Ухвала

від 08.08.2013 по справі 815/78/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2013 р.Справа № 815/78/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Зуєвої Л.Є.

судді - Шеметенко Л.П.

при секретарі: Пилипчук М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Таврія-В» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі державної податкової служби про скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Таврія-В» звернулося до суду з позовом до СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень від 12 грудня 2012 року №№ 0000652600 та 0000662600.

Свої позовні вимоги ТОВ «Таврія-В» обґрунтувало незаконністю спірних рішень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2013 року вищенаведений позов було задоволено. Скасовано спірні рішення.

В апеляційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі ДПС просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено перевірку позивача щодо дотримання ним вимог діючого законодавства за 2010 рік, результати якої відображені в акті від 30 листопада 2012 року № 190/26-0/19202597/41 /а.с. 14-32/.

В акті перевірки здійснено висновок про порушення позивачем п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», наслідком чого стало завищення податкового кредиту на загальну суму у 83333,33 гривень та п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», наслідком чого стало завищення валових витрат на загальну суму у 104166,16 гривень. Зміст порушень полягав у здійсненні безтоварних господарських операцій з ТОВ «Консалтингова компанія «Оверест компані ЛТД».

На підставі вищенаведеного акту відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 12 грудня 2012 року № 0000662600 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму у 72557,71 гривень (основний платіж - 58046,17 гривень, штрафні санкції - 14511,54 гривень) /а.с. 38/.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року N 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року N 334/94-ВР передбачено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що позивач придбав у ТОВ «Консалтингова компанія «Оверест компані ЛТД» партію солодощів на загальну суму у 500000 гривень (договір поставки від 1 грудня 2010 року № 519) /а.с. 38-42/.

Зазначена партія товару була отримана позивачем у зазначеного контрагента та перевезена, власним транспортом позивача, на його склад у м. Одесі (видаткові, податкові і товаротранспортні накладні, довіреності на отримання товару) /а.с. 43-53, 206-208/.

До реквізитів зазначених документів у податкового органу не малося будь-яких зауважень.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV передбачено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, первинна документація є належним та допустимим доказом факту здійснення господарської операції.

Отже, на думку колегії суддів, позивач довів факт товарності господарської операції з вищенаведеним контрагентом.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV передбачено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, податковий орган повинен довести відсутність змін майнового стану позивача у зв'язку зі здійсненням господарських операцій з зазначеним контрагентом.

Підставою для висновків перевірки щодо безтоварності вищенаведених господарських операцій стало виключно те, що згідно оперативної інформації податкової міліції засновник ТОВ «Консалтингова компанія «Оверест компані ЛТД» - ОСОБА_1 не приймав участі у створенні зазначеного підприємства та будь-якого відношення щодо його діяльності не має. ТОВ «Консалтингова компанія «Оверест компані ЛТД» на 22 липня 2011 року, тобто через більш ніж пів року після здійснення господарської операції з позивачем, не знаходилося за податковою адресою та на той же час у нього були відсутні основні фонди і трудові ресурси для здійснення господарської діяльності.

На думку колегії суддів зазначені обставини не доводять відсутності реальних змін майнового стану позивача за господарськими операціями з вищенаведеним контрагентом у зв'язку з наступним.

Так, вищенаведена оперативна інформація (гіпотетична) жодним чином не реалізована. Не мається вироку про засудження посадових осіб контрагента за фіктивне підприємництво або постанови суду про припинення державної реєстрації контрагента у зв'язку з наявністю порушень при його створенні, які не можна усунути та тощо.

Відсутність підприємства за його податковою адресою та деяких його можливостей через пів року після здійснення господарської операції не свідчить про наявність такої відсутності і в минулому.

Окрім того, податковий орган не надав витяг з Реєстру про відсутність підприємства за зареєстрованою адресою.

Крім того, колегія суддів приймає до уваги те, що товар був в повному обсязі оплачений позивачем /а.с. 45, 49, 53/.

Сума ПДВ сплачена позивачем в ціні зазначеного товару складала 83333,33 гривень.

Розбіжність між податковими зобов'язаннями ТОВ «Консалтингова компанія «Оверест компані ЛТД» та податковим кредитом усіх його контрагентів-покупців складала лише 13333,33 гривень /а.с. 25/.

Відповідач не зміг пояснити з якою метою контрагент позивача декларував податкові зобов'язання за безтоварними операціями.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його задоволення.

Частиною 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Таврія-В» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 12 грудня 2012 року №№ 0000652600 та 0000662600 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Ухвала у повному обсязі виготовлена 12 серпня 2013 року

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /Л.Є. Зуєва/

/Л.П. Шеметенко/