Рішення

від 25.12.2006 по справі 20/378

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/378

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

25.12.06 р.                                                                               Справа № 20/378                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.                                                                                                

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Міського комунального підприємства „Маріупольтепломережа”, м.Маріуполь

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Роско”, м.Маріуполь

про стягнення 3520,11 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Коваль Л.Л. – за довіреністю

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулося Міське комунальне підприємство „Маріупольтепломережа”, м.Маріуполь, із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Роско”, м.Маріуполь, про стягнення 3520,11 грн. за договором № 32 на відпустку теплової енергії від 29.05.2003р., з яких 3000,00 грн. – сума основного боргу, 145,90 грн. – сума 3% річних, 374,21 грн. – сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 32 на відпуск теплової енергії від 29.05.2003р.; обґрунтований розрахунок заборгованості; акти обстеження;  рахунки фактур.

Відповідач заперечень проти позову суду не надав та у судове засідання не з'явився, незважаючи на те, що про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у зв'язку з чим справу розглянуто в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд ВСТАНОВИВ:

29.05.2003р. між Міським комунальним підприємством „Маріупольтепломережа”, м.Маріуполь (Постачальник), та Товариством з обмеженою відповідальністю „Роско”, м.Маріуполь (Споживач), був укладений договір на відпуск теплової енергії № 32 (далі – договір).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що Постачальник подає теплову енергію для об'єктів Споживача із максимальним тепловим навантаженням.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що Споживач за отриману теплову енергію здійснює оплату по фіксованим тарифам, які затверджені Облдержадміністрацією, у строк до 10-го числа місяця, наступного за звітним, які встановлені з розрахунку споживання теплової енергії протягом опалювального періоду.

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, постачав для Споживача теплову енергію, що підтверджується актами обстеження,  рахунками – фактурами.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 3520,11 грн., з яких 3000,00 грн. – сума основного боргу, 145,90 грн. – сума 3% річних, 374,21 грн. – сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень.    

Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші  учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних  вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву,  що  зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Позовні вимоги підтверджуються  наявними у справі  копіями договору № 32 на відпуск теплової енергії від 29.05.2003р., обґрунтованого розрахунку заборгованості, актів обстеження,  рахунків фактури.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3000,00 грн. – суми основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від  простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.      

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 145,90 грн. – суми 3% річних, 374,21 грн. – суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.        

Відповідач до судового засідання не з”явився, обставини, викладені позивачем у позовній заяві, не спростував, доказів погашення зазначеного боргу на користь позивача суду не надав.          

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, 625 Цивільного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Міського комунального підприємства „Маріупольтепломережа”, м.Маріуполь, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Роско”, м.Маріуполь, - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Роско” (87547, м.Маріуполь, Донецька область, вул. 50 річчя СРСР, 77, поточний рахунок 26009900175076 в філії ПУМБ в м.Маріуполь, ЗКПО 23776559, МФО 335742, іден. код 237765505815) на користь Міського комунального підприємства „Маріупольтепломережа” (м.Маріуполь, Донецька область, вул. Гризодубової, 1, поточний рахунок 2603201775443 у філії ВАТ „Укрексімбанк” в м.Маріуполі, МФО 335957, ЗКПО 03336798) 3000,00 грн. – суми основного боргу, 145,90 грн. – 3% річних, 374,21 грн. – суми, на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процесів, 102,00 грн. – витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ у встановленому порядку.

Повний текст рішення оголошено 25.12.06 р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів або в касаційному порядку через місцевий чи апеляційний господарський суд протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.                                                                                  

Суддя                                                                         Донець О.Є.                               

Надруковано 3 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3. у справу

          Вик. Марченко Ю.О.