Ухвала

від 17.10.2013 по справі 816/4212/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 р.Справа № 816/4212/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.

представників сторін: позивача - Тарасенко Н.В., Пусана Є.В., відповідача - Вербицької І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2013р. по справі № 816/4212/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцентр"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрцентр" (далі по тексту - ТОВ "Укрцентр"), звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі по тексту - Кременчуцька ОДПІ, відповідач), в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.06.2013 року за № №0003682202/1147, 0003692202/112, 0003702202/1146.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2013р. по справі № 816/4212/13-а адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцентр" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 19.06.2013 року №№0003682202/1147, 0003692202/112, 0003702202/1146.

Стягнуто з Державного бюджету України в особі Кременчуцької об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцентр" (код ЄДРПОУ 36503969) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 294 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні).

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2013р. по справі № 816/4212/13-а та прийняти нову постанову, якою відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрцентр" у задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.138.1.1 п.138.1 ст.138, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України та ст.9 КАС України. З посиланням на акт ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська № 1211/7/22-421 від 23.01.2013р. про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ТД ТАМ» (контрагента позивача), яким встановлено відсутність об'єкта оподаткування по ланцюгу постачання, стверджує про безтоварність операцій позивача та ПП «ТД ТАМ», в результаті чого занижено валовий дохід за 2 кв.2012 року на загальну суму 374 056 грн., що потягло за собою завищення валових витрат на загальну суму 624916 грн. Також, вважає, що ТОВ "Укрцентр" у перевіреному періоді було безпідставно віднесено до складу інших витрат суми нарахованих відсотків банку за користування кредитними коштами в розмірі 260 459 грн. без підтверджуючих документів, а саме відсутності банківських виписок.

З огляду на викладене, вважає, що позивачеві правомірно донараховано податок на прибуток та податок на додану вартість, зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у відповідних розмірах, а відтак, підстави для скасування податкових повідомлень-рішень Кременчуцької ОДПІ від 19.06.2013 року за № №0003682202/1147, 0003692202/112, 0003702202/1146 - відсутні.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, та просив суд апеляційної інстанції їх задовольнити.

Представник позивача в надісланих до суду письмових запереченнях та у судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.

Зазначив, що вважає висновки відповідача щодо відсутності поставки товарів від ПП "ТД ТАМ", викладені у акті перевірки, безпідставними та надуманими, оскільки факт отримання позивачем товару від ПП "ТД ТАМ" підтверджується наявними у позивача первинними документами. Наполягає на тому, що всі банківські виписки, які підтверджують правомірність віднесення до складу інших витрат сум нарахованих відсотків банку за користування кредитними коштами, надавалися під час перевірки, однак залишилися поза увагою перевіряючих. Крім того, вказані банківські виписки надсилались на адресу Кременчуцької ОДПІ разом із запереченнями до акту перевірки.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Укрцентр" (ідентифікаційний код 36503969) зареєстроване виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 07.05.2009 року, перебуває на обліку платників податків у Кременчуцькій ОДПІ з 12.05.2009 року, є платником податку на додану вартість з 20.05.2009 року.

У період з 13.05.2013 року по 30.05.2013 року державними податковими ревізорами-інспекторами Кременчуцької ОДПІ проведено документальну виїзну планову перевірку ТОВ "Укрцентр" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року.

Про результати перевірки складено акт від 05.06.2013 року № 4313/22.2-12/36503969, у висновках якого зафіксовано порушення позивачем підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 196 652 грн., в т.ч. за 1 кв. 2011 року на суму 13 186 грн., 2 кв. 2011 року - 7 317 грн., 3 кв. 2011 року - 30 856 грн., 4 кв. 2011 року - 21 732 грн., пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 62 318 грн., в т.ч. за травень 2012 року в сумі 23 511 грн., червень 2012 року - 38 679 грн., за липень 2012 року - 128 грн.

ТОВ "Укрцентр" подано до Кременчуцької ОДПІ заперечення від 12.06.2013 року № 100 до акту перевірки від 05.06.2013 року № 4313/22.2-12/36503969, які Кременчуцькою ОДПІ залишені без розгляду з підстав пропуску строку їх подання.

На підставі висновків акту перевірки від 05.06.2013 року № 4313/22.2-12/36503969 Кременчуцькою ОДПІ 19.06.2013 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0003682202/1147, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 227 543 грн. 25 коп., в т.ч. 196 652 грн. - за основним платежем, 30 891 грн. 25 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

- № 0003702202/1146, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в загальному розмірі 77 897 грн. 50 коп., в т.ч. 62 318 грн. - за основним платежем, 15 579 грн. 50 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0003692202/112, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2 кв. 2012 року у розмірі 97 372 грн.

Позивач не погодився із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з правомірності віднесення позивачем до складу валових витрат вартості придбаного від ПП «ТД ТАМ» товару, сум сплачених ПАТ «Банк форум» відсотків за користування кредитними коштами, підтверджених оформленими належним чином первинними документами, та формування податкового кредиту на підставі виписаних ПП «ТД ТАМ» податкових накладних, отриманих в ході реального виконання господарських операцій.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, що зумовлює їх скасування в судовому порядку.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Колегія суддів зазначає, що оскільки спірні відносини щодо правомірності формування позивачем валових витрат за 1-4 кв.2011 року валових витрат та податкового кредиту за травень - липень 2012 року, виникли після 01.01.2011 року, застосуванню при наданні оцінки правомірності формування такого показника податкового обліку підлягають положення Податкового кодексу України. При цьому, колегія суддів відмічає, що у відповідності до пп.4 п.1 Розділу ХІХ Податкового кодексу України «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України, при наданні оцінки правомірності формування валових витрат за І квартал 2011 року (за період до 01.04.2011 року, що передує набранню чинності розділом ІІІ Податкового кодексу України) підлягають застосуванню положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, фактичною підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугував висновок податкових ревізорів-інспекторів про завищення позивачем податкового кредиту за травень-липень 2012 року на суму 62 318 грн. та відповідно заниження суми ПДВ, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету, завищення валових витрат за 2 квартал 2012 року на суму 311 715 грн. та заниження валового доходу в сумі 374 056 грн. по взаємовідносинах із ПП "ТД ТАМ", які не мали реального товарного характеру, а також безпідставне віднесення до складу інших витрат суми нарахованих відсотків банку за користування кредитними коштами в сумі 313 201 грн. за 1 кв. 2011 року - 4 кв. 2011 року без підтверджуючих документів, а саме: відсутність банківських виписок, внаслідок чого занижено прибуток, що підлягає оподаткування на загальну суму 196 652 грн., в т.ч. за 1 кв. 2011 року на суму 13 186 грн., 2 кв. 2011 року - 7 317 грн., 3 кв. 2011 року - 30 856 грн., 4 кв. 2011 року - 21 732 грн.

Колегія суддів вважає такі висновки відповідача хибними та такими, що не підтверджені належними доказами, з огляду на наступне.

Щодо твердження відповідача про безпідставне віднесення ТОВ "Укрцентр" до складу інших витрат за 1 кв. 2011 року - 4 кв. 2011 року сум відсотків, сплачених ПАТ "Банк Форум", за користування кредитними коштами в сумі 313 201 грн. без підтверджуючих документів, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положеннями п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Виходячи зі змісту пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 283/97-ВР до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Абзацем 4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 283/97-ВР встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Наведені положення Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" кореспондують із приписами Податкового кодексу України.

Так, згідно з п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10 - 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу (п.138.1. ст.138 ПК України).

Абзацем "в" підпункту 138.10.4. пункту 138.10 статті 138 ПК України передбачено, що до складу інших витрат включаються інші операційні витрати, що включають, зокрема, інші витрати операційної діяльності, пов'язані з господарською діяльністю.

Відповідно до підпункту 138.10.5 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Керуючись вказаною нормою позивачем було віднесено до складу інших витрат за 1 кв. 2011 року - 4 кв. 2011 року суми сплачених ПАТ "Банк форум" відсотків за користування кредитними коштами в сумі 313 201 грн.

Долученими до матеріалів справи копіями банківських виписок та роздруківкою картки рахунку №684 по товариству (т.1 а.с.106-137) підтверджено, що в зв'язку з виконанням кредитних договорів, укладених між ТОВ "Укрцентр" та ПАТ "Банк Форум", позивачем на користь банку за користування кредитними коштами нараховано та сплачено відсотки в сумі 313 201 грн.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, висновок про безпідставне віднесення ТОВ "Укрцентр" до складу інших витрат сум нарахованих відсотків банку за користування кредитними коштами в розмірі 313201 грн. відповідачем зроблено з посиланням на ненадання позивачем під час перевірки підтверджуючих документів - банківських виписок.

Разом з тим, з пояснень представника позивача наданих в судовому засіданні встановлено, що зазначені документи надавались перевіряючим в ході перевірки (зворотнього відповідачем по справі не доведено), а також надсилались на адресу Кременчуцької ОДПІ разом із запереченнями до акту перевірки, однак залишилися без належної оцінки (т.1 а.с.36-45).

Так, із листа Кременчуцької ОДПІ від 19.06.2013 року № 16182/10 (т.1 а.с.46) вбачається, що 12.06.2013 року за вх. № 20610 до Кременчуцької ОДПІ надійшло заперечення ТОВ "Укрцентр" до акту перевірки з додатками, яке залишено без розгляду у зв'язку із закінченням встановленого терміну його подання.

Відповідно до пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).

Матеріалами справи підтверджено, що заперечення до акту перевірки подані до Кременчуцької ОДПІ на п'ятий робочий день з дня отримання копії акту перевірки, тобто у встановлений законом строк, а отже мали бути розглянуті відповідачем у порядку встановленому законом, а додані документи - враховані при прийнятті рішення, чого зроблено не було.

З огляду на вищевикладене, твердження представника відповідача про безпідставне віднесення позивачем до складу інших витрат за 1 кв. 2011 року - 4 кв. 2011 року сум нарахованих відсотків банку за користування кредитними коштами без підтверджуючих документів (за відсутності банківських виписок), є необґрунтованим, а тому і донарахування відповідачем податку на прибуток в розмірі 196 652 грн. колегія суддів вважає неправомірним, а податкове повідомлення рішення від 19.06.2013 року № 0003682202/1147 - таким, що підлягає скасуванню.

Щодо господарських взаємовідносин ТОВ "Укрцентр" та ПП "ТД ТАМ" у квітні-червні 2012 року, які на думку відповідача, мали безтоварний характер, внаслідок чого зроблено висновок про завищення позивачем податкового кредиту на суму 62 318 грн. та відповідно заниження суми ПДВ, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету, завищення валових витрат за 2 квартал 2012 року на суму 311715 грн. та заниження валового доходу в сумі 374056 грн., колегією суддів встановлено наступне.

Положеннями підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 зазначеного Кодексу визначено, що витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до підпункту 135.4.1 пункту 135.4 статті 135 Податкового кодексу України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Згідно з підпунктом 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України до складу інших доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Виходячи зі змісту пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. При цьому, витрати, які не враховуються платником податку при визначенні оподатковуваного прибутку, встановлені статтею 139 Кодексу.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 20.02.2012 року між позивачем (Покупець) та ПП "ТД ТАМ" (Продавець) укладено договір поставки № 20/12, за умовами якого Продавець зобов'язується поставити, а Покупець - прийняти і оплатити металопродукцію. Постачання товару здійснюється на умовах: FCA м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська, 17 Д, відповідно до міжнародних правил "Інкотермс-2000" (т.1 а.с.52).

В рамках виконання умов вказаного договору позивачем придбано у вищезазначеного контрагента металевий лист згідно специфікацій (т.1, а.с.53-55, т.2 а.с.157), видаткових накладних (т.1, а.с.58-61), рахунків-фактур (т.2, а.с.158-161).

Сплата позивачем коштів на користь ПП "ТД ТАМ" відповідачем не заперечується та підтверджена наявними в матеріалах справи виписками по рахунку та оборотно-сальдовими відомостями по рахунку : 631 (т.1, а.с.81, 83, 85-87).

За результатами квітня-червня 2012 року сума ПДВ (62 342,66 грн.), що була сплачена продавцю за цією операцією та підтверджена податковими накладними № 63 від 27.04.12р., № 57 від 16.05.2012р., № 106 від 23.05.2012р. (т.1 а.с.62-64), була віднесена позивачем до податкового кредиту Декларації з податку на додану вартість та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, що відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ та даним декларації з ПДВ за вказаний період.

З досліджених при розгляді справи товарно-транспортних накладних, подорожніх листів вантажного автомобіля (т.1 а.с.72-79) судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що перевезення товару здійснювалось транспортним засобом автопідприємства ТОВ "Укркомцентр", пункт розвантаження: вул. Макаренка, 5, м. Кременчук, що відповідає змісту специфікацій до договору поставки від 30.12.2011 року № 30/12-2, укладеного позивачем та ТОВ "Укркомцентр".

Товар було отримано за довіреностями від 27.04.2012р. № 31, від 16.05.2012р. № 35, від 25.05.2012р. № 38, від 22.06.2012р. № 43 працівником ТОВ "Укрцентр" ОСОБА_4 (т.2 а.с. 162, 163).

Колегія суддів зазначає, що надані позивачем первинні документи, якими зафіксовано господарські операції з поставки товарів контрагентом ТОВ «ТД ТАМ» оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Колегією суддів взято до уваги, що вказані документи також були і під час проведення перевірки.

Слід відмітити, що детальний зміст вказаних документів викладено в акті перевірки, при цьому жодних зауважень щодо оформлення вищезазначених первинних документів або щодо не підтвердження ними податкового кредиту та валових витрат відповідачем в акті перевірки не викладено.

Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та ПП "ТД ТАМ" підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, товар використаний у господарській діяльності позивача - для подальшої реалізації, про що також зазначено в акті перевірки на сторінці 8.

Колегія суддів зазначає, що висновок податкового органу про безтоварність господарських операцій за угодою між позивачем та його контрагентом ПП "ТД ТАМ" ґрунтується виключно на відомостях акту ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 23.01.2013 р. № 1211/7/22-421 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "ТД ТАМ» з питань фінансово-господарських відносин ТОВ «СТАРТ-Д» за серпень-жовтень 2012 року, ПП «ТРАНС- АТЛАНТІКА СЕРВІС» за квітень-липень 2012 року, ТОВ «ШОКОВІТА» за серпень-грудень 2012 року, ТОВ «АГРЕСТРЕМ КОНТИНЕНТАЛЬ» за червень-липень, вересень-жовтень 2012 року, ТОВ «ЛИГРАН» за квітень-серпень 2012 року.

Щодо вказаного акту слід зазначити наступне.

З системного аналізу положень п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, п.п.6. 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232, а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженої наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, що зустрічна звірка полягає у співставленні первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання (в даному випадку, позивача) з даними платника податків (відносно якого проводиться перевірка), з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Отже, зустрічна звірка суб`єкта господарювання може бути проведена податковим органом лише з питань взаємовідносин з певним платником податків (відносно якого проводиться основна перевірка, в ході якої і виникає необхідність ініціювання зустрічної звірки) та лише в разі наявності у розпорядженні податкового органу первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковий письмовий запит податкового органу.

При цьому, судження податкового органу відносно правильності справляння платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки. Чинним законодавством не передбачено відображення таких суджень в акті про неможливість проведення перевірки або акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають зазначатись лише обставини, котрі спричинили таку неможливість. Таким чином, акти про неможливість проведення перевірки та акти про неможливість проведення зустрічної звірки не можуть бути визнані належними та допустимими доказами вчинення платником податків порушення закону.

Крім того, колегія суддів зауважує, що акт ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 23.01.2013 р. № 1211/7/22-421 стосується виключно відносин з ТОВ «СТАРТ-Д», ПП «ТРАНС- АТЛАНТІКА СЕРВІС», ТОВ «ШОКОВІТА», ТОВ «АГРЕСТРЕМ КОНТИНЕНТАЛЬ», ТОВ «ЛИГРАН», і не можуть бути належним доказом по справі за позовом ТОВ «Укрцентр», оскільки не стосується спірних правовідносин.

Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (Порядок № 985), колегія суддів приходить до висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень - рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Проте, в Акті перевірки від 05.06.2013 року № 4313/22.2-12/36503969 суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірним правочином, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірного правочину з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність розумних економічних або інших причин (ділової мети) придбання ТМЦ у ПП "ТД ТАМ», що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочину або невідповідності закону вчинених за ним господарських операцій.

Колегія суддів зауважує, що податковий орган протиправно не взяв до уваги наявність належним чином оформлених первинних та податкових документів, на підтвердження належного укладення та виконання договорів.

Відповідачем до суду не надано жодних доказів, що укладений між позивачем та контрагентом у спірних правовідносинах договір оспорювався в судовому порядку.

Посилання відповідача в акті перевірки в обґрунтування висновку щодо неправомірного віднесення позивачем до складу витрат та податкового кредиту суми вартості придбаних товарів від продавця ПП "ТД ТАМ" на відсутність у останнього основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспорту, на думку колегії суддів, не може свідчити про неможливість фактичної поставки вказаними контрагентами товару та надання послуг позивачеві, оскільки такі обставини не підтверджені належними доказами; спрямованість спірного правочину на реальне настання правових наслідків підтверджується доданими до матеріалів справи первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

При цьому колегія суддів зауважує, що обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість покладаються на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг) по ланцюгу.

Якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

У відповідності до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Колегія суддів відмічає, що контрагент позивача у спірних правовідносинах на час видачі спірних податкових накладних є право- і дієздатними юридичними особами, зареєстрованими як платники податку на додану вартість, тобто, у відповідності до вимог ст.201 Податкового кодексу України, мали право на нарахування податку та складання податкових накладних, за якими позивачем віднесено до складу податкового кредиту відповідні суми ПДВ.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що реальність господарських операцій з продажу товарів позивачеві контрагентом ПП "ТД ТАМ" повністю підтверджена належним чином оформленими первинними документами, копії яких надано до матеріалів справи, а придбаний товар та результати наданих послуг використані позивачем у власній господарській діяльності.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що зобов'язання за спірним договором як ТОВ «Укрцентр», так і його контрагентом ПП "ТД ТАМ" були виконані в повному обсязі та належним чином: отримано певний обсяг товару, за який сплачено відповідну суму грошових коштів, позивачем нараховано та сплачено ПДВ на суму вартості товарів, що є підставою вважати договір між позивачем та вказаним контрагентом укладеним, та таким, що має реальні правові наслідки. Зміст прав та обов'язків сторін правочину положенням чинного законодавства не суперечать.

Слід відмітити, що притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст.228 Цивільного кодексу України та ст.ст.207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Отже, колегія суддів вважає висновок відповідача про безтоварність господарської операції, як такої, що не спричиняє реального настання правових наслідків, помилковим, та таким, що спростовується встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставинами та дослідженими у справі доказами.

Таким чином, висновок відповідача про порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України Податкового кодексу України зроблений за відсутності належних і допустимих доказів, з помилковим застосуванням норм матеріального права, а тому не може слугувати підставою для донарахування податкового зобов'язання податку на додану вартість.

З огляду на встановлені обставини у справі, колегія суддів вважає, що позивачем було цілком правомірно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість в загальному розмірі 62318 грн. по реальним господарським операціям, повністю підтвердженим відповідними первинними документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесених податкових повідомлень-рішень належним чином не довів.

За таких обставин, факти вказаних в акті перевірки 05.06.2013 року № 4313/22.2-12/36503969 порушень позивачем підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України, слід вважати недоведеними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 19.06.2013 року №№0003682202/1147, 0003692202/112, 0003702202/1146 такими, що підлягають скасуванню.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову в повному обсязі.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2013р. по справі № 816/4212/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С. Судді (підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Перцова Т.С.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 22.10.2013 р.