Постанова
від 07.08.2013 по справі 2а/0570/17823/2012
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2013 р. Справа №2а/0570/17823/2012

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15 год. 45 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

Судді Мозгової Н.А.

при секретарі Проніні Д.С.

за участю

представників позивача Харченко С.С., Пазій І.В.

представників відповідача Гришакової Н.Є, Чирікіної Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Маріупольське трамвайно - тролейбусне управління» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000292302 від 26.12.2012 р., № 0000072204 від 26.12.2012 р., № 0000282302 від 26.12.2012 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Комунальне підприємство «Маріупольське трамвайно - тролейбусне управління», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000292302 від 26.12.2012 р., № 0000072204 від 26.12.2012 р., № 0000282302 від 26.12.2012 року.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновки податкового органу за результатами проведеної перевірки підприємства складені з порушенням діючого законодавства, а саме:

податковим органом неправомірно зроблено висновок про віднесення позивачем до складу валових витрат у періоді, що перевірявся, суми витрат по нікчемним операціям на загальну суму 29222,00грн., у тому числі за 3 квартал 2011року на суму 5581,00грн., за 4 квартал 2011року на суму 10700,00грн., за 1 квартал 2012року на суму 8098,00грн., за 2 квартал 2012року на суму 4843,00грн.

Позивач зазначив, що за період з 01.04.2011року по 30.09.2012року мав взаємовідносини з ТОВ "Константа Д" (код за ЄДРПОУ 37477626), ТОВ "Бінко" (код за ЄДРПОУ 25607045 ), ТОВ "ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД" (код за ЄДРПОУ 34885500), ТОВ "Альфа - Інвест Плюс" (код за ЄДРПОУ 33906304) (постачальники ТМЦ). Податковим органом за результатами здійснення зустрічних перевірок вищезазначених підприємств неправомірно зроблено висновок щодо відсутності необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг) та фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ "Константа Д" (код за ЄДРПОУ 37477626), ТОВ "Бінко" (код за ЄДРПОУ 25607045 ), ТОВ "ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД" (код за ЄДРПОУ 34885500), ТОВ "Альфа - Інвест Плюс" (код за ЄДРПОУ 33906304) та його контрагентами є такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Зазначив, що відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку.

Посилаючись на лист Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011року за №742/11/13-11, позивач зазначив, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Позивач зауважив, що факти надання КП «МТТУ» товарів та оплати їх вартості підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському та податковому обліку, а також у податковій звітності підприємства.

Крім того, податковим органом неправомірно зроблено висновок щодо заниження інших доходів внаслідок не включення до інших доходів суми заборгованості, що не стягнута після спливу строку позовної давності у сумі 1882268,00грн., у тому числі за 2 квартал 2011року у сумі 64627,00грн. перед КП «Міське управління капітального будівництва» за будівництво жилого будинку №136б в МР «Східний-2», за 3 квартал 2011року - 1817641,00грн. перед ТОВ «ТК «Азовпромтранс» за придбання тролейбусів марки ЗіУ - 682Г-016,02.

Так, позивачем 28.08.2007 р. було укладено з Управлінням комунального господарства Маріупольської міської ради Договір про закупівлю № 12/07-Т, відповідно до умов якого Управління комунального господарства Маріупольської міської ради (Головний розпорядник-замовник), КП «МТТУ» (Платник) та ТОВ «Транспортна компанія «Азовпромтранс»» (Постачальник), домовились про наступне:

Згідно з п. 2.2 Договору загальна сума договору складала 2069065 грн., (у тому числі ПДВ).

Згідно з п. 2.3. Договору розрахунок за товар платник мав здійснювати протягом 5 років після поставки товару шляхом щомісячного перерахування грошових коштів на рахунок постачальника рівними долями (протягом 59 місяців - щомісячно по 34485 грн., а останній місяць - 34450 грн.).

У разі затримання бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 3 банківських днів з дати отримання Управлінням комунального господарства Маріупольської міської ради бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

Таким чином, за умовами договору право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання щодо оплати товару виникає у Постачальника (ТОВ «Транспортна компанія «Азовпромтранс»») у майбутньому, а саме: через 3 дні після того, як головний розпорядник - замовник отримає на свій реєстраційний рахунок бюджетне призначення на фінансування закупівлі, бо у даному випадку має місце затримка бюджетного фінансування, яка передбачена умовами договору.

Також не має підстав у податкового органу вважати, що сплинув строк позовної давності і по додатковій угоді №2 до договору пайової участі 07.10.1994року б/н, укладеного з КП «Міське управління капітального будівництва» 10.10.2006року щодо будівництва жилого будинку №136б в МР «Східний-2».

Так, податковим органом не було враховано п.8 вказаної угоди, у якому передбачено що угода діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. До наступного часу сторони в повному обсязі свої зобов'язання не виконали.

Згідно акта звірки від 08.12.1998року сторони зазначили про наявність заборгованості Замовника (позивач) по договору у сумі 132227грн., проте відповідачем під час проведення перевірки не було прийнято до уваги суттєву обставину, що з метою виконання умов додаткової угоди позивачем було здійснено частково сплату у грудні 2007року та 2009році., а в 2010році позивачем було направлено на адресу КП «Міське управління капітального будівництва» прохання про відстрочку сплати заборгованості. 06.12.2012року за №06-88/2-07 КП «Міське управління капітального будівництва» звернулось до позивача з претензією, в якій вимагає сплатити суму заборгованості. 07.12.2012року позивачем надано відповідь на претензію, якою визнав факт наявності заборгованості та погодився сплатити борг у строк, який раніше вказувало у проханні про відстрочку сплати боргу.

Відповідно до вимог ст.264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Таким чином, податковий орган дійшов хибного висновку щодо заниження підприємством інших доходів внаслідок не включення до складу інших доходів суми заборгованості, що не стягнута після спливу строку позовної давності у сумі 1882268грн.

Стосовно висновків акта перевірки щодо порушення позивачем п.4 Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010року за №1233, в результаті чого підприємством завищена сума податкової пільги з податку на прибуток за 1 квартал 2012року на суму 398695грн., півріччя 2012року на суму 99673грн. (стор.20-22 акта) позивач зазначив, що не погоджується з доводами відповідача з аналогічних підстав.

Позивач зазначив, що не погоджується з висновками податкового органу щодо порушень п.189.9 ст.189 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем нібито занижено податок на додану вартість в розмірі 17648грн., в тому числі за травень 2011року у сумі 2515грн., за вересень 2011року у сумі 1691грн., за квітень 2012року у сумі 7558грн., за червень 2012року у сумі 5884грн.(податкове повідомлення-рішення №0000282302 від 26.12.2012року) на підставі наступного:

нормою п.189.9 ст.189 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Проте, п. 189.10 ст.189 Податкового кодексу України зазначено, що у разі якщо внаслідок ліквідації необоротних активів отримуються комплектувальні вироби, складові частини, компоненти або інші відходи, які оприбутковуються на матеріальних рахунках з метою їх використання в господарській діяльності платника, на такі операції не нараховуються податкові зобов'язання.

Отже, податковим органом не надано оцінки тому факту, що на підприємстві внаслідок ліквідації необоротних активів були отримані комплектувальні вироби, складові частини, компоненти або інші відходи, які оприбутковувались на матеріальних рахунках з метою їх використання в господарській діяльності підприємства, а тому на такі операції податкові зобов'язання з ПДВ не нараховуються.

Крім того, позивач,посилаючись на п.23 Перехідних положень Податкового кодексу України та п.п.197.1.8 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України зазначив, що до 01.01.2014року звільняються від оподаткуванням ПДВ операції з постачання, у тому числі з імпорту відходів та брухту чорних та кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно УКТ ЗЕД та з постачання послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом, тарифи на які регулюються в установленому законом порядку.

Позивач зазначив, що ліквідація основних виробничих та невиробничих засобів проводилась не за самостійним рішенням позивача, а за згодою Маріупольської міської ради Донецької області.

Також, позивач не погодився з доводами відповідача щодо порушення п.2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004року за №637 в частині не здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових ордерів на загальну суму 165162грн. (податкове повідомлення-рішення №0000072204 від 26.12.2012року) та зазначив, що режим роботи підприємства (головного офісу) не співпадає з графіком роботи інкасаторів та касирів білетних та у зв'язку з тим, що на підприємстві проведення готівкових розрахунків здійснюється із використанням РК, то оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі даних РК, що й було зроблено підприємством у день отримання готівкових коштів.

Відповідач, Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція головного управління Міндоходів у Донецькій області, надав до суду заперечення на адміністративний позов, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову з наступних підстав:

щодо зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток (податкове повідомлення-рішення № 0000292302 від 26.12.2012 р.):

КП «МТТУ» за період з 01.04.2011року по 30.09.2012року мало взаємовідносини з ТОВ "Константа Д" (код за ЄДРПОУ 37477626), ТОВ "Бінко" (код за ЄДРПОУ 25607045 ), ТОВ "ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД" (код за ЄДРПОУ 34885500), ТОВ "Альфа - Інвест Плюс" (код за ЄДРПОУ 33906304) (постачальники ТМЦ ).

Маріупольською ОДПІ Донецької області отримана інформація: від ДПІ у Малиновському р-ні м. Одеси по підприємству ТОВ "Константа Д" (код за ЄДРПОУ 37477626); від Жовтневої МДПІ м. Маріуполя Донецької області ДПС по підприємству ТОВ "Бінко" (код за ЄДРПОУ 25607045 ), лист від 08.08.2012 за вих. № 20759 /7/22-5; від ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська по підприємству ТОВ "ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД" (код за ЄДРПОУ 34885500) лист від 18.09.2012р. за вих. №16644/7/22-618 ; від ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровськ по підприємству ТОВ "Альфа - Інвест Плюс" (код за ЄДРПОУ 33906304) лист від 12.09.2012р. № 16232 /7/22-5, згідно яких встановлено, що вказані підприємства порушили ч. 5 ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст. 216, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених СПД при придбанні та продажу товарів. ТМЦ по вказаних правочинах не були передані в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України, а саме:

ТОВ "Константа Д" (код за ЄДРПОУ 37477626), акт від 24.10.2012р.№ 360/23-214/37477626/267, акт від 29.11.2011р.№ 5775/23-214/37477626/267: про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Константа Д" код за ЄДРПОУ 37477626, щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "ГрандБізнес", код ЄДРПОУ 37267876 за червень 2011 року. ДПІ у Малиновському р-ні м. Одеси проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ "Константа Д", у ході якої встановлено, відсутність реальності продажу товарів (робіт, послуг) підприємству ТОВ "Константа Д" від ТОВ "ГрандБізнес" у червні 2011р., що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Отже, договори відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.п. 1, 5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

ТОВ "Бінко" (код за ЄДРПОУ 25607045 ), акт від 03.08.2012 № 1164 /22-5/25607045: про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Бінко" (код за ЄДРПОУ 25607045) щодо взаємовідносин з ПП «Ньютехнолоджи» (код за ЄДРПОУ 36951648), з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період 01.07.2011р. по 30.09.2011р. Жовтневою МДПІ м. Маріуполя Донецької області ДПС проведено позапланову невиїзну документальну перевірки ТОВ "Бінко" (код за ЄДРПОУ 25607045), у ході якої встановлено, відсутність реальності продажу товарів (робіт, послуг) підприємству ТОВ "Бінко" від ПП «Ньютехнолоджи» у липні, серпні, вересні 2011р., що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Отже, договори відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.п. 1, 5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

ТОВ "ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД" (код за ЄДРПОУ 34885500), акт від 18.09.2012р. №999/226/34885500: про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД" (код за ЄДРПОУ 34885500), щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень 2011р.

Зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що ТО «ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД» (код за ЄДРПОУ 34885500 ), знаходиться на обліку у ДПІ Ленінського району м. Дніпропетровська зі станом 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. За результатами перевірки ТОВ "ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД" ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська встановлено відсутність факту реального здійснення господарської діяльності.

Фахівцями вищенаведених податкових інспекцій за відповідні податкові періоди проведено аналіз матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів ТОВ "Константа Д" (код за ЄДРПОУ 37477626), ТОВ "Бінко" (код за ЄДРПОУ 25607045 ), ТОВ "ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД" (код за ЄДРПОУ 34885500), ТОВ "Альфа - Інвест Плюс" (код за ЄДРПОУ 33906304) встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

З вищезазначених фактів вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ "Константа Д" (код за ЄДРПОУ 37477626), ТОВ "Бінко" (код за ЄДРПОУ 25607045 ), ТОВ "ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД" (код за ЄДРПОУ 34885500), ТОВ "Альфа - Інвест Плюс" (код за ЄДРПОУ 33906304) здійснюється поза межами правового поля. Фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ "Константа Д" (код за ЄДРПОУ 37477626), ТОВ "Бінко" (код за ЄДРПОУ 25607045 ), ТОВ "ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД" (код за ЄДРПОУ 34885500), ТОВ "Альфа - Інвест Плюс" (код за ЄДРПОУ 33906304) та його контрагентами є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст. 234 Цивільного Кодексу України (ЦКУ)).

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об'єктом оподаткування визнаються операції платників податків з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України. Згідно із п. 188.1. ст. 188 цього Кодексу база оподаткування операцій з постачання продукції визначається, виходячи з їх договірної вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. А п. 187.1. ст. 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів (послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата продукції, або дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання послуг платником податку.

Чинним законодавством визначено, що доходи, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до ст. 137 ПК України, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності (п. 135.1. ст. 135 ПК України), а відповідно до приписів 135.4. цієї статті ПК України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної вартості, але не менше ніж сума компенсації, отриманої в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації продукції (товарів, робіт чи послуг). Тобто, нормами чинного законодавства чітко визначено, що об'єктом оподаткування є виключно проведені операції з постачання продукції.

В ході проведення перевірки стосовно контрагентів КП «МТТУ»: (ТОВ «Константа Д», ТОВ «Бінко», ТОВ «ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД» та ТОВ «Альфа-Інвест Плюс») було отримано інформацію, якою було зазначено, що наведені суб'єкти господарювання порушили ч. 5 ст. 203, ч. 1-2 ст. 215 та ст. 216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) в частині недодержання норм закону в момент вчинення правочинів, не спрямованих на реальне настання обумовлених ними правових наслідків. Зокрема, було зазначено, що по даних правочинах з купівлі та продажу товарів, продукцію передано не було.

Моментом виконання обов'язку продавця щодо передачі товару згідно з нормами ст.664 ЦК України є вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар або надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Отже, укладені між КП «МТТУ» та вищезазначеними підприємствами не спричинили реального настання юридичних наслідків.

Таким чином, у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, у контрагентів позивача - ТОВ «Константа Д», ТОВ «Бінко», ТОВ «ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД» та ТОВ «Альфа-Інвест Плюс» відсутні об'єкти оподаткування ПДВ та податком на прибуток підприємств за операціями з продажу продукції підприємствам-покупцям.

Перевіркою зазначених суб'єктів господарювання встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання та продажу товарів (послуг) у продавців та постачальників за відповідні податкові періоди в розумінні норм ст. 134-135, 138 та 85 ПК України.

Таким чином, з аналізу норм ст. 134-135, 138 та 85 ПК України вбачається, що у КП «МТТУ» відсутнє право на формування витрат за операціями з підприємствами постачальниками - ТОВ «Константа Д», ТОВ «Бінко» , ТОВ «ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД», ТОВ «Альфа-Інвест Плюс», а також відсутнє право на формування податкового кредиту по операціях з вказаними постачальниками.

Перевіркою підприємства було встановлено, що КП «МТТУ» в порушення п.п. 14.1.11. та 14.1.257. ст. 14 та п.п. 135.5.4. ст. 135 ПК України було занижені інші доходи внаслідок не включення до їх складу суми заборгованості, не стягнутої після закінчення строку позовної давності у загальному розмірі 1 882 268,00 грн.

Зазначена заборгованість рахується за Комунальним підприємством «Міське управління капітального будівництва» (в сумі 64627,00 грн.) за будівництво жилого будинку за № 13б в мікрорайоні «Східний-2» у м. Маріуполі, та за відносинами ТОВ «ТК «Азовпромтранс» (розмір заборгованості - 1817641,00 грн.) за придбані тролейбуси.

Відповідно до даних бухгалтерського обліку підприємства, сума заборгованості КП «МТТУ» перед Комунальним підприємством «Міське управління капітального будівництва», яка не стягнута після закінчення встановленого законом строку позовної давності у розмірі 64 627грн. відображена в журналі-ордері № 6 по Кт рахунку 63 (розрахунок з постачальниками та підрядниками).

Таким чином, перевіркою виявлено порушення з боку КП «МТТУ» приписів п.п. 14.1.11. та 14.1.257. ст. 14 та п.п. 135.5.4. ст. 135 ПК України в частині заниження інших доходів за II кв. 2011р.

Перевіркою позивача встановлено, що 28.08.2007р. КП «МТТУ» було укладено Договір про закупівлю № 12/07-Т (далі - Договір), відповідно до умов якого Управління комунального господарства Маріупольської міської ради (Головний розпорядник-замовник), КП «МТТУ» (Платник) та ТОВ «Транспортна компанія «Азовпромтранс»» (Постачальник) домовились про наступне:

згідно з п. 2.2 Договору загальна сума договору складала 2069065грн. (у тому числі ПДВ).

Відповідно до з п. 7.3. Договору у випадку несвоєчасного перерахування КП «МТТУ» коштів, він мав сплатити ТОВ «ТК «Азовпромтранс» пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, діючої на момент нарахування пені, від суми боргу за кожен день прострочення.

Згідно із специфікацією № 1 від 28.08.2007 р. за даним Договором, КП «МТТУ» були отримані тролейбуси (номери: ГОМ-60008563/0001, ГОМ-60008562/0002, ГОМ-60008554/0003 ГОМ-60008560/0004 та ГОМ - 60008584/0005).

Приписами абз. а) п.п. 14.1.11. п. 14.1. ст. 14 ПК України передбачено, що безнадійною заборгованістю є така заборгованість, яка відповідає, зокрема, такій ознаці - заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Підпунктом 14.1.257. ст. 14 ПК України встановлено, що фінансовою допомогою є фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Безповоротною фінансовою допомогою визнається сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності.

Нормами п.п. 135.5.4. п. 135.5 ст. 135 ПК України передбачено, що «інші доходи» включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Отже, перевіркою було виявлено порушення з боку позивача вимог п.п. 14.1.11. та 14.1.257 ст. 14 та п.п.135.5.4 ст.135 Податкового кодексу України в частині заниження з боку КП «МТТУ» інших доходів за III кв. 2011 р. в розмірі 1817641 грн.

Проведеною перевіркою за рахунок порушень викладених вище, встановлено неправомірне (необґрунтоване) застосування пільги з податку на прибуток у розмірі 99 673 грн. за 1-й квартал 2012 року, за півріччя 2012 року на суму 398695 грн.

Проведеною перевіркою підприємства було встановлено, що КП «МТТУ» по Звіту «Про суми податкових пільг» (за Формою № 1-ПП) за I кв. 2012 р., півріччя 2012 р. по коду 11020255 було задекларовано наступну суму податкової пільги: за I кв. 2012 р. - 2744934 грн., за півріччя 2012 р. - 686234 грн.

Приписами пункту 4 Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1233 від 27.12.2010 р., передбачено, що у звіті зазначається: у підграфі «усього» графи «Сума податкових пільг» - обсяг пільг за платежами, що здійснені до зведеного бюджету, а у підграфі «в тому числі з державного бюджету» графи «Сума податкових пільг» - обсяг пільг за платежами, що здійснені до державного бюджету».

Таким чином, позивач в порушення наведених норм п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 1233 від 27.12.2010 р. було завищено суму податкової пільги з податку на прибуток.

Щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення встановленого порядку обліку готівки (податкове повідомлення-рішення № 00000722042 від 26.12.2012 р.) відповідач зазначив, що підприємство здійснює послуги з платного перевезення населення м. Маріуполя електротранспортом (трамвай та тролейбус) та автобусами, та реалізацію проїзних квитків.

КП «МТТУ» має три депо, на які зареєстровані книги обліку розрахункових операцій для рухомого транспорту підприємств електротранспорту (далі - КОРО) за адресами:

- депо № 2 - м. Маріуполь, вул. Таганрозька, 32;

- депо № 3 - м. Маріуполь, просп. Ілліча, 155;

- депо № 4 - м. Маріуполь, вул. Бахчиванджи,55.

Перевіркою було встановлено, що в зазначених депо КП «МТТУ» № 2, 3 та 4 касові книги відсутні, прибуткові та видаткові касові ордери касирами не виписуються.

Готівкова виручка від надання послуг з перевезення пасажирів щоденно надходить від кондукторів електротранспорту та водіїв автобусів до касирів депо № 2, 3, 4 згідно квитково-облікових аркушів книги обліку розрахункових операцій на кожен маршрут. На підставі квитково-облікових аркушів книги обліку розрахункових операцій касирами депо № 2,3,4 складаються добові відомості обліку готівки, прийнятої від кондукторів (водіїв) за реалізовані рулонні білети. Далі готівкова виручка касирами депо згідно добових відомостей обліку готівки, прийнятої від кондукторів (водіїв) за рулоні білети передаються щоденно до каси підприємства касирам, у тому числі у вихідні та святкові дні. Згідно табелів обліку робочого часу вихідні та святкові дні є робочими днями касирів підприємства.

Умовами договору на інкасацію коштів № 215/16-183 від 31.07.2007 р., укладеному між позивачем та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», було встановлено, що банк власними силами і засобами в погоджені дні і години (додаток № 1 до вищезазначеного договору) проводить збирання грошової виручки і доставляє її в касу банку. Так, інкасація готівкових коштів за реалізовані рулонні білети пасажирам, яки користувались послугами по перевезенню в міському електротранспорті проводиться за адресою: м. Маріуполь, вул. Миколаївська, 92, згідно інкасаторських сумок за № 196-198 та 355-363 - час інкасації - об 11 год. 30 хв. по будніх днях, та о 17 год. 30 хв. - у святкові дні (за адресою: м. Маріуполь, вул. Миколаївська, 92, тобто, за юридичною адресою та фактичним місцезнаходженням каси позивача). Згідно супровідних відомостей інкасаторів банку до сумок з грошовою виручкою касирами підприємства проводилась видача готівки щоденно із каси підприємства до установи банку у тому числі у вихідні та святкові дні. Згідно табелів обліку робочого часу вихідні та святкові дні є робочими днями касирів підприємства ( номера сумок інкасаторів, дата та сума переданої до банку готівки наведена у додатку № 1 до акту перевірки).

Документальною перевіркою встановлено, несвоєчасне оприбуткування готівки до каси підприємства за адресою: м. Маріуполь, вул. Миколаївська,92, а саме: згідно наданих до перевірки табелів обліку робочого часу касирів каси підприємства та касирів депо № 2, 3, відомостей виручки, прийнятої від кондукторів (водіїв) за рулонні квитки підприємства здійснювалась приймання готівки касирами депо № 2,3 та видача готівки до каси позивача, яка не відображена в касовій книзі підприємства по її фактичним надходженням у день одержання готівкових коштів ( копії вищенаведених документів надаються).

Перевіркою повноти та своєчасності оприбутковування готівки в касі позивача було встановлено порушення з боку підприємства приписів п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України № 637 від 15.12.2004 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за № 40/10320 (далі - Положення № 637), в частині не здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Зокрема, перевіркою встановлено, що готівка за 02.04.2011 р. в розмірі 15355,00 грн. було відображено у касовій книзі підприємства несвоєчасно, а саме: 04.04.2011 р., що підтверджується даними вкладного аркуша касової книзі та прибуткового касового ордеру за № 522 від 04.04.2011р.

Приписами п. 2.6. Положення № 637 визначено, що усі готівкові грошові кошти, які надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Записи в касовій книзі проводяться касиром по операціям надходження або видачі готівки по кожному касовому ордеру і видатковій відомості у день її надходження або видачі.

Отже, проведеною перевіркою підприємства-позивача встановлено порушення з боку зазначеної юридичної особи вимог п. 2.6. зазначеного Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке виразилось в не здійсненні обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Щодо донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість (податкове повідомлення-рішення № 0000282302 від 26.12.2012 р.) відповідач зазначив, що підприємством згідно листів Маріупольськї міської ради управління міського майна про надання дозволу на списання основних засобів (трамвайні вагони), які згідно технічним висновкам не придатні до експлуатації, та згідно наказу підприємства та актів на списання до брухту рухомого складу були ліквідовані трамваї та тролейбусі.

Але, відповідно до приписів п. 189.9. ст. 189 Податкового кодексу України, у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Таким чином, право на не нарахування ПДВ у разі ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів за самостійним рішенням платника податку, платник податку отримує тільки у тому разі, коли платник податку подає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Проте, в порушення зазначених норм п. 189.9 ст. 189 Податкового кодексу України підприємством не було нараховані податкові зобов'язання за господарськими операціями при ліквідації за самостійним рішенням платника податку основних виробничих засобів, оскільки до податкового органу документи про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, надано не було.

Внаслідок зазначеного порушення, позивачем було безпідставно занижено податок на додану вартість в розмірі 17648,00 грн.

Таким чином, адміністративний позов Комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» є необґрунтованим та таким, що задоволенню судом не підлягає.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, представники відповідача проти позову заперечували.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням встановив наступне:

Комунальне підприємство «Маріупольське трамвайно - тролейбусне управління» є юридичною особою, зареєстроване 30.06.1993року Комітетом Маріупольської міської ради Донецької області, включене до ЄДРПОУ за номером 30708792, перебуває на податковому обліку з 07.07.1993року.

Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість з 09.09.2003року.

Судом встановлено, що податковим органом з 12.11.2012року по 07.12.2012року було проведено виїзну планову документальну перевірку Комунального підприємства «Маріупольське трамвайно - тролейбусне управління» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011року по 30.09.2012року. За результатами перевірки складений акт від 14.12.2012 року за № 603/22-2/05393725, відповідно до висновків якого, зокрема, встановлені наступні порушення:

п.п.14.1.11, п.п.14.1.257 п.14.1, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.8 ст.138, п.п.150.1 ст.150, п.3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 1911490грн.;

п.п.189.9 ст.189 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 17648,00грн., в тому числі за травень 2011року у сумі 2515грн., за вересень 2011року у сумі 1691грн., за квітень 2012року у сумі 7558грн., за червень 2012року у сумі 5884грн.;

п.4 Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010року за №1233, в результаті чого підприємством завищена сума податкової пільги з податку на прибуток за 1 квартал 2012року на суму 398695грн., півріччя 2012року на суму 99673грн.;

п.2.6 Глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004року за №637 в частині не здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів на суму 165162,00грн.

За результатами висновків акта перевірки відповідачем були винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 0000292302 від 26.12.2012р., яким позивачу було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1911490грн.;

№ 0000072204 від 26.12.2012р., яким до позивача було застосовано суму штрафних (фінансових ) санкцій в розмірі 825810грн.;

№ 0000282302 від 26.12.2012 року., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 21432,25грн., в тому числі за основним платежем - 17648грн., за штрафними санкціями - 3784,25грн.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Альфа Інвест Плюс» було укладено договір №0410/1 від 10.04.12року, за умовами якого постачальник (ТОВ «Альфа Інвест Плюс») зобов'язується у 2012році поставити Покупцю товари, згідно із специфікації, а Покупець (позивач) - прийняти та оплатити такі товари на умовах, зазначених у цьому договорі.

Згідно п. 3.1 Договору ціна цього договору з ПДВ становить 489,6грн. у тому числі ПДВ 81,60грн.

Відповідно до п.4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати Покупцем після пред'явлення Постачальником рахунка на оплату товару, або поетапної оплати Покупцем поставлених товарів

Пунктами договору також визначені права та обов'язки сторін, відповідальність сторін, обставини непереборної сили, вирішення спорів, інші умови.

Згідно Специфікації до договору товар, що постачається - заготовка пружинна стальна у кількості 20од.

Між позивачем та ТОВ «Альфа Інвест Плюс» було укладено договір №0409/1 від 09.04.12року, за умовами якого постачальник (ТОВ «Альфа Інвест Плюс») зобов'язується у 2012році поставити Покупцю товари, згідно із специфікації, а Покупець (позивач) - прийняти та оплатити такі товари на умовах, зазначених у цьому договорі.

Згідно п. 3.1 Договору ціна цього договору з ПДВ становить 4353,6грн., у тому числі ПДВ 725,6грн.

Пунктами договору також визначені права та обов'язки сторін, відповідальність сторін, обставини непереборної сили, вирішення спорів інші умови.

Згідно Специфікації до договору товар, що постачається - опора кована, вкладиш штампований, опора кована, сухар сошки штампований.

Між позивачем та ТОВ «ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД» було укладено договір №0805/1 від 05.08.11р., за умовами якого постачальник (ТОВ «ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД») зобов'язується у 2012році поставити Покупцю товари, згідно із специфікації, а Покупець (позивач) - прийняти та оплатити такі товари на умовах, зазначених у цьому договорі.

Згідно п. 3.1 Договору ціна цього договору з ПДВ становить 10003,5грн., у тому числі ПДВ 1667,25грн.

Пунктами договору також визначені права та обов'язки сторін, відповідальність сторін, обставини непереборної сили, вирішення спорів та інші умови.

Згідно Специфікації до договору товар, що постачається - діелектрик МЛ-92.

Між позивачем та ТОВ «Константа Д» було укладено договір №1 від 13.05.11р., за умовами якого постачальник (ТОВ «Константа Д») зобов'язується у 2011році поставити Покупцю товари, згідно із специфікації, а Покупець (позивач) - прийняти та оплатити такі товари на умовах, зазначених у цьому договорі.

Згідно п. 3.1 Договору ціна цього договору з ПДВ становить 8400,0грн у тому числі ПДВ 1400,0грн.

Згідно Специфікації до договору товар, що постачається - трансформатор.

Між позивачем та ТОВ «Константа Д» було укладено договір №2 від 13.05.11р., за умовами якого постачальник (ТОВ «Константа Д») зобов'язується у 2011році поставити Покупцю товари, згідно із специфікації, а Покупець (позивач) - прийняти та оплатити такі товари на умовах, зазначених у цьому договорі.

Згідно п. 3.1 Договору ціна цього договору з ПДВ становить 3760,0грн., у тому числі ПДВ 626,67грн.

Пунктами договору також визначені: права та обов'язки сторін, відповідальність сторін, обставини непереборної сили, вирішення спорів та інші умови.

Згідно Специфікації до договору товар, що постачається - муфта СТП 10 70/120.

Між позивачем та ТОВ «Бінко» було укладено договір №52 від 15.08.2011р., за умовами якого постачальник (ТОВ «Бінко») зобов'язується у 2011році поставити Покупцю товари, згідно із специфікації, а Покупець (позивач) - прийняти та оплатити такі товари на умовах, зазначених у цьому договорі.

Згідно п. 3.1 Договору ціна цього договору з ПДВ становить 112,80грн у тому числі ПДВ 18,8грн.

Згідно Специфікації до договору товар, що постачається - муфта 1/2сталь, перехід 1/2нн.

Між позивачем та ТОВ «Бінко» було укладено договір №33 від 18.07.2011р., за умовами якого постачальник (ТОВ «Бінко») зобов'язується у 2011році поставити Покупцю товари, згідно із специфікації, а Покупець (позивач) - прийняти та оплатити такі товари на умовах, зазначених у цьому договорі.

Згідно п. 3.1 Договору ціна цього договору з ПДВ становить 317,64грн., у тому числі ПДВ 52,94грн.

Згідно Специфікації до договору товар, що постачається - різьблення, перехідник.

Між позивачем та ТОВ «Бінко» було укладено договір №38 від 25.07.11р., за умовами якого постачальник (ТОВ «Бінко») зобов'язується у 2011році поставити Покупцю товари, згідно із специфікації, а Покупець (позивач) - прийняти та оплатити такі товари на умовах, зазначених у цьому договорі.

Згідно п. 3.1 Договору ціна цього договору з ПДВ становить 385,92грн., у тому числі ПДВ 64,32грн.

Згідно Специфікації до договору товар, що постачається - вентиль металевий ВН Ѕ.

Між позивачем та ТОВ «Бінко» було укладено договір №37 від 25.07.11р., за умовами якого постачальник (ТОВ «Бінко») зобов'язується у 2011році поставити Покупцю товари, згідно із специфікації, а Покупець (позивач) - прийняти та оплатити такі товари на умовах, зазначених у цьому договорі.

Згідно п. 3.1 Договору ціна цього договору з ПДВ становить 1880,59грн., у тому числі ПДВ 313,43грн.

Між позивачем та ТОВ «Бінко» було укладено договір №39 від 28.07.11р., за умовами якого постачальник (ТОВ «Бінко») зобов'язується у 2011році поставити Покупцю товари, згідно із специфікації, а Покупець (позивач) - прийняти та оплатити такі товари на умовах, зазначених у цьому договорі.

Згідно п. 3.1 Договору ціна цього договору з ПДВ становить 394,46грн у тому числі ПДВ 65,74грн.

Пунктами договору також визначені права та обов'язки сторін, відповідальність сторін, обставини непереборної сили та вирішення спорів інші умови.

Згідно Специфікації до договору товар, що постачається - перехід, трійник, коліно, труба.

Між позивачем та ТОВ «Бінко» було укладено договір №41 від 01.08.2011р., за умовами якого постачальник (ТОВ «Бінко») зобов'язується у 2011році поставити Покупцю товари, згідно із специфікації, а Покупець (позивач) - прийняти та оплатити такі товари на умовах, зазначених у цьому договорі.

Згідно п. 3.1 Договору ціна цього договору з ПДВ становить 43,56грн у тому числі ПДВ 7,26грн.

Між позивачем та ТОВ «Бінко» було укладено договір №43 від 01.08.11р., за умовами якого постачальник (ТОВ «Бінко») зобов'язується у 2011році поставити Покупцю товари, згідно із специфікації, а Покупець (позивач) - прийняти та оплатити такі товари на умовах, зазначених у цьому договорі.

Згідно п. 3.1 Договору ціна цього договору з ПДВ становить 162,0грн., у тому числі ПДВ 27грн.

Згідно Специфікації до договору товар, що постачається - фільтр, клапан.

Між позивачем та ТОВ «Бінко» було укладено договір №44 від 01.08.2011р., за умовами якого постачальник (ТОВ «Бінко») зобов'язується у 2011році поставити Покупцю товари, згідно із специфікації, а Покупець (позивач) - прийняти та оплатити такі товари на умовах, зазначених у цьому договорі.

Згідно п. 3.1 Договору ціна цього договору з ПДВ становить 270,0грн., у тому числі ПДВ 45,0грн.

Пунктами договору також визначені: права та обов'язки сторін, відповідальність сторін, обставини непереборної сили, вирішення спорів інші умови.

Згідно Специфікації до договору товар, що постачається - водомів Апатор.

Між позивачем та ТОВ «Бінко» було укладено договір №45 від 04.08.11р., за умовами якого постачальник (ТОВ «Бінко») зобов'язується у 2011році поставити Покупцю товари, згідно із специфікації, а Покупець (позивач) - прийняти та оплатити такі товари на умовах, зазначених у цьому договорі.

Згідно п. 3.1 Договору ціна цього договору з ПДВ становить 241,20грн., у тому числі ПДВ 40,2грн.

Згідно Специфікації до договору товар, що постачається - вентиль металевий.

Між позивачем та ТОВ «Бінко» було укладено договір №46 від 04.08.11р., за умовами якого постачальник (ТОВ «Бінко») зобов'язується у 2011році поставити Покупцю товари, згідно із специфікації, а Покупець (позивач) - прийняти та оплатити такі товари на умовах, зазначених у цьому договорі.

Згідно п. 3.1 Договору ціна цього договору з ПДВ становить 724,25грн., у тому числі ПДВ 120,71грн.

Згідно Специфікації до договору товар, що постачається - труба, муфта перехідник, коліно.

Між позивачем та ТОВ «Бінко» було укладено договір №49 від 15.08.11р., за умовами якого постачальник (ТОВ «Бінко») зобов'язується у 2011році поставити Покупцю товари, згідно із специфікації, а Покупець (позивач) - прийняти та оплатити такі товари на умовах, зазначених у цьому договорі.

Згідно п. 3.1 Договору ціна цього договору з ПДВ становить 112,5грн., у тому числі ПДВ 22,5грн.

Згідно Специфікації до договору товар, що постачається - водомір.

Між позивачем та ТОВ «Бінко» було укладено договір №50 від 15.08.11р., за умовами якого постачальник (ТОВ «Бінко») зобов'язується у 2011році поставити Покупцю товари, згідно із специфікації, а Покупець (позивач) - прийняти та оплатити такі товари на умовах, зазначених у цьому договорі.

Згідно п. 3.1 Договору ціна цього договору з ПДВ становить 384,24грн., у тому числі ПДВ 64,04грн.

Згідно Специфікації до договору товар, що постачається - труба, муфта, коліно, перехідник.

Між позивачем та ТОВ «Бінко» було укладено договір №53 від 19.08.11р., за умовами якого постачальник (ТОВ «Бінко») зобов'язується у 2011році поставити Покупцю товари, згідно із специфікації, а Покупець (позивач) - прийняти та оплатити такі товари на умовах, зазначених у цьому договорі.

Згідно п. 3.1 Договору ціна цього договору з ПДВ становить 96,48грн., у тому числі ПДВ 16,08грн.

Згідно Специфікації до договору товар, що постачається - вентиль металевий.

Між позивачем та ТОВ «Бінко» було укладено договір №54 від 19.08.11р., за умовами якого постачальник (ТОВ «Бінко») зобов'язується у 2011році поставити Покупцю товари, згідно із специфікації, а Покупець (позивач) - прийняти та оплатити такі товари на умовах, зазначених у цьому договорі.

Згідно п. 3.1 Договору ціна цього договору з ПДВ становить 163,18грн., у тому числі ПДВ 27,20грн.

Згідно Специфікації до договору товар, що постачається - труба, муфта, перехідник.

Між позивачем та ТОВ «Бінко» було укладено договір №55 від 19.08.11р., за умовами якого постачальник (ТОВ «Бінко») зобов'язується у 2011році поставити Покупцю товари, згідно із специфікації, а Покупець (позивач) - прийняти та оплатити такі товари на умовах, зазначених у цьому договорі.

Згідно п. 3.1 Договору ціна цього договору з ПДВ становить 284,4грн., у тому числі ПДВ 47,40грн.

Згідно Специфікації до договору товар, що постачається -муфта.

Вищенаведені Договори та Специфікації до них значаться підписаними від імені сторін та скріплені печатками підприємств.

Судом досліджені видаткові накладні, за якими підприємства - постачальники: ТОВ «КонстантаД», ТОВ «Бінко», ТОВ «ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД», ТОВ «Альфа-Інвест Плюс» надають, а КП «Маріупольське ТТУ» приймає ТМЦ в рамках укладених договорів та прибуткові ордери, відповідно, до яких отримані від постачальників ТМЦ оприбутковуються КП «Маріупольське ТТУ» на склад підприємства (т1, а.с.183-205).

Розрахунки між підприємствами здійснювались в безготівковій формі.

Так, позивачем було сплачено вартість придбаних ТМЦ у ТОВ «Бінко» на підставі платіжних доручень від 05.08.2011року за №2296 на суму 270,00грн., від 08.08.2011року за №2312 на суму 162,00грн., від 08.08.2011року за №2310 на суму 43,56грн., від 09.08.2011року за №2330 на суму 724,00грн., від 09.08.2011року за №2329 на суму 241,20грн., від 02.08.2011року за №2272 на суму 394,46грн., від 02.08.2011року за №2271 на суму 1880,59грн., від 02.08.2011року за №2269 на суму 385,92грн., від 30.08.2011року за №2520 на суму 135,00грн., від 30.08.2011року за №2517 на суму 284,40грн., від 30.08.2011року за №2518 на суму 112,80грн., від 30.08.2011року за №2523 на суму 163,18грн., від 30.08.2011року за №2524 на суму 96,48грн., від 30.08.2011року за №2519 на суму 384,24грн.

Вартість придбаних позивачем ТМЦ у ТОВ «Константа-Д» була сплачена платіжними дорученнями від 26.05.2011року за №1431 на суму 3760,00грн., від 30.06.2011року за №1904 на суму 8400,00грн.

Вартість придбаних позивачем ТМЦ у ТОВ «Пром Альянс ЛТД» була сплачена платіжним дорученням від 12.08.2011року за №2392 на суму 10003,50грн.

Вартість придбаних позивачем ТМЦ у ТОВ «Альфа - Інвест Плюс» була сплачена платіжним дорученням від 11.04.2012року за №1454 на суму 4353,60грн.

Таким чином, позивачем доведена реальність придбання у ТОВ «КонстантаД», ТОВ «Бінко», ТОВ «ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД», ТОВ «Альфа-Інвест Плюс» ТМЦ за вищезазначеними договорами.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача щодо нікчемності зазначених договорів на підставі наступного:

відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами

Так, згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.138.2, п.138.4, 138.8 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Так, до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку (п.п.138.8.1 п.138 ст.138 Податкового кодексу України).

Згідно п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України установлення додаткових обмежень щодо складу витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому розділі, не дозволяється.

Відповідно до наведених норм податкового законодавства випливає, що платник податку має право на формування валових витрат від придбання товарів, (робот, послуг) якщо:

- вказані товари (послуги) придбані для цілей ведення господарської діяльності;

- наявні відповідні первинні документи, що підтверджують здійснення платником податку вказаних витрат та регістри бухгалтерського обліку, (показники яких формуються на підстваві первинних документів).

При цьому, витрати що формують собівартість реалізованих товарів (робот, послуг) визнаються у тому звітному періоді, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п138.4 ст.138 Податкового кодексу України).

Також, як вже було зазначено раніше, згідно п. 138.2 ПКУ витрати, що враховуються для визначення об'єкту оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Податковий кодекс України (п.139.1) не містить правових норм, відповідно до яких випливало б, що у випадках неможливості проведення зустрічних звірок з підприємствами-контрагентами платника податку або встановлення незначного розміру матеріальних економічних та інших ресурсів (з урахуванням вказаних обставин в акті перевірки ДПІ визначені порушення податкового законодавства) господарські операції з такими постачальниками визнаються нікчемними (безтоварними) та не можуть бути враховані у складі валових витрат такого платника податку у відповідних податкових періодах.

Також згідно 140.5. Податкового кодексу «Встановлення додаткових обмежень щодо складу витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому розділі, не дозволяється».

Ухвалою суду від 23 січня 2013 р. по справі було призначено судову економічну експертизу, на вирішення якої поставлені наступні питання:

1. чи підтверджуються первинними документами КП «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» (код ЄДРПОУ 05393725) факт отримання товарів від ТОВ «Константа Д» (код ЄДРПОУ 37477626), ТОВ «Бінко» (код ЄДРПОУ 25607045), ТОВ «Пром Альянс ЛТД» (код ЄДРПОУ 34885500), ТОВ «Альфа - Інвест Плюс» (код ЄДРПОУ 33906304) за період з 01.04.2011 року по 30.09.2012 року;

2. чи підтверджуються первинними документами КП «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» (код ЄДРПОУ 05393725) факт використання в господарській діяльності товарів, отриманих від ТОВ «Константа Д» (код ЄДРПОУ 37477626), ТОВ «Бінко» (код ЄДРПОУ 25607045), ТОВ «Пром Альянс ЛТД» (код ЄДРПОУ 34885500), ТОВ «Альфа - Інвест Плюс» (код ЄДРПОУ 33906304) за період з 01.04.2011 року по 30.09.2012 року;

3. чи підтверджується первинними документами КП «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» (код ЄДРПОУ 05393725) порушення п.2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637 в частині несвоєчасного оприбуткування готівки в сумі 165162 грн.;

4. чи підтверджується первинними документами КП «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» (код ЄДРПОУ 05393725) порушення п.189.9 ст.189 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 21432,25 грн.

Згідно висновку судової економічної експертизи від 29.03.2013року експертом підтверджено, що КП «Маріупольське ТТУ» придбані у ТОВ «Бінко», ТОВ «Константа Д», ТОВ «ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД», ТОВ «Альфа-Інвест Плюс» товари оприбутковані та у подальшому використанні у господарській діяльності, а саме на виробництво та загальновиробничі потреби.

Експерт зазначив, що первинними документами КП «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» (код ЄДРПОУ 05393725) підтвердженні факти отримання товарів від ТОВ «Константа Д» (код ЄДРПОУ 37477626), ТОВ «Бінко» (код ЄДРПОУ 25607045), ТОВ «Пром Альянс ЛТД» (код ЄДРПОУ 34885500), ТОВ «Альфа-Інвест Плюс» (код ЄДРПОУ 33906304) за період з 01.04.2011р. по 30.09.2012р. та їх подальшого використання позивачем у власній господарській діяльності.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 06.11.2009 року було звернено увагу на наступне: "...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину".

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Відповідачем не надано доказів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та ТОВ «Константа Д» (код ЄДРПОУ 37477626), ТОВ «Бінко» (код ЄДРПОУ 25607045), ТОВ «Пром Альянс ЛТД» (код ЄДРПОУ 34885500), ТОВ «Альфа-Інвест Плюс» (код ЄДРПОУ 33906304) правочинів.

Таким чином, відповідачем не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

Крім того, необхідно зазначити, що можливий захист порушеного права шляхом звернення до суду із позовом про визнання нікчемного правочину дійсним стосується лише нікчемних правочинів з дефектом форми та правочинів без необхідного схвалення (параграф 2 глави 16 ЦК України).

Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Відповідачем лише зазначено, без відповідних доказів, про відсутність реальності поставок товарів (робіт, послуг) які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності тощо, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності як позивачем, так і його контрагентом - є тільки припущенням.

Крім того, посилання відповідача на частини 1, 5 статтю 203, частини 1, 2 статті 215, статтю 216 ЦК України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Вказані висновки підтверджуються і ст. 20 Податкового кодексу України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Також суд вважає доводи відповідача щодо нікчемності правочинів між позивачем та ТОВ «Константа Д» (код ЄДРПОУ 37477626), ТОВ «Бінко» (код ЄДРПОУ 25607045), ТОВ «Пром Альянс ЛТД» (код ЄДРПОУ 34885500), ТОВ «Альфа-Інвест Плюс» (код ЄДРПОУ 33906304) з підстав, викладених в актах зустрічних перевірок контрагентів позивача помилковими, оскільки виходячи з позицій, висловлених Європейським Судом з прав людини у рішеннях по справах "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії", "Булвес" АД проти Болгарії", позицій Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України, викладених в Інформаційному листі від 20.07.2010року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" наголошено на індивідуальному характері відповідальності особи та відсутності підстав для притягнення платника податків до відповідальності у зв'язку із порушенням податкової дисципліни його контрагентами.

Крім того, з метою встановлення реальності угод, укладених між позивачем та ТОВ «Константа Д» (код ЄДРПОУ 37477626), ТОВ «Бінко» (код ЄДРПОУ 25607045), ТОВ «Пром Альянс ЛТД» (код ЄДРПОУ 34885500), ТОВ «Альфа-Інвест Плюс» (код ЄДРПОУ 33906304) судом були допитані в якості свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_7 та ОСОБА_12, які повідомлені згідно з.2 п.8 ст. 65 Кодексу адміністративного судочинства України про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст.384, 385 Кримінального кодексу України за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань, про що свідчать їх особисті підписи на розписках.

Свідок ОСОБА_8 підтвердив факт придбання позивачем в серпні 2011 року у ТОВ «Пром Альянс ЛТД» діалектика, який постачався в бочках транспортом продавця та в квітні 2012 року опор у «Пром Альянс ЛТД», які доставлялись до центрального складу.

Свідок ОСОБА_9 підтвердив факт придбання позивачем в серпні 2011 року у ТОВ «Бінко» пластикових труб, які використовувались при ремонті душових кабін. Зазначив, що вказаний товар особисто отримував в приміщенні магазина, який належав ТОВ «Бінко».

Свідок ОСОБА_10 підтвердив факт придбання пластикових труб у ТОВ «Бінко».

Зазначив, що отримував товар власноруч в приміщенні ТОВ «Бінко», яке розташовано на 1 поверсі п'ятиповерхового будинку.

Свідок ОСОБА_11 пояснила, що перебуваючи на посаді кладовщика депо №3 на підставі вимог за підписом майстера депо №3 видавала товар - пластикові труби, необхідні для ремонту душових кабін.

Свідок ОСОБА_7 підтвердив факт придбання пластикових труб у ТОВ «Бінко». Зазначив, що вказаний товар особисто отримував в приміщенні магазина, який належав ТОВ «Бінко».

Свідок ОСОБА_12 підтвердив факт придбання позивачем 2 трансформаторів та муфти у ТОВ «Константа Д». Зазначив, що виступав технічним експертом при отримання вказаного товару, який доставлявся транспортом продавця, а саме легковим автомобілем. Приблизна вага кожного трансформатора - 30 кг.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про безпідставність прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення № 0000292302 від 26.12.2012р., яким позивачу було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 29222,00грн.

Стосовно правомірності порушення позивачем п.2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004р №637 в частині несвоєчасного оприбуткування готівки в сумі 165162грн. суд зазначає наступне:

судом встановлено, що відповідач здійснює послуги з платного перевезення населення м. Маріуполя електротранспортом (трамвай та тролейбус) та автобусами, та реалізацію проїзних квитків.

Підприємство має три депо, на які зареєстровані книги обліку розрахункових операцій для рухомого транспорту підприємств електротранспорту (далі - КОРО) за адресами:

- депо № 2 - м. Маріуполь, вул. Таганрозька, 32;

- депо № 3 - м. Маріуполь, просп. Ілліча, 155;

- депо № 4 - м. Маріуполь, вул. Бахчиванджи,55.

Згідно даних Книг обліку розрахункових операцій вищезазначених депо готівкова виручка від надання послуг з перевезення пасажирів щоденно надходила від кондукторів електротранспорту та водіїв автобусів до касирів депо № 2, 3, 4 (квитково-облікові аркуши книги обліку розрахункових операцій на кожен маршрут).

На підставі квитково-облікових аркушів книги обліку розрахункових операцій касирами депо № 2,3,4 складались добові відомості обліку готівки, прийнятої від кондукторів (водіїв) за реалізовані рулонні білети. В подальшому готівкова виручка касирами депо згідно добових відомостей обліку готівки, прийнятої від кондукторів (водіїв) за рулоні білети передавалась щоденно до каси підприємства касирам підприємства, у тому числі у вихідні та святкові дні.

Згідно «Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000р. №1336 визначений перелік окремих форм та умов проведення діяльності, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, у тому числі: «10.Продаж квитків у кіосках та салонах транспортних засобів для проїзду в міському, приміському та міжміському електротранспорті, міжміському автотранспорті, на морських і річкових суднах, а також продаж у кіосках телефонних карток, що застосовуються у таксофонних мережах».

Відповідач це підприємство, що надає послуги перевезення в міському, приміському та міжміському електротранспорті, міжміському автотранспорті та проводить розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Судом встановлено, що позивачем було укладено договір з Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» на інкасацію коштів № 215/16-183 від 31.07.2007 р., за умовами якого було встановлено, що банк власними силами і засобами в погоджені дні і години (додаток № 1 до вищезазначеного договору) проводить збирання грошової виручки і доставляє її в касу банку.

Так, інкасація готівкових коштів за реалізовані рулонні білети пасажирам, яки користувались послугами по перевезенню в міському електротранспорті проводилась за адресою: м. Маріуполь, вул. Миколаївська, 92, згідно інкасаторських сумок за № 196-198 та 355-363 - час інкасації - об 11 год. 30 хв. по будніх днях, та о 17 год. 30 хв. - у святкові дні (за адресою: м. Маріуполь, вул. Миколаївська, 92, тобто, за юридичною адресою та фактичним місцезнаходженням каси підприємства).

Згідно супровідних відомостей інкасаторів банку до сумок з грошовою виручкою касирами підприємства проводилась видача готівки щоденно із каси відповідача до установи банку, у тому числі у вихідні та святкові дні.

У зв'язку з чим, здійснення обліку готівки у вихідні дні в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів було здійснено відповідачем у перший робочий день підприємства, що податковим органом вважалось порушенням п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України № 637 від 15.12.2004 р.

Згідно п.1.2 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15 грудня 2004 року №637 оприбуткування готівки це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п.2.6. Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15 грудня 2004 року №637 вся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватись.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Проте, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Як вже зазначалось раніше, відповідач проводить розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок.

Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі факт зазначення у книзі обліку розрахункових операцій готівкових коштів у день їх надходжень та у повній сумі їх фактичних надходжень на підставі даних розрахункових книжок.

Відповідно до п.4.3 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15 грудня 2004 року №637 якщо бухгалтерія та касир підприємства (юридичної особи) не працюють у вихідні та святкові дні, а його відокремлений підрозділ, який використовує під час розрахунків РРО (РК), у ці дні працює, але не веде касової книги, то записи в касовій книзі юридичної особи здійснюються наступного робочого дня підприємства - юридичної особи.

ідприємства, що мають відокремлені підрозділи, які проводять касові операції з відображенням їх в касовій книзі і режим роботи яких не збігається з розпорядком функціонування бухгалтерії підприємства - юридичної особи, внутрішнім документом визначають порядок взаємодії відокремлених підрозділів із бухгалтерією підприємства (юридичної особи) відповідно до вимог законодавства України, зокрема визначення часу робочих змін, забезпечення бухгалтерського обліку касових операцій тощо.

Так, з урахуванням приписів п.4.3 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15 грудня 2004 року №637 допускається неодночасне (у різні дні) відображення касових готівкових операцій відокремленим підрозділом у РРО (РК) та КОРО та бухгалтерією головного підприємства у касовій книзі, у випадку, якщо бухгалтерія та касир підприємства (юридичної особи) не працюють у вихідні та святкові дні, а його відокремлений підрозділ, який використовує під час розрахунків РРО (РК), у ці дні працює, але не веде касової книги.

Аналогічної думки дотримується й експерт, який у висновку №2а/0570/17823/2012 від 29.03.13року зазначив, що наданими для дослідження документами висновки акта перевірки Маріупольської ОДПІ щодо порушення КП «Маріупольське ТТУ» п2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. №637 який не регулює порядок оприбуткування готівкових коштів у випадку якщо у бухгалтерії та касира підприємства (юридичної особи) та його відокремлених підрозділів різні графіки роботи, не підтверджуються.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000072204 від 26.12.2012р., яким до позивача було застосовано суму штрафних (фінансових ) санкцій в розмірі 825810грн. необґрунтованим та безпідставним.

Щодо порушення позивачем п.189.9ст.189 ПКУ Податкового кодексу України, що в свою чергу призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 21432,25грн. суд зазначає наступне:

актом перевірки позивача встановлено, що в порушення п.189.9 ст.189 Податкового кодексу України підприємством не нараховані податкові зобов'язання по операціям при ліквідації за самостійним рішенням платника податку основних виробничих засобів, так як не було надано органі державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у іншій спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням

Відповідно до п.189.9.Податкового кодексу України у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Проте, відповідно до п.189.10. Податкового кодексу України у разі якщо внаслідок ліквідації необоротних активів отримуються комплектувальні вироби, складові частини, компоненти або інші відходи, які оприбутковуються на матеріальних рахунках з метою їх використання в господарській діяльності платника, на такі операції не нараховуються податкові зобов'язання.

Аналізуючи вищенаведені норми, суд зазначає, що у випадках, якщо ліквідація основних засобів відбувається у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку; коли платник податку подає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних засобів; або якщо внаслідок ліквідації необоротних активів отримуються комплектувальні вироби, складові частини, компоненти або інші відходи, які оприбутковуються на матеріальних рахунках з метою їх використання в господарській діяльності платника - на такі операції не нараховуються податкові зобов'язання з ПДВ.

Так, Листами Маріупольської міської ради управління міського майна, позивачу було надано дозвіл на ліквідацію основних засобів підприємства, а Наказами Маріупольської міської ради надано дозвіл на списання основних засобів з балансу (т.1, а.с.240-248, т.2, а.с.1-4).

Листом від 10.05.11року за №08-4/1135 Маріупольської міської ради управління міського майна та Наказом №157 від 20.05.11р. позивачу було надано дозвіл та наказувалось зняти з балансу підприємства 3 одиниці основних засобів (трамвайні вагони №530,557,951), які згідно технічних висновків не придатні до експлуатації.

Листом від 18.08.11року за №06-4/2130 Маріупольської міської ради управління міського майна та Наказом №303 від 12.09.2011р. позивачу було надано дозвіл та наказувалось зняти з балансу підприємства 3 одиниці основних засобів (тролейбусні машини 1601, 1602,1807), які згідно технічних висновків не придатні до експлуатації.

Листом від 12.04.2012р. за №06-4/1089 Маріупольської міської ради управління міського майна та Наказом №130 від 12.04.2012р. позивачу було надано дозвіл та наказувалось зняти з балансу підприємства 11 одиниць основних засобів (трамвайні вагони №960, 964, 569, 559,605, тролейбусні машини №1462, 1474,1609,1615,1616,1806), які згідно технічних висновків не придатні до експлуатації.

Листом від 21.05.2012року за №1-02/827 Маріупольської міської ради управління міського майна та Наказом №190 від 05.06.2012р. позивачу було надано дозвіл та наказувалось зняти з балансу підприємства 9 одиниць основних засобів (тролейбусні машини, трамвайні вагони) які згідно технічних висновків не придатні до експлуатації.

Також судом досліджені Акти на списання в лом рухомого складу позивача, підписані посадовими особами підприємства та погоджені ГП «Київська державна регіональна технічна інспекція ГЕТ»(т.1, а.с.240-248, т.2, а.с.1-4).

Згідно висновку судової економічної експертизи №2а/0570/17823/2012 від 29.03.13року експертом досліджені завірені копії прибуткових ордерів, за якими позивачем оприбутковувався металобрухт, вузли та агрегати, інші ТМЦ на баланс підприємства, акти-переліки основних вузлів по питанню придатності вузлів до подальшої експлуатації та списанню в лом, акти на оприбуткування деталей та вузлів на склад, дефектні акти, Відомості надходження матеріалів за 2011-2012р., при вивченні яких ним було зроблено висновок, що в процесі ліквідації у 2011-2012рр. підприємством основних засобів (тролейбусів, трамвайних вагонів), позивачем отримані ТМЦ, а саме: лом кольорових та чорних металів, двигуни, задні та передні мости, інші ТМЦ.

Отримані в результаті ліквідації транспортних засобів ТМЦ значаться оприбуткованими на балансі КП «Маріупольське ТТУ», на рахунках бухгалтерського обліку 207 «Запасні частини», 209 «Інші матеріали».

Отже, наведені документи свідчать про те, що внаслідок ліквідації необоротних активів, підприємством отримані комплектувальні вироби, складові частини, компоненти, та інші ТМЦ, які оприбутковані на матеріальних рахунках, як такі, що призначені у подальшому для використання у господарській діяльності позивача.

Таким чином, досліджені операції з ліквідації вказаних необоротних активів, згідно п.189.10 ст.189 Податкового кодексу України не розглядаються для цілей оподаткування як постачання основних виробничих або невиробничих засобів, та не підлягають включенню до об'єкту оподаткування.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку щодо безпідставності та необґрунтованості прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000282302 від 26.12.2012 року., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 21432,25грн., в тому числі за основним платежем - 17648грн., за штрафними санкціями - 3784,25грн.

Перевіркою підприємства було встановлено, що позивачем в порушення п.п. 14.1.11, п.п.14.1.257 ст. 14 та п.п. 135.5.4. ст. 135 Податкового кодексу України було занижено інші доходи внаслідок не включення до їх складу суми заборгованості, не стягнутої після закінчення строку позовної давності у загальному розмірі 1 882 268,00 грн.

Відповідно до даних бухгалтерського обліку підприємства, сума заборгованості позивача перед Комунальним підприємством «Міське управління капітального будівництва», яка не стягнута після закінчення встановленого законом строку позовної давності, у розмірі 64 627грн., відображена в журналі-ордері № 6 по Кт рахунку 63 (розрахунок з постачальниками та підрядниками).

Судом встановлено, що додатковою угодою №2, укладеною з КП «Міське управління капітального будівництва» 10.10.2006року щодо будівництва жилого будинку №136б в МР «Східний-2» сторони внесли зміни до договору пайової участі від 07.10.1994року б/н.

Так, п.8 вказаної угоди зазначено, що вона діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Згідно п.3.2 Договору позивач зобов'язаний по закінченню будівництва та підписання акта державної комісії протягом трьох банківських днів погасити заборгованість за договором в розмірі 132227грн.

Згідно акта звірки від 08.12.1998року сторони зазначили про наявність заборгованості Замовника (позивач) по договору у сумі 132227грн., проте відповідачем з метою виконання умов додаткової угоди було здійснено частково сплату у грудні 2007року та 2009році., а в 2010році позивачем було направлено на адресу КП «Міське управління капітального будівництва» прохання про відстрочку сплати заборгованості.

06.12.2012року за №06-88/2-07 КП «Міське управління капітального будівництва» звернулось до позивача з претензією, в якій вимагало сплатити суму заборгованості.

07.12.2012року позивачем надано відповідь на претензію, якою він визнав факт наявності заборгованості та погодився сплатити борг у строк, який раніше вказувало у проханні про відстрочку сплати боргу.

Таким чином, позивач з посиланням на приписи ст.264 Цивільного кодексу України вважав, що строк позовної давності переривається та не зараховується до нового строку після визнанням підприємством свого боргу відповіддю на претензію - 07.12.2012року.

Суд не погоджується з даним доводом позивача у зв'язку з наступним:

відповідно до приписів ч.1, 5 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Таким чином, за даним договором строк позовної давності розпочався від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання, тобто по закінченню будівництва та підписання акта державної комісії протягом трьох банківських днів (п.3.2 Договору).

Суд погоджується, що відповідно до приписів ст.264 Цивільного кодексу України законодавцем обумовлені обставини, що переривають строк позовної давності, зокрема, вчинення особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, але суд зазначає, що в даному випадку вчиненням дії, що свідчить про визнання позивачем свого боргу перед КП «Міське управління капітального будівництва» по договору пайової участі від 07.10.1994року б/н (з додатками) є сплата ним даної суми боргу у грудні 2007року та 2009році (цей факт не є спірним в даній справі), а не відповідь на претензію від 07.12.2012року.

Крім того, суд зазначає, що згідно акта звірки від 08.12.1998року сторони зазначили про наявність заборгованості Замовника (позивач) по договору у сумі 132227грн., тобто позивачем вже під час підписання даного акта було визнано борг перед КП «Міське управління капітального будівництва» по договору пайової участі від 07.10.1994року б/н (з додатками).

Суд також не погоджується з доводами позивача щодо тлумачення п.8 Договору стосовно не застосування строку позовної давності у випадку зазначення в договорі про те, що угода діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, оскільки загальні приписи цивільного та господарського законодавства свідчать про обов'язковість виконання зобов'язань за договором навіть за умови не зазначення даного пункту в договорі, тобто сторони повинні виконати свої зобов'язання один перед одним навіть за умови закінчення терміну дії договору.

Так, згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п.п.14.1.11 п.14.1 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Відповідно до п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

З урахуванням викладених обставин та даних бухгалтерського обліку позивача (журнал-ордер № 6), суд дійшов висновку щодо порушення позивачем приписів п.п. 14.1.11 ст. 14 та п.п. 135.5.4. ст. 135 ПК України в частині заниження інших доходів в розмірі 64 627грн.

Судом встановлено, що 28.08.2007р. позивачем було укладено Договір про закупівлю № 12/07-Т (далі - Договір), відповідно до умов якого Управління комунального господарства Маріупольської міської ради (Головний розпорядник-замовник) перераховує грошові кошти на закупівлю товару на рахунок позивача (Платник), а позивач сплачує за рахунок перерахованих Головним розпорядником-замовником бюджетних засобів або з власних коштів вартість товару, а ТОВ «Транспортна компанія «Азовпромтранс»» (Постачальник) за підсумком відкритих торгів, проводить постачання та передає у власність позивача пасажирські тролейбуси, що були в експлуатації у кількості 5 одиниць.

Згідно з п. 2.2 Договору загальна сума договору складала 2069065грн., (у тому числі ПДВ).

Відповідно до з п. 7.3. Договору у випадку несвоєчасного перерахування позивачем коштів, він мав сплатити ТОВ «ТК «Азовпромтранс» пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, діючої на момент нарахування пені, від суми боргу за кожен день прострочення.

Згідно із специфікацією № 1 від 28.08.2007р. за даним Договором, позивачем були отримані тролейбуси (номери: ГОМ-60008563/0001, ГОМ-60008562/0002, ГОМ-60008554/0003 ГОМ-60008560/0004 та ГОМ - 60008584/0005).

Відповідно до акта прийому-передачі від 01.10.2007року позивачем було отримано 5 одиниць пасажирських тролейбусів, що були передбачені специфікацією № 1 від 28.08.2007р.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч.1-3 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Аналізуючи дані норми, суд зазначає, що право продавця вимагати оплату товарів (пасажирських тролейбусів) настала з моменту прострочення позивачем чергового щомісячного платежу в розмірі 34485 грн.

Таким чином, перебіг строків позовної давності з урахуванням норм ст.261 Цивільного кодексу України розпочався зі спливом строку виконання умов договору.

Суд не приймає до уваги доводи позивача щодо необхідності застосування при визначенні моменту настання у ТОВ «ТК «Азовпромтранс» права вимоги на здійснення оплати за товари ч.2 п.2.3 Договору, в якій зазначено, що у разі затримання бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 3 банківських днів з дати отримання Управлінням комунального господарства Маріупольської міської ради бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок, на підставі наступного:

з наданої позивачем інформації про отримання рухомого складу та сплаті за нього протягом 2007-2012років вбачається, що протягом 2007-2012року з Державного бюджету за КФК 170603 «Інші заходи в сфері електротранспорту» КЕКР 2410 «Капітальні трансферти підприємствам» було виділено 2433600,00грн., а з місцевого бюджету було виділено 8017590,00грн., з місцевого бюджету за КФК 240900 «Цільові фонди» КЕКР 2410 «Капітальні трансферти підприємствам» було виділено 4819890,00грн.

Також, з даної інформації вбачається, що сплата позивачем 251425,00грн. ТОВ «ТК «Азовпромтранс» за договором № 12/07-Т від 28.08.2007року була здійснена у 2007році з власних коштів.

Дана інформація була підписана головним бухгалтером підприємства.

Таким чином, судом встановлено, що за вищезазначеними кодами з Державного та місцевого бюджетів надходили грошові кошти та були витрачені на виконання зобов'язань за договорами, що були укладені позивачем у 2008році та 2011році, зокрема, за договорами позивача, укладеними з ТОВ «Торгівельний дім «Літан» про закупівлю тролейбусів від 23.01.2007року за №52/1, від 27.08.2008року за №18 та від 08.07.2011року за №08/07 зобов'язання позивача в частині оплати за придбані товари виконані в повному обсязі з бюджетних коштів, тоді як зобов'язання позивача, що передбачені п.2.3 Договору № 12/07-Т від 28.08.2007року протягом шести років не виконуються.

Крім того, наданими Управлінням Державної казначейської служби України у м. Маріуполі Донецької області виписками з рахунку позивача з урахуванням КЕКВ за 01.11.2011року, за 05.08.2011року, 29.08.2011року підтверджується сплата грошових коштів на адресу ТОВ «Торгівельний дім «Літан» за договором від 08.07.2011року за №08/07.

Проте, Управлінням Державної казначейської служби України у м. Маріуполі Донецької області в листі від 23.07.2013року було зазначено, що надати виписки з рахунків позивача за період з 2007року по 2009рік не має можливості у зв'язку з відсутністю бази даних за цей період.

Факт фінансування за вищенаведеними кодами підтверджується також актами звірок між міським фінансовим управлінням та позивачем за 2007 - 2012 роки (том 11, арк. справи 211-216).

Крім того, рішенням Господарського суду Донецької області від 03.12.2009року по справі №28/205, яке набрало законної сили 14.12.2009року встановлено, що позивачем 16.10.2008року, 31.10.2008року, 20.11.2008року, 26.11.2008року, 11.12.2008року було здійснено оплату за товар по договору від 27.08.2008року за №18 з ТОВ «Торгівельний дім «Літан» на загальну суму 489990,00грн.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, на підставі вищевикладеного судом зроблено висновок про неповне фінансування з урахуванням КЕКВ протягом 2007-2012років запланованих на ці періоди кошторисів (Планів використання бюджетних коштів).

Проте, суд також зазначає, що позивачем виконувались зобов'язання за договорами закупівлі електротранспорту вибірково, без урахування календарної черговості.

Також, суд погоджується з доводами податкового органу стосовно наявності у позивача за договором № 12/07-Т від 28.08.2007року зобов'язань, щодо яких минув строк позовної давності, що вбачалось з даних бухгалтерського обліку позивача (журнал-ордер № 6) на підставі наступного:

відповідно до ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999 р., із змінами і доповненнями бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку

Так, ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачає, що підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

Таким чином, податкова звітність підприємства повинна ґрунтуватись на даних бухгалтерського обліку, тому оскільки позивач в журналі-ордері № 6 за квітень 2011рік та за вересень 2012року в якості кредиторської заборгованості перед ТОВ «ТК «Азовпромтранс» зазначає суму в розмірі 1817641,00грн., перед КП «Міське управління капітального будівництва» зазначає суму в розмірі 64626,54грн., суд з урахуванням приписів п.п. 14.1.11 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, вважає заборгованість позивача перед КП «Міське управління капітального будівництва» та ТОВ «ТК «Азовпромтранс» такими, щодо яких минув строк позовної давності.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку щодо порушення позивачем приписів п.п. 14.1.11 ст. 14 та п.п. 135.5.4. ст. 135 ПК України в частині заниження з боку КП «МТТУ» інших доходів за III кв. 2011 р. в розмірі 1817641 грн.

Отже, податковим органом правомірно було прийнято податкового повідомлення-рішення № 0000292302 від 26.12.2012р., яким позивачу було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1882268грн.

Відповідно до статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд дійшов висновку по часткове задоволення позовних вимог Комунального підприємства «Маріупольське трамвайно - тролейбусне управління» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000292302 від 26.12.2012 р., № 0000072204 від 26.12.2012 р., № 0000282302 від 26.12.2012 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 9, 10, 11 94, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов Комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень від 26.12.2012 року № 0000292302, № 0000072204, №0000282302 задовольнити частково.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 26.12.2012 року № 0000292302 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 29222 грн.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 26.12.2012 року № 0000072204, відповідно до якого застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 825810 грн.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 26.12.2012 року № 0000282302, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 21432, 25 грн., у тому числі за основним платежем - 17648 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3784,25 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» (87500, м.Маріуполь, вул. Миколаївська, 92, код ЄДРПОУ 05393725) судовий збір в сумі 682 (шістсот вісімдесят дві) грн.

Постанову прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 07.08.2013 року.

Повний текст постанови відповідно до ч.3 ст.160 КАС України складений 12.08.2013р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня отримання постанови апеляційної скарги з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мозговая Н. А.


Дата ухвалення рішення	07.08.2013
Оприлюднено	16.08.2013
Номер документу	32987193
Судочинство	Адміністративне

Шишов О.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 07.08.2013 по справі 2а/0570/17823/2012ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —2а/0570/17823/2012

Постанова
від 07.08.2013 по справі 2а/0570/17823/2012
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД