Постанова

від 22.07.2013 по справі 826/5641/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 липня 2013 року 09 год. 30 хв. № 826/5641/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Промтехсервіс» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05 квітня 2013 року № 0001772250, № 0001782250, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне підприємство «Промтехсервіс» (далі - ПП «Промтехсервіс», позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (далі - ДПІ у Святошинському районі м. Києва, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05 квітня 2013 року № 0001772250, № 0001782250.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Акта документальної позапланової виїзної перевірки від 22.03.2013р. № 191/22-509/31084850 про заниження ПП «Промтехсервіс» податку на прибуток на суму 303 493, 00 грн. та податку на додану вартість на суму 252 485, 00 грн. протягом 2009 - 2011 років за результатами господарських операцій по придбанню у контрагентів - ТОВ «БВТФ «Стандарт» і ТОВ «Танкор» земляних, будівельних і ремонтних робіт, у зв'язку з не підтвердженням таких операцій належними первинними документами, та оскільки зазначені фінансово-господарські операцій визнані податковим органом нікчемними правочинами, є протиправними і необґрунтованими. Зокрема, позивач наголошує на тому, що перевіряючим безпідставно не були враховані первинні та розрахункові документи, оформлені сторонами по зазначеним правовідносинам, натомість висновки Акта від 22.03.2013р. № 191/22-509/31084850 грунтуються лише на матеріалах досудового слідства по кримінальній справі № 54-3414/1 та матеріалах документальних позапланових невиїзних перевірок ТОВ «БВТФ «Стандарт» і ТОВ «Танкор».

Відповідач проти позову заперечував, надавши суду письмові заперечення б/н і б/д та додаткові документи (т. 3 а.с. 203 - 244). В обґрунтування своїх заперечень ДПІ посилається на те, що в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Промтехсервіс» перевіряючим встановлено безпідставне завищення цим Товариством сум валових витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість у зв'язку із придбанням будівельних робіт у фіктивно створених суб'єктів господарської діяльності - ТОВ «БВТФ «Стандарт» і ТОВ «Танкор». Зокрема, відповідач зазначає, що за результатами проведення документальних перевірок контрагентів ПП «Промтехсервіс» та з урахуванням відомостей з'ясованих працівниками податкової міліції під час здійснення досудового слідства по кримінальній справі № 54-3414/1, встановлено відсутність поставок товарів та укладення ТОВ «БВТФ «Стандарт» і ТОВ «Танкор» угод з метою настання реальних наслідків, тобто виявлено, що такі угоди носять фіктивний характер. Як наслідок, в Акті перевірки від 22.03.2013р. № 191/22-509/31084850 зафіксовані порушення ПП «Промтехсервіс» наступних вимог податкового законодавства: пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94 - ВР (в редакції Закону України від 22.05.1997р. № 283/97 - ВР (зі змінами та доповненнями)) і пп. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України (а саме: завищення позивачем задекларованих ним показників у рядку 04 Декларації «Валові витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування» за перевіряємий період по взаємовідносинах з ТОВ «БВТФ Стандарт» і ТОВ «Танкор», всього у сумі 1 262 423, 00 грн., в т.ч.: за І-е півріччя 2009 року в сумі 294 214, 00 грн., за ІІІ-й квартали 2009 року в сумі 396 528, 00 грн., за І-ий квартал 2010 року в сумі 260 265, 00 грн., І-е півріччя 2011 року в сумі 106 257, 00 грн., за ІІ-ІІІ-ий квартали 2011 року в сумі 460 107, 00 грн., та за ІІ-IV-ий квартали 2011 року в сумі 605 630, 00 грн.), та норм пп. 7.2.1, пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами і доповненнями) і п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України (а саме: ПП «Промтехсервіс» завищено податковий кредит всього у сумі 252 485, 00 грн., в т.ч. за травень 2009 року в сумі 37 271, 00 грн., за липень 2009 року в сумі 21 572, 00 грн., за вересень 2009 року в сумі 20 463, 00 грн., за березень 2010 року в сумі 52 053, 00 грн., за червень 2011 року в сумі 21 251, 00 грн., за липень 2011 року в сумі 35 608, 00 грн., за жовтень 2011 року в сумі 35 162, 00 грн., за листопад 2011 року в сумі 12 685, 00 грн., та за грудень 2011 року в сумі 16 420, 00 грн.).

В судових засіданнях по справі представник позивача підтримала позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що протягом періоду з 11.03.2013р. по 15.03.2013р. працівником ДПІ у Святошинському районі м. Києва була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Промтехсервіс» (код ЄДРПОУ 31084850) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з рядом суб'єктів господарської діяльності, в т.ч. з ТОВ «БВТФ «Стандарт» (ідентифікаційний код 36017312) і ТОВ «Танкор» (ідентифікаційний код 37498735) з 01.01.2009р. по 30.09.2012р., за результатами якої складений Акт від 22.03.2013р. № 191/22-509/31084850 (т. 1 а.с. 14 - 40).

Перелік документів і відомостей, які були використані працівником відповідача під час проведення перевірки позивача наведений у п. 2.6 розд. 2 Акта перевірки (стор. 3 Акта перевірки).

В ході проведення перевірки встановлені взаємовідносини ПП «Промтехсервіс» з ТОВ «БВТФ «Стандарт» за період травень 2009 року по листопад 2010 року (договір від 05.05.2009р. № 16-усл./09 щодо виконання комплексу земельних і будівельних робіт на об'єктах Замовника) і з ТОВ «Танкор» за період з червня 2011 року по лютий 2012 року (договір від 26.05.2011р. № 1/05-11 (щодо виконання комплексу земельних, будівельних і монтажних робіт на об'єктах Замовника). За результатами вказаних господарських операцій ПП «Промтехсервіс» віднесло до складу валових витрат загальну суму коштів у розмірі 1 262 423, 00 грн. (в т.ч. за І-е півріччя 2009 року в сумі 294 214, 00 грн., за ІІІ-и квартали 2009 року в сумі 396 528, 00 грн., за І-ий квартал 2010 року в сумі 260 265, 00 грн., І-е півріччя 2011 року в сумі 106 257, 00 грн., за ІІ-ІІІ-ий квартали 2011 року в сумі 460 107, 00 грн., та за ІІ-IV-ий квартали 2011 року в сумі 605 630, 00 грн.), а до складу податкового кредиту за січень-лютий, квітень і серпень 2011 року податок на додану вартість на загальну суму 252 485, 00 грн. (в т.ч. за травень 2009 року в сумі 37 271, 00 грн., за липень 2009 року в сумі 21 572, 00 грн., за вересень 2009 року в сумі 20 463, 00 грн., за березень 2010 року в сумі 52 053, 00 грн., за червень 2011 року в сумі 21 251, 00 грн., за липень 2011 року в сумі 35 608, 00 грн., за жовтень 2011 року в сумі 35 162, 00 грн., за листопад 2011 року в сумі 12 685, 00 грн., та за грудень 2011 року в сумі 16 420, 00 грн.).

При цьому перевіряючому стало відомо, що станом на день проведення документальної перевірки позивача згідно АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України» ТОВ «БВТФ «Стандарт» має стан « 8» (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням), а ТОВ «Танкор» - стан « 9» (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням). Свідоцтва платника податку на додану вартість обох підприємств неактуальні (анульовані 10.06.2011р. та 26.01.2011р.).

Також до ДПІ у Святошинському районі м. Києва надійшли наступні документи:

- лист УПМ ДПС у м. Києві від 25.10.2012р. № 4792/7/07-3115, в якому міститься інформація про проведення співробітниками УОВПЗ УПМ ДПС у м. Києві заходів по операції «конверт» в рамках кримінальної справи № 54-3414/1, порушеної за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, відкриття та припинення діяльності «конвертаційного центру», в якому було задіяно ряд підприємств з ознаками фіктивності, в т.ч. ТОВ «БВТФ «Стандарт» і ТОВ «Танкор». Зокрема, під час провадження досудового слідства по кримінальній справі № 54-3414/1 було з'ясовано, що названі контрагенти позивача створені ОСОБА_1 (протокол допиту свідка від 09.08.2012р.) за попередньою змовою з невстановленими слідством особами з метою зайняття фіктивним підприємництвом, для прикриття незаконної діяльності;

- Акт ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС від 09.10.2012р. № 432/22-511/36017312, складений за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «БВТФ «Стандарт» (ідентифікаційний код 36017312) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.06.2008р. по 30.06.2011р., та в якому встановлені порушення підприємством вимог п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податкові зобов'язання з податку на додану вартість всього в сумі 10 963 987, 00 грн. та завищено суму податкового кредиту в розмірі 10 887 403, 00 грн.;

- Акт ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС від 10.10.2012р. № 310/22-50/37498735, складений за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Танкор» (ідентифікаційний код 37498735) з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2011р по 30.04.2012р, та в якому встановлені порушення підприємством вимог пп. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-XIV (зі змінами та доповненнями). За результатами перевірки задекларовані податкові зобов'язання в сумі 5 038 396, 00 грн. та задекларований податковий кредит в сумі 5 003 127 грн. (ряд. 9 і 17 податкових декларацій з податку на додану вартість за період з 01.02.2011р. по 31.01.2012р.) зменшено до нуля (в обох Актах перевірок контрагентів позивача встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків, а також неможливість фактичного здійснення господарської діяльності - через недостатність майна та інших матеріальних ресурсів, трудових ресурсів, основних фондів, відсутністю складських приміщень і транспортних засобів).

На підставі вищевикладеного працівниками ДПІ у Святошинському районі м. Києва зроблено висновок, що взаємовідносини між ПП «Промтехсервіс» та його контрагентами - ТОВ «БВТФ «Стандарт» і ТОВ «Танкор» не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.

В розділі 4 «Висновок» Акта перевірки від 22.03.2013р. № 191/22-509/31084850 перевіряючі встановили наступні порушення ПП «Промтехсервіс» вимог:

1) пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94 - ВР (в редакції Закону України від 22.05.1997р. № 283/97 - ВР (зі змінами та доповненнями)) і пп. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, що призвели до заниження Підприємством податку на прибуток на загальну суму 204 361, 00 грн. (з урахуванням розрахунку фінансових санкцій відповідача), в т.ч. за І-е півріччя 2009 року в сумі 73 554, 00 грн., за ІІІ-и квартали 2009 року в сумі 99 132, 00 грн., за І-ий квартал 2010 року в сумі 65 066, 00 грн., І-е півріччя 2011 року в сумі 24 439, 00 грн., за ІІ-ІІІ-ий квартали 2011 року в сумі 105 825, 00 грн., та за ІІ-IV-ий квартали 2011 року в сумі 139295, 00 грн.);

2) пп. 7.2.1, пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами і доповненнями) і п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження Підприємством податку на додану вартість на загальну суму 252 485 , 00 грн., в т.ч. за травень 2009 року в сумі 37 271, 00 грн., за липень 2009 року в сумі 21 572, 00 грн., за вересень 2009 року в сумі 20 463, 00 грн., за березень 2010 року в сумі 52 053, 00 грн., за червень 2011 року в сумі 21 251, 00 грн., за липень 2011 року в сумі 35 608, 00 грн., за жовтень 2011 року в сумі 35 162, 00 грн., за листопад 2011 року в сумі 12 685, 00 грн., та за грудень 2011 року в сумі 16 420, 00 грн.

05 квітня 2013 року ДПІ у Святошинському районі м. Києва на підставі Акта перевірки від 22.03.2013р. № 191/22-509/31084850 прийняла наступні спірні податкові повідомлення-рішення (т. 1 а.с. 11 - 13):

- № 0001772250, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до абз. 2 п. 123.1 ст. 123, п. 6 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» цього Кодексу за порушення вимог пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94 - ВР (в редакції Закону України від 22.05.1997р. № 283/97 - ВР (зі змінами та доповненнями)) і пп. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, визначило ПП «Промтехсервіс» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 220 627, 50 грн., в т.ч. 204 361, 00 грн. - основний платіж, 16 266, 50 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- № 0001782250, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до абз. 2 п. 123.1 ст. 123, п. 7 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» цього Кодексу за порушення вимог пп. 7.2.1, пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами і доповненнями) і п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, визначило ПП «Промтехсервіс» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 270 952, 00 грн., в т.ч. 201 036, 00 грн. - основний платіж, 69 916, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

При вирішення даного спору суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (в редакції на момент спірних правовідносин, що існували в період до 01 квітня 2011 року) (далі - Закон № 334/94-ВР), який був спеціальним законом з податку на прибуток на момент спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Зазначений пункт містить загальне визначення валових витрат.

Пункт 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР містить конкретизацію ознак окремих груп витрат, що відносяться до валових витрат.

В силу підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В силу підпункту 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону № 334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Водночас, загальне визначення валових витрат повинно тлумачитись у системному зв'язку з визначенням господарської діяльності, наведеному в п. 1.32 ст. 1 Закону № 334/94-ВР, який визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації господарської діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (ч. 2 ст. 3 Господарського кодексу України).

У відповідності до п 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України (застосовується до спірних правовідносин, що виникли після 01 квітня 2011 року) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу).

Абзацом четвертим підпункту 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону № 334/94-ВР передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Аналогічна норма містяться в пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, якою визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Крім цього, у відповідності до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (в редакції на момент спірних правовідносин, що існували в період до 01 січня 2011 року)(далі - Закон № 168/97-ВР) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Аналогічно відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (в цій частині застосовується до спірних правовідносин, що виникли після 01 січня 2011 року) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту/пунктом 201.11 ст. 201 цього Кодексу.) (абз. 1 пп. 7.4.5 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР/абз. 1 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Обов'язкові реквізити податкової накладної визначені в пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Абзацом 1 підпункту 7.2.4 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 21 грудня 2010 року № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, (який набрав чинності 10 січня 2011 року та втратив чинність 16 грудня 2011 року)(далі - Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

В силу п. 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку.

Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Аналогічні положення також містились в Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. № 165, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037 (який діяв до 10 січня 2011 року).

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, як Законом № 168/97-ВР так і Податковим кодексом України, визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником ПДВ. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

В силу п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні» (п. 1.3 Положення).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в Листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11.

При цьому сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само і помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце, про що було зазначено в Листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11.

В ході судового розгляду було встановлено, що між ПП «Промтехсервіс» (Замовник) і контрагентами ТОВ «БВТФ «Стандарт» і ТОВ «Танкор» (Підрядники) були укладені письмові договори на виконання комплексу підрядних робіт (т. 1 а.с. 41 - 44, 70 - 73), а саме:

- договір від 05.05.2009р. № 16-усл./09, згідно якого Підрядник (ТОВ «БВТФ «Стандарт») зобов'язується на свій ризик самостійно, своїми та залученими транспортними та механічними засобами виконати комплекс земляних і будівельних робіт (земляні роботи, роботи по вивезенню будівельного сміття та ґрунту, роботи по перевезенню ґрунту, будівельні роботи) на об'єкті Замовника, а саме: прокладання зовнішніх інженерних мереж водопроводу, побутової та дощової каналізації до житлового будинку на вул. Івана Гонти, 7 в Шевченківському районі м. Києва, відповідно до вимог проектно-кошторисної документації у встановлений цим Договором термін, а Замовник - прийняти та оплатити роботу Підрядника згідно умов Договору;

- договір від 26.05.2011р. № 1/05-11, згідно якого Підрядник (ТОВ «Танкор») зобов'язується на свій ризик самостійно, своїми та залученими транспортними та механічними засобами виконати комплекс земляних, будівельних і монтажних робіт (земляні роботи, роботи по вивезенню будівельного сміття та ґрунту, роботи по перевезенню ґрунту, будівельні роботи, монтаж трубопроводів, благоустрій) на об'єктах Замовника, а саме: прокладання зовнішніх інженерних мереж теплопостачання, відповідно до вимог проектно-кошторисної документації у встановлений цим Договором термін, а Замовник - прийняти та оплатити роботу Підрядника згідно умов Договору.

Факт виконання Сторонами своїх договірних зобов'язань (виконання підрядних робіт та оплати їх вартості) за вказаними Договорами підтверджуються наступними первинними та розрахунковими документами (копії яких наявні в матеріалах справи):

- довідками про вартість виконаних підрядних робіт (будівництво зовнішніх інженерних мереж водопроводу та каналізації до житлового будинку на вул. Івана Гонти, 7 в Шевченківському районі м. Києва; капітальний ремонт теплових мереж ЦО та ГВП р/к «Депутатська2» від ТК-111/4 до ж/б № 19 по вул. Львівська) за травень, червень і вересень 2009 року, березень 2010 року, червень, липень, вересень, листопад і грудень 2011 року форми № КБ-3 (т. 1 а.с. 45, 52, 57, 62, 74, 83 - 84, 97, 117, 128);

- актами приймання виконаних підрядних робіт за травень, червень і вересень 2009 року, травень 2010 року, червень, липень, вересень, листопад і грудень 2011 року форми № КБ-2в (т. 1 а.с. 46 - 50, 53 - 55, 58 - 60, 63 - 68, 75 - 81, 85 - 95, 98 - 115, 118 - 126, 129 - 135);

- копіями платіжних доручень позивача на оплату вартостей будівельних робіт на користь ТОВ «БВТФ «Стандарт» і ТОВ «Танкор», з відмітками банківської установи про проведення відповідних розрахункових операцій (т. 1 а.с. 197 - 219);

- оригіналами виписок з банківського рахунку позивача за 2009 - 2011 роки (т. 3 а.с. 83 - 194). Оплата вартості поставленого товару здійснювалося ПП «Промтехсервіс» шляхом перерахування безготівкових коштів зі свого рахунку № 26001289866001 в Філії «Розрахункового центру» ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 320649) на рахунки своїх контрагентів, що не заперечується відповідачем.

За результатами виконання підрядних робіт контрагентами-виконавцями робіт були виписані податкові накладні (т. 1 а.с. 51, 56, 61, 69, 82, 96, 116, 127, 136): № 052904 від 29.05.2009р. на суму 223 627, 20 грн. (в т.ч. ПДВ - 37 271, 20 грн.), № 063002 від 30.06.2009р. на суму 129 429, 60 грн. (в т.ч. ПДВ - 21 571, 60 грн.), № 093006 від 30.09.2009р. на суму 122 776, 80 грн. (в т.ч. ПДВ - 20 426, 80 грн.), № 033001 від 30.03.2010р. на суму 312 318, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 52 053, 00 грн.) - ТОВ БВТФ «Стандарт», та за № 25 від 29.06.2011р. на суму 127 508, 78 грн. (в т.ч. ПДВ - 21 251, 46 грн.), № 23 від 29.07.2011р. на суму 213 645, 17 грн. (в т.ч. ПДВ - 35 607, 53 грн.), № 36 від 30.09.2011р. на суму 210 974, 83 грн. (в т.ч. ПДВ - 35 162, 47 грн.), № 16 від 30.11.2011р. на суму 76 107, 74 грн. (в т.ч. ПДВ - 12 684, 62 грн.), № 18 від 28.12.2011р. на суму 98 519, 83 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 419, 97 грн.) - ТОВ «Танкор». При цьому згідно тексту Акта перевірки позивача під час дослідження податкових накладних, виписаних ТОВ «БВТФ «Стандарт» і ТОВ «Танкор» на адресу позивача, перевіряючими не виявлено відсутність будь-яких реквізитів, передбачених п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР і ст. 201 Податкового кодексу України, або інші недоліки в їх оформлені.

За результатами дослідження вище перелічених первинних документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону № 996-ХІV та вказаного Положення.

Відповідно до усних пояснень представника позивача, наданих ним в судових засіданнях по даній справі, з документальним підтвердженням, замовлення та придбання позивачем підрядних робіт у інших суб'єктів господарської діяльності (ТОВ «БВТФ «Стандарт» і ТОВ «Танкор») було зумовлено необхідністю забезпечення оперативного та якісного виконання ПП «Промтехсервіс» своїх зобов'язань по договорам будівельного підряду, укладених ним з ВАТ «Трест «Київміськбуд-1» та ПАТ «Київенерго». На підтвердження своїх пояснень позивач надав суду наступні копії документів (т. 1 а.с. 137 - 148, 151 - 196, 220 - 252; т. 2 а.с. 1 - 250; т. 3 а.с. 1 - 76, 83 - 194, 245 - 262: дозвільної документації на право здійснення ПП «Промтехсервіс» та його контрагентами будівельної діяльності та робіт підвищеної небезпеки (види робіт за визначеним переліком); розпорядження Київської міської державної адміністрації від 22.07.2008р. № 984 «Про дозвіл на виконання робіт із прокладання інженерних мереж до житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом на вулиці Івана Гонти, 7 у Шевченківському районі» (із змінами та доповненнями); листів контрагентів позивача з відгуками про якість виконаних робіт; договорів підряду від 21.03.2008р. № 5-усл./08, від 28.11.2011р. № 1996/ЖТЕ-59-11, від 19.08.2011р. № 1454/ЖТЕ-59-11 та від 23.12.2011р. № 2138/ЖТЕ-59-11, що були укладені ПП «Промтехсервіс» (як Підрядником) з ВАТ «Трест «Київміськбуд-1» і ПАТ «Київенерго» (Замовники), з пакетом оформлених на їх виконання первинних документів; оригіналів виписок з розрахункового рахунку позивача у банку з відомостями про отримання коштів від контрагентів-замовників; актів технічного приймання певних відремонтованих об'єктів, тощо

Під час розгляду даної справи відповідачем не було надано жодних доказів відсутності у контрагентів позивача (ТОВ «БВТФ «Стандарт» і ТОВ «Танкор») спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання названих правочинів, зокрема того, що вказані підприємства не були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість або того, що їх реєстрація платниками податку на додану вартість була анульована в моменти укладення або виконання спірних правочинів. Відтак, наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит за звітні періоди травень, липень і вересень 2009 року, березень 2010 року, червень, липень, жовтень-грудень 2011 року, відповідають вимогам, встановленим ст. 7 Закону № 168/97-ВР і ст. 201 Податкового кодексу України.

Також відповідачем не було надано до суду доказів, які б свідчили про відсутність у названих контрагентів ПП «Промтехсервіс» умов для здійснення господарської діяльності (відсутність майна, складських приміщень, обладнання та виробничих потужностей, трудових ресурсів, тощо), в т.ч. із залученням третіх осіб та використання орендованого майна.

Згідно положень п. 8 ст. 19 Господарського кодексу України усі суб'єкти господарювання зобов'язані самостійно здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом. Забороняється вимагати від суб'єктів господарювання надання статистичної інформації та інших даних, не передбачених законом або з порушенням порядку, встановленого законом.

В силу п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Частиною другою ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Так, безпосередньо в Акті перевірки від 22.03.2013р. № 191/22-509/31084850 не наведено правову норму, в силу якої на платника податку (Покупця, Замовника) покладена відповідальність за недекларування та несплату податкових зобов'язань платником податку-контрагентом (Продавцем, Виконавцем робіт) шляхом позбавлення його права на податковий кредит і валові витрати.

Також згідно правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в його ухвалі від 10.10.2012р. за № К-24491/10, «за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання Підприємством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань».

Відповідачем не заперечувався факт декларування та сплати позивачем сум податку на додану вартість та податку на прибуток за наслідками спірних господарських операцій.

В ході розгляду даної справи в суді відповідачем не було пред'явлено до суду будь-які належні докази нікчемності правочинів, укладених між Позивачем і його контрагентами.

Зокрема, в Акті перевірки від 22.03.2013р. № 191/22-509/31084850 також відсутні посилання на ухиляння контрагентами позивача від сплати податків та зборів, визначення їм сум податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам цих підприємств та самого ПП «Промтехсервіс» за фактом ухиляння від сплати податків, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

В силу ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до листа Головного управління Міндоходів у м. Києві від 04.06.2013р. № 6807/09-10 з додатками, отриманого у відповідь на судовий запит від 20.05.2013р. № 826/5641/13-а (т. 4 а.с. 1 - 6), суду стало відомо, що 16 серпня 2012 року відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 порушено кримінальну справу № 54-3414/1 за фактом фіктивного підприємництва, вчиненого повторно за попередньою змовою групою осіб, тобто створення суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), в т.ч. ТОВ «БВТФ «Стандарт» і ТОВ «Танкор», з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України (далі - КК України), та за фактом підроблення за попередньою змовою групою осіб офіційного документу, який посвідчується підприємством, установою, організацією, приватним нотаріусом чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його як підроблювачем, так і іншою особою, та використання завідомо підробленого документу за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1. ч. 2 та ч. 3 ст. 358 КК України, яку прийнято до провадження Слідчим управлінням ДПС у м. Києві.

Також, 16 серпня 2012 року у справі винесено постанову про притягнення як обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, а 04 вересня 2012 року винесено постанову про оголошення розшуку обвинуваченого ОСОБА_1

11 січня 2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне провадження № 32013110000000007 за матеріалами вказаної вище кримінальної справи, порушеної за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України. На даний час досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває.

При цьому відповідачем не надано суду будь-які інші достовірні відомості з документальним підтвердженням про притягнення до кримінальної відповідальності або пред'явлення обвинувачення посадовим особам ПП «Промтехсервіс» або його контрагентів - ТОВ «БВТФ «Стандарт» і ТОВ «Танкор», безпосередньо відповідальних за укладення і виконання спірних правочинів, з направлення матеріалів відповідних кримінальних справ до суду, у скоєнні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України, саме за результатами укладення таких спірних правочинів .

З огляду на вищенаведене та, з урахуванням того, що по справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованими платниками податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу сум податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість, а також застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а тому суд вважає на підставі ч. 2 ст. 11 та п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України за необхідне визнати протиправними та скасувати спірні по справі податкові повідомлення-рішення.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства «Промтехсервіс» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби від 05 квітня 2013 року № 0001772250, № 0001782250.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова