Ухвала

від 16.04.2013 по справі 2а-5844/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 р.Справа № 2а-5844/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2012р. по справі № 2а-5844/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РТП Модуль"

до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РТП Модуль"( далі - позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000782302 від 30.03.2012р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РТП Модуль" до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000782302 від 30.03.2012 року.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що судження податкового органу про неправомірність формування податкового кредиту та заниження позивачем податку на прибуток не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду. У зв"язку з чим, судом першої інстанції зроблено висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов'язань і як наслідок позов слід задовольнити.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "РТП Модуль", пройшов державну реєстрацію у порядку, визначеному чинним законодавством, набув статусу суб'єкта господарювання, код ЄДРПОУ 31799791, місцезнаходження: просп. 50 років СРСР, буд.149, м. Харків, 61105 (а.с.35-36).

З 27.02.2002 року підприємство узято на податковий облік в органах Державної податкової служби за №1107, на дату видачу довідки від 27.05.2010 року підприємство перебувало на обліку у ДПІ у Фрунзенському районі м. Хаоркова, правонаступником якої є Індустріальна міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області ДПС, де підприємство перебуває на обліку на час розгляду справи. З 12.03.2011 року ТОВ "РТП Модуль" зареєстровано як платник податку на додану вартість (а.с.37, 39).

Судом встановлено, що на підставі службового посвідчення НОМЕР_1, виданого ДПА у Харківській області, ОСОБА_1 - головним державним податковим ревізором - інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова, відповідно до запиту від 21.12.2012 року № 2317/10/23-220, наказу від 24.02.2012 року № 288 ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова, згідно із п.73.5 ст.73, ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- зі змінами і доповненнями, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "РТП Модуль" з питання правильності нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Промтехноопт", податковий номер 37092055, за період з 01.09.2011 по 31.12.2011 року.

Результати вказаної документальної позапланової перевірки оформлені актом від 19.03.2012 року №6/23-212/31799791 (а.с.17-34).

За висновками податкової інспекції, викладеними у згаданому вище акті перевірки, встановлено порушення позивачем - ТОВ "РТП Модуль", при здійсненні господарської діяльності: п.п. 198.3, 198.6 та ст.198, ст.199 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в наслідок чого підприємством занижено податок на додану вартість всього у сумі 38.864,42 грн., у тому числі за вересень 2011 року у сумі 19.159,71 грн., за грудень 2011 року у сумі 19.704,71 грн.

З посиланням на зазначений акт перевірки, 30.03.2012 року відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення - рішення №0000782302, яким ТОВ "РТП Модуль" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 48.580,53 грн., з яких 38.864,42 грн. - основний платіж, 9.716,11 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи). (а.с.6).

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватись в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; - або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіреному податковою інспекцією періоді позивачем -ТОВ "РТП Модуль" (підрядник) та ДП ТЕЦ-2 "Есхар"-(замовник) були укладені договори підряду, а саме: - від 01.09.2011 року №1-09-11, відповідно до якого підрядник зобов'язується виконати роботи з капітального ремонту електродвигуна ДАМСО-15-12-8 інвентарний номер 0104: потужність 700 кВт, напруга 3,15 кВ частота обертання 735 об/хв. (а.с.78); - від 01.09.2011 року, відповідно до якого підрядник зобов'язується виконати роботи з капітального ремонту електродвигуна А-103-4 інвентарний номер 0118: потужність 160 кВт, напруга 3,15 кВ частота обертання 1500 об/хв. (а.с.80).

Фактичне виконання укладених договорів підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними від 16.09.2011 року №10, від 16.09.2011 року №11, від 28.12.2011 року №12, від 28.12.2011 року №13 (а.с.94-97).

Реальність виконання та укладення умов вказаних договорів між ДП ТЕЦ-2 "Есхар" та ТОВ "РТП Модуль" підтверджується кошторисом (а.с.79, 81), актами приймання виконаних робіт (а.с.82-85).

Також, як вбачається з матеріалів справи, з метою виконання вище зазначених правочинів позивач - ТОВ "РТП Модуль" (замовник), укладено з ТОВ "Промтехноопт"-(підрядник) договори підряду, а саме:- від 01.09.2011 року №11-09-1, відповідно до якого підрядник зобов'язується виконати роботи з капітального ремонту електродвигуна ДАМСО-15-12-8: потужність 700 кВт, напруга 3,15 кВ частота обертання 735 об/хв. (а.с.40-41); - від 01.09.2011 року №11-09-2, відповідно до якого підрядник зобов'язується виконати роботи з капітального ремонту електродвигуна А-103-4: потужність 160 кВт, напруга 3,15 кВ частота обертання 1500 об/хв. (а.с.44-45).

Фактичне виконання сторонами укладених договорів підтверджується виписаними ТОВ "Промтехноопт" на адресу позивача податковими накладними від 21.09.2011 року №732 на суму з ПДВ 37.633,42 грн., від 21.09.2011 року №733 на суму з ПДВ 77.324,83 грн., від 28.12.2011 року №522 на суму з ПДВ 38.197,39 грн., від 28.12.2011 року №523 на суму з ПДВ 80.030,90 грн. (а.с.71-74).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що укладання та виконання умов вказаних договорів також підтверджується технічним завданням та кошторисом від 01.09.2011 року на суму 21.816,84 (а.с.42-43), на суму 13.452,02 грн. (а.с.46-47), актами приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2011 року від 29.09.2011 року (а.с.53-54), за грудень 2011 року від 28.12.2011 року (а.с.55-56), актами приймання-передачі від 15.09.2011 року (а.с.57-60), від 28.12.2011 року (а.с.58-59), оборотно-сальдовими відомостями (а.с.138-140).

Розрахунки за вказаними договорами проведені в безготівковій формі, про що свідчать виписки по рахунку (а.с.86-93). Перевезення електродвигуна відбувалося на підставі укладених ТОВ "РТП Модуль"-(замовник) договорів (а.с.63; 66).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 07.12.2011 року №1-12-11, укладеного між ТОВ "Промтехноопт"-(продавець) та ТОВ "РТП Модуль"-(покупець), продавець зобов'язується передати у власність товарно-матеріальні цінності: зварювальний апарат SSVA-160-2 (а.с.48-50). Згаданий зварювальний апарат був придбаний ТОВ "РТП Модуль" для здійснення господарської діяльності.

Реальність виконання сторонами умов договору купівлі-продажу підтверджується специфікацією на суму з ПДВ 2.040,00 грн. та видатковою накладною №1 від 07.12.2011 року на суму 2.040,00 грн. (а.с.51-52). Виконання договорів про надання послуг з перевезення підтверджується актами здачі-прийняття робіт (а.с.63;62;67;68). Факт транспортування електродвигуна підтверджується товарно-транспортними накладними: (а.с.64-65; 69-70).

Також, колегія суддів зазначає, що копії долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

У ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Стосовно акту перевірки "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Промтехноопт", колегія суддів зазначає, що в силу приписів абзацу 2 п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, зустрічна звірка не є перевіркою, та під час цієї звірки первинні документи вказаного контрагенту не вивчались, оскільки, як вбачається з назви цього акту, зустрічна звірка взагалі не була проведена.

Відповідно до положень ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом -Порядок №984), Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. №985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; далі за текстом -Порядок №985), специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень -рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Однако, колегія суддів зазначає, що в акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагента позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів в господарській діяльності, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірного правочину, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти -відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавство висуває лише одну умову -вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг. Факт отримання позивачем товару підтверджується вище зазначеними податковими, видатковими накладними, прибутковими ордерами, платіжними дорученнями, що приєднані до матеріалів справи, іншими доказами по справі.

Враховуючи зазначене, колегія суддів зазначає, що з наданих позивачем первинних документів (договорів, видаткових та податкових накладних, а також документів, що підтверджують подальше використання та реалізацію придбаної продукції) вбачається, що господарські операції між ТОВ "РТП Модуль" та його контрагентом ТОВ "Промтехноопт" мали реальний характер, у зв'язку з чим у відповідача не було підстав для неприйняття до заліку зазначених документів при визначенні податкового кредиту підприємства у звітному податковому періоді.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що позовні вимоги ТОВ "РТП Модуль" є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, , 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2012р. по справі № 2а-5844/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бондар В.О. Судді Донець Л.О. Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 22.04.2013р.