Рішення

від 08.08.2013 по справі 910/10961/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10961/13 08.08.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Літа"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міськбуд-4"

про стягнення 301 486,03 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Синчанський С.О.

від відповідача: Владимиров Г.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Літа" (далі-позивач) звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міськбуд-4" (далі-відповідач) про стягнення 301 486,03 грн. з яких: основний борг у розмірі 275 605,54 грн., 3% річних у сумі 4 439,89 грн., сума витрат від інфляції у розмірі 826,82 грн., пеня у розмірі 20 613,78 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати виконаних робіт згідно з договором субпідряду №120220/П-2/8А від 20.02.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2013 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 25.06.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважних представників відповідача та неналежне виконання ними вимог суду.

29.07.2013 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача подав клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Публічне акціонерне товариство Холдингова компанія «Київміськбуд».

Розглянувши подане клопотання, суд відзначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Однак відповідач не зазначив, яким саме чином рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки Публічного акціонерного товариства Холдингова компанія «Київміськбуд», а тому суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про залучення третьої особи.

29.07.2013 р. через загальний відділ діловодства суду представник відповідача подав відзив на позов, в якому проти позову заперечив та пояснив, що під час перевірки робіт було виявлено ряд недоліків по виконаним роботам та недоопрацьованим об'ємам робіт субпідрядною організацією - ТОВ «Літа» згідно договору субпідряду №120220/П-2/8А від 20.02.2012 р.

30.07.2013 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача подав клопотання про витребування від позивача документів, які підтверджують закупівлю будівельних матеріалів та внутрішніх санітарно-технічних систем призначених для виконання умов договору субпідряду №120220/П-2/8А від 20.02.2012 р.

Розглянувши подане позивачем клопотання суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

У клопотанні повинно бути зазначено: - який доказ витребовується; - обставини, що перешкоджають його наданню; - підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; - обставини, які може підтвердити цей доказ.

Однак позивач не зазначив, які обставини може підтвердити цей доказ та підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація, а тому суд відмовляє у задоволенні поданого клопотання про витребування доказів.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 08.08.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.02.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Літа" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Міськбуд-4" був укладений договір субпідряду №120220/П-2/8А, умовами якого передбачено, що відповідач доручає, а позивач приймає на себе зобов'язання по виконанню своїми силами доручений комплекс робіт по монтажу, пуску та налагодженню внутрішніх санітарно-технічних систем житлової частини, вбудованих приміщень, електромонтажні роботи, пусконалагоджувальні роботи та КІПІА насосних станцій на об'єкті будівництва секції №1,2 житлового будинку №8А, що розташований у 2-му мікрорайоні житлового масиву Позняки Дарницького району міста Києва у відповідності до умов договору, згідно проектно-кошторисної документації на об'єкт, державними будівельними нормами, з високою якістю.

Відповідно до п. 1.2. договору відповідач зобов'язується прийняти у позивача роботи, виконані у відповідності з проектом об'єкта, і оплатити їх після одержання коштів за виконаний об'єм робіт від замовника. Остаточний розрахунок здійснюється після здачі в експлуатацію всіх змонтованих систем та оформлення документів згідно пункту 1.1. цього договору.

Згідно п. 2.1. договору вартість БМР по монтажу сантехнічних систем секцій №1.2 ж/б №8А, що підлягають виконанню позивачем на будівництві об'єкту, орієнтовно складає 9 172 456 грн. 95 коп. Ця вартість визначена позивачем на стадії укладання договору приблизним розрахунком з використанням середньозваженої вартості сантехнічних робіт у вартості 1 м2 загальної площі аналогічних об'єктів і підлягає уточненню при одержані робочих креслень і специфікацій в повному обсязі та при фактичному виконанні робіт, у відповідності з оформленими актами приймання виконаних робіт по формі № КБ-2 в і довідок про вартість виконаних робіт по формі № КБ-3.

Пунктом 4.1.4. договору відповідач зобов'язався приймати виконані позивачем роботи і оформляти, представленні акти виконаних робіт по формі КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ-3 на протязі 3-х днів після пред'явлення їх позивачем, при відсутності зауважень до виконаних робіт і представлених актів. При наявності зауважень - сторони договору складають 2-х сторонній акт з переліком недоліків і зауважень та визначенням строків їх усунення. Оплата виконаних робіт здійснюється після усунення позивачем недоліків і зауважень та представлення оформленої виконавчої документації, включаючи акти огляду прихованих робіт.

Відповідно до п. 5.1. договору позивач до 25 числа звітного місяця надає відповідачу акти приймання виконаних робіт по формі № КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт по формі № КБ-3.

Згідно п. 5.2. договору позивач приймає виконані роботи і оформлює акти приймання виконаних робіт на протязі трьох робочих днів, з дня їх пред'явлення, при відсутності зауважень до фактично виконаних позивачем робіт по обсягам та якості зі сторони відповідача, технагляду замовника або інших контролюючих, органів.

Пунктом 5.3. договору встановлено, що у разі наявності таких зауважень, акти приймання виконаних робіт не оформлюються до усунення цих зауважень.

Пунктом 5.4. договору передбачено, що оформлені акти приймання виконаних робіт являються основним документом для проведення розрахунків. Односторонні виправлення в оформлених актах не допускаються і не мають юридичної сили .

У п. 6.3. договору передбачено, що для відшкодування витрат на послуги генпідряду позивач робить відрахування відповідачу в розмірі 3% від вартості виконаних робіт згідно актів приймання виконаних робіт.

Відповідно до п. 6.6. договору оплата виконаних позивачем робіт здійснюється відповідачем у розмірі 95% від суми кожного оформленого акту ф. № КБ-2в та Довідки ф. №КБ-3 до 15 числа місяця, наступного за звітним при умові надходження коштів на рахунок відповідача від Замовника. Накопичені за період виконання робіт 5% відкладеного платежу (як гарантія виконання зобов'язань позивача за договором) сплачується відповідачем протягом 60 календарних днів після передачі виконаних робіт експлуатуючій організації з оформленням акту передачі, а в разі виявленні дефектів під час прийняття, не пізніше 15 днів після повного їх усунення позивачем за свій рахунок. Розмір відкладеного платежу зменшується відповідачем у беззаперечному порядку на суму витрат понесених ним на усунення дефектів і недоробок у роботах виконаних позивачем, за вимогами технагляду Замовника або експлуатаційної організації, при затримці усунення їх позивачем.

Згідно п. 7.5. договору за несвоєчасну оплату позивачу робіт, виконаних ним за звітний місяць, по вині відповідача, тобто при одержанні відповідачем коштів оплати виконаних робіт від Замовника і затримці перерахування коштів позивачу більше ніж на три дні, відповідач сплачує позивачу 0,5% від суми затриманих коштів за кожен день затримки.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем згідно договору були виконані, а відповідачем прийняті підрядні роботи на суму 328 330,56 грн. згідно акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 р. від 31.10.2012 р. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 р. від 31.10.2012 р., які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками (копії в матеріалах справи).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати виконаних робіт в результаті чого заборгував позивачеві 275 605,54 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 4 439,89 грн., сума витрат від інфляції у розмірі 826,82 грн., пені у розмірі 20 613,78 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору субпідряду №120220/П-2/8А від 20.02.2012 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивачем згідно договору були виконані, а відповідачем прийняті підрядні роботи на суму 328 330,56 грн. згідно акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 р. від 31.10.2012 р. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 р. від 31.10.2012 р., які прийняті відповідачем без зауважень.

При цьому твердження відповідача про наявність недоліків у виконаних роботах не приймаються судом до уваги, оскільки згідно викладених умов, зазначеного вище договору, відповідач підписує акти виконаних робіт лише при відсутності зауважень до фактично виконаних позивачем робіт по обсягам та якості зі сторони відповідача, технагляду замовника або інших контролюючих, органів, тому підписавши надані позивачем акти приймання виконаних будівельних робіт, відповідач зобов'язаний провести розрахунки по ним.

Як стверджує позивач та не заперечується відповідачем, виконані позивачем роботи за актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 р. від 31.10.2012 р. були частково оплачені відповідачем, а неоплаченими залишаються роботи на суму 275 605,54 грн.

Судом також встановлено, що згідно п. 6.3. договору сторони дійшли згоди, що позивач робить відрахування за послуги генпідряду відповідачеві в розмірі 3% згідно актів приймання виконаних робіт.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність відрахування із вартості виконаних робіт за актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 р. від 31.10.2012 р. 3 % генпідряду, що становить 9 849,92 грн. та які не підлягають оплаті відповідачем як генпідрядником за договором.

Крім того, судом встановлено, що 5 % вартості виконаних робіт, що складають гарантійний фонд для відповідача сплачуються останнім протягом 60 календарних днів після передачі виконаних робіт експлуатуючій організації з оформленням акту передачі , а в разі виявленні дефектів під час прийняття, не пізніше 15 днів після повного їх усунення позивачем за свій рахунок.

Враховуючи, що позивачем не надано суду доказів наявності підписаного сторонами акту передачі, передбаченого п. 6.6. договору, суд приходить до висновку, що обов'язок відповідача оплатити позивачеві 5 % вартості робіт гарантійного фонду, що становить 16 416,53 грн. на день прийняття рішення по справі не настав.

Тому, відповідач був зобов'язаний оплатити виконані позивачем роботи на суму 249 339,09 грн., за вирахування суми гарантійного фонду та послуг генпідряду з вартості виконаних робіт за наданим актом від 31.10.2012 р., до 15.11.2012 р.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Разом з тим, судом встановлено, договір субпідряду №120220/П-2/8А від 20.02.2012 р. містить умови, відповідно до яких виконання зобов'язання з оплати коштів за виконані роботи пов'язано з діями осіб, яка не є стороною такого договору.

Однак, за змістом ст. 511 ЦК України, зобов'язання не може створювати обов'язку для третьої особи.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 528 ЦК України, у випадку покладення виконання обов'язку боржником на іншу особу, відповідальним за виконання зобов'язання залишається боржник, а не така особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Також, згідно ч. 2 ст. 838 ЦК України, генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду.

Частиною 2 ст. 194 ГК України передбачено, що неналежне виконання зобов'язання третьою особою не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Тому суд приходить до висновку, що відповідальним за виконання зобов'язання з оплати виконаних робіт на суму 249 339,09 грн. залишається відповідач та факт неотримання коштів від замовника будівництва не являється підставою для відмови від виконання зобов'язань за договором субпідряду №120220/П-2/8А від 20.02.2012 р.

Такої позиції дотримується і Вищий господарський суд України у постанові від 03.10.2012 р. у справі №5011-53/4606-2012 та від 03.12.2012 р. у справі №5011-16/4107-2012.

Однак відповідач не провів оплати виконаних позивачем робіт на суму 249 339,09 грн., доказів зворотного суду не надав.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати виконаних робіт та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору субпідряду №120220/П-2/8А від 20.02.2012 р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому визнається обґрунтованою вимога позивача в частині стягнення з відповідача 249 339,09 грн. основного боргу.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 20 613,78 грн. - пені за період з 19.11.2012 р. по 19.05.2012 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та встановив, що в останньому допущено помилку у визначенні розміру простроченої заборгованості, на яку нараховуються пеня. За розрахунком суду обґрунтованою визнається сума пені у розмірі 18 598,24 грн. за період з 19.11.2012 р. по 19.05.2012 р.

Також позивач просить стягнути з відповідача 4 439,89 грн. - 3% річних та 826,82 грн. - інфляційних втрат за період з 16.11.2012 р. по 31.05.2013 р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат і встановив, що в останньому допущено помилки у визначенні розміру простроченої заборгованості, на яку нараховуються штрафні санкції. За розрахунком суду обґрунтованою визнається сума 3% річних у розмірі 4 037,24 грн. та сума інфляційних втрат у розмірі 826,82 грн. за період з 16.11.2012 р. по 31.05.2012 р.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо вимоги позивача про відшкодування 15 000,00 грн. витрат на послуги адвоката, суд відзначає наступне.

Згідно ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 10 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 р. N 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» встановлено, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Оскільки інтереси позивача в судових засіданнях представляв Синчанський С.О., який являється адвокатом згідно свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №4225, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Літа" та адвокатом Синчанським С.О. укладено угоду №270513 про надання правової допомоги від 27.05.2013 р., видатковим касовим ордером від 27.05.2013 р. підтверджується сплата 15 000,00 грн. за послуги адвоката, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 13 572,84 грн. витрат на послуги адвоката.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Літа" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міськбуд-4" (03083, м. Київ, вул. Червонопрапорна, буд. 28, оф. 36, ідентифікаційний код 37165641), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Літа" (04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 73, ідентифікаційний код 21357692) 249 339 (двісті сорок дев'ять тисяч триста тридцять дев'ять) грн. 09 коп. - основної заборгованості, 18 598 (вісімнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто вісім) грн. 24 коп. - пені, 4 037 (чотири тисячі тридцять сім) грн. 24 коп. - 3% річних, 826 (вісімсот двадцять шість) грн. 82 коп. - інфляційних втрат, 5 456 (п'ять тисяч чотириста п'ятдесят шість) грн. 03 коп. - судового збору та 13 572 (тринадцять тисяч п'ятсот сімдесят дві) грн. 84 коп. витрат на послуги адвоката.

3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 14.08.2013 р.

Суддя Бондарчук В.В.