20/360
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
25.12.06 р. Справа № 20/360
Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Міського комунального підприємства „Артемівськтепломержа”, м.Артемівськ
до відповідача: Дочірнього підприємства „Ювілейне” комунального підприємства „Артемівськжитлосервіс”, м.Артемівськ
про стягнення 2473,32 грн.
За участю представників:
від позивача: Чуприн Ю.І. –дов.
від відповідача: не з'явився
Присутній представник КП "Артемівськжитлосервіс" - Топчий Є.В. - дов.
СУТЬ СПОРУ:
До господарського суду Донецької області звернулося Міське комунальне підприємство „Артемівськтепломержа”, м.Артемівськ, із позовом до Дочірнього підприємства „Ювілейне” комунального підприємства „Артемівськжитлосервіс”, м.Артемівськ, про стягнення 2473,32 грн. – суми заборгованості за виконані роботи з промивання внутрішньодомової системи опалення в житлових будинках, що обслуговуються відповідачем, із посиланням на укладений сторонами договір № 66 від 26.09.03 р., приписи Цивільного кодексу України.
В обґрунтування своїх вимог позивач надав суду копії зазначеного договору, акту № 21 від 22.10.03 р.
Відповідач відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, у судове засіданні не з'явився, хоча був повідомлений про дату та час засідання належним чином, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Присутній у судовому засіданні представник Комунального підприємства "Артемівськжитлосервіс" пояснив, що відповідач знаходиться на стадії ліквідації, його правонаступником має стати зазначене підприємство.
На вимогу суду Головне управління статистики Донецької області надало довідку про те, що станом на 29.11.06 р. відповідач значиться в ЄДРПОУ.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача та КП "Артемівськжитлосервіс", суд ВСТАНОВИВ:
26 вересня 2003 р. позивачем (Виконавець) та відповідачем (Замовник) підписано договір № 66 на виконання робіт (далі-Договір), згідно із умовами якого Виконавець зобов'язався своїм обладнанням та персоналом здійснити промивання системи опалення в житлових домах м.Артемівська (п.1 Договору).
Згідно із п.2 Договору, ціна виконаних робіт складає 2598,55 грн.
Пунктом 3 Договору передбачено, що Замовник сплачує 50% загальної вартості робіт, прикінцевий розрахунок здійснюється Замовником не пізніше 5-ти банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.
Згідно із п.6 Договору, у разі виникнення розбіжностей при виконання договору, сторони зобов'язані врегулювати їх у 20-денний строк. У випадку недосягнення згоди, сторона, чиї інтереси вважаються порушеними, має право звертатися за вирішенням до господарського суду Донецької області.
З боку відповідача договір підписано з приміткою про наявність розбіжностей щодо умов договору.
Протоколів розбіжностей за договором та їх врегулювання суду не надано.
Факт виконання робіт підтверджено актом № 1 від 22.10.03 р.
Суть позову полягає у вимогах про стягнення з відповідача 2473,32 грн. – суми заборгованості за виконані за Договором роботи.
Відповідач відзиву на позов не надав, свого представника до судового засідання не направив.
Відповідно до ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно із ст.4-3) Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Статтею ст.33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно із ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідно до ст.44 Цивільного кодексу УРСР, що діяв на час підписання Договору, у письмовій формі мають укладатися, зокрема, угоди державних, кооперативних та інших громадських організацій між собою та із громадянами.
Згідно із ст.151 зазначеного кодексу, зобов'язання виникають, зокрема, з Договору.
Відповідно до ст.153 Цивільного кодексу УРСР, договір вважається укладеним, коли між сторонами у формі, що вимагається в належних випадках, досягнуто згоди з усіх суттєвих умов.
Суттєвими є ті умови договору, які визначені такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, стосовно яких за заявою однієї з сторін має бути досягнуто згоди.
За своєю правовою природою Договір є договором підряду, основні положення стосовно якого викладені у главі 28 вищевказаного кодексу.
Згідно із ст.332 Цивільного кодексу УРСР, за договором підряду підрядник зобов'язується виконати на свій ризик певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти та сплатити виконану роботу.
Статтею 334 Цивільного кодексу УРСР передбачено, що на виконання робіт, передбачених договором підряду складається кошторис.
Таким чином, суттєвими умовами договору підряду є чітко визначене завдання замовника (обсяг, місце виконання, якість робіт) та кошторис.
Наявні в матеріалах справи документи не свідчать про те, що сторонами досягнуто згоди щодо цих умов договору підряду. Договір таких умов не містить, кошторис підрядних умов відсутній.
Крім того, з тексту Договору вбачається, що відповідачем Договір підписано із застереженням про наявність розбіжностей щодо умов Договору.
Документів про дані розбіжності та про їх врегулювання суду не надано.
За даних обставин суд не може визнати Договір таким, що укладений сторонами у встановленому законом порядку.
З огляду на зазначене, строк сплати відповідачем виконаних робіт сторонами не узгоджено.
Відповідно до ст.165 Цивільного кодексу УРСР, якщо строк виконання зобов'язання не встановлено або визначено моментом витребування, кредитор має право вимагати виконання, а боржник має право здійснити виконання у будь-який час.
Боржник зобов'язаний виконати таке зобов'язання у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не витікає із закону, договору або із суті зобов'язання.
Аналогічну норму містить й ст.530 Цивільного кодексу України.
Документів про те, що позивач звернувся до відповідача із вимогою про сплату у певний термін виконаних робіт, суду не надано.
За даних обставин суд дійшов висновку про неможливість задоволення позову, оскільки його підставами не може бути неукладений сторонами договір та зобов'язання сплати виконаних позивачем робіт в силу закону у відповідача не настало у зв'язку із невизначеністю строку сплати робіт та ненаправленням позивачем на адресу відповідача відповідних вимог.
Отже, у задоволенні позову слід відмовити, судові витрати – покласти на позивача.
Керуючись ст.ст.4-2), 4-3), 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.44, 151, 153, 165 Цивільного кодексу УРСР, ст.530 Цивільного кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову – відмовити.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 25.12.06 р.
Повний текст рішення підписано 28.12.06 р.
Суддя Донець О.Є.
Надруковано 3 прим.:
1 – позивачу,
1 – відповідачу,
1 – у справу
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 25.12.2006 |
Оприлюднено | 22.08.2007 |
Номер документу | 329689 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Донець О.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні