Постанова
від 05.08.2013 по справі 826/10550/13-а
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 серпня 2013 року № 826/10550/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б. розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізо"

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва

Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

від 12.03.2013 р. №0001952207 та №0001942207

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізо", звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним, недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 березня 2013 №0001952207, видане Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби, повністю; визнати протиправним, недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 березня 2013 №0001942207, видане Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби, повністю.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені Податковим органом із порушенням чинного законодавства України, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що в ході перевірки встановлено, що Позивачем придбано товар (роботи, послуги) у осіб, які не сплачувала податки, діяльність яких має ознаки фіктивного підприємства, а тому податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно.

У відповідності до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Співробітниками Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізо" з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ «Альфакем Україна» та ТОВ «Мембрана Техно-Імпульс» за період з 01.10.2009 р. по 31.10.2012 р. За результатами перевірки складено Акт від 21.02.2013року №636/22-7/32523892 (надалі - Акт перевірки).

В Акті перевірки зазначено наступні порушення: п. 138.2, ст. 138, пп. 139.1.9, п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 438 126,00 грн., у тому числі по періодах: у тому числі по періодах: 2 квартал 2011 року у сумі 35049,00 грн., за 2-3 квартал 2011 р. на суму 163 907,00 грн., за 2-4 квартал 2011 року на суму 302 325 грн., за І квартал 2012 року на суму 94 975 грн., за І півріччя 2012 року на суму 135 801 грн. та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет в загальній сумі 392 225,00 грн., в т. ч. по періодах: за червень 2011 року на суму 30477 грн., за липень 2011 р. на суму 28820,00 грн., за серпень 2011 р. на суму 41031 грн., за вересень 2011 року на суму 42200 грн., за жовтень 2011 року на суму 43 391 грн., за листопад 2011 року на суму 42 776 грн., за грудень 2011 року на суму 34 195 грн., за січень 2012 року на суму 29875 грн., за лютий 2012 року на суму 32 007 грн., за березень 2012 року на суму 28 571 грн., за квітень 2012 року на суму 33 782,00 грн., за травень 2012 року на суму 5100 грн.

Податковим органом на підставі Акту перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення від 12.03.2013 року №0001942207, яким за позивачем визначено податкове зобов'язання, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 472 076,00грн. (за основним платежем 438 126,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 33950,00грн.) та податкове повідомлення-рішення від 12.03.2013 року №0001952207, яким за позивачем визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 482 663,00 грн., за основним платежем - 128 596,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 90 438,00 грн.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між Позивачем (Покупець), з одного боку та ТОВ «Альфакем Україна», з іншого боку, було укладено Договір поставки № 0211 від 02.11.2011 р. (надалі по тексту Договір № 0211).

У відповідності до п. 1.1 - п. 1.3 Договору № 0211, Продавець передає, а Покупець приймає і оплачує електротехнічну продукцію та запчастини, іменовану на далі "Товар". Якість Товару підтверджується наявністю сертифіката якості виробника і повинна відповідати Держстандартам, технічним або іншим умовам. Гарантія на Товар визначається нормативними документами.

Згідно п. 2.1 - п. 2.4 вищезазначеного Договору, умови поставки Товару попередня поставка. Термін поставки Товару: 10 днів з моменту заявки. Реквізити Вантажовідправника: 01004, м. Київ, вул. Басейна, 9, к.3. Реквізити Вантажоотримувача: 03058, м. Київ, вул. Тупікова,11, к.151. Датою поставки Товару вважається дата підписання акту прийому-передачі Товару, якщо виникла необхідність його складання (за вимогою однієї з Сторін), в інших випадках - відмітка про отримання на товаросупровідних документах. Продавець повідомляє Покупця і вантажоотримувача про готовність до відвантаження. Відвантаження Товару проводиться лише після отримання згоди Покупця про готовність до прийняття Товару. За вимогою Покупця або вантажоотримувача Продавець зобов'язаний відвантажувати Товар в присутності повноважних представників Покупця. Протягом 24 годин після закінчення відвантаження Продавець повідомляє про це Покупця і вантажоотримувача. Продавець надає на адресу Покупця такі товаросупроводжувальні документи: рахунок-фактуру; сертифікат якості виробника; видаткова накладна; податкова накладна.

Пунктом 3.1 - п. 3.2 Договору № 0211, Ціна Товару зазначена в п. 1.1. даного Договору. Ціна Товару не включає ПДВ, порядок нарахування якого встановлений чинним законодавством України. Загальна вартість Договору визначається загальною вартістю Товару відповідно до п. 1.1. даного Договору і складає 1000000,00 грн.

Позивач зазначає, що зобов'язання сторін було виконано належним чином та в повному обсязі та надано Суду видаткові накладні, податкові накладні.

Крім того, між Позивачем (Покупець), з одного боку, та ТОВ "МЕМБРАНА ТЕХНО-ІМПУЛЬС", з іншого боку, було укладено Договір поставки № 315 від 31.05.2011 р. (надалі по тексту Договір № 315).

У відповідності до п. 1.1 - п. 1.2 Договору №315, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар згідно з даним Договором (надалі - Товар) та відповідно до Специфікацій у кількості та за ціною, вказаною у накладних, які підтверджують прийом-передачу Товару від Постачальника до Покупця та є невід'ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим Договором. Продавець гарантує відсутність прав третіх осіб на даний товар.

Згідно п. 2.1 - п. 2.4 вищезазначеного Договору, Найменування, ціна та загальна кількість Товару узгоджується сторонами у вигляді Специфікацій , які є невід'ємною частиною Договору. Товар повинен відповідати всім санітарним, гігієнічним та іншим нормам, стандартам та правилам, визначеним для Товару даного роду.

Пунктом 3.1 - п. 3.6 Договору № 315, Поставка Товару здійснюється партіями відповідно до замовлення Покупця, в якому встановлюється найменування, кількість, адреса та строки поставки. Постачальник зобов'язаний передати Товар протягом 5 днів з моменту подання замовлення (якщо інші строки не вказані за додатковою угодою). Датою передачі товару є дата отримання Покупцем Товару у Постачальника згідно накладної, підписаної уповноваженими представниками Сторін. Прийом-передача Товару виконується на складі Покупця. Вантажно-розвантажувальні роботи здійснюються силами та засобами Покупця. Передача-прийняття товару здійснюється у присутності уповноважених представників сторін, за відповідною накладною, що підписується уповноваженими представниками Сторін. Факт виявлення невідповідності Товару вимогам цього Договору повинен бути зафіксований складанням відповідного акту.

Позивач зазначає, що зобов'язання сторін було виконано належним чином та в повному обсязі та надано Суду видаткові накладні, податкові накладні, банківські виписки.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні специфікація, яка передбачена договором, відсутні докази замовлення товару, відсутні докази повідомлення Позивача про відвантаження товару, докази отримання та зберігання товару.

Крім того, Суд звертає увагу, що в Договорах не зазначено, який саме товар Позивач придбає у контрагентів.

Під час перевірки було встановлено наступне: «До ДПІ у Солом'янському районі м. Києва надійшов акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 12.11.2012 № 4781/22-4/36678727 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альфакем Україна» (код ЄДРПОУ 36678727) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.01.2009 по 31.10.2012року», згідно якого встановлено наступне.

В проваджені СВ ДПІ в Оболонському районі м. Києва ДПС знаходиться кримінальна справа №75-00197, порушена за фактом фіктивного підприємства при створені деяких підприємств, зокрема ТОВ «Альфакем Україна» (код ЄДРПОУ 36678727) за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 ч. 1 КК України.

Слідчим відділом ДПІ у Вишгородському районі проводиться досудове слідство по кримінальній справі №28-3597, порушеній за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.205, ч.2 і ч.З ст.358 КК України, в ході розслідування кримінальної справи №07-6068 за обвинуваченням ОСОБА_1,ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні в складі організованої групи злочинів, передбачених ч.3 ст.28 ч.2. ст.205, ч.3 ст.28 ч.5 ст.27 ч.2 і ч.3 ст.212, ч.3 ст.28 ч.2 і ч.3 ст.358, ч.3 ст.28 ч.2 ст.366, ч.3 ст.28 ч.2 ст.200КК України.

З матеріалів даної кримінальної справи вбачається, що до створення ряду фіктивних підприємств ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (ТОВ «Компанія «Накпромбуд-Системс», ТОВ «Сандал-Консалт») причетний ОСОБА_5

Громадянин ОСОБА_5, причетний до вербування громадян - засновників та посадових осіб «фіктивних» суб'єктів господарської діяльності, здійснює протиправну діяльність по наданню послуг реально діючим суб'єктам господарської діяльності по м. Києву та Київській області по заниженню об'єкта оподаткування та ухиленню від сплати податків, здійснює з ними обмін бухгалтерськими документами.

Також гр. ОСОБА_5 причетний до незаконного переказу безготівкових коштів у готівку, в чому йому сприяли гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Допитаний як свідок ОСОБА_7 показав, займався наданням послуг по переводу безготівкових коштів у готівку, а також здійснював передачу документів щодо нібито проведених фінансово-господарських операцій, оформлених від фіктивних підприємств, в тому числі ТОВ «Альфакем Україна» (код ЄДРПОУ 36678727), реально діючим підприємствам - замовникам для підтвердження перерахованих на рахунки фіктивних підприємств коштів, які в подальшому переводились у готівку та передавались разом з документами представниками підприємств, що їх перераховували, за вирахуванням процентів, які йшли в оплату за надані послуги по конвертації коштів.

Викладене свідчить про безтоварність операцій, що проводились ТОВ «Альфакем Україна» (код ЄДРПОУ 36678727).

На підставі викладеного, з метою проведення повного, об'єктивного та всебічного досудового слідства у кримінальній справі №28-3597 та вжиття дієвих законних заходів щодо відшкодування завданих державі збитків у вигляді несплачених до державного бюджету України та місцевих бюджетів податків, зборі, (обов'язкових платежів) в результаті безпідставного завищення валових витрат та податкового кредиту з ПДВ реально діючими підприємствами при взаємовідносинах з ТОВ Альфакем Україна» (код ЄДРПОУ 36678727), яке містить ознаки фіктивності, керуючись ст.ст. 22,66, 130 КПК України, п.73.5 ст. 73. Податкового кодексу України, Враховуючі те, що відповідно до статті 55і Господарського кодексу України від 16.01.03р. №436-ІУ ТОВ "Альфакем Україна" (код ЄДРПОУ 36678727) має ознаки фіктивності, правочини між ТОВ "Альфакем Україна" та контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за період з 01.10.09р. по 31.10.12р зазначеним ним у додатку 5 до податкових декларацій з ПДВ «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.п.5 *ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемніти, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Виходячи з вищенаведеного, відображенню у бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

У зв'язку з вищевикладеним, враховуючі те, що відповідно до статті 55 1 Господарського кодексу України від 16.01.03р. №436-ІV ТОВ "Альфакем Україна" (код ЄДРПОУ 36678727) має ознаки фіктивності, перевіркою не підтверджується поставка товарів (робіт, послуг) від постачальників (перелік наведено в додатку 2) до ТОВ "Альфакем Україна" (код ЄДРПОУ 36678727) за період з 01.10.09р. по 30.10.12р. на суму ПДВ - 15239800 грн., та відповідно відсутні поставки товарів (робіт, послуг) від ТОВ "Альфакем Україна" (код ЄДРПОУ 36678727) до контрагентів-покупців (перелік наведено в додатку 1) за період з 01.10.09р. по 31.10.12р. на суму ПДВ- 15447437 грн.

До ДПІ у Солом'янському районі м. Києва надійшов акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 13.11.2012 №4851/22-8/35060241 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.10.2012 року», згідно якого встановлено наступне:

Згідно даних АРМ "Автоматизоване співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" найбільшим постачальником ТОВ «Мембрана Техно-Імпульс» на протязі з січня 2011 року по травень 2011 року було: ТОВ "Виробнича Компанія Балтекс " (код ЄДРПОУ 37318349) на суму ПДВ - 8845899,44 грн., що становить 94,5% податкового кредиту в загальній сумі податкового кредиту з січня 2011 року по травень 2011 року;

Державною податковою інспекцією у Печерському р-ні м. Києва складено акт №232/23-3/37318349 від 17.03.2011 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "ВК"Балтекс" код ЄДРПОУ 37318349 в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства по податку на додану вартість за періоди з 01.01.2011 по 31.01.2011.

В ході складання акту не встановлено факт передачі товарів (надання робіт, послуг) від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю поставок з боку постачальників, згідно додатку №5 до декларації з податку на додану вартість за січень 2011 відсутні взаємовідносини з постачальниками, а саме, підприємства-постачальники не декларували податкові зобов'язання на користь ТОВ "ВК "Балтекс", що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

Крім цього, згідно пояснення отриманого старшим оперуповноваженим ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва Найдьон Є.М. по суті заданих питань ОСОБА_9 пояснено наступне "Я ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 маю середню спеціальність "Муляр Газоварювальник". В вересні 2010року до мене підійшов мій знайомий на ім'я ОСОБА_10 та запропонував стати директором підприємства за фінансову винагороду ....Податкову, бухгалтерську звітність ТОВ "ВК "Балтекс" я не веду і ніколи не вів, так як не маю спеціальної освіти та нічого не розумію в податковому так і бухгалтерському обліку".

Таким чином, оскільки угоди поставки між ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс" та ТОВ "ВК "Балтекс" є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість.

Загальна чисельність працюючих на ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс" згідно бази даних ДПІ у Печерському районі м. Києва складає - 1 особа.

З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс" здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс", фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс " та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст. 234 Цивільного Кодексу України (ЦКУ).

Також згідно даних АРМ "Автоматизоване співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" найбільшим постачальником ТОВ «Мембрана Техно-Імпульс » на протязі липня 2012 року та серпня 2012 року було: ТОВ "Українська аграрна і хімічна компанія» (код ЄДРПОУ 33597703) на суму ПДВ - 3131950,77 грн., що становить 99,9% податкового кредиту в загальній сумі податкового кредиту сформованого за липень 2011 року та за серпень 2011 року.

До управління податкового контролю від ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва службовою запискою від 07 листопада 2012 року за №11342/07-06151 надано наступну інформацію:

Співробітниками ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва в ході проведення заходів направлених на руйнування злочинної транзитно-конвертаційної групи підприємств, які надають послуги з штучного формування податкового кредиту з ПДВ шляхом проведення безтоварних операцій по ланцюгу, встановлено згідно автоматизованої бази даних на рівні ДПС України, що ТОВ «Мембрана Техно-Імпульс» (код ЄДРПОУ 35060241) згідно додатків № 5 до декларацій з ПДВ за липень-серпень 2012р. формувало податковий кредит за рахунок ТОВ «Українська аграрна і хімічна компанія» код ЄДР 33597703. Однак згідно офіційної відповіді лист від 07.11.2012 року №26 службових осіб ТОВ «Українська аграрна і хімічна компанія» будь-яких фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ «Мембрана Техно-Імпульс» на протязі періоду діяльності не проводило.

Виходячи з вищенаведеного, ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

Фактичне місцезнаходження не встановлено, стан платника ТОВ «Мембрана Техно-Імпульс» згідно баз даних АІС Податки - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.».

З матеріалів справи вбачається, що сторонами не було належним чином виконано умови договорів в повному обсязі, а тому, посилання Позивача на виконання сторонами всіх умов договорів не підтверджується.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1. Встановлення факту здійснення господарської операції. 2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції. 3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. 4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з обставин справи, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних контрагентами, у зв'язку з отриманням послуг (товару).

Суд звертає увагу, що навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між Позивачем та його контрагентами, обставини використання придбаного товару у власній господарській діяльності позивача та встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (чи були платниками податку на додану вартість).

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Враховуючи викладене, судом не встановлено, а позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з контрагентом носять реальний характер, а отримані послуги (товар) використані в межах господарської діяльності.

Наведені правові норми свідчать, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Крім того, аналогічна позиція викладене в Постанові Верховного суду України від 05.03.2012 р., Вищий адміністративний суд України в Постанові від 20.02.2013 р. по справі №К9991/59409/12, Постанові від 27.03.2013 р. по справі №К/9991/56892/12, Постанові від 13.02.2013 р. по справі №К/9991/69822/12, Постанова від 22.06.11р. по справі К/9991/15429/11, Ухвалі від 05.10.11р. по справі К 9991/14602/11.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. (ч.1) В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. (ч.2) Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи. (ч.3) Суд може збирати докази з власної ініціативи. (ч.5) Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. (ч.6 ст.71 КАС України).

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог, а отже, податкові повідомлення-рішення прийняті з урахуванням всіх обставин.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук

СудОкружний адміністративний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення05.08.2013
Оприлюднено16.08.2013
Номер документу32987999
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —826/10550/13-а

Ухвала від 18.04.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Вербицька О.В.

Ухвала від 22.04.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Вербицька О.В.

Ухвала від 19.12.2013

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Вербицька О.В.

Ухвала від 04.12.2013

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Вербицька О.В.

Ухвала від 14.11.2013

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Ганечко О.М.

Постанова від 05.08.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Федорчук А.Б.

Ухвала від 09.07.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Федорчук А.Б.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні