Ухвала

від 12.02.2014 по справі 825/2849/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/2849/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Тихоненко О.М.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

12 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Анікс-Чернігів» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року позов задоволено повністю, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 15.07.2013 №0003642200 та №0003652200.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони не з'явилися, причини неявки сторін суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у м. Чернігові ДПС проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «Анікс-Чернігів» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 20.06.2013 № 1436/22/32399732 (далі - акт перевірки) (том № 1 а.с.18-60).

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 15.07.2013: №0003642200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПВД із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 211 446,00 грн. (169 156,00 грн. за основним платежем та 42 290,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) (том № 1 а.с.77); №0003652200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 119 652,00 грн. (82 244,00 грн. за основним платежем та 37 408,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) (том № 1 а.с.78).

Не погоджуючись із вказаними рішення позивач звернувся до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.

Згідно пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.198.1, п.198.3. ст.198 Кодексу, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 ПК України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Законом України "Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку (який основою будь-якого іншого обліку) господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, для підтвердження включення витрат на оплату виконаних робіт до складу валових витрат підприємства, а також для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за виконані роботи до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи (платіжні доручення, податкові накладні, акти виконаних робіт тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до ст.1 зазначеного закону, первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (Постачальник) та ЗАТ «РК «Євротек» (Покупець) укладено договір поставки № Т0350/11 від 30.12.2010, відповідно до якого Постачальник приймає на себе зобов'язання поставляти і передавати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується приймати і оплачувати товари за ціною та в асортименті, погоджених сторонами в комерційних специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного Договору і в кількості, передбаченій замовленнями на товар (том № 1 а.с.94-99). 30.12.2011 між сторонами укладено додаткову угоду б/н до вищезазначеного договору про переукладання договору поставки № Т0350/11 від 30.12.2010 на новий термін - до 31.12.2012 на тих самих умовах (том № 1 а.с.79).

04.01.2011 між позивачем (Замовник) та ЗАТ «РК «Євротек» (Виконавець) укладено договір № М0501/11 про надання маркетингових, рекламних та інших послуг з трьома додатками до нього, відповідно до якого Виконавець приймає на себе зобов'язання надавати Замовникові послуги з реклами, маркетингового дослідження ринку товарів, що поставляються Замовником за договором поставки № Т0350/11 від 30.12.2010 та інші послуги, а Замовник зобов'язується такі послуги оплатити (том № 1 а.с.89-93).

Також укладено договори: № АТ 0350/11 від 30.07.2012 про заміну сторони в зобов'язані щодо заміни в договорі поставки № Т0350/11 від 30.12.2010 Покупця - ЗАТ «РК «Євротек» на ТОВ «Альянс-Маркет» та № АМ 0359/12 від 30.07.2012 про заміну сторони в зобов'язані щодо заміни в договорі надання послуг № М0359/12 від 03.01.2012 Виконавця - «ЗАТ «РК «Євротек» на ТОВ «Альянс-Маркет» (том № 1 а.с.80-81).

Згідно договору № М0501/11 про надання маркетингових, рекламних та інших послуг від 04.01.2011 в розділі « 1. Предмет договору» перелічені види маркетингових послуг які надає Виконавець, в додатку № 1 надано перелік, вартість і умови надання Виконавцем маркетингових послуг, в додатку № 2 - перелік, вартість і умови надання Виконавцем рекламних послуг і послуг з просування товару, в додатку № 3 - перелік, строки, вартість і умови оплати наданих Виконавцем послуг із просування товару й інших послуг.

Виконання договору підтверджується актами надання послуг, звітами до актів надання послуг, податковими накладними, рахунками на оплату, банківськими виписками (том № 1 а.с.101-155).

03.01.2012 між ЗАТ «РК «Євротек» (Виконавець) та ТОВ «Анікс-Чернігів» (Замовник) укладено договір № М0359/12 про надання маркетингових, рекламних та інших послуг з додатками до нього (том № 1 а.с.82-88). Згідно умов договору в розділі 1 «Предмет договору» перелічені види маркетингових послуг які надає Виконавець, в додатках № 1 та № 2 перелік, вартість і умови надання маркетингових послуг, в додатку № 3 - зразок замовлення на надання послуг, в додатку № 4 - зразок акту прийому передачі послуг, в додатку № 5 - перелік, вартість і умови надання Виконавцем послуг з просування товарів.

Виконання договору підтверджується актами надання послуг, звітами до актів надання послуг, податковими накладними, рахунками на оплату, банківськими виписками, замовленнями (том № 1 а.с.156-200).

Всі акти виконаних робіт (надання послуг) містять обов'язкові реквізити первинних документів, передбачені п.2 ст.9 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Розділ акта надання послуг за змістом відповідає даним договору. В актах надання послуг є перелік наданих послуг, місце і дата їх надання. Серед обов'язкових реквізитів первинних та зведених облікових документів, перелік яких містить частина 2 статті 9 вказаного Закону, зазначення зв'язку отриманих послуг з господарською діяльністю платника податків не передбачено.

Як вбачається з матеріалів справи позивач в період з 01.10.2011 по 31.12.2012 був дистриб'ютором торгових компаній (ТОВ «Лореаль Україна», ТОВ «Байєрсдорф Україна», ТОВ «Реккіт Бенкізер Україна», ТОВ «Юнілевер Україна», ТОВ «Нутриція Україна» та інших), що передбачає реалізацію продукції й виступає як торговець на основі угоди про право на продаж в окремому регіоні (том № 1 а.с.217-231, том № 2 а.с.3-23).

Угоди між позивачем, як дистриб'ютора та постачальниками передбачають виконання послуг (маркетингових, рекламних, оренди площі під розміщення рекламних дисплеїв, дослідження ринку та інші) пов'язаних з реалізацією товару з метою найширших можливостей для збільшення та стимуляції збуту товарів, розширення ринку збуту.

Виконання даних угод підтверджується податковими накладними від 21.11.2011 № 227 на суму з ПДВ 150 809,16 грн., від 17.01.2012 № 130 на суму з ПДВ 37 775,52 грн., реєстрами отриманих та виданих податкових накладних (том № 1 а.с.201-204, 232-235, том № 2 а.с.1-2)

Для виконання маркетингових послуг, які викладені в договорах між позивачем та ТОВ «Лореаль Україна» , ТОВ «Байєрсдорф Україна», ТОВ «Реккіт Бенкізер Україна», ТОВ «Юнілевер Україна», крім роботи торгової команди підприємство замовляло маркетингові послуги (в тому числі послуги передпродажної підготовки товару) від «ЗАТ РК «Євротек» та ТОВ «Альянс-Маркет».

Крім того, позивач за період з 01.10.2011 по 31.12.2012 надавав послуги: ТОВ «Лореаль Україна» згідно договору про надання послуг № 328/2011 від 03.01.2012; ТОВ «Реккіт Бенкізер Україна» згідно договору № 39479-02М від 01.02.2008; ТОВ «Байєрсдорф Україна» згідно договору про надання послуг по просуванню торгової продукції № АВУ/2006/09/04 від 01.09.2006; ТОВ «Нутриція Україна» згідно меморандуму про співпрацю в рамках Угоди Дистриб'юції № АН-12 від 01.05.2012. Предмет договору: діяльність по розповсюдженню і просуванню продукції компанії Організація і аналіз інформації відносно реалізації продукції, надавати звіти по системі автоматизації Sales Work.

Всі зазначені вище послуги виконуються торговими агентами підприємства, що входить до їх функціональних обов'язків, а також начальниками торгових відділів, аналітиком, мерчендайзером. Згідно штатного розкладу на 01.12.2012 нараховувалось торгових агентів - 16 одиниць з посадовими окладами 2 200,00 грн. за місяць; начальників торгових відділів -3 одиниці з посадовими окладами - 2 800,00 грн. за місяць; фінансовий аналітик- 1 одиниця с посадовим окладом 2 000,00 грн. за місяць; мєрчендайзер -1 одиниця з посадовим окладом 1 700,00 грн. за місяць. Послуги виконані, погоджені вищезазначеними Замовниками (ТОВ «Лореаль Україна», ТОВ «Реккіт Бенкізер Україна», ТОВ «Байєрсдорф Україна» ТОВ «Нутриція Україна») та оплачені. Замовникам надані акти виконаних робіт, а також звіти, однак дані первинні документи податковим інспектором при проведенні перевірки не були враховані.

За 2012 рік позивачем надано послуги, зазначеним вище контрагентам на 816 274,00 грн. (без врахування ПДВ), а на витрати віднесено 409 695,00 грн. заробітної плати та 144 518,00 грн. нарахувань на заробітну плату.

Другу частину витрат на заробітну плату - 335 205,00 грн. і нарахувань на заробітну плату - 118 243,00 грн. розподілено у відсотковому співвідношенні між оптовою торгівлею (непатентованою) і роздрібною (патентованою).

Враховуючи вищезазначене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно здійснено розподіл витрат по заробітній платі та нарахувань на заробітну плату між видами діяльності.

Стосовно оформлення неналежним чином податкових накладних, а саме: № 130 від 17.01.2012 виданої ТОВ ІІ «Нутриція Україна» (318103526540) на загальну суму 31 479,60 грн. у т.ч. ПДВ 6 295,92 грн. - відсутність кодів УКТ ЗЕД у деяких імпортованих товарів, в податковій накладній, коди таких товарів відсутні; № 227 від 21.12.2011 видана ТОВ «Байєрсдорф Україна» (120731126565) на загальну суму 125 674,30 грн. в т.ч. ПДВ 25 134,86 грн. - відсутність кодів УКТ ЗЕД у деяких імпортованих товарів, а саме «Набір Візаж Мейк ПП 2011» та «Набір Нівея Візаж g 10 2011» (том № 2 а.с.196-200), необхідно зазначити наступне.

Відповідно до наказу ДПА України від 21.12.2010 № 969 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за № 1401/18696, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначено у п. 2 цього Порядку.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано визнав неправомірними дії податкового органу щодо зменшення податкового кредиту на суму 25 135,00 грн. (грудень 2011р.) та на 6296,00грн. (січень 2012 р.) за податковими накладними, які мають недоліки.

Також, згідно договору поставки № 4979, укладеного між ТОВ «Юніфуд» (Постачальник) та позивачем (Покупець) від 28.07.2011, Постачальник зобов'язується прийняти від Покупця замовлення на поставку товарів та здійснити поставку своїми засобами та за свій рахунок до рампи торгівельної точки, адреса якої вказана у замовленні Покупця (том № 2 а.с.24-29). Контрагентом виконано умови договору і доставлено товар за свій рахунок та своїм транспортом.

Позивачем 29.12.2012 придбано парфумерію - косметичні товари у ТОВ «Юніфуд» на підставі видаткової накладної від 29.12.2012 № 74799 на суму з ПДВ 714 036,48 грн. (в т.ч. ПДВ - 119 006,08 грн.) (том № 2 а.с.30-34).

Згідно податкової накладної отриманої від ТОВ «Юніфуд» № 33563 від 29.12.2012 (том № 2 а.с.35-36) до податкового кредиту віднесено 119 006,08 грн.

ТОВ «Юніфуд» надано позивачу товарно-транспортну накладну оформлену з помилками (том № 2 а.с.60). На запит позивача ТОВ «Юніфуд» надано подорожній лист № 757 від 29.12.2012 (том № 2 а.с.62-63).

Парфумерно-косметичні товари були доставлені на підприємство 29.12.2012 і протягом дня оприбутковані та розставлені по полицям в складському приміщені.

До кінця 2012 року товар не був реалізований, в зв'язку з вихідними днями.

З січня 2013 року позивачем повернуто придбаний товар ТОВ «Юніфуд» і відповідно до ст. 192 ПК України весь податковий кредит в сумі 119 006,08 грн. відкоригований згідно розрахунку № 690 від 03.01.2013 (том № 2 а.с.7073) та відображений в податковій декларації по податку на додану вартість за січень 2013 в додатку № 1 (том № 2 а.с.75-81).

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що поставка товарів по взаємовідносинам з ТОВ «Юніфуд» підтверджується первинними документами та документами на повернення товару, що також не було враховано при проведенні перевірки.

Враховуючи все вищенаведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.