ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/4212/13-а
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Головка А.Б.,
при секретарі - Петренко О.В.,
за участю:
представника позивача - Пусана Є.В.,
представника відповідача - Нальотова А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцентр" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
09 липня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрцентр" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.06.2013 року №№0003682202/1147, 0003692202/112, 0003702202/1146.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що вважає висновки відповідача щодо відсутності поставки товарів від ПП "ТД ТАМ", викладені у акті перевірки, безпідставними, оскільки факт отримання позивачем товару від ПП "ТД ТАМ" підтверджується наявними у позивача первинними документами. Крім того, банківські виписки, що підтверджують правомірність віднесення до складу інших витрат сум нарахованих відсотків банку за користування кредитними коштами, надавались перевіряючим в ході перевірки, а також надсилались на адресу Кременчуцької ОДПІ разом із запереченнями до акту перевірки, однак залишилися без оцінки.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні. В обґрунтування письмових заперечень зазначив, що товари від ПП "ТД ТАМ" до ТОВ "Укрцентр" фактично не поставлялися, відповідно право на податковий кредит або валові витрати у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товару з метою використання в господарській діяльності. Посилався на безпідставне віднесення ТОВ "Укрцентр" до складу інших витрат сум відсотків, сплачених ПАТ "Банк Форум", за користування кредитними коштами без підтверджуючих документів.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Із матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ "Укрцентр" (ідентифікаційний код 36503969) зареєстроване виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 07.05.2009 року, перебуває на обліку платників податків у Кременчуцькій ОДПІ з 12.05.2009 року, є платником податку на додану вартість з 20.05.2009 року.
У період з 13.05.2013 року по 30.05.2013 року державними податковими ревізорами-інспекторами Кременчуцької ОДПІ проведено документальну виїзну планову перевірку ТОВ "Укрцентр" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року.
Про результати перевірки складено акт від 05.06.2013 року № 4313/22.2-12/36503969, у висновках якого зафіксовано порушення позивачем: підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 196 652 грн., в т.ч. за 1 кв. 2011 року на суму 13 186 грн., 2 кв. 2011 року - 7 317 грн., 3 кв. 2011 року - 30 856 грн., 4 кв. 2011 року - 21 732 грн.; пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 62 318 грн., в т.ч. за травень 2012 року в сумі 23 511 грн., червень 2012 року - 38 679 грн., за липень 2012 року - 128 грн.
ТОВ "Укрцентр" подано до Кременчуцької ОДПІ заперечення від 12.06.2013 року № 100 до акту перевірки від 05.06.2013 року № 4313/22.2-12/36503969, які Кременчуцькою ОДПІ залишені без розгляду з підстав пропуску строку їх подання.
На підставі акту перевірки від 05.06.2013 року № 4313/22.2-12/36503969 Кременчуцькою ОДПІ 19.06.2013 року прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 0003682202/1147, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 227 543 грн. 25 коп., в т.ч. 196 652 грн. - за основним платежем, 30 891 грн. 25 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
- № 0003702202/1146, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в загальному розмірі 77 897 грн. 50 коп., в т.ч. 62 318 грн. - за основним платежем, 15 579 грн. 50 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями;
- № 0003692202/112, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2 кв. 2012 року у розмірі 97 372 грн.
Позивач не погодився із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.
Надаючи правову оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням, суд виходить із наступного.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що фактичною підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугував висновок податкових ревізорів-інспекторів щодо завищення позивачем податкового кредиту за травень-липень 2012 року на суму 62 318 грн. та відповідно заниження суми ПДВ, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету, завищення валових витрат за 2 квартал 2012 року на суму 311 715 грн. та заниження валового доходу в сумі 374 056 грн. по взаємовідносинах із ПП "ТД ТАМ", які не мали реального товарного характеру, а також безпідставне віднесення до складу інших витрат суми нарахованих відсотків банку за користування кредитними коштами в сумі 313 201 грн. за 1 кв. 2011 року - 4 кв. 2011 року без підтверджуючих документів, а саме: відсутність банківських виписок, внаслідок чого занижено прибуток, що підлягає оподаткування на загальну суму 196 652 грн., в т.ч. за 1 кв. 2011 року на суму 13 186 грн., 2 кв. 2011 року - 7 317 грн., 3 кв. 2011 року - 30 856 грн., 4 кв. 2011 року - 21 732 грн.
Стосовно твердження відповідача про безпідставне віднесення ТОВ "Укрцентр" до складу інших витрат за 1 кв. 2011 року - 4 кв. 2011 року сум відсотків, сплачених ПАТ "Банк Форум", за користування кредитними коштами в сумі 313 201 грн. без підтверджуючих документів, суд зазначає наступне.
В абзаці 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до підпункту 138.10.5 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).
На підставі вказаної норми позивачем віднесено до складу інших витрат за 1 кв. 2011 року - 4 кв. 2011 року суми сплачених ПАТ "Банк форум" відсотків за користування кредитними коштами в сумі 313 201 грн.
Взаємовідносини ТОВ "Укрцентр" та ПАТ "Банк Форум" підтверджуються долученими до матеріалів справи копіями кредитних договорів, банківських виписок та роздруківкою картки рахунку 684.
В акті перевірки відповідачем вказано про безпідставне віднесення до складу інших витрат сум нарахованих відсотків банку за користування кредитними коштами без підтверджуючих документів, а саме: відсутності банківських виписок.
Разом з тим, з пояснень представника позивача в судовому засіданні встановлено, що зазначені документи надавались перевіряючим в ході перевірки, а також надсилались на адресу Кременчуцької ОДПІ разом із запереченнями до акту перевірки, однак залишилися без оцінки.
Із листа Кременчуцької ОДПІ від 19.06.2013 року № 16182/10 вбачається, що 12.06.2013 року за вх. № 20610 до Кременчуцької ОДПІ надійшло заперечення ТОВ "Укрцентр" до акту перевірки, однак яке залишено без розгляду у зв'язку із закінченням встановленого терміну його подання.
Відповідно до пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).
Матеріалами справи підтверджується, що заперечення до акту перевірки подані до Кременчуцької ОДПІ на п'ятий робочий день з дня отримання копії акту перевірки, тобто у встановлений законом строк, а отже мали бути розглянуті відповідачем у порядку встановленому законом, а додані документи враховані при донарахуванні податкових зобов'язань.
З огляду на викладене, твердження представника відповідача про безпідставне віднесення до складу інших витрат сум нарахованих відсотків банку за користування кредитними коштами без підтверджуючих документів, а саме: відсутності банківських виписок, є необґрунтованим, а тому донарахування відповідачем податку на прибуток суд вважає безпідставним.
Відносно господарських взаємовідносин ТОВ "Укрцентр" та ПП "ТД ТАМ" у квітні-червні 2012 року, про безтоварний характер яких зазначено контролюючим органом у акті перевірки та зроблено висновок про завищення позивачем податкового кредиту на суму 62 318 грн. та відповідно заниження суми ПДВ, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету, завищення валових витрат за 2 квартал 2012 року на суму 311 715 грн. та заниження валового доходу в сумі 374 056 грн., суд встановив наступні обставини.
Підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 зазначеного Кодексу встановлено, що витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Відповідно до підпункту 135.4.1 пункту 135.4 статті 135 Податкового кодексу України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.
Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України до складу інших доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.
Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. При цьому, витрати, які не враховуються платником податку при визначенні оподатковуваного прибутку, встановлені статтею 139 Кодексу.
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).
Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Із системного аналізу вказаних правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.
Крім того, слід зазначити, що за змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.
Із наданих позивачем документів судом встановлено, що 20.02.2012 року між позивачем (Покупець) та ПП "ТД ТАМ" (Продавець) укладено договір поставки № 20/12, за умовами якого Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити металопродукцію. Постачання товару здійснюється на умовах: FCA м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська, 17 Д, відповідно до міжнародних правил "Інкотермс-2000".
На підтвердження фактичного виконання умов договору позивачем надано суду договір поставки із специфікаціями, сертифікати якості, видаткові накладні, податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і якісних показників до податкової накладної, довіреності на отримання матеріальних цінностей, товарно-транспортні накладні з подорожними листами вантажного автомобіля, банківські виписки по рахунку, копії яких долучено до матеріалів справи.
Із товарно-транспортних накладних вбачається, що перевезення товару здійснювалось транспортним засобом ТОВ "Укркомцентр", пункт розвантаження: вул. Макаренка, 5, м. Кременчук.
Вказане обумовлене у специфікації до договору поставки від 30.12.2011 року № 30/12-2, укладеного позивачем (Продавець) та ТОВ "Укркомцентр" (Покупець).
Згідно зазначеного договору ТОВ "Укркомцентр" придбало у ТОВ "Укрцентр" металопрокат та доставку здійснило за власний рахунок та власним автотранспортом.
Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та ПП "ТД ТАМ" підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, товар використаний у господарській діяльності позивача - для подальшої реалізації.
Суду не надано жодних належних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладенні та виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Наявності таких доказів, зокрема вироку суду, постановленого у кримінальній справі стосовно посадових осіб ПП "ТД ТАМ", судом не встановлено.
Суд враховує, що відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.
Матеріалами справи підтверджується, що на момент здійснення господарських операцій та складення податкових накладних ПП "ТД ТАМ" мало свідоцтво платника податку на додану вартість, яке не було анульовано.
Таким чином, оскільки ПП "ТД ТАМ" на момент виникнення спірних правовідносин було зареєстроване як платник ПДВ у встановленому Законом порядку, тому формування позивачем податкового кредиту від цього підприємства є правомірним.
Суд зазначає, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Податковим кодексом України, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту, у зв'язку із чим формування позивачем до податкового кредиту по взаємовідносинах із ПП "ТД ТАМ" є правомірним.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат вартість придбаного товару від ПП "ТД ТАМ" та сформовано податковий кредит на підставі виписаних ПП "ТД ТАМ" податкових накладних, отриманих в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України, а отже донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість є необґрунтованим.
З огляду на частину 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд дійшов до висновку, що відповідачем не доведено факт наявності порушень позивачем підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 19.06.2013 року №№0003682202/1147, 0003692202/112, 0003702202/1146.
Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцентр" є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцентр" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 19.06.2013 року №№0003682202/1147, 0003692202/112, 0003702202/1146.
Стягнути з Державного бюджету України в особі Кременчуцької об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцентр" (код ЄДРПОУ 36503969) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 294 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 12 серпня 2013 року.
Суддя А.Б. Головко
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.08.2013 |
Оприлюднено | 16.08.2013 |
Номер документу | 32988050 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
А.Б. Головко
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні