ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
08 липня 2013 року 09 год. 15 хв. № 826/3245/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26 грудня 2012 року № 0001244110, № 0001324110, -
В С Т А Н О В И В:
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - позивач, ДП «НАЕК «Енергоатом») з позовом до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби, правонаступником якої є Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків, (далі - відповідач, ОДПС), про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26 грудня 2012 року № 0001244110, № 0001324110.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність спірних податкових повідомлень-рішень від 26.12.2012р., прийнятих на підставі Акта ОДПС від 12.12.2012р. № 1412/41-10/24584661 «Про результати планової виїзної документальної перевірки ДП НАЕК «Енергоатом», код за ЄДРПОУ 24584661, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 30.06.2012 р.». Зокрема, позивач наголошує на наступних моментах: 1) висновки працівників відповідача про допущення ДП НАЕК «Енергоатом» порушень пп. 249.7 ст. 249 Податкового кодексу України, при обчисленні екологічного податку, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені), що призвели до заниження податкових зобов'язань на загальну суму 103 739, 45 грн. (в т.ч. за 2011 рік - 61 320, 86 грн., за І-е півріччя 2012 року - 42 418, 60 грн.), внаслідок застосування платником податків коефіцієнту реструктуризації податку у розмірі 0,03, замість 1/32, тобто - 0,03125, суперечать нормам чинного податкового законодавства, та технічно неможливі. Державним підприємством як великим платником податків вся податкова звітність (в т.ч. з екологічного податку) подавалася до податкових органів в електронному вигляді та відповідно до встановлених законодавчо порядку і формах. Відповідно до технічних можливостей встановленого програмного забезпечення ДПС України для складання форм податкового розрахунку, передбачена величина коефіцієнту лише із двома десятковими знаками після коми. Самостійне введення користувачем програмного забезпечення запропонованої податковим органом величини коефіцієнту 0,03125, призводить формування неналежної податкової звітності, що не проходить первинну камеральну перевірку в автоматичному режимі, та відповідно не може бути в подальшому прийнятою органом державної податкової служби. При цьому відповідно до норм п. 76.1 ст. 76, 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України податкова звітність платника податку, незалежно від порядку її подання, підлягає податковому контролю у вигляді камеральних перевірок. Однак, жодних актів, складених за результатами проведення камеральних перевірок податкових декларацій ДП НАЕК «Енергоатом» з екологічного податку за період з 01.01.2010р. по 01.07.2012р., із встановленими порушеннями обчислення податку або заповнення декларації (тобто зазначення невірного коефіцієнту в податковій звітності), позивач наразі не отримував; 2) на думку перевіряючих, при розрахунку податкового зобов'язання з екологічного податку за І-ий квартал 2011 року по Відокремленому підрозділу «Рівненська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» зазначений фактичний обсяг високоактивних радіоактивних відходів, прийнятих до сховища експлуатуючих організацій, утворених за базовий податковий (звітний) період, календарний квартал (включаючи вже накопичені) у розмірі 0,0 куб.м., тоді як за наданою Державною інспекцією ядерного регулювання України інформацією (лист від 21.11.2012р. № 15-11/73-35), він становив 0,2 куб.м, в результаті чого позивачем ніби-то порушено норми пп. 249.7 ст. 249 Податкового кодексу України та неправомірно зменшено податкові зобов'язання за І-ий квартал 2011 року на 2 006,50 грн. Проте, згідно тексту Акта від 05.12.2012р. № 259/22/05425046 «Про результати виїзної планової документальної перевірки ВП «РАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 30.06.2012», що є невід'ємною складовою частиною зведеного Акта ОДПС від 12.12.2012р. № 1412/41-10/24584661, під час перевірки порушень при обчисленні та сплаті екологічного податку названим Відокремленим підрозділом позивача встановлено не було. Також, під час розгляду заперечень позивача до Акта перевірки, так і згодом, відповідачем безпідставно не був врахований факт завищення (переплати) Відокремленим підрозділом нарахованого екологічного податку в сумі 951 971, 88 грн., що свідчить про застосування вибіркового фіскального підходу при проведенні документальної перевірки; 3) висновок перевіряючих, який викладений лише в описовій частині Акта перевірки, щодо того, що Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш» ДП НАЕК «Енергоатом», занизив в IV кварталі 2010 року збір за забруднення навколишнього природного середовища за тимчасове розміщення відходів у розмірі 14 081,04 грн., нормативно та документально не підтверджується. Так, відповідно до договору від 01.10.2010р. № 20/307, укладеного з ТОВ «Добробут Еко-Україна», позивач як підприємство-утворювач відходів на договірних засадах передає такі відходи спеціалізованому підприємству для розміщення їх у спеціально відведених місцях, а тому в даному випадку платником збору за забруднення навколишнього природного середовища являється відповідно таке спеціалізоване підприємство.
Відповідач проти позову заперечував, надавши до суду письмові заперечення від 15.04.2013р. № 734/9/10-130 та копії додаткових документів. В обґрунтування своїх заперечень ОДПС посилається на те, що підставою для нарахування спірних сум екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та екологічного податку, що справляється за розміщення відходів у спеціально відведених місцях, а також застосування штрафних (фінансових) санкцій, були матеріали планової виїзної перевірки ДП «НАЕК «Енергоатом» (код ЄДРПОУ 24584661) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 30.06.2012р. (Акт від 12.12.2012р. № 1412/41-10/24584661).
За результатами проведення вказаної перевірки було встановлено, що ДП «НАЕК «Енергоатом» порушено пп. 249.7 ст. 249 Податкового кодексу України при обчисленні суми екологічного податку, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені), що призвело до заниження податкових зобов'язань на загальну суму - 105 745, 96 грн., в т.ч. за І-ий квартал 2011 року - 2 006, 50 грн., за II-ий квартал 2011 року - 16 716, 42 грн., за III-ій квартал 2011 року - 20 081, 52 грн., за ІV-ий квартал 2011 року - 24 522, 92 грн., за І-ий квартал 2012 року - 21 730, 12 грн., за II-ий квартал 2012 року - 20 688, 48 грн. Крім того перевіркою встановлено заниження позивачем суми збору за забруднення навколишнього природного середовища (за розміщення відходів) за ІV-ий квартал 2010 року у розмірі 14 081, 04 грн.
В судових засіданнях по справі представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.
29 травня 2013 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.
В ході судового розгляду було встановлено, що ДП «НАЕК «Енергоатом» створене на
базі державної власності, шляхом об'єднання державних підприємств, які стали відокремленими
підрозділами Компанії, відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.1996р. № 1268 «Про створення Національної енергогенеруючої компанії «Енергоатом».
Державне підприємство «Національне Атомна Енергогенеруюча Компанія «Енергоатом» (ідентифікаційний код 24584661) було зареєстровано як юридичну особу 20 грудня 1996 року Печерською районною державною адміністрацією м. Києва, про що зроблено запис Єдиному державного реєстру про видачу свідоцтва про державну реєстрацію за № 1 074 120 0000 000221.
В подальшому, 26 червня 2009 року перереєстровано Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією на ДП «НАЕК «Енергоатом».
ДП «НАЕК «Енергоатом» було взято на податковий облік в органах державної податкової служби з 26 грудня 1996 року за № 15241, станом на момент складання Акта перевірки від 12.12.2012р. № 1412/41-10/24584661 перебувало на обліку в ОДПС.
Протягом періоду з 27.09.2012р. по 28.11.2012р. працівники ОДПС провели планову виїзну перевірку ДП «НАЕК «Енергоатом» (ідентифікаційний код 24584661) з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 30.06.2012р, за результатами якої складений Акт від 12.12.2012р. № 1412/41-10/24584661.
Під час проведення вказаної перевірки перевіряючим встановлено ряд порушень позивачем вимог податкового законодавства в частині правильності нарахування збору за забруднення навколишнього природного середовища та екологічного податку за перевіряємий період, а саме:
1) Відповідно до пп. 240.1.4 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі - ПК України) ДП НАЕК «Енергоатом» є платником екологічного податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та застосовує ставки податку згідно п. 247.1 ст. 247 ПК України.
Згідно пп. 242.1.6 п. 242.1 ст. 242 ПК України об'єктом та базою оподаткування екологічного податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) у позивача є обсяги електричної енергії, що вироблені на його відокремлених підрозділах - ВП «Рівненська АЕС», ВП «Запорізька АЕС», ВП «Южноукраїнська АЕС», ВП «Харківська АЕС».
Для проведення перевірки ДП «НАЕК «Енергоатом» були надані документи, які підтверджують обсяг виробленої електричної енергії, а саме - акти про виробіток, відпуск в мережу електроенергії, виробленої Державним підприємством помісячно в розрізі атомних станцій, які підписані керівником.
Суми податку, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені), згідно п. 249.7 ст. 249 ПК України обчислюється ДП НАЕК «Енергоатом» експлуатуючими організаціями (операторів) атомних електростанцій, самостійно щокварталу на основі показників виробництва електричної енергії, ставки податку, а також пропорційно обсягу та активності радіоактивних відходів виходячи з фактичного об'єму радіоактивних відходів, утворених за базовий податковий (звітний) період, і з фактичного об'єму радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року, та коригуючого коефіцієнта за формулою.
При цьому, згідно роз'яснень ДПС України від 23.11.2012р. № 9716/0/71-12/22-1117, в цій формулі має застосовується коефіцієнт реструктуризації податку за накопичені до 1 квітня 2009 року радіоактивні відходи (коефіцієнт діє з 1 квітня 2011 року до 1 квітня 2019 року, протягом іншого періоду дорівнює 0) значення якого становить 1/32, а при переведенні в десятковий дріб - 0,03125.
Разом з тим, ДП НАЕК «Енергоатом» при обчисленні суми екологічного податку, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені), в порушення норми пп. 249.7 ст. 249 ПК України, застосований коефіцієнт реструктуризації податку - 0,03, що відповідно призвело до заниження податкових зобов'язань на загальну суму 103 739, 45 грн. (в т.ч. за ІІ-ий квартал 2011 року - 16 716, 42 грн., за ІІІ-ій квартал 2011 року - 20 081, 52 грн., за ІV-ий квартал 2011 року - 24 522, 92 грн., за І-ий квартал 2012 року - 21 730, 12 грн., за ІІ-ий квартал 2012 року - 20 688, 48 грн.);
2) В ході проведення перевірки платника податків, перевіряючими була проведена звірка фактичних обсягів радіоактивних відходів, утворених за базовий податковий (звітний) період, календарний квартал (включаючи вже накопичені до 1 квітня 2009 року), та фактичних обсягів радіоактивних відходів, які зберігаються у виробника таких відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк, які погоджені органом державної санітарно-епідеміологічної служби та органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.
Так, 08 листопада 2012 року ОДПС до Державної інспекції ядерної та радіаційної безпеки був направлений запит за № 1581/9/41-144 щодо надання даних щодо фактичних об'ємів високоактивних, низькоактивних і середньоактивних радіоактивних відходів, прийнятих до сховища експлуатуючих організацій атомних електростанцій за перевіряємий період.
Згідно інформації наданою Державною інспекцією ядерного регулювання України (лист від 21.11.2012р.№ 15-11/73-35) на Рівненський АЕС фактичний обсяг високоактивних: радіоактивних відходів прийнятих до сховища експлуатуючих організацій, утворених за базовий податковий (звітний) період, календарний квартал (включаючи вже накопичені) складає 0,2 куб.м.
Натомість ДП НАЕК «Енергоатом» в своєму розрахунку податкового зобов'язання з екологічного податку за І-ий квартал 2011 року по Рівненський АЕС (вх. № 9002821917) відобразило фактичний обсяг високоактивних радіоактивних відходів прийнятих до сховища експлуатуючих організацій, утворених за базовий податковий (звітний) період, календарний квартал (включаючи вже накопичені), що складає 0 куб.м.
Таким чином, ДП НАЕК «Енергоатом» порушило п. 249.7 ст. 249 ПКУ, чим зменшено податкових зобов'язань за І-ий квартал 2011 року на суму 2 006, 50 грн.
3) В ході проведення перевірки ДП НАЕК «Енергоатом» працівниками ОДПС були використані матеріали перевірок структурних підрозділів платника податків, складених іншими регіональними податковими органами, в т.ч. Акт від 05.12.2012р. № 99/22-11/26444970 «Про результати планової виїзної перевірки Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» Державного підприємства «НАЕК «Енергоатом», код ЄДРПОУ 26444970, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010р. по 30.06.2012р.», в якому зафіксоване заниження цим Відокремленим підрозділом суми збору за забруднення навколишнього природного середовища (за розміщення відходів за видом відпрацьовані люмінесцентні лампи) за IV-ий квартал 2010 року в розмірі 14 081, 04 грн.
Згідно тексту Акта від 05.12.2012р. № 99/22-11/26444970 підприємство в перевіряємому періоді являється платником за викиди стаціонарними джерелами забруднення, викиди пересувними джерелами забруднення, скиди у водні об'єкти, та розміщення відходів.
Проведення перевіркою відображеного показника за IV-ий квартал 2010 року в сумі 1 656,73 грн. здійснено на підставі наступних документів: розрахунки збору за забруднення навколишнього природного середовища, дозволи на розміщення відходів, ліміти на розміщення відходів, зведені відомості про використання пального на підприємстві, дозволи на викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, журнали ЖЛ-П.43.26.056 обліку зберігання відпрацьованих люмінесцентних ламп від 13.03.2000р., журнал обліку надходження і вивозу на утилізацію люмінесцентних, дугозарядних та іншим ртутьвмісних ламп від 23.09.1996р.
Перевіркою достовірності відображених показників у поданих розрахунках за забруднення навколишнього природного середовища за період з 01.10.2010р. по 31.12.2010р. встановлено порушення пп. 6.4 п. 6 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, ДПА України від 19.07.1999р. № 162/379 (із змінами та доповненнями) та п. 4 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999р. № 303 (із змінами та доповненнями).
А саме при обчисленні суми збору за забруднення навколишнього природного середовища (за розміщення відходів) у розрахунках збору за IV-ий квартал 2010 р. підприємство не обчислювало та не сплачувало суму збору за відпрацьовані люмінесцентні (ртутьвміщуючі) лампи.
При цьому підприємство має дозволи на розміщення та ліміти на утворення відходів (видано Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області) на 2010 рік (дозволи № 21.15/10 від 24.09.2009р., ліміт № б/н від 18.09.2009p.; та № 18.5/10 від 30.09.2009р., ліміт № 18.5 на 2010р.), відповідно яких йому встановлений нормативно допустимий обсяг утворення відходів (у даному випадку відпрацьовані люмінесцентні лампи).
Підприємство, що накопичує відпрацьовані люмінесцентні лампи до моменту їх передачі спеціалізованому підприємству за умови договору, обов'язково повинно отримати дозвіл на зберігання токсичних промислових відходів згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.1995р. № 440 «Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів».
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2009р. № 303 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього породного середовища і стягнення цього збору» за розміщення (зберігання, накопичення) люмінесцентних ламп, які в свою чергу містять речовини, що є небезпечними відходами, потрібно сплачувати збір за забруднення навколишнього природного середовища.
Збір за розміщення відходів має сплачуватись за зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах. Але зберігання відходів - це тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення).
Таким чином, зберігання або накопичення на підприємстві відпрацьованих люмінесцентних ламп є операцією зі зберігання відходів і підприємство повинно сплачувати збір за розміщення відходів (у даному випадку за відпрацьовані люмінесцентні лампи, які не були утилізовані підприємством у звітних кварталах).
У Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» в перевіряємому періоді (IV-ий квартал 2010 року) було накопичено (зберігались) відпрацьовані люмінесцентні лампи, а саме: на ЗНСО та Т (завод нестандартного обладнання та трубопроводів) - 347 шт.; на ЗСК (завод спеціальних конструкцій) - 391 шт.
ДП «НАЕК «Енергоатом» (Замовник), в особі генерального директора ВП «Атоменергомаш» Городнера Г.А., що діє на підставі довіреності від 27.10.2009р., було укладено угоду № 20/307 від 01.10.2010р. з ТОВ «Добробут Еко-Україна» (код ЄДРПОУ 33828420)(Виконавець), на предмет надання послуг, пов'язаних з утилізацією небезпечних відходів, згідно протоколу розбіжностей від 28.12.2010р. (послуги, пов'язані зі збиранням, транспортуванням для подальшої утилізації небезпечних відходів).
Відповідно акта приймання-передачі надання послуг № 1 від січня 2011р. за договором № 20/307 від 01.10.2010р., надані послуги, пов'язані зі збиранням, транспортуванням для подальшої утилізації небезпечних відходів ТОВ «Добробут Еко-Україна», в т.ч. відпрацьованих люмінесцентних ламп у кількості 2 125 шт. Відпрацьовані люмінесцентні лампи для подальшої утилізації у IV-му кварталі 2010 року не вивозились, а зберігались на підприємстві.
Таким чином, перевіряючими було виявлено накопичення та зберігання на підприємстві не утилізованих відпрацьованих люмінесцентних ламп у звітному IV-му кварталі 2010 року в загальній кількості 738 шт.
Проте, ДП «НАЕК «Енергоатом» у перевіряємому періоді збір за розміщення відпрацьованих люмінесцентних ламп (зберігання та накопичення) не нараховувало та не сплачувало.
На підставі вищевикладеного в розділі 4 «Висновок» Акта від 12.12.2012р. № 1412/41-10/24584661 перевіряючими встановлено порушення ДП «НАЕК «Енергоатом» вимог п. 249.7 ст. 249 Податкового кодексу України при обчисленні суми екологічного податку, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені), що призвело до заниження податкових зобов'язань на загальну суму 105 745, 96 грн., в т.ч. за І-ий квартал 2011 року - 2 006, 50 грн., за II-ий квартал 2011 року - 16 716, 42 грн., за III-ій квартал 2011 року - 20 081, 52 грн., за ІV квартал 2011 року - 24 522, 92 грн., за І-ий квартал 2012 року - 21 730, 12 грн., за II квартал 2012 року - 20 688, 48 грн.
Не погоджуючись із висновками вказаного Акта перевірки від 12.12.2012р. № 1412/41-10/24584661 позивач надіслав до ОДПС письмові заперечення на Акт перевірки з обґрунтуванням своєї позиції (вх. № 18106/15 від 18.12.2012р.).
Відповідач своїм листом від 25.12.2012р. за № 17030/10/41-148 повідомив Підприємство про залишення його заперечень в частині спірних рішень без задоволення, а висновків зазначеного Акта перевірки в цих частинах - без змін.
26 грудня 2012 року ОДПС на підставі Акта перевірки від 12.12.2012р. № 1412/41-10/24584661 та відповідних розрахунків фінансових санкцій прийняла наступні спірні податкові повідомлення-рішення:
- за № 00001244110, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу за порушення вимог п. 249.7 ст. 249 Податкового кодексу України, визначило ДП «НАЕК «Енергоатом» суму грошового зобов'язання з екологічного податку, що справляється з утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені), у розмірі 127 503, 72 грн., в т.ч. 105 745, 96 грн. - основний платіж, 21 757, 76 грн. - штрафні (фінансові) санкції);
- за № 0001324110, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу за порушення вимог пп. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України, визначило ДП «НАЕК «Енергоатом» суму грошового зобов'язання з екологічного податку, що справляється за розміщення відходів у спеціально відведених місцях, у розмірі 17 601, 30 грн., в т.ч. 14 081, 04 грн. - основний платіж, 3 520, 26 грн. - штрафні (фінансові) санкції).
За результатами порівняльного аналізу вказаних документів, судом встановлено, що в тексті резолютивної частини Акта перевірки від 12.12.2012р. № 1412/41-10/24584661 (розділ 4 «Висновок») відсутні будь-які висновки про порушення позивачем норм пп. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України та допущення заниження ним, у зв'язку з цим суми екологічного податку, що справляється за розміщення відходів у спеціально відведених місцях, у розмірі 14 081, 04 грн. Відомості про вказане виявлене порушення містяться в описовій частині Акта перевірки від 12.12.2012р. № 1412/41-10/24584661 та в описовій і резолютивній частинах Акта Енергодарської ОДПІ Запорізької області ДПС від 05.12.2012р. № 299/22-11/26444970 «Про результати планової виїзної перевірки Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» Державного підприємства «НАЕК «Енергоатом» код ЄДРПОУ 26444970 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010р. по 30.06.2012р.».
Рішенням ДПС України від 01.03.2013р. № 3229/6/10-2215 спірні податкові повідомлення-рішення від 26.12.2012р. були залишені без змін, а скарга підприємства - без задоволення.
При вирішення даного спору суд виходив з наступного.
Відповідно до пп. 14.1.57 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (набрав чинності з 01 січня 2011 року) «екологічний податок» - загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року.
Пунктом 240.1 статті 240 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються: викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти; розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання); утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені); тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
Згідно п. 240.2 ст. 240 цього Кодексу платниками екологічного податку також є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива.
Об'єктом та базою оподаткування цього податку відповідно до п. 242.1 ст. 242 ПК України є: обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об'єкти; обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання; обсяги та види палива, у тому числі виробленого з давальницької сировини, реалізованого або ввезеного на митну територію України податковими агентами, крім: обсягів палива вивезених з митної території України в митних режимах експорту або реекспорту та/або переробки на митній території України засвідчених належно оформленою митною декларацією; мазуту та пічного палива, що використовуються в процесі виробництва тепло- та електроенергії; обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб'єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк; обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).
Суми податку обчислюються за податковий (звітний) квартал платниками податку (крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу), податковими агентами (які визначені підпунктом 241.2.1 пункту 241.2 статті 241 цього Кодексу) (п. 249.1 ст. 249 ПК України).
При цьому за приписами норм п. 249.2 ст. 249 ПК України у разі якщо під час провадження господарської діяльності платником податку здійснюються різні види забруднення навколишнього природного середовища та/або забруднення різними видами забруднюючих речовин, такий платник зобов'язаний визначати суму податку окремо за кожним видом забруднення та/або за кожним видом забруднюючої речовини.
Ставки екологічного податку в залежності від об'єкта та бази оподаткування встановлені в статях 243 - 248 ПК України.
Зокрема, згідно п. 249.7 ст. 249 ПК України суми податку, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені), обчислюються платниками податку - експлуатуючими організаціями (операторів) атомних електростанцій, включаючи експлуатуючі організації (оператори) дослідницьких реакторів, самостійно щокварталу на основі показників виробництва електричної енергії, ставки податку, а також пропорційно обсягу та активності радіоактивних відходів виходячи з фактичного об'єму радіоактивних відходів, утворених за базовий податковий (звітний) період, і з фактичного об'єму радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року, та коригуючого коефіцієнта за формулою: АЕС = On х Н + (рнс х С1нс х V1нс + рв х С1в х V1в) + 1/32 (рнс х С2нс х V2нс + рв х С2в х V2в).
Як видно з тексту вищенаведеної норми ПК України в формулі застосовується коефіцієнт реструктуризації податку за накопичені до 1 квітня 2009 року радіоактивні відходи (коефіцієнт діє з 1 квітня 2011 року до 1 квітня 2019 року, протягом іншого періоду дорівнює 0), значення якого становить 1/32, а при переведенні в десятковий дріб - 0,03125.
У відповідності до п. 250.2 ст. 250 ПК України усі платники податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, за винятком податкових агентів, визначених підпунктом 241.2.2 пункту 241.2 статті 241 цього Кодексу, які сплачують податок до або в день подання митної декларації:
- за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів;
- за паливо, реалізоване податковими агентами, - за місцем перебування такого податкового агента на податковому обліку в органах державної податкової служби;
- за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк - за місцем перебування платника на податковому обліку в органах державної податкової служби.
При цьому орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальні органи центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища до 1 грудня року, що передує звітному, подають до органів державної податкової служби переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів, а також направляють інформацію про внесення змін до переліку до 30 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися (п. 250.3 ст. 250 ПК України).
Територіальні органи центрального органу виконавчої влади у сфері використання ядерної енергії, забезпечення додержання вимог ядерної та радіаційної безпеки до 1 грудня року, що передує звітному, подають до органів державної податкової служби переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - суб'єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, у результаті діяльності яких утворилися, утворюються або можуть утворитися радіоактивні відходи та які тимчасово зберігають такі відходи понад установлений особливими умовами ліцензії строк, а також направляють інформацію про внесення змін до переліку до 30 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися (п. 250.4 ст. 250 ПК України).
Водночас, платниками податків разом з податковою декларацією подаються копії звітності про фактичні обсяги радіоактивних відходів, утворених за базовий податковий (звітний) період, календарний квартал (включаючи вже накопичені до 1 квітня 2009 року), та фактичні обсяги радіоактивних відходів, які зберігаються у виробника таких відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк, погоджені у встановленому порядку територіальними закладами державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України та територіальними органами центрального органу виконавчої влади у сфері використання ядерної енергії, забезпечення додержання вимог ядерної та радіаційної безпеки і звітності (п. 250.7 ст. 250 ПК України).
Контроль за тимчасовим зберіганням радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк здійснюється органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки та органом державної санітарно-епідеміологічної служби (п. 250.11 ст. 250 цього Кодексу).
Пунктом 46.1 статті 46 цього ж Кодексу визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
В силу норми п. 46.5 ст. 46 ПК України (в редакціях, що діяли на момент подання спірних податкових декларацій за утворення радіоактивних відходів) форма податкової декларації встановлюється центральним органом державної податкової служби за погодженням з Міністерством фінансів України.
Форма податкової декларації екологічного податку (в т.ч. додатків до неї) затверджена наказом ДПА України 24.12.2010р. № 1010, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 26/18764. Разом з цією Декларацією надаються Додатки 1- 7. У випадку відсутності у платника податку яких-небудь об'єктів оподаткування екологічним податком, додатки по таких об'єктах не подаються, а у відповідних рядках Декларації проставляються прочерки.
Податкова декларація, до якої додаються додатки 5, 6 або 7, подається разом з копією звітності, передбаченою пунктом 250.7 статті 250 розділу VIII Податкового кодексу України.
При цьому в примітках до форми Розрахунку податкового зобов'язання з екологічного податку (Додаток 5 до Декларації), що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) зазначено, що показник ряд. 1 «сума нарахованого податкового зобов'язання за звітний квартал у розрізі атомних електростанцій, гривень з копійками» розраховується за формулою, визначеною пунктом 249.7 статті 249 розділу VIII Податкового кодексу України.
Таким чином, нормами ПК України та положеннями Наказу ДПА України 24.12.2010р. № 1010 «Про затвердження форми Податкової декларації екологічного податку» чітко визначений порядок обчислення екологічного податку за утворення радіоактивних відходів, а саме за формулою, що наведена в п. 249.7 ст. 249 цього Кодексу. Будь-які вказівки щодо скорочення числових виражень складових формули (в даному випадку числового вираження коефіцієнту реструктуризації податку за накопичені до 1 квітня 2009 року радіоактивні відходи - 1,32, при переведенні його в десятковий дріб - 0,03125) у вищевказаних нормах податкового законодавства відсутні.
В силу норм пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платники податків зобов'язанні сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Нормами п. 50.1 ст. 50 ПК України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Згідно положень п. 50.2 ст. 50 цього Кодексу платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.
Одночасно нормами п. 46.4 ст. 46 цього Кодексу передбачено, що якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним контролюючим органом, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам цього Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.
У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.
Натомість як свідчать наявні матеріали справи (а саме - податкові декларації ДП «НАЕК «Енергоатом» з екологічного податку з додатком 5 «Розрахунок податкового зобов'язання з екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені)») та згідно письмових пояснень позивача, наведених в його позовній заяві, судом встановлено, що ДП НАЕК «Енергоатом» при обчисленні екологічного податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) за звітні (податкові) періоди ІІ - IV-ий квартали 2011 року та І - ІІ-ий квартали 2012 року здійснювалося із застосуванням коефіцієнту реструктуризації податку - 0,03 (ряд. 1.9 вказаних Розрахунків).
Відповідно до тексту Акта перевірки від 12.12.2012р. № 1412/41-10/24584661 саме застосування скороченого числового вираження коефіцієнту реструктуризації податку за накопичені до 1 квітня 2009 року радіоактивні відходи - 1,32, при переведенні його в десятковий дріб, призвело до заниження позивачем податкових зобов'язань з екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів, за звітні (податкові) періоди ІІ - IV-ий квартали 2011 року та І - ІІ-ий квартали 2012 року на загальну суму 103 739, 45 грн. (безпосередньо правильність математичного обрахунку працівником відповідача вказаної суми заниженого податку позивачем не оскаржується).
Будь-які документальні докази подання до податкових органів уточнюючих розрахунків та/або доповнень до вже поданих податкових декларацій з екологічного податку з додатком 5 «Розрахунок податкового зобов'язання з екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені)» за звітні (податкові) періоди ІІ - IV-ий квартали 2011 року та І - ІІ-ий квартали 2012 року (в т.ч. у паперовій формі разом із супровідними листами), листів підприємства з поясненнями щодо невідповідності сум задекларованого екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені), фактичним сумам цього податку, визначеного за формулою та в порядку, встановленими Кодексом, позивач до суду не надав.
Також документально підтверджених відомостей про сплату ДП НАЕК «Енергоатом» сум екологічного податку у більших розмірах, ніж вказані у податковій звітності, за вказані звітні періоди, та/або звернення до податкових органів у відповідності до права, визначеного пп. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПК України, про проведення зарахування в рахунок оплати екологічного податку надмірно сплачених сум по іншим податкам, суду під час розгляду даної справи не надав.
З огляду на вищенаведені норми податкового законодавства та наявні матеріалами справи, судом вбачається, що ДП НАЕК «Енергоатом» не було вжито всіх достатніх, передбачених Податковим кодексом України, заходів для виконання свого обов'язку по сплаті сум екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені), за звітні (податкові) періоди ІІ - IV-ий квартали 2011 року та І - ІІ-ий квартали 2012 року у повному обсязі.
Крім того, під час розгляду даної судом встановлено, що ДП НАЕК «Енергоатом» в поданій 05 травня 2011 року Податковій декларації з екологічного податку за І-ий квартал 2011 року з доданими до неї Додатком № 5 і звітністю про фактичні обсяги утворення та зберігання радіоактивних відходів (додаток № 1)(вх. № 9002821917), зазначило, що фактичний обсяг високоактивних радіоактивних відходів прийнятих до сховища експлуатуючих організацій, утворений за базовий податковий (звітний) період, календарний квартал (включаючи вже накопичені) складає 0,0 м 3 .
Одночасно, згідно даних листа Державної інспекції ядерного регулювання України від 21.11.2012р. № 15-11/73-35, отриманого на письмовий запит ОДПС від 08.11.2012р. № 1582/9/41-144 в ході проведення документальної перевірки позивача, фактичний обсяг високоактивних радіоактивних відходів прийнятих до сховища експлуатуючих організацій, утворений за базовий податковий (звітний) період, календарний квартал (включаючи вже накопичені), на ВП «Рівненська АЕС» складає 0,2 м 3 .
З цього приводу позивачем були надані письмові пояснення від 13.05.2013р. № 6484/10 та від 04.06.2013р. № 7818/10, в яких він зазначив наступне. В IV-му кварталі 2010 року була проведена оплата екологічного податку в частині утворення та тимчасового зберігання радіоактивних відходів на ВП «Рівненська АЕС» за утворені високоактивні тверді радіоактивні відходи в кількості 3,73 м, що вказано в звітності за IV-ий квартал 2010 року «Про фактичні обсяги утворення та зберігання радіоактивних відходів на ВП РАЕС».
У відповідності до записів в журналах обліку радіоактивних відходів щодо прийняття їх на зберігання у сховища ВП «Рівненська АЕС», надходження високоактивних твердих відходів в І-му кварталі 2011 року склало 0 м 3 . Сума сплаченого екологічного податку, в частині утворення та тимчасового зберігання радіоактивних відходів на ВП «Рівненська АЕС», складалася на основі утворених високоактивних твердих радіоактивних відходів у кількості 0 м 3 , що вказано у звітності за І-ий квартал 2011р. «Про фактичні обсяги утворення та зберігання радіоактивних відходів на ВП РАЕС».
Під час дослідження питання розбіжності даних з поводження з радіоактивними відходами, що надані ВП «Рівненська АЕС» до Державної інспекції ядерного регулювання України та Дирекції ДП НАЕК «Енергоатом», яким ці дані були включені до податкової звітності та надані Відповідачу, було встановлено, що відповідно до звітності, на кінець ІІІ-го кварталу 2010 року накопичення високоактивних твердих радіоактивних відходів склало 78,48 м 3 , утворення в IV-му кварталі 2010 року склало 3,73 м 3 , а накопичення на кінець кварталу - 82,2 м 3 (78,48+3,73=82,21 м 3 ). При формуванні звіту «По поводженню з РАВ на ВП РАЕС за 4 квартал 2010 року», в даних по накопиченню високоактивних твердих радіоактивних відходів була допущена механічна помилка - замість « 82,2 м 3» було помилково зазначено « 82 м 3», що призвело до помилки у звіті «По поводженню з РАВ на ВП РАЕС за 2010 рік», який було надано Державній інспекції ядерного регулювання України.
У зв'язку з виявленою технічною помилкою ВП «Рівненська АЕС» повідомило, що до 31 травня 2013 року будуть внесені зміни у звіт «По поводженню з РАВ на ВП РАЕС за 4 квартал 2010 року» та звіт «По поводженню з РАВ на ВП РАЕС за 2010 рік» - в частині відображення фактичних даних по накопиченню високоактивних твердих РАВ (показник « 82 м 3» буде скориговано на «82,2 м 3». Вказані зміни будуть надані контролюючим організаціям, а саме: Міністерству енергетики та вугільної промисловості України, Державній інспекції ядерної та радіаційної безпеки України, а також профільним підрозділам Компанії - Дирекції та ВП НТЦ.
При цьому позивач стверджує, що допущення вказаної технічної помилки при заповненні податкової звітності з екологічного податку фактично не призвело до заниження суми цього податку за звітні (податкові) періоди IV-ий квартал 2010 року та І-ий квартал 2011 року.
На підтвердження факту внесення коригування до звітності (а саме - усунення розбіжностей між даними по фактичним обсягам радіоактивних відходів, що були надані до Державної інспекції ядерної та радіаційної безпеки України, та даними податкової звітності з екологічного податку) позивач надав суду копії листа ВП «Рівненська АЕС» від 17.05.2013р. № 175/4945 та № 175/4947 з додатками (скоригована інформація).
Згідно наданих письмових пояснень ДП «НАЕК «Енергоатом» та наявних матеріалів справи не підтверджується факт коригування показників податкової звітності з екологічного податку в порядку та строки встановлені Податковим кодексом України.
Разом з тим, з огляду на відсутність в Акті перевірки ОДПС від 12.12.2012р. № 1412/41-10/24584661 та не надання відповідачем в ході судового розгляду даної справи детального розрахунку суми екологічного податку позивача за І-ий квартал 2011 року з урахуванням саме цього порушення, встановити чи призвела наявність розбіжності між даними податкової звітності ДП «НАЕК «Енергоатом» та даними Державної інспекції ядерної та радіаційної безпеки України, попередньо отриманими від ВП «Рівненська АЕС», щодо фактичного обсягу високоактивних радіоактивних відходів безпосередньо на заниження суми податкового зобов'язання встановити не можливо.
Щодо правомірності прийняття ОДПС податкового повідомлення-рішення від 26.12.2012р. № 0001324110, яким ДП «НАЕК «Енергоатом» визначено суму екологічного податку, що справляється за розміщення відходів у спеціально відведених місцях, до сплати у розмірі 17 601, 30 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до письмових пояснень позивача, наданих у своїй позовній заяві, ВП «Атоменергомаш» ДП «НАЕК «Енергоатом» як підприємство-утворювач відходів щорічно або протягом року передає відпрацьовані люменісцентні лампи на утилізацію іншим спеціалізованим суб'єктам господарської діяльності на підставі укладених договорів та в межах встановлених лімітів. Зберігання таких відходів понад 2 роки у відокремленому підрозділі не здійснюється. До передачі спеціалізованим підприємствам люменсцентні лампи тимчасово збираються на складах підрозділу. Облік надходження та вибуття люменісцентних ламп ведеться ВП «Атоменергомаш» в журналі обліку та зберігання відпрацьованих ртутьвмісних ламп ЖЛ-П.43.26.056 (ведеться з 13.03.2000р.) і журналі обліку надходження та вивозу відпрацьованих люменісцентних ламп, дугозарядних та ртутьвмісних ламп (ведеться з 23.09.1996р.)(копії витягів з даних журналів обліку відокремленого підрозділу позивача наявні в матеріалах справи).
За результатами дослідження наявних матеріалів справи судом встановлено, що 01 жовтня 2010 року між ТОВ «Добробут Еко-Україна» (Виконавець), в особі директора Кулініча О.І., та ДП НАЕК «Енергоатом» (Замовник), в особі генерального директора Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» Городнера Г.А., був укладений договір за № 20/307, згідно якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати платні послуги, пов'язані з утилізацією небезпечних відходів згідно з визначеним переліком (Додаток № 1 до цього Договору). До даного Переліку відходів по ВП «Атоменергомаш» станом на 2010 рік, зокрема, включені лампи люмінесцентні, які містять ртуть, відпрацьовані в кількості 2 125 шт.
Відповідно до внесених змін до п. 1.1 Договору від 01.10.2010р. № 20/307 згідно протоколу розбіжностей від 28.12.2010р., Виконавець за дорученням Змовника зобов'язується надавати платні послуги, пов'язані зі збиранням, транспортуванням для подальшої утилізації небезпечних відходів згідно з визначеним переліком (Додаток № 1 до зазначеного Договору).
Факт виконання вказаного вище договору та вивезення ламп люмінесцентних відпрацьованих в кількості 2 125 шт. з території ВП «Атоменергомаш» підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг від 01.01.2011р. № 1.
Крім того, в Акті перевірки Державної екологічної інспекції у Запорізькій області з питань дотримання ВП «Атоменергомаш» вимог природоохоронного законодавства, проведеної протягом 26 - 28 березня 2010 року зафіксовано наступне. На підприємстві є відповідні дозволи на розміщення відходів у 2010 - 2011 роках. Всього на підприємстві утворюються 16 видів відходів, які по мірі накопичення передаються на утилізацію, в т.ч. в 2010 році - ТОВ «Добробут Еко-Україна», м. Черкаси (договір від 01.10.2010р. № 20/307). У січні 2011 році згідно акта № 1 вивезено на утилізацію відходи, в т.ч. люмінесцентні лампи відпрацьовані в кількості 2 125 шт. Ведеться первинний облік утворення відходів та організовані місця тимчасового зберігання відпрацьованих ртутьвмісних ламп та інших відходів.
Як зазначалося раніше, відповідно до положень пп. 240.1.3 п. 240.1 ст. 240 ПК України, платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюється, зокрема розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини.
За приписами пп. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 цього Кодексу об'єктом та базою оподаткування є обсяги та види (класи) відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах протягом звітного кварталу.
Згідно пп. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПК України розміщення відходів - зберігання (тимчасове розміщення до утилізації чи видалення) та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про відходи» від 05.03.1998р. № 187/98-ВР (із змінами та доповненнями) розміщення відходів - це зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах. Спеціально відведені місця чи об'єкти - місця чи об'єкти (місця розміщення; відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами. Від характеру місця розміщення відходів застосовуються коефіцієнти « 1»або « 3».
Відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про відходи», суб'єктами у сфері поводження з відходами є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також підприємства, установи та організації усіх форм власності, діяльність яких пов'язана із поводженням з відходами.
Вимогами ст. 16 Закону України «Про відходи» визначено, що підприємства, установи та організації усіх форм власності у сфері поводження з відходами мають право на зберігання відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах відповідно до санітарних норм і правил утримання територій.
Отже, як слідує із системного аналізу вказаних правових норм, платниками екологічного податку, зокрема, є суб'єкти господарювання, що здійснюють під час провадження своєї діяльності зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах, на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами.
Вказана вище правова позиція повністю співпадає з офіційною позицією центрального органу державної податкової служби, якав свою чергу наведена в наказі Державної податкової служби України від 16.12.2011р. № 258 «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо екологічного податку, що справляється за розміщення побутових відходів». Даною Узагальнюючою консультацією, зокрема, передбачено, що місця тимчасового зберігання відходів, наприклад для тимчасового зберігання небезпечних відходів перед передачею на знешкодження або утилізацію спеціалізованим організаціям, контейнери або урни для збирання побутових відходів не є місцями їх остаточного видалення і не відносяться до спеціально відведених місць чи об'єктів.
Також у своєму Наказі від 16.12.2011р. № 258 ДПС України зазначає, що платниками екологічного податку за розміщення побутових відходів є лише ті суб'єкти господарювання, що розміщують їх у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах, на використання яких отримано відповідний дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища або його органів на місцях.
Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Судом встановлено, що ні позивач, ні його відокремлений підрозділ не мали спеціально відведених місць для розміщення відходів, тому не могли здійснювати розміщення відходів, у зв'язку з чим передавали відходи - відпрацьовані люмінесцентні лампи - спеціалізованій організації, що має необхідні ліцензії - ТОВ «Добробут Еко-Україна» (ліцензія від 09.02.2006р. № серії АВ за № 047311).
Враховуючи викладене, підстави для нарахування та сплати екологічного податку, що справляється за розміщення відходів у спеціально відведених місцях відсутні.
З урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку, про безпідставність винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення від 26.12.2012р. № 0001324110.
Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).
За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині протиправності винесення податкового повідомлення-рішення від 26 грудня 2012 року № 0001244110 в частині нарахування суми грошового зобов'язання 2 007, 50 грн. та податкового повідомлення-рішення від 26 грудня 2012 року № 0001324110, і вважає їх такими, що підлягають задоволенню у цій частині, а тому суд вважає на підставі ч. 2 ст. 11 та п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України за необхідне визнати протиправним та скасувати дані спірні по справі податкові повідомлення-рішення від 26.12.2012р. № 0001244110 в частині нарахування суми грошового зобов'язання 2 007, 50 грн. та від 26.12.2012р. № 0001324110 в повному обсязі, а щодо решти позовних вимог - відмовити.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у разі часткового задоволення адміністративного позову, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. 11, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
1. Адміністративний позов Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби, правонаступником якої є Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків, від 26 грудня 2012 року № 0001244110 в частині суми грошового зобов'язання з екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) у розмірі 2 007, 50 грн., в тому числі 2 006, 50 грн. - основного платежу та 1, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби, правонаступником якої є Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків, від 26 грудня 2012 року № 0001324110.
4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Присудити з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Вєтрова, 3, ідентифікаційний код 24584661) 136 (сто тридцять шість) грн. 11 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя О.В. Дегтярьова
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 08.07.2013 |
Оприлюднено | 16.08.2013 |
Номер документу | 32995782 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Дегтярьова О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні