Ухвала

від 08.08.2013 по справі 826/2410/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2410/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

08 серпня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів: Літвіної Н.М., Ісаєнко Ю.А.

при секретарі Біднячук Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Дубекспо» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.04.2013 року у справі за позовом Приватного підприємства «Дубекспо» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.04.2013 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, просив суд задовольнити апеляційну скаргу, постанову суду першої інстанції скасувати задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 13.09.2012 року по 26.09.2012 року ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ "Інварс постач" (код ЄДРПОУ 36475041), ТОВ "Леміш Груп" (код ЄДРПОУ 36521019), ПП "Охторг" (код ЄДРПОУ 36844728), ТОВ "Укртехномас-сервіс" (код ЄДРПОУ 37144600), ТОВ "Укрземстрой" (код ЄДРПОУ 36588445), ТОВ "Рутарес Консалт" (код ЄДРПОУ 36076624), ТОВ "Екостатус Компані" (код ЄДРПОУ 36076598), ТОВ "Есто-Тренд" (код ЄДРПОУ 35656765), ТОВ "ТД "ДОАР" (код ЄДРПОУ 37194473), ТОВ "Кеплер-Консалт" (код ЄДРПОУ 35548087), ТОВ "Макростаб" (код ЄДРПОУ 36597313), ТОВ "Домен" (код ЄДРПОУ 23739044) за період з 01.12.2010 по 31.03.2011.

За результатами вищевказаної перевірки складено акт від 03.10.2012 № 328/1-22-70-36203336 (далі - Акт перевірки) так як позивачем було порушено, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Внаслідок чого відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.10.2012 року № 000526/2270, відповідно до якого позивачу було зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 247 347,00 грн., оскільки позивачем було завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 26 Декларації з ПДВ) за лютий 2011 року у розмірі 247 347,00 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що між ПП "Дубекспо" та ТОВ "Укртехномас-сервіс" було укладено договори № 01112010 від 01.11.2010, № 02112010 від 02.11.2010, № 03112010 від 03.11.2010. Предметом даних договорів було придбання позивачем у ТОВ "Укртехномас-сервіс" будівельних матеріалів.

Згідно Акту перевірки, на виконання вищевказаних договорів ТОВ "Укртехномас-сервіс" було виписано на адресу позивача податкові накладні: № 68011210 від 01.12.2010 на суму 114 080,40 грн., у т.ч. ПДВ - 19 013,40 грн. (період включення до податкового кредиту - грудень 2010 року); № 59021210 від 02.12.2010 на суму 570 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 95 000,00 грн. (період включення до податкового кредиту - січень 2011 року); № 61031210 від 03.12.2010 на суму 800 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 133 333,33 грн. (період включення до податкового кредиту - січень 2011 року) (загальна сума - 1 484 080,00 грн., ПДВ - 247 346,70 грн.).

Суми податку на додану вартість по вказаним податковим накладним було включено позивачем до складу податкового кредиту у грудні 2010 року у розмірі 19 013,00 грн., у січні 2011 року у розмірі 228 333,33 грн. та відображені у Додатках № 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до податкових декларацій з ПДВ за відповідні місяці.

Крім цього, на виконання вищевказаних договорів ТОВ "Укртехномас-сервіс" було виписано на адресу позивача видаткові накладні: № 68 від 01.12.2010 на суму 95 067,00 грн., в т.ч. ПДВ - 19 013,40 грн.; № 59 від 02.12.2010 на суму 475 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 95 000,00 грн.; № 61 від 03.12.2010 на суму 666 666,67 грн., в т.ч. ПДВ - 133 333,33 грн.

Вбачається, що вищевказані документи були вилучені співробітниками ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва згідно протоколу обшуку від 31.05.2012.

До суду першої інстанції біли надані платіжні доручення:

- № 498 від 11.01.2011 на суму 114 080,00 грн., в т.ч. ПДВ - 19 013,33 грн.;

- № 508 від 25.01.2011 на суму 21 118,78 грн., в т.ч. ПДВ - 3 519,80 грн.;

- № 510 від 25.01.2011 на суму 22 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 3 666,67 грн.;

- № 521 від 11.02.2011 на суму 348 550,00 грн., в т.ч. ПДВ - 58 091,67 грн.;

- № 523 від 11.02.2011 на суму 19 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 3 166,67 грн.;

- № 526 від 15.02.2011 на суму 279 631,22 грн., в т.ч. ПДВ - 46 605,20 грн.;

- № 1 від 13.01.2011 на суму 326 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 54 333,33 грн.;

- № 8 від 31.01.2011 на суму 222 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 37 000,00 грн.;

- на суму 100 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 16 666,67 грн.;

- № 14 від 02.02.2011 на суму 30 700,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5 116,67 грн.

Однак, на вказаних платіжних дорученнях відсутні будь-які відмітки банку.

Судом встановлено, що на підставі наявної в матеріалах справи копії постанови Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2012 у справі № 1-167/12 встановлено, що гр. ОСОБА_3 у травні 2010 року, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що його дії призведуть до створення суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, вчинив фіктивне підприємництво.

Дії гр. ОСОБА_3, який спільно з невстановленими досудовим слідством особами, створив ТОВ "Укртехномас-сервіс", здійснювались в порушення законодавчих актів України, що регулюють діяльність суб'єктів підприємництва та кваліфіковані за ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України.

Підсудний гр. ОСОБА_3 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому та повністю підтвердив свої покази, які він давав під час досудового слідства.

Крім цього, в ході документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Укртехномас-сервіс" державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби, за результатами якої складено акт від 25.07.2012 року № 548/22-08/37144600, встановлено, що у ТОВ "Укртехномас-сервіс" фактично відсутнє виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності; відсутні необхідні основні фонди та обладнання для виконання господарської діяльності, які виконувались протягом перевіряємого періоду; відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Також, не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників у періоді з 14.06.2010 по 10.05.2011, не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ "Укртехномас-сервіс" підприємствам-покупцям.

Податковий орган дійшов висновку, що ТОВ "Укртехномас-сервіс" здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

У зв'язку не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, у ТОВ "Укртехномас-сервіс" відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям.

Враховуючи наведене, відповідач дійшов висновку, що фінансово-господарські операції між ПП "Дубекспо" та ТОВ "Укртехномас-сервіс" щодо надання послуг або поставки товарів фактично не здійснювалися.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону № 996-ХІV, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Визначення терміну "первинний документ" наведено у статті 1 Закону № 996-ХІV: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 ст. 9 даного Закону, передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 283/97-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 283/97-ВР, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 144.1 ст. 144 ПК України, передбачено, що амортизації підлягають:

витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності;

витрати на самостійне виготовлення основних засобів вирощування довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності, в тому числі витрати на оплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних засобів;

витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року;

витрати на капітальне поліпшення землі, не пов'язане з будівництвом, а саме іригацію, осушення та інше подібне капітальне поліпшення землі;

капітальні інвестиції, отримані платником податку з бюджету, у вигляді цільового фінансування на придбання об'єкта інвестування (основного засобу, нематеріального активу) за умови визнання доходів пропорційно сумі нарахованої амортизації по такому об'єкту відповідно до положень підпункту 137.2.1 пункту 137.2 статті 137 цього Кодексу;

сума переоцінки вартості основних засобів, проведеної відповідно до статті 146 цього Кодексу;

вартість безоплатно отриманих об'єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж, побудованих споживачами на вимогу спеціалізованих експлуатуючих підприємств згідно з технічними умовами на приєднання до вказаних мереж або об'єктів.

Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону № 168/97-ВР (діяв до прийняття ПК України), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

При цьому, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналогічно згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а у разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України, передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України, передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Крім цього, відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Тобто, будь-яку первинну документацію, окрім вищевказаних платіжних доручень про сплату відповідних сум на рахунок ТОВ "Укртехномас-сервіс" за придбання будівельних матеріалів, на яких, зокрема, відсутні будь-які відмітки банку позивачем надано не було.

З матеріалів справи вбачається, що кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_3 була закрита не по реабілітуючим причинам, а в зв'язку з амністією.

Крім того, колегією суддів не враховується рішення про визнання наказу незаконним, оскільки має місце порушення податкового законодавства.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 24.10.2012 року № 000526/2270 винесено відповідно вимог чинного законодавства, оскільки позивачем було порушено, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Дубекспо»- залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.04.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: Н.М. Літвіна

Ю.А. Ісаєнко

Повний текст постанови виготовлений 13.08.2013 року.

.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Літвіна Н. М.