Постанова

від 30.07.2013 по справі 805/8891/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2013 р. Справа № 805/8891/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голуб В.А. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Новицького Івана Олександровича Реєстраційної служби Мар'їнського районного управління юстиції Донецької області про визнання протиправною відмови державного реєстратора, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до державного реєстратора Новицького Івана Олександровича Реєстраційної служби Мар'їнського РУЮ про визнання протиправною відмови державного реєстратора, зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що він в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Синтезпродсервіс» в особі відокремленого підрозділу «Роднік» звернувся до Реєстраційної служби Мар'їнського РУЮ здійснити реєстрацію договору оренди земельної діяльності, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладеного між позивачем та ОСОБА_3 21 грудня 2011 року.

Державний реєстратор рішенням № 2997104 від 10 червня 2013 року відмовив у наданні послуг з реєстрації розробленого договору оренди земельної ділянки, посилаючись на ст. 24 Закону України «Про держану реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та п.п. 16, 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відмову в державній реєстрації позивач вважає протиправною та безпідставною з наступних підстав.

Договір оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які надежать ОСОБА_3 на праві приватної власності, відповідно до Державного акту Серія ЯГ № 726900, був укладений 21.12.2011 року з дотриманням вимог чинного законодавства України, що діяло на дату укладення договору. Частина 4 ст. 3 Закону України «Про держану реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає, що права на нерухоме майно та їх обтяжень, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов, якщо реєстрація прав та їх отяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на мемент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Згідно положення п. 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор приймає рішення про відмову в держаній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі. Реєстрація земельної ділянки в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не є обов'язковою для проведення державної реєстрації договору укладеного до набрання чинності Законом тобто до 01.01.2013 року.

На підставі викладеного, позивач просить суд визнати протиправною відмову державного реєстратора Новицького Івана Олександровича реєстраційної служби Мар'їнського РУЮ здійснити реєстрацію договору оренди земельної ділянки, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Синтезпродсервіс» в особі відокремленого підрозділу «Роднік» та громадянкою України ОСОБА_3 21.12.2011 року; зобов'язати державного реєстратора Новицького Івана Олександровича реєстраційної служби Мар»їнського РУЮ здійснити реєстрацію договору оренди земельної ділянки, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Синтезпродсервіс» в особі відокремленого підрозділу «Роднік» та громадянкою України ОСОБА_3 21.12.2011 року.

Позивач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, надав до суду клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні (а.с.29).

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю (а.с.30).

Оскільки сторони в судове засідання не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, тому справа відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розглядається в порядку письмового провадження.

Суд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи адміністративного позову, встановив наступне.

Судом встановлено, що 21.12.2011 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Синтезпродсервіс» в особі начальника відокремленого підрозділу «Роднік» укладений договір оренди земельних ділянкою площею 6,910 га, які знаходяться за межами населених пунктів на території Старомихайлівської селищної ради Мар'їнського району Донецької області (а.с. 7-8).

Позивач звернувся до Реєстраційної служби Мар'їнського районного управління юстиції Донецької області з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, для проведення державної реєстрації права оренди земельних ділянок, які розташовані за межами населених пунктів на території Старомихайлівської селищної ради Мар'їнського району Донецької області.

10.06.2013 року державний реєстратор прав на нерухоме майно Новицький Іван Олександрович Реєстраційної служби Мар'їнського районного управління юстиції Донецької області прийняв рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 2997104. Зі змісту даного рішення вбачається, що підставою для такої відмови стало те, що заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності (а.с. 13).

Реєстраційна служба Мар'їнського районного управління юстиції Донецької області головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, який з 01.01.2013 року реалізує повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, визначені вимогами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до Положення про Державну реєстраційну службу, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 401/2011 Укрдержреєстор відповідно до покладених на нього завдань здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обтяжень та правочинів щодо нерухомості регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вiд 01.07.2004 року № 1952-IV (далі - Закон № 1952) та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року № 703 (далі - Порядок № 703).

Згідно зі ст. 3 Закону № 1952 державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться за місцем розташування об'єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації права власності та інших речових прав, крім випадків, установлених абзацами другим і третім частини п'ятої цієї статті. Державна реєстрація обтяжень речових прав проводиться незалежно від місця розташування об'єкта нерухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 1952 обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст.10 Закону № 1952 державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані права і обтяження, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав. Невід'ємною складовою частиною Державного реєстру прав є база даних про реєстрацію заяв і запитів та реєстраційні справи.

Відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, мають відповідати даним реєстраційної справи, яка містить документовані записи щодо прав на нерухоме майно та їх обтяжень. У разі їх невідповідності пріоритет мають дані реєстраційної справи.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону № 1952, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Відповідно до п.п. 5-2 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952 у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених ч. 9 ст. 15 цього Закону.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, зазначених у пунктах 4, 5-2 - 5-6 частини першої цієї статті, не позбавляє заявника права повторно звернутися із заявою за умови усунення перешкод для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону № 1952 у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Частиною 3 ст. 16 Закону № 1952 визначено, що разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.

Згідно з ч. 3 ст. 17 Закону № 1952 документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 10 Порядку № 703 заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.

При цьому відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 9 Закону № 1952 державний реєстратор прав на нерухоме майно (далі - державний реєстратор) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

- відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом);

- відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень;

- відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

- наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону;

- наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав. Приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону № 1952 державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Як вбачається з рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Мар'їнського районного управління юстиції Донецької області Новицького І.О. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 2997104 від 10.06.2013 року, заявником подано заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, за відсутності державної реєстрації права власності.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем належними та допустимими доказами не доведений факт наявності державної реєстрації права власності земельних ділянок, які розташовані: Донецька область, Мар'їнський район, на території Старомихайлівської селищної ради, кадастровий номер земельної ділянки 1423356200:02:000:0662. З огляду на наведене, суд вважає, що позивач не виконав вимог, встановлених ст. 71 КАС України в частині доказування обставин, на яких ґрунтуються вимоги.

У частині 3 ст. 2 КАС України наведені критерії оцінювання судами рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Суди перевіряють, чи прийняті вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При оцінювані оскаржуваного позивачем рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно, суд прийшов до висновку, що воно відповідає всім наведеним вище критеріям.

З огляду на правомірність прийнятого державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Мар'їнського районного управління юстиції Донецької області Новицьким І.О. рішення № 2997104 від 10.06.2013 року про відмову позивачу у державній реєстрації прав та їх обтяжень, позовна вимога щодо зобов'язання державного реєстратора Новицького І.О. реєстраційної служби Мар'їнського районного управління юстиції Донецької області здійснити реєстрацію договору оренди земельної ділянки, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Синтезпродсервіс» в особі відокремленого підрозділу «Роднік» та громадянкою України ОСОБА_3 21.12.2011 року, також не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, суд відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до державного реєстратора Новицького Івана Олександровича Реєстраційної служби Мар'їнського районного управління юстиції Донецької області про визнання протиправною відмови державного реєстратора, зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Голуб В. А.