Постанова

від 16.08.2013 по справі 825/2849/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 825/2849/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Тихоненко О.М.,

за участі секретаря Тищенко М.В.,

представника позивача Коленченко О.О.,

представників відповідача Гладченко Н.Л., Котляр С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Анікс-Чернігів» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

24.07.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю «Анікс-Чернігів» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - ДПІ у м. Чернігові ГУМ у Чернігівській області) та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові ГУМ у Чернігівській області від 15.07.2013 № 0003642200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 211 446,00 грн. (169 156,00 грн. за основним платежем та 42 290,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) та № 0003652200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 119 652,00 грн. (82 244,00 грн. за основним платежем та 37 408,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Свої вимоги позивач мотивує тим, що факт надання маркетингових, рекламних та інших послуг за період з 01.10.2011 по 31.12.2012 за умовами договорів, укладених позивачем з Закритим акціонерним товариством «Ритейлінгова компанія «Євротек» (далі - ЗАТ «РК «Євротек») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс Маркет» (далі - ТОВ «Альянс Маркет») підтверджуються актами про надання послуг, звітами про надання послуг та фото звітами про проведення промо-акцій, організацію передпродажної підготовки товару, оформлення їх первинного експонування в електронному вигляді, що не суперечить ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88. Всі акти виконаних робіт (надання послуг) містять обов'язкові реквізити первинних документів, передбачені ст.9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: назву документа, дату і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, особистий підпис, що дає можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснені господарської операції. Також, необхідно зазначити, що на підприємстві ведеться аналітичний розподіл доходів і витрат окремо по видам діяльності і окремо визначається податок від кожного виду діяльності, чим не порушено ст.152 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (далі - ПК України). Крім того, для підтвердження перевезення вантажу товарно-транспортна накладна не є єдиним документом на вантаж, в даному випадку перевезення товару підтверджується накладною та подорожнім листом. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Таким чином, позивач вважає висновки, викладені в акті перевірки від 20.06.2013 № 1436/22/32399732, такими, що не відповідають дійсності, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними, та такими, що підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що ДПІ у м. Чернігові ДПС проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 20.06.2013 № 1436/22/32399732. Перевіркою встановлено з урахуванням поданих товариством заперечень наступні порушення: пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.1 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.152.2 ст.152 ПК України щодо заниження податку на прибуток всього в сумі 82 244,00 грн., в тому числі за 4 квартал 2011 року у сумі 7 428,00 грн., за 1 квартал 2012 року у сумі 15 947,00 грн., за півріччя 2012 року у сумі 25 706,00 грн., за 9 місяців 2012 року у сумі 53 533,00 грн., за 2012 рік у сумі 74 816,00 грн.; п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 169 156,00 грн., в тому числі за жовтень 2011 року - 167,00 грн., за листопад 2011 року - 28 038,00 грн., за грудень 2011 року - 3 389,00 грн., за січень 2012 року - 6 296,00 грн., за лютий 2012 року - 2 234,00 грн., за березень 2012 року - 2 685,00 грн., за травень 2012 року - 167,00 грн., за червень 2012 року - 2 205,00 грн., за липень 2012 року - 868,00 грн., за вересень 2012 року - 1 203,00 грн., за грудень 2012 року - 121 904,00 грн. В ході проведення перевірки встановлено, що позивач на підставі договорів придбавав маркетингові послуги від ЗАТ «РК «Євротек» та ТОВ «Альянс Маркет», згідно з умовами яких виконавець зобов'язується надати замовникові звіт про проведене дослідження ринку й наданих ним рекламно-інформаційних послуг. По закінченню терміну надання послуг сторони підписують акт прийому-передачі наданих послуг. Однак, звіти про проведені маркетингові послуги підприємством не надано. Позивач фактично купував маркетингові послуги щодо товарів, що вже були попередньо реалізовані, тобто на момент отримання маркетингових послуг не належали підприємству. Таким чином, позивачем неправомірно сформовано витрати та податковий кредит в результаті придбання маркетингових послуг від ЗАТ «РК «Євротек» та ТОВ «Альянс Маркет». Також, в ході перевірки встановлено, що позивач не веде окремий облік доходів і витрат по патентованій і непатентованій діяльності. Підприємство відносить до доходів від патентованої діяльності суму готівкових коштів, отриманих за реалізацію товару. На підприємстві відпуск продукції як для оптової торгівлі, так і для роздрібної здійснюється з одного складу. Облік інших витрат (адміністративні, на збут, фінансові) також не ведеться окремо для патентованої і непатентованої діяльності. У зв'язку з цим підприємство проводить розподіл витрат, що одночасно пов'язані як з діяльністю, що підлягає патентуванню, так і з діяльністю, що не підлягає патентуванню із застосуванням коефіцієнта, який розраховується як співвідношення суми доходів, отриманих від діяльності, що підлягає патентуванню (не підлягає патентуванню), до загальної суми доходів, отриманих підприємством за відповідний звітний період. Але, при цьому одну з найбільших складових витратної частини - заробітну плату і нарахування на заробітну плату підприємство розподіляє на власний розсуд, не по вищезгаданому коефіцієнту, без будь-яких обґрунтованих розрахунків. Також, перевіркою встановлено, що позивачем в порушення вимог ПК України віднесено до складу податкового кредиту суми податку, у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), які не підтверджено належним чином оформленими первинними документами, а саме відсутність кодів УКТ ЗЕД у деяких імпортованих товарів в податкових накладних та внаслідок порівняння товарно-транспортної накладної та подорожнього листа встановлено, що згідно подорожнього листа вантажного автомобіля № 757 від 29.12.2012 водієм значиться ОСОБА_4, а згідно товарно-транспортної накладної прізвище водія не зазначено, а підпис не співпадає з підписом ОСОБА_4 (колонка «зазначений вантаж за справн. пломбою, тарою та пакуванням масою брутто, т здав водій-експедитор»). Натомість прізвище ОСОБА_4, підпис і печатка ТОВ «Юніфуд» зазначено в колонці «зазначений вантаж за справн. пломбою, тарою та пакуванням масою брутто, т здав». Таким чином, за одним документом ОСОБА_4 - водій, за іншим - особа, що відпускала товар зі складу постачальника, а тому неможливо стверджувати напевно, який з цих документів містить достовірну інформацію, а отже і відображає справжню суть господарської операції. У зв'язку із наявністю зафіксованих порушень податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 15.07.2013 № 0003642200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 211 446,00 грн. (169 156,00 грн. за основним платежем та 42 290,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) та № 0003652200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 119 652,00 грн. (82 244,00 грн. за основним платежем та 37 408,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями). В судовому засіданні представники відповідача підтримали вищезазначену позицію та вважають, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Позивач (код 32399732) зареєстрований в якості юридичної особи виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 27.03.2003, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 581984 (том № 2 а.с.102) та взятий на податковий облік в ДПІ у м. Чернігові ДПС з 31.03.2003, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 06.03.2009 № 136/10/29-017 (том № 2 а.с.104).

З 02.04.2003 позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом № 100215616 НБ № 227321 про реєстрацію платника ПДВ (том № 2 а.с.105).

Судом встановлено, що ДПІ у м. Чернігові ДПС на підставі направлень від 27.05.2013 № 1605, № 1606, від 28.05.2013 № 1621, № 1622, згідно наказу від 15.05.2013 № 1469 та відповідно до ст. ст.20, 77, 82 Податкового кодексу України, проведена планова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 20.06.2013 № 1436/22/32399732 (далі - акт перевірки) (том № 1 а.с.18-60).

В акті перевірки встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства, а саме:

пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.1 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.152.2. ст.152 ПК України, п.1, 2 ст.9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 82 244,00 грн., в тому числі: за 4 квартал 2011 року у сумі 7 428,00 грн., за 1 квартал 2012 року у сумі 15 947,00 грн., за півріччя 2012 року у сумі 25 706,00 грн., за 9 місяців 2012 року у сумі 53 533,00 грн., за 2012 рік у сумі 74 816,00 грн.;

п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.200 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 182 169,00 грн., в тому числі: за жовтень 2011 року - 167,00 грн., за листопад 2011 року - 2 903,00 грн., за грудень 2011 року - 28 524,00 грн., за січень 2012 року - 6 296,00 грн., за лютий 2012 року - 2 234,00 грн., за березень 2012 року - 15 698,00 грн., за травень 2012 року - 167,00 грн., за червень 2012 року - 2 205,00 грн., за липень 2012 року - 868,00 грн., за вересень 2012 року - 1 203,00 грн., за грудень 2012 року - 121 904,00 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки позивачем 03.07.2013 подано до ДПІ у м. Чернігові ДПС заперечення № 72 (том № 1 а.с.61-73).

ДПІ у м. Чернігові ДПС 10.07.2013 надано відповідь № 9103/10/22-214, відповідно до якої висновки акту перевірки щодо порушення пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.1 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.152.2. ст.152 ПК України, щодо заниження податку на прибуток всього в сумі 82 244,00 грн., в тому числі: за 4 квартал 2011 року у сумі 7 428,00 грн., за 1 квартал 2012 року у сумі 15 947,00 грн., за півріччя 2012 року у сумі 25 706,00 грн., за 9 місяців 2012 року у сумі 53 533,00 грн., за 2012 рік у сумі 74 816,00 грн. залишено без змін. Висновки акту перевірки щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 182 169,00 грн. задоволено на користь позивача частково, (в частині 13 013,00 грн. за березень 2012 року по податковій накладній № 2456 від 20.03.2012 від ТОВ «ХІПП Україна») та викладено в наступній редакції: п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.200 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 169 156,00 грн., в тому числі: за жовтень 2011 року - 167,00 грн., за листопад 2011 року - 28 038,00 грн., за грудень 2011 року - 3 389,00 грн., за січень 2012 року - 6 296,00 грн., за лютий 2012 року - 2 234,00 грн., за березень 2012 року - 2 685,00 грн., за травень 2012 року - 167,00 грн., за червень 2012 року - 2 205,00 грн., за липень 2012 року - 868,00 грн., за вересень 2012 року - 1 203,00 грн., за грудень 2012 року - 121 904,00 грн. (том № 1 а.с.74-76).

За висновками акта перевірки ДПІ у м. Чернігові ГУМ у Чернігівській області винесено податкові повідомлення-рішення від 15.07.2013:

№ 0003642200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 211 446,00 грн. (169 156,00 грн. за основним платежем та 42 290,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) (том № 1 а.с.77);

№ 0003652200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 119 652,00 грн. (82 244,00 грн. за основним платежем та 37 408,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) (том № 1 а.с.78).

Згідно зі ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпунктом 14.1.27. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.138.1. ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно із ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Отже, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між позивачем (Постачальник) та ЗАТ «РК «Євротек» (Покупець) укладено договір поставки № Т0350/11 від 30.12.2010, відповідно до якого Постачальник приймає на себе зобов'язання поставляти і передавати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується приймати і оплачувати товари за ціною та в асортименті, погоджених сторонами в комерційних специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного Договору і в кількості, передбаченій замовленнями на товар (том № 1 а.с.94-99). 30.12.2011 між сторонами укладено додаткову угоду б/н до вищезазначеного договору про переукладання договору поставки № Т0350/11 від 30.12.2010 на новий термін - до 31.12.2012 на тих самих умовах (том № 1 а.с.79).

04.01.2011 між позивачем (Замовник) та ЗАТ «РК «Євротек» (Виконавець) укладено договір № М0501/11 про надання маркетингових, рекламних та інших послуг з трьома додатками до нього, відповідно до якого Виконавець приймає на себе зобов'язання надавати Замовникові послуги з реклами, маркетингового дослідження ринку товарів, що поставляються Замовником за договором поставки № Т0350/11 від 30.12.2010 та інші послуги, а Замовник зобов'язується такі послуги оплатити (том № 1 а.с.89-93).

Також укладено договори: № АТ 0350/11 від 30.07.2012 про заміну сторони в зобов'язані щодо заміни в договорі поставки № Т0350/11 від 30.12.2010 Покупця - ЗАТ «РК «Євротек» на ТОВ «Альянс-Маркет» та № АМ 0359/12 від 30.07.2012 про заміну сторони в зобов'язані щодо заміни в договорі надання послуг № М0359/12 від 03.01.2012 Виконавця - «ЗАТ «РК «Євротек» на ТОВ «Альянс-Маркет» (том № 1 а.с.80-81).

Згідно договору № М0501/11 про надання маркетингових, рекламних та інших послуг від 04.01.2011 в розділі « 1. Предмет договору» перелічені види маркетингових послуг які надає Виконавець, в додатку № 1 надано перелік, вартість і умови надання Виконавцем маркетингових послуг, в додатку № 2 - перелік, вартість і умови надання Виконавцем рекламних послуг і послуг з просування товару, в додатку № 3 - перелік, строки, вартість і умови оплати наданих Виконавцем послуг із просування товару й інших послуг.

Виконання договору підтверджується актами надання послуг, звітами до актів надання послуг, податковими накладними, рахунками на оплату, банківськими виписками (том № 1 а.с.101-155).

03.01.2012 між ЗАТ «РК «Євротек» (Виконавець) та ТОВ «Анікс- Чернігів» (Замовник) укладено договір № М0359/12 про надання маркетингових, рекламних та інших послуг з додатками до нього (том № 1 а.с.82-88). Згідно умов договору в розділі 1 «Предмет договору» перелічені види маркетингових послуг які надає Виконавець, в додатках № 1 та № 2 перелік, вартість і умови надання маркетингових послуг, в додатку № 3 - зразок замовлення на надання послуг, в додатку № 4 - зразок акту прийому передачі послуг, в додатку № 5 - перелік, вартість і умови надання Виконавцем послуг з просування товарів.

В розділі 2.2 договору передбачено зобов'язання Виконавця, а саме:

2.2.1 вчасно і якісно надавати послуги у відповідності до замовлення замовникові;

2.2.2 надати замовникові звіт в письмовій або усній формі про надання ним послуг у відповідності до Замовлення.

На підставі інформації, отриманої в результаті маркетингового дослідження, або за наслідками надання інших маркетингових послуг, Виконавець протягом трьох банківських днів після закінчення звітного періоду надає Замовникові звіт в письмовій чи усній формі про надання маркетингових послуг (п.4.2 Договору).

Виконання договору підтверджується актами надання послуг, звітами до актів надання послуг, податковими накладними, рахунками на оплату, банківськими виписками, замовленнями (том № 1 а.с.156-200).

Всі акти виконаних робіт (надання послуг) містять обов'язкові реквізити первинних документів, передбачені п.2 ст.9 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: назву документа, дату і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, особистий підпис, що дає можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснені господарської операції.

Розділ акта надання послуг за змістом відповідає даним договору. В актах надання послуг є перелік наданих послуг, місце і дата їх надання. Серед обов'язкових реквізитів первинних та зведених облікових документів, перелік яких містить частина 2 статті 9 вказаного Закону, зазначення зв'язку отриманих послуг з господарською діяльністю платника податків не передбачено.

Відповідно до пп.14.1.108. п.14.1 ст.14 маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків.

Підпунктом 138.10.3. пункту 138.10 статті 138 ПК України передбачено, що до складу інших витрат включаються: витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг: витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів.

Відповідно до пп.14.1.185. п.14.1 ст.14 ПК України постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Маркетинг та рекламна діяльність в розумінні Податкового кодексу України та Цивільного кодексу України є послугою.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Враховуючи вищезазначене, звіт про надані послуги у відповідності до чинного законодавства України з питань бухгалтерського обліку не передбачений як обов'язків первинний документ, який фіксує факти здійснення господарських операцій. Таким документом є акт приймання-передачі наданих та отриманих послуг, які у позивача оформлені належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи позивач в період з 01.10.2011 по 31.12.2012 був дистриб'ютором торгових компаній (ТОВ «Лореаль Україна», ТОВ «Байєрсдорф Україна», ТОВ «Реккіт Бенкізер Україна», ТОВ «Юнілевер Україна», ТОВ «Нутриція Україна» та інших), що передбачає реалізацію продукції й виступає як торговець на основі угоди про право на продаж в окремому регіоні (том № 1 а.с.217-231, том № 2 а.с.3-23).

Угоди між позивачем, як дистриб'ютора та постачальниками передбачають виконання послуг (маркетингових, рекламних, оренди площі під розміщення рекламних дисплеїв, дослідження ринку та інші) пов'язаних з реалізацією товару з метою найширших можливостей для збільшення та стимуляції збуту товарів, розширення ринку збуту.

Виконання даних угод підтверджується податковими накладними від 21.11.2011 № 227 на суму з ПДВ 150 809,16 грн., від 17.01.2012 № 130 на суму з ПДВ 37 775,52 грн., реєстрами отриманих та виданих податкових накладних (том № 1 а.с.201-204, 232-235, том № 2 а.с.1-2)

Для виконання маркетингових послуг, які викладені в договорах між позивачем та ТОВ «Лореаль Україна» , ТОВ «Байєрсдорф Україна», ТОВ «Реккіт Бенкізер Україна», ТОВ «Юнілевер Україна», крім роботи торгової команди підприємство замовляло маркетингові послуги (в тому числі послуги передпродажної підготовки товару) від «ЗАТ РК «Євротек» та ТОВ «Альянс-Маркет».

Таким чином, враховуючи вимоги ст.138 ПК України до витрат, що враховуються при обчислені об'єкта оподаткування, включаються витрати на оплату маркетингових та рекламних послуг, зокрема, послуг з визначення обсягів продажів продукції; визначення залишків продукції; визначення відносної динаміки продажів продукції; визначення середньоденних продажів продукції, в т.ч. щодо продукції платника, яка випускається під торговими марками, що належать та/або використовуються їм, і що вже передана (продана) дистрибуцій ним мережам на дату надання платнику таких послуг.

Отже, маркетингові послуги отримані від ЗАТ «РК «Євротек» на ТОВ «Альянс-Маркет» пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Згідно із п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Вищезазначені послуги позивачем оплачені на підставі рахунків, актів про надання послуг і по ним отримані податкові накладні оформлені належним чином.

Однак, податковим органом не враховані первинні документи, які підтверджують не тільки витрати, а й податковий кредит по маркетинговим послугам отриманим від ЗАТ «РК «Євротек» та ТОВ «Альянс-Маркет».

Також, необхідно зазначити, що в 4 кварталі 2011 року та в 2012 році позивачем здійснено наступні види діяльності:

оптова та роздрібна торгівля парфумерію косметичними товарами, побутовою хімією та дитячими продуктами харчування;

маркетингові послуги, які позивач надає постачальникам - ТОВ «Лореаль Україна», ТОВ «Реккіт Бенкізер Україна», ТОВ «Байєрсдорф Україна».

Позивач не має власного магазину, роздрібна торгівля ведеться зі складу. Підприємство займається оптовою (без патенту) та роздрібною (з патентом) торгівлею, товари придбаваються та зберігаються разом.

Позивач відносить до доходів від патентованої діяльності реалізацію товарів, оплата яких здійснена за готівкові кошти, тому в програмі відокремити доходи і витрати від патентованої та непатентованої діяльності не можливо. Тому ведеться аналітичний розподіл доходів і витрат окремо по видам діяльності і окремо визначається податок від коленого виду діяльності чим не порушується п. 152.2 ст. 152 ПК України.

Позивачем надані на перевірку розрахунки окремо за 4 квартал 2011 року, за 1 квартал 2012 року, за перше півріччя 2012 року, за 9 місяців 2012 року та за рік 2012 року, які відображені в акті перевірки.

В акті перевірки податковий інспектор зазначає, що в таблицях «Відхилення» в розділі 3.1.3, що складені по результатам кожного податкового періоду колонки 5 і 6 називаються однаково: «Податок на прибуток за даними платника».

Даних викладених в акті перевірки в таблицях «Відхилення» в розділі 3.1.3 по колонці 6 за всі податкові періоди підприємство не надавало. З цього випливає, що результат відхилень по податку на прибуток по колонці 7 визначений не коректно.

Розподіл доходів і витрат підприємство розраховує самостійно. В розрахунках відображено, якщо валові витрати використовуються як для діяльності, що підлягає патентуванню, так і для іншої діяльності, то з метою визначення об'єкта оподаткування застосовується метод пропорційного розподілу суми валових витрат залежно від питомої ваги доходів, що припадають на кожен вид діяльності, а якщо витрати стосуються одного виду діяльності, то вони відносяться повністю - без розподілу.

Крім того, порядку чи методики розподілу витрат та доходів від патентованої та непатентованої діяльності, ані податковим законодавством України, ані законодавством України про бухгалтерський облік не передбачено.

Таким чином, суд приходить до висновку, що розподіл витрат обгрунтований і всі документи для перевірки надані.

В акті перевірки податковий інспектор зазначає, що заробітна плата і нарахування на заробітну плату підлягає розподілу у відсотковому відношенню, що припадають на всі види діяльності, однак не зазначено на основі яких законодавчих актів чи затвердженою методології є вірним такий розподіл.

Так, позивач за період з 01.10.2011 по 31.12.2012 надавав послуги постачальникам, а саме:

ТОВ «Лореаль Україна» згідно договору про надання послуг № 328/2011 від 03.01.2012.

Види послуг:

- надання послуг з вивчення, дослідження та аналізу споживчого ринку;

- надання послуг зі стимулювання збуту продукції;

- розміщення рекламних матеріалів (стендів, багерів, дисплеїв і т.д.) у торгівельних точках;

- оренда площі під розміщення рекламних дисплеїв та інші;

Основною метою надання послуг є збільшення обсягів продажу товару.

ТОВ «Реккіт Бенкізер Україна» згідно договору № 39479-02М від 01.02.2008.

Види послуг:

- послуги з інформаційного обслуговування пов'язаного з інформацією про хід реалізації продукції під торговими марками Vanish, Tiret, Clearasil, Finish, Air Wick, Harpik, Cillit, Calgon;

- послуги по формуванню споживчого попиту продукції, надання рекомендацій про зміну асортименту товару, тари та упаковки;

- послуги по наданню рекомендацій щодо доцільності та ефективності проведення рекламних компаній.

3. ТОВ «Байєрсдорф Україна» згідно договору про надання послуг по просуванню торгової продукції № АВУ/2006/09/04 від 01.09.2006.

Види послуг:

- надання торгових площ для розміщення спеціального торгового обладнання ТМ «Nіуеа», «Flогеnа»;

- дизайнерське оформлення стойок і розміщення рекламних примірників, згідно затверджених планограм і схем;

- забезпечення хорошої оглядовості торгового обладнання ТМ «Nіуеа», «Flогеnа»;

- проведення опитування покупців з заповненням опитувальних листів по затвердженій формі;

- проведення аналізу опитувальних листів і складання звітів;

- організація заходів по розповсюдженню поліграфічної продукції, яка містить рекламну інформацію про ТМ «Nіуеа», «Flогеnа»;

- контроль за наявністю в торгових точках рекламних матеріалів ТМ «Nіуеа», «Flогеnа» (плакатів, стікерів, буклетів);

- забезпечення розміщення продукції в торгових точках згідно стандартів. - Своєчасна здача звітів.

4. ТОВ «Нутриція Україна» згідно меморандуму про співпрацю в рамках Угоди Дистриб'юції № АН-12 від 01.05.2012. Предмет договору: діяльність по розповсюдженню і просуванню продукції компанії Організація і аналіз інформації відносно реалізації продукції, надавати звіти по системі автоматизації Sales Work.

Всі зазначені вище послуги виконуються торговими агентами підприємства, що входить до їх функціональних обов'язків, а також начальниками торгових відділів, аналітиком, мерчендайзером. Згідно штатного розкладу на 01.12.2012 нараховувалось торгових агентів - 16 одиниць з посадовими окладами 2 200,00 грн. за місяць; начальників торгових відділів -3 одиниці з посадовими окладами - 2 800,00 грн. за місяць; фінансовий аналітик- 1 одиниця с посадовим окладом 2 000,00 грн. за місяць; мєрчендайзер -1 одиниця з посадовим окладом 1 700,00 грн. за місяць. Послуги виконані, погоджені вищезазначеними Замовниками (ТОВ «Лореаль Україна», ТОВ «Реккіт Бенкізер Україна», ТОВ «Байєрсдорф Україна» ТОВ «Нутриція Україна») та оплачені. Замовникам надані акти виконаних робіт, а також звіти, однак дані первинні документи податковим інспектором при проведенні перевірки не були враховані.

За 2012 рік позивачем надано послуги, зазначеним вище контрагентам на 816 274,00 грн. (без врахування ПДВ), а на витрати віднесено 409 695,00 грн. заробітної плати та 144 518,00 грн. нарахувань на заробітну плату.

Другу частину витрат на заробітну плату - 335 205,00 грн. і нарахувань на заробітну плату - 118 243,00 грн. розподілено у відсотковому співвідношенні між оптовою торгівлею (непатентованою) і роздрібною (патентованою).

Враховуючи вищезазначене, позивачем правомірно здійснено розподіл витрат по заробітній платі та нарахувань на заробітну плату між видами діяльності.

Таким чином, у випадку одночасного здійснення платником податків діяльності, яка підлягає патентуванню, та інших видів діяльності і при неможливості здійснити пряме розмежування між ними суми амортизаційних відрахувань та витрат для визначення їх розміру застосовується коефіцієнт, визначений по співвідношенню суми прибутку від діяльності, що не підлягає патентуванню, до загальної суми прибутку з урахуванням діяльності, що підлягає патентуванню.

Крім того, в акті перевірки встановлено, що податкові накладні, оформлені неналежним чином, а саме:

№ 130 від 17.01.2012 видана ТОВ ІІ «Нутриція Україна» (318103526540) на загальну суму 31 479,60 грн. у т.ч. ПДВ 6 295,92 грн. - відсутність кодів УКТ ЗЕД у деяких імпортованих товарів, в податковій накладній, коди таких товарів відсутні;

№ 227 від 21.12.2011 видана ТОВ «Байєрсдорф Україна» (120731126565) на загальну суму 125 674,30 грн. в т.ч. ПДВ 25 134,86 грн. - відсутність кодів УКТ ЗЕД у деяких імпортованих товарів, а саме «Набір Візаж Мейк ПП 2011» та «Набір Нівея Візаж g 10 2011» (том № 2 а.с.196-200).

Як зазначено позивачем, останній не співпрацює з підприємством, індивідуальний код якого № 120731126565 та податкова накладна з даним кодом відсутня.

Також, необхідно зазначити, що в матеріалах справи наявні податкові накладні оформлені належними чином, а саме: від 21.11.2011 № 227 на суму з ПДВ 150 809,16 грн. (ПДВ - 25 134,86 грн.) з кодом ТОВ «Байєрсдорф Україна» 320731126565 та від 17.01.2012 № 130 на суму з ПДВ 37 775,52 грн. (ПДВ - 6 295,92 грн.), в яких наявні коди УКТ ЗЕД (том № 1 а.с.201-204, том № 2 а.с.1-2).

Тому включення ПДВ на суму 25 135,00 грн. (грудень 2011 року) та на 6 296,00 грн. (січень 2012 року) до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду за податковими накладними, які мають недоліки у складанні податкових накладних, суд визнає дії позивача правомірними, оскільки відповідно до наказу ДПА України від 21.12.2010 № 969 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за № 1401/18696, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначено у п. 2 цього Порядку.

Отже самі недоліки в заповненні податкових накладних, виявлені податковою інспекцією в результаті перевірки позивача, не робили накладні недійсними, не свідчили про їх неналежність та недопустимість як доказів. Ці накладні могли бути підставою для висновку, зробленого в результаті оцінки всіх доказів у відповідності з вимогами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, про можливість ідентифікації контрагентів позивача, про достовірність підтвердження фактичності здійснення господарських операцій, сплати податку на додану вартість та його сум.

З огляду на зазначене, суд прийшов до висновку, що відповідачем неправомірно зменшено податковий кредит по вищезазначеним податковим накладним.

Також, необхідно зазначити, що згідно договору поставки № 4979, укладеного між ТОВ «Юніфуд» (Постачальник) та позивачем (Покупець) від 28.07.2011, Постачальник зобов'язується прийняти від Покупця замовлення на поставку товарів та здійснити поставку своїми засобами та за свій рахунок до рампи торгівельної точки, адреса якої вказана у замовленні Покупця (том № 2 а.с.24-29). Контрагентом виконано умови договору і доставлено товар за свій рахунок та своїм транспортом.

Позивачем 29.12.2012 придбано парфумерію - косметичні товари у ТОВ «Юніфуд» на підставі видаткової накладної від 29.12.2012 № 74799 на суму з ПДВ 714 036,48 грн. (в т.ч. ПДВ - 119 006,08 грн.) (том № 2 а.с.30-34).

Згідно податкової накладної отриманої від ТОВ «Юніфуд» № 33563 від 29.12.2012 (том № 2 а.с.35-36) до податкового кредиту віднесено 119 006,08 грн.

ТОВ «Юніфуд» надано позивачу товарно-транспортну накладну оформлену з помилками (том № 2 а.с.60). На запит позивача ТОВ «Юніфуд» надано подорожній лист № 757 від 29.12.2012 (том № 2 а.с.62-63).

Таким чином, для підтвердження перевезення вантажу товарно - транспортна накладна не є єдиним документом на вантаж, а іншими підтверджуючими документами в даному випадку є накладна та подорожній лист.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Парфумерно - косметичні товари були доставлені на підприємство 29.12.2012 і протягом дня оприбутковані та розставлені по полицям в складському приміщені.

До кінця 2012 року товар не був реалізований, в зв'язку з вихідними днями.

З січня 2013 року позивачем повернуто придбаний товар ТОВ «Юніфуд» і відповідно до ст. 192 ПК України весь податковий кредит в сумі 119 006,08 грн. відкоригований згідно розрахунку № 690 від 03.01.2013 (том № 2 а.с.7073) та відображений в податковій декларації по податку на додану вартість за січень 2013 в додатку № 1 (том № 2 а.с.75-81).

Таким чином, поставка товарів по взаємовідносинам з ТОВ «Юніфуд» підтверджується первинними документами та документами на повернення товару, що також не було враховано при проведенні перевірки.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та рішень.

Суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті ДПІ у м. Чернігові ГУМ у Чернігівській області не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення; не добросовісно та не розсудливо.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674 за вказаний позов позивачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 2 294,00 грн.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 294,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 340 від 18.07.2013 (а.с.2).

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Тому згідно із ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір в розмірі 2 294,00 грн. присуджуються на користь позивача за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 15.07.2013 № 0003642200 та № 0003652200.

Стягнути з Державного бюджету України (УК у м. Чернігові, код 38054398, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Чернігівській області, код банку 853592) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Анікс-Чернігів» (код ЄДРПОУ 32399732) судовий збір в розмірі 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст.ст. 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Тихоненко