору №23-07/К від 24.04.2007р. сторони узгодили, що в разі несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту та/або процентів за користування кредитом, пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на моменти виникнення простроченої заборгованості, від сумі заборгованості за кожен день прострочення, а також суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення.

Колегія суддів зазначає, що згідно умов договору №23-07/К від 24.04.2007р. сторони не змінювали встановлений п. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України шестимісячний строк, протягом якого можуть нараховуватись штрафні санкції, різновидом яких є пеня.

Пунктом 1 додаткової угоди № 5 до кредитного договору № 23-07/К від 24.04.2007 р., сторони виклали п. 4.3.2 договору в новій редакцій, а саме передбачили строк повернення відповідачем кредиту до 18 год. 00 хв. 16.03.2011р.

Як вбачається з доданого до позовної заяви розрахунку позовних вимог, позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 60111,74 грн. за період з 17.07.2012 р. по 15.01.2013 р. за несвоєчасне повернення кредиту, та в сумі 6250, 97 грн. за період з 01.02.2012 р. по 15.01.2013 р. за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у відповідності до п. 4.2.6 договору. (а.с. 16).

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 60111,74 грн. за період з 17.07.2012 р. по 15.01.2013 р. за несвоєчасне повернення кредиту, оскільки строк повернення кредиту настав 16.03.2011 р., а пеню за несвоєчасне повернення кредиту нараховано після спливу шестимісячного строку від початку прострочення повернення кредиту, що суперечить вищенаведеним положенням ст. 232 Господарського кодексу України.

Стосовно позовних вимог про стягнення пені в сумі 6250, 97 грн. за період з 01.02.2012 р. по 15.01.2013 р. колегія суддів зазначає, що пеня у розмірі 6250,97 нарахована за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом після відкликання банківської ліцензії позивача.

Враховуючи, що колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про неправомірність нарахування позивачем відповідачу процентів за користування кредитом, то і нарахування пені за не своєчасне повернення процентів за кредитом є неправомірним.

У зв'язку з чим, суд першої інстанції неправомірно задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 6250,97 грн. пені за несвоєчасне повернення процентів за користування кредитом, оскільки позовні вимоги в зазначеній частині є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийняте при неправильному застосуванні норм матеріального права, через що, рішення господарського суду Харківської області 13.05.2013р. у справі №922/877/13-г підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга відповідача - частковому задоволенню.

У відповідності до ст. 49, ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про перерозподіл судового збору пропорційно задоволеним вимогам, враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове скасування оскаржуваного рішення та часткове задоволення апеляційної скарги, витрати позивача зі сплати судового збору за подання позовної заяви підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у розмірі 16556,23 грн., а витрати відповідача зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги підлягають відшкодуванню за рахунок позивача у розмірі 2766,54 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Аванте» задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 13.05.2013р. у справі №922/877/13-г в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Аванте» (код ЄДРПОУ 21246745, адреса: 62340, Харківська обл., Дергачівський район, село Черкаська Лозова, вул. 1 Травня, 1) на користь Публічного акціонерного товариства «Земельний банк» (код в ЄДРПОУ 19358721, адреса: 61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 4) 270403,75 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом та 6250,97 грн. пені за несвоєчасне повернення процентів за користування кредитом скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити.

В іншій частині, а саме в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Аванте» (код ЄДРПОУ 21246745, адреса: 62340, Харківська обл., Дергачівський район, село Черкаська Лозова, вул. 1 Травня, 1) на користь Публічного акціонерного товариства «Земельний банк» (код в ЄДРПОУ 19358721, адреса: 61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 4) 799300,00 грн. боргу за кредитними коштами та 28511,99 грн. боргу за процентами за користування кредитом, рішення господарського суду Харківської області від 13.05.2013р. у справі №922/877/13-г залишити без змін.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Аванте» (код ЄДРПОУ 21246745, адреса: 62340, Харківська обл., Дергачівський район, село Черкаська Лозова, вул. 1 Травня, 1) на користь Публічного акціонерного товариства «Земельний банк» (код в ЄДРПОУ 19358721, адреса: 61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 4) 16556,23 грн. (шістнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять грн. 23 коп.) судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Земельний банк» (код в ЄДРПОУ 19358721, адреса: 61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 4) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Аванте» (код ЄДРПОУ 21246745, адреса: 62340, Харківська обл., Дергачівський район, село Черкаська Лозова, вул. 1 Травня, 1) 2766,54 грн. (дві тисячі сімсот шістдесят шість грн. 54 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 12.08.2013 р.

Головуючий суддя Лакіза В.В.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Шевель О. В.