Постанова

від 13.08.2013 по справі 826/11203/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 серпня 2013 року № 826/11203/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивно-оздоровчий комплекс "Український воднолижний стадіон" доДержавного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Дурицька Марія Євгеніївна третя особаДержавна реєстраційна служба України Реєстраційна служба Головного управління юстиції у місті Києві провизнання незаконним та скасування рішення № 3205129 від 17.06.2013 р., зобов'язання вчинити дії На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Дурицької Марії Євгеніївни (надалі по тексту Відповідач), третя особа: Державна реєстраційна служба України (надалі по тексту третя особа - 3), Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві (надалі по тексту третя особа - 2) про визнання незаконним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 17 червня 2013 року № 3205129, що прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Держаної реєстраційної служби України Дурицькою Марією Євгеніївною; зобов'язати Державиу реєстраційну службу України (державного реєстратора прав па нерухоме майно Державної реєстраційної служби України) (02002 м. Київ. вул. Марини Раскової, 15; код ЄДРПОУ: 37508344) зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Спортивно-оздоровчий комплекс «Український воднолижний стадіон» (01001, Україна, м. Київ. вул. Басейна, 12: код ЄДРПОУ 36678198) право власності на наступне майно, а саме: адміністративна будівля літера «А» загальна площа 468,9 кв. м. допоміжні споруди літери Б - навіс, загальна площа 292 кв. м. В1 - навіс, загальна площа 24,3 кв. м. В - навіс, загальна площа 249,9 кв. м. Д - навіс, загальна площа 78. 4 кв.м. Г - навіс. 325,9 кв. м. Е - навіс, загальна площа 43 кв.м., З - навіс, загальна площа 88,6 кв.м., И - навіс, загальна площа 121,4 кв.м., Ж - навіс, загальна площа 428,9 кв.м., Л - навіс, загальна площа 8,2 кв.м. М - навіс, загальна площа 30, 5 кв.м., К - навіс, загальна площа 28,4 кв.м., Н - навіс, загальна площа 221,4 кв. м., П - навіс, загальна площа 27,4 кв.м. та № 1 скважнна, № 2 - ангар, № 3 - господарська, № 4 - басейн, № 5 - басейн, № 6 - трамплін. № 7 - басейн.

Позовні вимоги ґрунтувались на тому, що Відповідач своїм листом повідомив Позивачу про відмову у реєстрації права власності на Об'єкт нерухомості, Лист-рішення прийнято в порушення вимог законодавства.

Відповідач та треті особи до суду не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про судовий розгляд справи, відповідно до вимог статей 35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 08 серпня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивно-оздоровчий комплекс «Український воднолижний стадіон» про стягнення грошових коштів та за зустрічним позовом ТОВ «Український воднолижний стадіон» до ОСОБА_2 про визнання права власності зустрічну позовну заяву : товариства задоволено, а саме: визнано право власності за ТОВ «Український воднолижний стадіон» на адміністративну будівлю з вбудованим кафе, нежитлову будівлю з примикаючою спору дою навісу та зоною нагородження, спорудою (трибуни), споруди для тренувань та проведення змагань (в тому числі райдер зона), нежитлову будівлю з прибудованим басейном, артезіанську свердловину за адресою: м. Київ, парк Дружби народів у Деснянському районі міста Києва, що знаходиться на земельній ділянці під кадастровим номером 8000000000:62:206:0069, дане судове рішення набрало законної сили.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2012 року ТОВ «Український воднолижний стадіон» було надано роз'яснення даного судового рішення.

На підставі судових рішень ТОВ «Спортивно-оздоровчий комплекс «Український воднолижний стадіон» 27.05.2013 року, Позивач звернувся із заявою до реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Заява, разом із супровідними документами, була подана для проведення державної реєстрації права приватної власності на майно, що розташоване за адресою: місто Київ, проспект Ватутіна Генерала, земельна ділянка 21. кадастровий номер 8000000000:62:206:0069.

Згідно картки прийому заяви № 2614353 заява була зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 27.05.2013 року за реєстраційним номером 1321206.

Розглянувши вищезазначену заяву 26 лютого 2013 року Державний реєстратор Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Дурицька Марія Євгеніївна прийняла рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №587799 (надалі по тексту рішення від 26.02.2013 р.).

В Рішенні від 17.06.2013 року Відповідач зазначив наступне: «та документи, подані для проведення державної реєстрації прав, та встановив подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.».

Суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Умови та порядок здійснення реєстрації прав на нерухоме майно встановлені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обмежень" від 01.07.2004 р. №IV та Порядком КМ України, від 22.06.2011, № 703 "Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" (надалі по тексту Порядок).

Пунктом 2 Порядку передбачено, що Державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно (далі - нотаріус).

Орган державної реєстрації прав проводить: державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно за місцем розташування такого майна; державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно незалежно від місця розташування такого майна; облік безхазяйного нерухомого майна.

Якщо нерухоме майно розміщене в межах території, на якій діє два і більше органів державної реєстрації прав, державна реєстрація права власності та інших речових прав, облік безхазяйного нерухомого майна проводяться одним з таких органів, обраним заінтересованою особою або уповноваженою нею особою (далі - заявник).

Нотаріус проводить державну реєстрацію прав: реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва (нотаріус, яким вчиняється така дія); у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва (нотаріус, яким вчинено таку дію).

У відповідності до ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження. Речові права на нерухоме майно, зазначені в пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно. Право власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини) може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані. Право власності на квартиру, житлове та нежитлове приміщення може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), в яких вони розташовані.

Підставою для проведення державної реєстрації прав, згідно із ст. 19 Закону № 1952-IV, є Державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою. Державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі: 1) встановленої законом заборони користування та/або розпорядження нерухомим майном; 2) рішень судів, що набрали законної сили; 3) постанови органів досудового слідства, державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно; 4) накладення заборони на відчуження нерухомого майна нотаріусом; 5) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об'єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду; 6) інших актів відповідних державних органів та посадових осіб згідно із законом; 7) договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Відповідно до вимог пункту 7 Порядку, для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст. Заява про державну реєстрацію подається щодо кожного об'єкта нерухомого майна окремо. У разі коли виникнення, перехід або припинення права власності на житловий будинок, будівлю або споруду відбувається одночасно з виникненням, переходом або припиненням у відповідної заінтересованої особи речових прав на земельну ділянку, на якій вони розташовані, подається одна заява про державну реєстрацію щодо таких об'єктів.

Згідно п. 10 Порядку, Заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита. У разі коли заінтересована особа відповідно до закону звільнена від сплати державного мита, плати за надання витягу з Державного реєстру прав, документ про сплату державного мита та документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, не подаються. Документи, необхідні для проведення державної реєстрації, що подані з порушенням вимог, установлених законом, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами, є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію або відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, а не для відмови в прийнятті заяви про державну реєстрацію. Орган державної реєстрації прав, нотаріус не приймає заяву про державну реєстрацію у разі відсутності документа, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документа про сплату державного мита, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту.

У відповідності до п. 27 Порядку, Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є: 1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат; 2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 4) свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, видані нотаріусом, чи їх дублікати; 5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до цього Порядку; 6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності цим Порядком; 8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 9) державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою; 10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 12) заповіт, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; 13) закон, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; 14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до картки прийому заяви, виданої Відповідачем, Позивачем було подано всі необхідні документи для здійснення реєстрації.

Відповідно до частини 7 статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи.

Частина 4 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає, що державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такий реєстрації.

Пунктом 23 Порядку визначено, що державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Виключний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень визначений у частині 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у якому зокрема відсутні такі підстави, як неуважність державного реєстратора під час вивчення документів поданих до заяви та надання ним неналежної оцінки правовстановлюючим документам на об'єкт нерухомого майна.

Частина 4 зазначеної вище норми прямо забороняє відмовляти у державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом.

З аналізу матеріалів справи та норм Законів, суд приходить до висновку, що відмова у державній реєстрації прав з підстав, не передбачених цим Законом № 1952-ІV, як вказано в ч. 4 ст. 24 Закону, заборонена.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд прийшов до висновку, відмова Відповідача є безпідставною, а викладені в позовній заяві доводи Позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Аналогічна позиція викладена в Інформаційному листі №2442/12/13-12 від 28.11.2012 р. (Постанова ВСУ від 23.11.2012 р.).

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення сторін, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.69, 70, 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 17 червня 2013 року № 3205129, що прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Держаної реєстраційної служби України Дурицькою Марією Євгеніївною.

3. Зобов'язати Державну реєстраційну службу України (державного реєстратора прав па нерухоме майно Державної реєстраційної служби України) (02002 м. Київ. вул. Марини Раскової, 15; код ЄДРПОУ: 37508344) зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Спортивно-оздоровчий комплекс «Український воднолижний стадіон» (01001, Україна, м. Київ. вул. Басейна, 12: код ЄДРПОУ 36678198) право власності на наступне майно, а саме: адміністративна будівля літера «А» загальна площа 468,9 кв. м. допоміжні споруди літери Б - навіс, загальна площа 292 кв. м. В1 - навіс, загальна площа 24,3 кв. м. В - навіс, загальна площа 249,9 кв. м. Д - навіс, загальна площа 78. 4 кв.м. Г - навіс. 325,9 кв. м. Е - навіс, загальна площа 43 кв.м., З - навіс, загальна площа 88,6 кв.м., И - навіс, загальна площа 121,4 кв.м., Ж - навіс, загальна площа 428,9 кв.м., Л - навіс, загальна площа 8,2 кв.м. М - навіс, загальна площа 30, 5 кв.м., К - навіс, загальна площа 28,4 кв.м., Н - навіс, загальна площа 221,4 кв. м., П - навіс, загальна площа 27,4 кв.м. та № 1 скважина, № 2 - ангар, № 3 - господарська, № 4 - басейн, № 5 - басейн, № 6 - трамплін. № 7 - басейн.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Скарга про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, скарга подається до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя А.Б. Федорчук