донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
13.08.2013 р. справа №905/4099/13
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Діброви Г.І. суддівПринцевської Н.М.,Стойка О.В. при секретарі Довгалюк К.Г. від позивача:ОСОБА_4 - особисто ОСОБА_5 - за дов. №3989 від 12.08.2013р. від відповідача:Биков Г.Є. - за дов.№ 23/07/2013 від 23.07.2013р. Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуФізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Дружківка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 17.07.2013 року у справі№ 905/4099/13 (суддя Сич Ю.В.) за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Дружківка Донецької області до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Аквадонінвест", м. Донецьк простягнення заборгованості в сумі 135065 грн. 00 коп.
ВСТАНОВИВ:
У 2013 році Фізична особа - підприємець ОСОБА_4, м. Дружківка Донецької області звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквадонінвест", м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 135065 грн. 00 коп.
Рішенням господарського суду Донецької області від 17.07.13 р. у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Дружківка до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквадонінвест", м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 135065 грн. 00 коп. було відмовлено.
Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_4, м. Дружківка Донецької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 17.07.13 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
Позивач, представник позивача в судовому засіданні підтримали свої вимоги щодо апеляційної скарги.
Відповідач усно в судовому засіданні висловив заперечення щодо апеляційної скарги.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 905/4099/13 та наданих представниками сторін пояснень.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.04.12 року між ТОВ "Аквадонінвест" (генеральний підрядник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (субпідрядник) було укладено договір субпідряду № 0604, за умовами якого генеральний підрядник доручив субпідряднику, а субпідрядник прийняв на себе зобов'язання в строк та на умовах, встановлених договором, здійснити комплекс будівельно-монтажних робіт на об'єкті: "Комплекс критого "Аквапарку" по вул. Стадіонна в Ворошиловському районі м. Донецька" (далі - роботи), генеральний підрядник зобов'язався прийняти та оплатити роботу субпідрядника у відповідності з умовами цього договору.
У відповідності до п.16.1. договору, цей договір вступає в силу після його підписання та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.
Згідно п. 2.1. договору, договірна ціна та склад робіт з будівництва об'єкту визначається на підставі протоколу узгодження договірної ціни на одиницю об'єму будівельно-монтажних робіт (додаток №1), який є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 2.4. договору, кінцеві розрахунки за виконані роботи з субпідрядником щомісячно здійснюються протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів після підписання генеральним підрядником акту приймання-здачі виконаних робіт.
Згідно п. 9.1. договору, КБ-2 приймаються за формою, узгодженою положенням абзацу другого п.7 із заповнення акту приймання виконаних робіт (типової форми №КБ-2в), не пізніше 25 числа поточного місяця.
Пунктом 9.2. договору сторони передбачили, що фактично виконані субпідрядником обсяги робіт оформлюються щомісячно актами прийняття за формою КБ-2в та довідкою за формою КБ-3, які надаються субпідрядником за два дні до дати здачі акту виконаних робіт за графіком (п.4.1.), наступних за останнім календарним днем звітного місяця.
Як зазначає позивач у своєму позові, Акт виконаних робіт № 3 за липень 2012 року від 31.07.12 р. та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2012 року від 31.07.12 року були направлені для підпису Генеральному підряднику 03.08.12 року, що нібито підтверджено супровідним листом від 02.08.12 року.
Однак, як стверджує позивач, відповідач ані акт виконаних робіт, ані довідки про вартість виконаних будівельних робіт не підписав та оплату не здійснив.
Враховуючи наведене, позивач звернувся із позовом до господарського суду Донецької області про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 135065 грн. 00 коп.
Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:
Згідно приписів ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку
Згідно норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підтвердження виконання робіт за договором надав суду акт виконаних робіт № 3 за липень 2012р. на суму у розмірі 135065 грн. 10 коп., який 31.07.12 р. підписаний лише з боку субпідрядника. В якості доказу направлення даного акту генпідряднику позивач надав лист б/н від 02.08.12 р. з відміткою на ньому прізвища ОСОБА_7, дати 03.08.12р. та підпису без проставлення печатки або штампу підприємства.
При цьому позивач стверджує, що вказаним листом передав нібито уповноваженій особі відповідача спірний акт виконаних робіт, однак в матеріалах справи є наявною копія заяви ОСОБА_7 про надання відпустки з 30.07.12р. по 07.08.12р. без збереження заробітної плати від 26.07.12р., наказу №23-к від 26.07.12р., витягу з книги реєстрації наказів ТОВ "Аквадонінвест" (враховуючи надані відповідачем пояснення, які прийняті судовою колегією до уваги), тобто судова колегія вважає, що господарський суд дійшов вірного висновку про неможливість здійснення зазначеною особою підпису саме 03.08.12 р. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що даний лист не є належним та допустимим доказом передачі субпідрядником генпідряднику спірного акту виконаних робіт.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що господарський суд правомірно відмовив позивачу у задоволенні його позовних вимог про стягнення з відповідача суми боргу, оскільки позивач не довів суду факту виконання ним робіт та прийняття їх відповідачем у відповідності до приписів п.п. 2.4, 9.1., 9.2. договору, зокрема, сторони не склали акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2В, тобто у відповідача не виникло зобов'язання щодо здійснення кінцевих розрахунків за договором. До того ж позивач не надав належних та допустимих доказів згідно норм ст.ст.33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України направлення рекомендованою поштовою кореспонденцією такого акту відповідачу, тобто, звернення до суду в даному випадку є передчасним, оскільки позивач не довів факту наявності у нього порушеного або оспороюваного відповідачем права.
Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.
Отже, відповідно до статті 4 7 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 17.07.2013 р. у справі № 905/4099/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Дружківка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 17.07.2013 р. у справі № 905/4099/13 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 17.07.2013 р. у справі № 905/4099/13 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.
Головуючий Г.І. Діброва
Судді Н.М. Принцевська
О.В. Стойка
Надр. 5 прим:
1 - у справу;
2 - позивачу;
3 - відповідачу;
4 - ДАГС;
5- ГС Дон. обл.
ОСОБА_8
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 15.08.2013 |
Оприлюднено | 16.08.2013 |
Номер документу | 32989526 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Діброва Г.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні