Рішення

від 08.08.2013 по справі 907/572/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.08.2013 Справа № 907/572/13

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Підполоззя, Воловецький район

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Верховина-1030", с. Абранка, Воловецький район

про зобов'язання повернути майно

Суддя О.В. Васьковський

Представники:

від позивача - ОСОБА_2 (дов. від 17.12.12)

від відповідача - Шабан Н.В. (дов. №8-09 від 03.09.12)

СУТЬ СПОРУ: про зобов'язання повернути майно - фундаментні блоки ФСБ 24-3-6 в кількості 75 штук, 100 м.куб. щебню фр. 5-25 мм, 80 м.куб. піску, 200 м.куб. каменю негабарит, згідно договору відповідального зберігання від 04.12.07.

Позивач просить позов задоволити мотивуючи тим, що відповідач порушив умови договору зберігання та не повертає отримане ним на зберігання майно.

Відповідач позов заперечує та доводить, що вимоги є безпідставними. На момент призначення на посаду генерального директора ТОВ „Верховина - 1030" ОСОБА_4 (до того часу посаду директора товариства обіймав гр. ОСОБА_1.), жодного майна, переданого на відповідальне зберігання не виявлено, будь-яке документальне підтвердження переданого позивачем на відповідальне зберігання майно у бухгалтерських та фінансових документах відповідача відсутнє. Відповідно до законодавства передача майна на зберігання повинна оформлятися довіреністю типової форми М-2, що встановлено Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних довіреностей на одержання цінностей, затверджену наказом Мінфіну України від 16.05.1996 року №99. Відповідно не існує жодних первинних документів, які б підтверджували реальність господарської операції по передачі майна на відповідальне зберігання зберігачу.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

04.12.07 позивач (ФОП ОСОБА_1.) та відповідач (ТОВ „Верховина-1030") уклали договір відповідального зберігання (далі - Договір). Предметом Договору є зберігання відповідачем прийнятих від позивача фундаментних блоків, щебеню, піску, каменю негабарит (п.1.1 Договору). Перелік майна, яке передається на відповідальне зберігання, його кількість, вартість та комплектність визначається сторонами в актах приймання-передачі (п.1.4 Договору). Адреса зберігання: Урочище „Луг" с. Абранка Воловецького району (п.1.2 Договору).

04.12.07 на виконання Договору сторонами складено акт приймання - передачі майна загальною ціною 32 тис.604 грн., а саме: фундаментні блоки ФСБ 24-3-6 в кількості 75 штук на суму 13934,70 грн. (185,79 за шт.); 100 м.куб. щебню фр.5-25 мм на суму 6670,00 грн. (66,70 за м.куб.); 80 м.куб. піску на суму 2000,00 грн. (25,00 за м.куб); 200 м.куб. каменю негабарит на суму 10000,00 грн. (50 за м.куб).

05.04.12 позивач надіслав відповідачу лист №3/04 від 01.04.12 з вимогою про повернення майна, переданого на відповідальне зберігання. Відповіді не отримав.

07.05.12 позивач надіслав відповідачу претензію №2 від 03.05.12 з вимогою про повернення майна за договором зберігання. Відповіді не отримав.

Аналіз дійсних обставин справи та правове регулювання спірних відносин дає змогу дійти наступного висновку.

Сторони уклали договір зберігання 04.12.07 та вчинили необхідні правові дії, що зумовило виникнення між ними господарського правового зобов'язання, суть якого полягає в тому, що одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності (ст.936 Цивільного кодексу України). Договір зберігання підписаний між приватним підприємцем ОСОБА_1 та директором ТОВ „Верховина - 1030", яким теж був громадянин ОСОБА_1

Відповідач заперечує позовні вимоги, стверджуючи, що наданими суду доказами позивач не довів реальної наявності майна у відповідача переданого на зберігання. Договір зберігання підписаний між приватним підприємцем ОСОБА_1 та директором ТОВ „Верховина - 1030", яким теж був ОСОБА_1 На момент призначення на посаду генерального директора ТОВ „Верховина - 1030" ОСОБА_4 жодного майна, переданого на відповідальне зберігання не виявлено, будь-яке документальне підтвердження переданого позивачем на відповідальне зберігання майно у бухгалтерських та фінансових документах відповідача відсутнє. Передача майна на зберігання повинно оформлятися довіреністю типової форми М-2, що встановлено Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних довіреностей на одержання цінностей, Натомість позивач документально обґрунтовує обставини щодо передачі майна на зберігання. Окрім договору та акту передачі на зберігання, позивач надав документи на придбання вказаного майна від третіх осіб, про що свідчать: видаткова накладна №000000919 від 4 грудня 2007 року, згідно якої позивач отримав від ВАТ завод ЗБВК фундаментні блоки ФСБ 24-3-6т у кількості 75 шт. на суму 13934,70 грн.; видаткова накладна №РН-00000024 від 10 жовтня 2007 року, згідно якої позивач отримав від приватного підприємця ОСОБА_6 щебінь на суму 6670,00 грн.; накладні №№9,3 від 28.04.2007 року та від 03.05.2007 року, згідно яких позивач отримав від приватного підприємця ОСОБА_7 піску на суму 2000,00 грн.; видаткові накладні №СФ-0000027 від 29 жовтня 2007 року та №РН-0000036 від 07 листопада 2007 року, згідно яких позивач отримав від приватного підприємця ОСОБА_6 камінь негабарит на суму 10000,00 грн.

Придбання матеріальних цінностей відображено в книзі обліку доходів і витрат підприємця ОСОБА_1, яка зареєстрована в ДПІ у Воловецькому районі. У якості доказів факту передачі (фізичного переміщення) майна позивач надав рахунки: №60 від 26.09.07 №70 від 30.10.07 на оплату транспортних послуг (вантажного автомобіля та автокрану) виписані ТОВ „Воловецький будсервіс", а також платіжні доручення на оплату вказаних послуг:№11704 від 28.09.07, №13172 від 30.10.07, №13546 від 05.11.07.

У відповідності до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається в якості своїх вимог або заперечень. Виходячи з наданих сторонами доказів, суд приходить до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та належним чином доведені. Подані докази є достатніми щодо засвідчення факту виникнення договірних відносин та передачі мана за договором зберігання. Доводи відповідача не мають належного доказового обґрунтування і не спростовують встановлених судом обставин. Твердження відповідача, що відсутність довіреності на одержання цінностей у даних спірних відносинах є доказом, що свідчить про відсутність реальної передачі на зберігання матеріальних цінностей також судом відхиляються, оскільки суд виходить із сукупності доказів, що підтверджують дійсні обставини справи. При цьому слід відмітити, що виникненню цього спору сприяло недотримання відповідачем вимог п. 12 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. №419 „Про затвердження Порядку подання фінансової звітності", де встановлено, що у випадку зміни матеріально відповідальних осіб є обов'язковим проведення інвентаризації активів та зобов'язань підприємства.

У відповідності до ч.1 ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Таким чином, підсумовуючи вище приведене, суд дійшов висновку, що позивач довів належним чином свої позовні вимоги, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 1720,50 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 1, 15, 32, 33, 34, 43, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задоволити повністю.

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю „Верховина-1030" (Закарпатська область, Воловецький район, с. Абранка, урочище Луг, код 34197419) повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) майно - фундаментні блоки ФСБ 24-3-6 в кількості 75 штук, 100 м.куб. щебню фр. 5-25 мм, 80 м.куб. піску, 200 м.куб. каменю негабарит, згідно договору відповідального зберігання від 04.12.07.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Верховина-1030" (Закарпатська область, Воловецький район, с. Абранка, урочище Луг, код 34197419) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) суму 1720,50 грн . у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати накази.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 15.08.13.

Суддя О.В. Васьковський