Постанова

від 12.08.2013 по справі 804/7998/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2013 р. Справа №804/7998/13-а 16 год. 45 хвил. Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВерба І.О. при секретарі судового засідання Чмоні А.О. за участю представника позивача Лозового А.А., Сідякіна В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Агро-Соя» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

13 червня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Агро-Соя» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 4 червня 2013 року №0000262220 та №0000252220.

В обґрунтування позову зазначено наступне:

- є необґрунтованим висновок податкового органу про те, що соя, придбана за договорами купівлі-продажу, отримана безоплатно, спираючись лише на припущення щодо невідповідності номерів автотранспортних засобів з інформацією, отриманою відповідачем від ДАІ;

- за характером здійсненої господарської операції наявність товарно-транспортних накладних у підприємства законодавством не вимагається;

- вантажовідправником згідно копій ТТН є ТОВ «Актив-Агро», вантажоодержувачем, замовником та автопідприємством зазначено ТОВ «АК «Днепр-Авто», отже, ТОВ «ТД «Агро-Соя» не має відношення як вантажоодержувач до вантажу, що перевозився за наданими до перевірки копіями ТТН;

- видаткові накладні №11111, №10112, №8113, №4112 є підтвердженням передачі сої від ТОВ «АК «Днепр-Авто» на ТОВ «ТД «Агро-Соя» та належним доказом її оприбуткування;

- є неправомірним висновок податкового органу, що жоден із зазначених автотранспортних засобів та зазначені причепи в вищезазначених ТТН не належать на праві власності ТОВ «АК «Днепр-Aвтo». Вантажні автомобілі могли перебувати у тимчасовому користуванні ТОВ «АК «Днепр-Авто», а також використовуватись ним за окремими договорами, що в ході проведення перевірки не перевірялось;

- на аркуші 31 акту перевірки наведено розрахунок фінансового результату собівартості виготовлення олії та її експортної ціни, в результаті чого по ВМД від 07.11.2012 року та від 21.11.2012 року зроблено висновок про збитковість цих операцій. Однак такий висновок суперечить фактичним обставинам;

- розрахунок витрат на виробництво соєвої олії перевіряючими зроблений з урахуванням податку на додану вартість, який був сплачений ТОВ «ТД «Агро-Соя» у вартості придбаної сої, у вартості послуг за доставку, у вартості послуг за митне оформлення та у вартості послуг за переробку, що є помилковим;

- під час проведення розрахунку собівартості не враховано, що макуха, яка отримується під час виготовлення олії, в подальшому реалізується на с/г підприємства, отже, й її вартість не може рахуватись окремо, а повинна бути включена у розрахунок собівартості соєвої олії;

- щодо технологічних втрат в процесі виробництва, то вони в розрахунку вказані як втрати під час виготовлення олії, а фактично повинні бути розподілені на втрати під час виготовлення олії та втрати під час виготовлення макухи.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що перевіркою не встановлено реальність здійснення заявлених господарських операцій, докази транспортування товару відсутні. Також зазначив, що проведені операції з виготовлення соєвої олії є економічно необґрунтованими та збитковими, отже вбачається неправомірне використання податкових переваг платником податків.

В судовому засіданні представники сторін підтримали обрані правові позиції.

Судом зупинялось провадження з 16.07.2013 року по 25.07.2013 року з метою витребування доказів по справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області ДПС проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «ТД «Агро-Соя» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.09.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами якої 16.05.2013 року складено акт перевірки №131/22-2-37252990.

На підставі акту перевірки 4 червня 2013 року податковим органом винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

- №0000262220, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства на 678289 грн., з них за основним платежем 542631 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 135658 грн.;

- №0000252220, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 394425 грн., з них за основним платежем 262950 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 131475 грн.

Згідно акту перевірки, перевіркою відображених у рядку 01.1 «Доходи від продажу товарів (робіт, послуг) за період з 01.09.2010 року по 31.03.2011 року у загальній сумі 27537673 грн. та рядку 02 «Валовий дохід від операційної діяльності (доход від реалізації товарів (робіт, послуг)» показників за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 рік у загальній сумі 135875855 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій по реалізації продукції виготовленої на давальницьких умовах, а саме: соєвої олії, соєвої макухи, соєвого екструдата та інше.

Перевіркою відображеного показника у рядку 01.6 інші доходи декларації з податку на прибуток, крім визначених у рядках 01.1 - 01.5, встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників на суму 1086660 грн., в тому числі за 4 кв. 2010 року в розмірі 1086660 грн.

Згідно акту перевірки, під час перевірки встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій з придбання сої (соєвого бобу) за перевіряємий період, оскільки надані до перевірки товарно-транспортних накладних які містять недостовірну інформацію, щодо зазначених в них вантажних автомобілів та причепів до них які нібито здійснювали перевезення сої (соєвого бобу) так як жоден з зазначених автотранспортних засобів та зазначені причепи в вищезазначених товарно-транспортних накладних не належать на праві власності ТОВ «Автотранспортна компанія «Днепр-Авто» та частина з яких взагалі на дату перевезення придбаної сої у ТОВ «Автотранспортна компанія «Днепр-Авто» не були зареєстровані в ДАІ за зазначеними в товарно-транспортних накладних державними номерами, що спростовує факт фактичної поставки сої, а надані до перевірки товарно-транспортні накладні мають статус виключно паперових носіїв, в зв'язку з чим встановлено факт проведення даних взаємовідносин виключно на паперових носіях проте згідно вимог діючого законодавства відображенню у бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Керівнику ТОВ «ТД Агро-Соя» було вручено податкову вимогу б/н від 30.04.2013 року щодо надання письмових пояснень та їх документального підтвердження з питань проведення взаємовідносин з ТОВ «Арсаон» (код за ЄДРПОУ 37867421, м. Кіровоград), яку отримано під підпис головним бухгалтером позивача 30.04.2013 року, в якій зазначено про необхідність надання завірених належним чином документів, в тому числі: завірених копій договорів, накладних (актів здачі-прийняття робіт), податкових накладних, платіжних доручень товарно-транспортних накладних, зворотно-сальдових відомостей та інших підтверджуючих документів в разі їх наявності що підтверджували б фактичне транспортування придбаних товарів (наданих послуг) у вищевказаного підприємства.

Платником податків на податкову вимогу б/н від 30.04.2013 року надано завірені копії первинних документів договору, накладної, податкової накладної та завірену копію товарно-транспортної накладної на підтвердження фактичного руху придбаної сої (соєвого бобу) у ТОВ «Арсаон» (код за ЄДРПОУ 37867421).

Проте, податковим органом здійснено висновок, що за відсутності об'єкту оподаткування податком на прибуток по операціях з придбання сої (соєвого бобу), оформлення операції виключно на паперових носіях, за відсутності документального підтвердження щодо реальності та фактичного проведення господарських операцій з придбання між ТОВ «Автотранспортна компанія «Днепр-Авто» (код за ЄДРПОУ 37168019), ТОВ «Арсаон» (код за ЄДРПОУ 37867421, м. Кіровоград) постачальниками сої (соєвого бобу) та ТОВ «ТД Агро-Соя» як покупцем, слід вважати, що придбана соя (соєвий боб) отримана від невстановлених осіб без укладання будь-яких угод. Тобто, повинна бути включена до складу валового доходу як безоплатно отриманий товар, який отриманий від невстановлених осіб без укладання будь-яких угод. Тобто, повинний бути включений в повному обсязі до складу скоригованого валового доходу як безоплатно отриманий товар у вигляді безповоротної фінансової допомоги відповідно до вимог пункту 1.22 статті 1, підпункту 4.1.6 пункту 4.1. статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» за 4 квартал 2010 року на суму 1086660 грн. та відповідно до складу доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування відповідно до вимог підпункту 135.5.4. пункту 135 статті 135 Податкового кодексу України за 1 квартал 2012 року на суму 115786 грн.

Згідно акту перевірки, ТОВ «ТД Агро-Соя» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по операціям з придбання сої (соєвого бобу) за відсутності факту реального вчинення господарських операцій з придбання між ТОВ «Автотранспортна компанія «Днепр-Авто» (код за ЄДРПОУ 37168019) та ТОВ «Арсаон» (код за ЄДРПОУ 37867421) постачальниками сої (соєвого бобу) ТОВ «ТД Агро-Соя», які не пов'язані з провадженням господарської діяльності, чим порушено підпункти 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», підпункт 198.3. статті 198 Податкового кодексу України, оскільки безпідставно завищено податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 200408 грн., в тому числі за листопад 2011 року в розмірі 181110 грн., за березень 2012 року в розмірі 19298 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 03.11.2010 року між ТОВ «ТД Агро-Соя» (покупець) та ТОВ «АТК «Дніпр - Авто» (продавець) укладено договір купівлі-продажу №1103/10, згідно умов якого покупець придбає соєвий боб в кількості 370 т за ціною 3000 грн. за 1 т, в тому числі ПДВ 500 грн. постачання товару здійснюється транспортом продавця на склад покупця. Згідно підпункту 2.2 договору місцем відвантаження є м. Павлоград, Дніпропетровської області.

Продавцем сої виписано податкові та видаткові накладні:

- від 04.11.2010 року №4112 на передачу 60,5 т сої вартістю 181500 грн., в тому числі ПДВ 30250 грн.;

- від 08.11.2010 року №8113 на передачу 162,3 т сої вартістю 486900 грн., в тому числі ПДВ 81150 грн.;

- від 10.11.2010 року №10112 на передачу 103,62 т сої вартістю 310860 грн., в тому числі ПДВ 51810 грн.;

- від 11.11.2010 року №11111на передачу 35,8 т сої вартістю 107400 грн., в тому числі ПДВ 17900 грн.

На підтвердження постачання товару платником податків надані товарно-транспорті накладні серії 01АБ без номеру, згідно яких перевізником ТОВ «Автотранспортна компанія «Днепр-Авто» від вантажовідправника ТОВ «Актив-Агро» до вантажоодержувача ТОВ «ТД Агро-Соя» вантажними автомобілями, пункт Навантаження смт. Кегичівка Харківської області, пункт розвантаження м. Павлоград, вул. Харківська 1 а/11, здійснено перевезення сої:

- від 04.11.2010 року, соя в кількості 29,8 т автомобілем марки КАМАЗ державний номер АЕ3230СО та причеп державний номер АЕ9251ХР;

- від 04.11.2010 року, соя в кількості 30,7 т автомобілем марки МАЗ державний номер ВІ0524ВВ та причеп державний номер ВІ0397ХР;

- від 08.11.2010 року, соя в кількості 30,95 т, автомобілем марки РЕНО державний номер ВІ8192АІ та причеп державний номер ВІ9411ХХ;

- від 08.11.2010 року, соя в кількості 31,98 т автомобілем марки КАМАЗ державний номер АЕ3230СО та причеп державний номер АЕ9251ХР;

- від 08.11.2010 року, соя в кількості 33,17 т автомобілем марки РЕНО державний номер ВІ8190АН та причеп державний номер ВІ 9412ХХ;

- від 09.11.2010 року, соя в кількості 33,91 т автомобілем марки КАМАЗ державний номер АЕ3230СО та причеп державний номер АЕ9251ХР;

- від 09.11.2010 року, соя в кількості 32,29 т автомобілем марки МАН державний номер АЕ8512ЕІ та причеп державний номер АЕ8611ХР;

- від 10.11.2010 року, соя в кількості 33,18 т автомобілем марки РЕНО державний номер ВІ8192АІ та причеп державний номер ВІ 9411ХХ;

- від 10.11.2010 року, соя в кількості 34,54 т автомобілем марки РЕНО державний номер ВІ8190АН та причеп державний номер ВІ 9412ХХ;

- від 11.11.2010 року, соя в кількості 35,9 т автомобілем марки МАН державний номер АЕ8512ЕІ та причеп державний номер АЕ8611ХР;

- від 11.11.2010 року, соя в кількості 35,8 т автомобілем марки РЕНО державний номер ВІ8192АІ та причеп державний номер ВІ 9411ХХ.

Оплата товару здійснена згідно умов договору в безготівковій формі.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 21.03.2012 року №21034С ТОВ «ТД Агро-Соя» придбало у ТОВ «Арсаон» (код за ЄДРПОУ 37867421, м. Кіровоград) сою в кількості 30,47 т за ціною 3800 грн., загальною вартістю 115786 грн., в тому числі ПДВ 19297,66 грн.

Постачання товару оформлено податковою накладною від 21.03.2012 року №801 та накладною №2103 від 21.03.2012 року на постачання сої в кількості 30,47 т вартістю 115786 грн., в тому числі ПДВ 19297,66 грн. Оплата товару здійснена згідно умов договору в безготівковій формі.

Перевезення оформлено товарно-транспортною накладною від 21.03.2012 року серії АВ №000964, згідно якої автопідприємством ПП «Пелих» від вантажовідправника ТОВ «Арсаон» до вантажоодержувача ТОВ «ТД Агро-Соя» вантажним автомобілем, пункт навантаження м. Синельникове, пункт розвантаження м. Павлоград, здійснено перевезення сої в кількості 30,470 т автомобілем марки КАМАЗ державний номер 27816АА та причеп державний номер 21319АА.

Суд зазначає, що висновки податкового органу щодо не підтвердження перевезень сої у зв'язку із не встановленням через відомості ДАІ належності на праві власності автопідприємствам заявлених в ТТН транспортних засобів, суд зазначає що зустрічні перевірки перевізників податковим органом не здійснювались, запити не направлялись, питання належності транспортних засобів на інших підставах, у тому числі оренди, не вивчались.

Отже, з огляду на таке доводи податкового органу щодо не підтвердження реальності здійснення заявлених операції, відсутності зв'язку з господарською діяльністю понесених витрат, є необґрунтованими. При цьому, суд вважає безпідставними доводи відповідача про те, що позивачем не було надано документів, які підтверджують факт оренди перевізниками транспортних засобів у третіх осіб, оскільки доводити правомірність прийнятих рішень має суб'єкт владних повноважень, якій мав повноваження на встановлення зазначених обставин.

Актом перевірки також встановлено, що реалізація на експорт олії соєвої без врахування в ціні продажу всіх понесених витрат дають підстави стверджувати, що купівля сої та її подальша реалізація на експорт за ціною, нижчою від ціни придбання, не була зумовлена характером виробничої або іншої господарської діяльності перевіряємого підприємства, оскільки не мала на меті отримання доходу від цих операцій, а, отже, не пов'язана з його господарською діяльністю. Дохідність цих операцій є умовною, оскільки досягнута лише за рахунок зменшення поточних податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Не можуть вважатися такими, що вчинені з діловою метою операції за наслідками яких платник податків бажає отримати виключно податкову вигоду без здійснення реальної господарської діяльності.

Згідно п. п. 14.1.231 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

З доводів податкового органу вбачається, що до складу ціни реалізації на експорт ТОВ «ТД Агро-Соя» не були включені всі витрати, понесені у зв'язку з придбанням, переробкою та реалізацією, що призвело до збитковості проведених операцій.

За результатами здійсненого аналізу операцій з реалізації соєвої олії за період, який перевірявся, на підставі документів, наданих для перевірки, встановлено, що ТОВ «ТД «Агро-Соя» був придбаний товар соєві боби у кількості: у вересні 2012 року 1630,52 т; у жовтні 2012 року 1036,86 т; у листопаді 2012 року 419,68 т. В подальшому придбана соя відповідно до умов договору переробки № 01/10 від 01.10.2012 року з ТОВ «Паллада ТБ», передана в переробку, в тому числі. В процесі виробництва олії соєвої отримуються олія, макуха та екструдат соєві та мають місце технологічні втрати. Згідно з Класифікатором відходів ДК 005-96 >А.9, відходи виробництва продуктів харчових та напоїв (група 15), макуха та залишки тверді інші від перероблення сировини рослинної класифікуються як відходи виробництва (код 1541.2.9.06). Отримані в процесі переробки сої макуха та екструдат соєві в подальшому реалізовані вітчизняним покупцям.

Згідно з вимогами пункту 138.8.1 статті 138 Податкового Кодексу України прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва. Тому, перевіркою для розрахунку суми витрат на виробництво олії із загальної суми витрат виключена вартість зворотних відходів. Втім, при визначенні загальних витрат понесених у зв'язку з виробництвом олії соєвої слід врахувати обсяги технологічних втрат.

Відповідач зазначив, що для розрахунку витрат на експорт здійснений згідно з вантажно-митною декларацією від 02.11.2012 року №110100000/2012/239880 застосована середня ціна придбання за жовтень 2012 року.

При порівнянні фактурної вартості (ціни) реалізованої на експорт олії соєвої згідно з ВМД від 07.11.2012 року та 21.11.2012 року із сукупною сумою ціни, сплаченої за дану продукцію та послуги пов'язані з реалізацією, фінансовий результат від проведених експортних операцій - це убуток :

- по ВМД від 07.11.12 № 240382 убуток в сумі 4976,35 грн.;

- по ВМД від 21.11.12 №241896 убуток в сумі 9783,12 грн.

Згідно розрахунку, здійсненого податковим органом на сторінці 31 акту перевірки, вищевказані суми убутку вирахувані з урахуванням таких показників як кількість експортованої сої; % виходу олії з сировини; загальна кількість сировини, необхідної для виробництва експортованої олії; % технологічних втрат в процесу виробництва,; кількість сировини, яка втрачається в процесі виробництва; кількість сировини, використаної для виробництва з урахуванням витрат; вартість 1 т сировини, яка використана для виробництва з урахуванням втрат; витрати на митне оформлення; дохід від експорту.

Витрати понесені під час здійснення операцій з реалізації товарів на експорт:

Для визначення розміру витрат, понесених при здійсненних експортних операцій, під час перевірки здійснений аналіз загального обсягу витрат з придбання товару. За результатами проведеного аналізу документів, наданих для перевірки, встановлено розмір середньої ціни 1 т придбаної сировини. Суми податку на додану вартість відповідно отриманим податковим накладним від перевізників включені до податкового кредиту відповідних періодів вересня, жовтня та листопада 2012 року. В подальшому на підставі договору переробки на умовах давальницької сировини, здійснена переробка сої з отриманням макухи, соєвої олії та соєвого екструдата.

Згідно умов договору переробки № 01/10 від 01.10.2012 року, вартість переробки однієї тони зерна складає 300 грн., в тому числі ПДВ 50 грн., вихід макухи соєвої та соєвого масла уточнюється в залежності від якості сировини, яка постачається. Виконавець передає замовнику соєву макуху згідно з актом-розрахунком. Виконавець передає макуху соєву згідно з актом розрахунком. Відвантаження здійснюється із складу Виконавця. Від виконавця робіт згідно з актами прийому - передачі отримана готова продукція, в тому числі: макуха соєва, олія соєва, екструдат соєвий.

Податковим органом встановлено, що загальна сума прямих витрат понесених ТОВ «ТД «Агро-Соя» під час виробництва олії соєвої включає в себе витрати на придбання, транспортування та переробку сировини (соя) на готову продукцію (олію соєву). Перевіркою встановлено, що витрати на митне оформлення вантажу в листопаді 2012 року склали 4375,84 грн., в тому числі ПДВ 729,31 грн. У грудні 2012 року на загальну суму 248,31 грн. по податковій накладній №61 від 06.11.2012 року отриманої від Дніпропетровської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини.

Враховуючи вищенаведене, перевіркою встановлено, що загальна сума витрат понесених під час здійснення експортної операції по ВМД від 07.11.2012 року №240382 склала всього 188877,70 грн., в тому числі: витрати на придбання та транспортування сировини за середньою ціною склали 187419,09 грн. (в т.ч. ПДВ 31236,52 грн.); витрати на митне оформлення товару 1458,61 грн. (в т.ч. ПДВ 141,1 грн.). Загальна сума податкового кредиту, сформованого за експортною операцією, яка задекларована у уточнюючому розрахунку за звітний період листопад 2012 року склала 31377,62 грн. в тому числі за листопад 31294,85 грн., за грудень 2012 року 82,77 грн. Дохід від експортної операцій відповідно до вантажної митної декларації склав 183901,35. Загальна сума витрат понесених під час здійснення експортної операції по ВМД від 21.11.2012 року № 241896 склала всього 187595,40 грн., в тому числі: витрати на придбання сировини за середньою ціною склали 186136,79 грн. (в т.ч. ПДВ 31022,80 грн.); витрати на митне оформлення товару 1458,61 грн. (в т.ч. ПДВ 141,1 грн.) Загальна сума податкового кредиту, сформованого за експортною операцією, яка задекларована за звітний період листопад 2012 року склала 31163,90 грн. , в тому числі за листопад 31081,13 грн., за грудень 2012 р. 82,77 грн. Дохід від експортної операцій відповідно до вантажної митної декларації склав 177812,28 грн.

Перевіркою встановлено, що вказані операції є завідомо збитковими, так як до складу ціни на експорт не включені всі витрати, понесені у процесі виробництва олії та під час передпродажної підготовки, що призвело до завищення суми податкового кредиту з ПДВ на 62541,52 грн., в тому числі за листопад 2012 року суму 62375,98 грн., за грудень 2012 року на суму 165,54 грн. За результатами проведеної перевірки, податковим органом здійснено висновок, що в порушення вимог пункту 198.3. статті 198, пункту 200.1. статті 200 Податкового кодексу України встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 62542 грн., в тому числі за листопад 2012 року всього на суму 62376 грн., за грудень 2012 року на суму 166 грн.

Надаючи оцінку доводам сторін, суд зазначає, що ТОВ «ТД Агро-Соя» є переробним підприємством, здійснює закупівлю сировини (соєвого бобу) та перероблює його на соєву олію та соєву макуху. Переробка здійснена за давальницькою схемою, позивач передав соєвий біб на переробку виконавцю, сплативши за послуги переробки, а отриману продукцію (соєву олію та соєву макуху) реалізував замовникам.

Відповідно до пункту 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Витрати», первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат, як суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків. До непрямих податків відноситься ПДВ. Судом встановлено, що позивача є платником податку на додану вартість, отже облік запасів та готової продукції має вестись без урахування ПДВ.

З огляду на таке, суд погоджується з доводом позивача, що аналізуючи собівартість експортованої олії соєвої, перевіряючі припустилися помилки, включивши до розрахунку собівартості витрати з ПДВ.

Позивач також правомірно посилається на відсутність визнання податковим органом джерела та методи визначення розподілу витрат на виробництво продукції. Згідно з Положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», до складу виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати (придбання сировини для виготовлення продукції, витрати на транспортування купленої сировини, витрати переробку сировини), прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством. До складу:

- прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;

- прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;

- інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема, відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація тощо.

Позивачем в порядку пункту 609 «Методичних рекомендацій» використано пропорційний спосіб калькулювання собівартості продукції. За поясненнями позивача, цей спосіб набув найбільш широкого поширення в спеціалізованих виробництвах, які виготовляють одночасно кілька видів продукції (тобто одночасно при переробці сої виготовляється олія та макуха). Основою способу є розподіл витрат згідно процентних співвідношень фактичних витрат до вибраної бази, або індекси цих витрат, тому пропорційний спосіб частіше називається «індексним». База розподілу у даному випадку пропорційно виручки від реалізації продукції. При цьому допускається, що більш високим цінам реалізації відповідають відповідно більш високі витрати.

Позивачем надано розрахунок собівартості 1 тони сировини, що використана для виготовлення готової продукції у вересні 2012 року, який включає придбання сировини, транспорті послуги та послуги по переробці, яка дорівнює 4136,98 грн., зазначивши, що з сировини у вересні 2012 року було також виготовлено 18,59 т екструдата.

Оскільки при виробництві екструдата використовується та ж сама сировина, то вартість сировини, яка була використана при виготовлені, знімається, тобто повторно не враховується.

З сировини в кількості 1484,425 т було вироблено: 196,389 т олії соєвої та 1151,320 т макухи соєвої, загальна собівартість продукції 6141031,52 грн., яку позивач розподілив, вирахувавши «індекс», який назвав коефіцієнт розподілу собівартості, наведений у наданому до матеріалів справи розрахунку. База для розподілу собівартості, яка розраховується як середня ціна реалізації продукції за місяць, помножена на кількість (т) виготовленої продукції.

Згідно розрахунку, коефіцієнт розподілу собівартості визначається, як співвідношення загальної суми реалізації усієї продукції за місяць до загальної суми реалізації однієї продукції:

- Крс (олії) = 1559344,28 / 6209158,76 = 0,251136 Крс (макуха) = 4649814,48 / 620915 8,76 = 0,748 864.

Розрахувавши коефіцієнт розподілу собівартості, позивач розрахував собівартість виготовленої продукції:

- Собів (олії) = Крс (олії) * Витрати на виробництво = 0,251136 * 6141031,52 = 1542234,09 грн.

- Собів (макуха) = Ксс (макуха) * Витрати на виробництво = 0,748864 * 6141031,52 = 4598797,43 грн.

Собівартість 1 тонни виготовленої продукції розрахована позивачем наступним чином:

Соб (1 тн олії) = 1542234,09 / 196,389 = 7852,94 грн. Соб (1 т макухи) = 4598797,43 / 1151,320 = 3994,37грн.

Використовуючи собівартість 1 тони олії соєвої, прибутковість від експорту олії соєвої, розрахована позивачем у таблиці, доданої до пояснень від 15.07.2013 року, яка врахувала всі показники, що використані податковим органом при проведенні перевірки. При порівнянні фактурної вартості (ціни) реалізованої на експорт олії соєвої згідно з ВМД від 07.11.2012 року та 21.11.2012 року із сукупною сумою ціни, сплаченої за дану продукцію та послуги пов'язані з реалізацією, фінансовий результат від проведених експортних операцій, це прибуток:

- по ВМД від 07.11.2012 року №240382 прибуток у сумі 11918,32 грн.;

- по ВМД від 21.11.2012 року №241896 прибуток у сумі 9488,24 грн.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами позивача щодо фактичної прибутковості спірних операції.

Також суд зазначає, що податковим органом в спірних правовідносинах помилково здійснено висновок щодо включення до відходів виробництва продуктів харчових та напоїв (група 15) макухи соєвої. Оскільки макуха соєва виготовляється згідно із ТУ ГОСТ 27149-95, назва продукту «макуха соєва кормова», відходи виробництва не мають технічних умов їх виробництва, а макуха кормова не належить до харчових продуктів, що не було враховано перевіряючими під час проведення перевірки.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, що є підставою для задоволення позову.

Вирішуючи клопотання про розподіл судових витрат, суд присуджує на користь позивача судовий збір згідно задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Агро-Соя» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 4 червня 2013 року №0000262220 та №0000252220, винесені Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Агро-Соя» суму сплаченого судового збору в розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп.).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 30 липня 2013 року.

Суддя І.О. Верба