Ухвала

від 22.01.2020 по справі 20/360

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

У Х В А Л А

22.01.2020 Справа № 20/360

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В.. , при секретарі судового засідання (помічнику судді) Фроловій Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву державного підприємства "Регіональні електричні мережі" в особі Донецької філії державного підприємства "Регіональні електричні мережі" №02/3142 від 28.12.2019 про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання

у справі за позовом: державного підприємства "Регіональні електричні мережі" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85, код ЄДРПОУ 32402870) в особі Донецької філії державного підприємства "Регіональні електричні мережі" (85323, Донецька область, м.Мирноград, пров. Кузнецький, 1Б, код ЄДРПОУ 26390719)

до відповідача: державного підприємства "Орджонікідзевугілля" (юридична адреса: 61145, м. Харків, вул. Космічна, буд. 21, код ЄДРПОУ 32276912; фактична адреса: 86405, Донецька область, м. Єнакієве, вул. Трестовська, буд. 10)

про стягнення 18 850 065,46 грн.

за участю представників сторін:

від позивача (заявника): не з`явився

від відповідача (боржника): не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Згідно даних автоматизованої системи документообігу суду рішенням господарського суду Донецької області від 06.09.2004 по справі № 20/360 (суддя ОСОБА_2.) позовні вимоги державного підприємства "Укренерговугілля" в особі Донецької філії до державного підприємства "Орджонікідзевугілля" задоволені у повному обсязі.

Стягнуто з державного підприємства "Орджонікідзевугілля" на користь державного підприємства "Укренерговугілля" в особі Донецької філії 18 763 007,53 грн. - за активну електроенергію, 87 057,93 грн. - за реактивну електроенергію, 1700,00 грн. держмита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

24.09.2004 на виконання вказаного рішення господарським судом видано відповідний наказ.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.07.2008 в порядку процесуального правонаступництва здійснено заміну державного підприємства "Укренерговугілля" в особі Донецької філії його правонаступником, відкритим акціонерним товариством "Укренерговугілля".

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.05.2010 в порядку процесуального правонаступництва здійснено заміну позивача - відкритого акціонерного товариства "Укренерговугілля" його правонаступником державним підприємством "Регіональні електричні мережі".

14.01.2020 на адресу господарського суду Донецької області надійшла заява державного підприємства "Регіональні електричні мережі" в особі Донецької філії державного підприємства "Регіональні електричні мережі" №02/3142 від 28.12.2019 про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області у зв`язку із відрахуванням зі штату судді ОСОБА_2.. призначений повторний автоматичний розподіл справи № 20/360.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2020 для розгляду даної справи визначено суддю господарського суду Донецької області Бокову Ю.В.

Ухвалою суду від 16.01.2020 вищезазначену заяву призначено до розгляду на 22.01.2020.

Представники сторін в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Розглянувши зазначену заяву та додані до неї документи, господарським судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ст.326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно зі ст.327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до приписів статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

За змістом ст.329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

При цьому, відновлення процесуального строку являє собою визнання судом дійсним права вчинити певну процесуальну дію, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Як вбачається з матеріалів заяви стягувача, постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 02.03.2016 по справі №20/360 (ВП № 11803296) було повернуто наказ від 24.09.2004 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження (у зв`язку із відсутністю у боржника коштів і майна, на яке може бути звернено стягнення). Даною постановою встановлено строк до 02.03.2017 для повторного його пред`явлення до виконання.

Заявник зазначає, що згідно п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про виконавче провадження , який набрав законної сили 05.10.2016, встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Згідно приписів ст. 12 Закону України Про виконавче провадження виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:

1) пред`явлення виконавчого документа до виконання;

2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Оскільки постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 02.03.2016 по справі № 20/360 (ВП № 11803296) було повернуто наказ від 24.09.2004, за висновком суду, строк пред`явлення наказу до виконання є таким, що перервався. Відтак, з огляду на приписи ст. 12 та п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про виконавче провадження , наказ про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області від 24.09.2004 по справі № 20/360 може бути пред`явлений протягом трьох років.

Заявник в обґрунтування поважності пропуску строку для пред`явлення наказу від 24.09.2004 по справі № 20/360 зазначає, що ухвалою господарського суду Харківської області від 13.07.2016 по справі № 922/1994/16 порушено провадження у справі про банкрутство державного підприємства Орджонікідзевугілля та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах;

- забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;

- не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;

- зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;

- не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, чинній на момент винесення господарським судом Харківської області ухвали від 13.07.2016 по справі № 922/1994/16) виконавче провадження підлягає обов`язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та виконання рішень у немайнових спорах.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.07.2017 припинено провадження у справі № 922/1994/16 про банкрутство державного підприємства "Орджонікідзевугілля".

Таким чином, на думку заявника, строк для пред`явлення наказу господарського суду Донецької області від 24.09.2004 по справі № 20/360 було зупинено з 13.07.2016 (винесення ухвали господарським судом Харківської області про порушення справи про банкрутство боржника) до 12.07.2017 у відповідності до ст. 1 Закону України Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств .

Крім того, ухвалою господарського суду Київської області від 17.11.2015 за заявою державного підприємства Регіональні електричні мережі було порушено справу про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Даний факт був пов`язаний з тим, що поточні зобов`язання ДП Регіональні електричні мережі значно перевищували його високоліквідні активи, а тому підприємство не мало можливості погасити існуючу заборгованість перед всіма кредиторами. Отже, оскільки стягувач є філією ДП Регіональні електричні мережі , тобто структурним підрозділом, він підлягає обмеженням відповідно до процедури банкрутства.

Разом із тим, абз. 1 ч. 2 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження було передбачено авансового внеску у розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати. З огляду на сумарну заборгованість коштів до стягнення (72027821,69 грн. ), за розрахунком заявника, авансовий внесок для повторного пред`явлення для виконання виконавчого документу по справі № 20/360 на початок 2019 року мав складати 41730,00 грн., що є значною сумою витрат для підприємства, яке знаходиться у стадії банкрутства.

Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_1 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 26 Закону України Про виконавче провадження (щодо забезпечення державою виконання судового рішення) від 15.05.2019 №2р(ІІ)/2019 по справі № 3/368/2018/(5259/18) було визнано неконституційним положення частини другої статті 26 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VІІІ зі змінами, яке передбачає сплату авансового внеску в розмірі 2 % від суми, що підлягає стягненню.

Наведена обставина, за твердженням заявника, надала йому можливості звернутися до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою №02/2886 від 06.12.2019 про прийняття наказу господарського суду Донецької області від 24.09.2004 по справі № 20/360 до виконання.

Разом із тим, 18.12.2019 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванютою Іваном Миколайовичем винесено повідомлення № 11803296 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 3 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження з огляду на пред`явлення виконавчого документу з пропущеним строком пред`явлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст.129 Конституції України одним із засад судочинства є обов`язковість рішень суду. Статтею 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" визначено поняття "обов`язковість судових рішень", яке полягає в тому, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами на всій території України.

Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України № 15729/07 від 05.07.2012, пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

За висновками суду, враховуючи викладені позивачем обставини, причини пропуску встановленого строку пред`явлення до виконання наказу господарського суду Донецької області у справі № 20/360 є поважними, внаслідок чого такий процесуальний строк підлягає поновленню на підставі ст.329 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 234, 235, 326, 327, 329 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву державного підприємства "Регіональні електричні мережі" в особі Донецької філії державного підприємства "Регіональні електричні мережі" №02/3142 від 28.12.2019 про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання - задовольнити.

Поновити державному підприємство "Регіональні електричні мережі" в особі Донецької філії державного підприємства "Регіональні електричні мережі" строк для пред`явлення до виконання наказу від 24.09.2004 по справі №20/360.

У судовому засіданні 22.01.2020 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 27.01.2020.

Ухвала набрала законної сили в день її винесення судом 22.01.2020.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Ю.В. Бокова