Ухвала

від 12.08.2013 по справі 816/711/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2013 р.Справа № 816/711/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бартош Н.С.

Суддів: Старостіна В.В. , Філатова Ю.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Криворізької північної міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.06.2013р. по справі № 816/711/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасс-Транзит"

до Криворізької північної міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кривбасс-Транзит" звернулось до суду з позовом до Криворізької північної міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому просив скасувати та визнати недійсним (не чинним) податкове повідомлення-рішення від 15.11.2012 року № 0000172220, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) у розмірі 187819 грн, в тому числі 150255 грн - за основним платежем, 37564 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 10.06.2013 року позовні вимоги задовольнив.

Криворізька північна міжрайонна Державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кривбасс-Транзит" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Криворізької районної державної адміністрації 30.06.2010 року, ідентифікаційний код 36721892, номер запису 1 204 102 0000 003387, свідоцтво серії ААБ № 944000, а також перебуває на податковому обліку у відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями виписки про державну реєстрацію юридичної особи, свідоцтва про взяття на облік платника податків (а.с. 10-11, т.1).

У період з 02.11.2012 року по 08.11.2012 року фахівцями Державної податкової інспекції проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Кривбасс-Транзит" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.08.2012 року по 31.08.2012 року, за результатами якої складено акт від 15.11.2012 року № 127/222/36721892 (а.с. 85-109, т.1), в якому відображено порушення позивачем пунктів 198.1 та 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за серпень 2012 року на загальну суму 150255 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 15.11.2012 року № 0000172220, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) у розмірі 187819 грн, в тому числі 150255 грн - за основним платежем, 37564 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 13, т.1).

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку. За наслідками розгляду, ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення про результати розгляду скарг від 25.01.2013 року № 353/10/10-25, яким скарга залишена без задоволення (а.с. 14-17, т. 1).

Позивач не погодився із вказаним податковим повідомленням-рішенням, у зв'язку з чим оскаржив його до суду.

Приймаючи рішення про в задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень - рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, діючого на момент подання позивачем декларації з ПДВ за травень 2011 року та червень 2011 року, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на викладене, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Пункт 201.5 ст. 201 Податкового кодексу України встановлює, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 182 цього Кодексу.

Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизації інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

З огляду на викладене, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними податковими накладними, первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судовим розглядом встановлено, протягом періоду, що перевірявся, між позивачем (по тексту договору - Замовник) та ПП "Електро-Лайф" (по тексту договору - Виконавець) було укладено договір від 01 серпня 2013 року № 01/08, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, передбачених даним договором, Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги по експлуатації Техніки (бульдозера), а Замовник зобов'язується прийняти надані послуги та провести їх оплату. Перелік Техніки, послуг по експлуатації якої можуть бути надані у відповідності до умов даного Договору, а також ціна послуг по експлуатації кожної одиниці вказується у Додатку № 1, підписаному представниками обох Сторін і є невід'ємної частиною даного Договору. Найменування техніки, період надання послуг і їх об'єм зазначається в підписаній сторонами заявці, яка є невід'ємною частиною цього договору. Факт надання та об'єм наданих послуг фіксується Сторонами шляхом підписання акту прийому-передачі наданих послуг. Загальна ціна послуг, які можуть бути надані по даному Договору (ціна Договору) складає орієнтовно 5000000 гривень (п'ять мільйонів гривень), в тому числі 20 % ПДВ. Фактична сума оплати визначається щомісяця на основі актів виконаних робіт. Оплата здійснюється на розрахунковий рахунок Виконавця по безготівковому розрахунку з відстрочкою платежу (а.с. 110, т.1).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем долучено до матеріалів справи належним чином завірені копії наступних документів:

- Додаток № 1 до договору від 01.08.2012 року № 01/08, відповідно до якого визначено одиницю Техніки, послуги з експлуатації якої надані зазначеним договором, а саме: бульдозер Т-130 (а.с. 111, т.1);

- податкова накладна від 31.08.2012 року № 83117 щодо надання послуг бульдозера на загальну суму 901531 грн, в тому числі ПДВ у розмірі 150255,17 грн (а.с. 114, т.1);

- акт здачі-прийняття наданих послуг від 31.08.2012 року № 1 щодо надання послуг бульдозера на загальну суму 901531 грн, в тому числі ПДВ у розмірі 150255,17 грн (а.с. 115, т.1);

- доповнення № 1 до договору від 01.08.2012 року № 01/08 у формі заявки щодо визначення одиниці техніки та послуг, що надаватимуться нею (а.с. 187, т.1);

На підтвердження здійснення позивачем оплати отриманих від ПП "Електро-Лайф" послуг, позивачем надано платіжні доручення від 19.09.2012 року № 607, від 20.09.2012 року № 609, від 22.10.2012 року № 660, від 29.10.2012 року № 663, 31.10.2012 року № 665, від 01.11.2012 року № 668, від 05.12.2012 року щодо оплати наданих спірним контрагентом послуг (а.с. 116-118, 188, т.1); акт звіряння станом на 10.12.2012 року (а.с. 189, т.1).

Судовим розглядом встановлено, що послуги, надані позивачу контрагентом використані в межах господарської діяльності, в межах господарських операцій щодо реалізації щебеню та гранвідсіву, придбаного у ВАТ "Рижівський гранітний кар'єр" відповідно до умов договору поставки (а.с. 134-139, т.1), у подальшому поставленого ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Бетонікс", ТОВ "ЦПТБ та РАД", ТОВ "Дергачівське Заводоуправління", ПП "Фортіс" ХОО ВОІ СОІУ, ТОВ "ВО "Сплав-500", ТОВ "ТД С.К.С.М.", ВАТ "ТПК "Опора" та іншим, що підтверджено долученими до матеріалів справи первинними бухгалтерськими документами (а.с. 124-133, 190-250, т.1, 1-20, 23-31, т.2). Вказані операції здійснювались на території ВАТ "Рижівський гранітний кар'єр" та виконувались шляхом навантаження вказаного товару за допомогою бульдозеру, наданого спірним контрагентом.

Господарські операції позивача здійснювались в межах основних видів діяльності позивача за КВЕД.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача із контрагентами у перевіряємий період мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних ПП "Електро-Лайф" ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України.

Доводи відповідача стосовно того, що у контрагента позивача - ПП "Електро-Лайф" відсутні виробничі, складські торгові приміщення, устаткування та транспортні засоби, необхідних для здійснення господарської діяльності, суд вважає необґрунтованими, оскільки зазначені висновки не враховують нічим не обмежені права підприємства укладати цивільно-правові угоди оренди (користування) приміщень, устаткування та автотранспорту та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності.

На підтвердження даного факту позивачем долучено до матеріалів справи належним чином завірену копію договору підряду від 01.08.2012 року, укладеного між спірним контрагентом (ПП "Електро-Лайф") та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, на виконання робіт з завантаження продукції з використанням своїх матеріалів та устаткування (бульдозер Т-130) (а.с. 21-22, т.2).

Судовим розглядом встановлено, що позивачем повністю здійснено розрахунки із вищезазначеними контрагентами за отримані товари, що підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено реальність господарських операцій з придбання послуг (робіт), встановлено факт понесення позивачем витрат та сплати у ціні придбаних послуг (робіт) податку на додану вартість, а також використання таких послуг (робіт) у подальшій господарській діяльності позивача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач виконав усі передбачені законом умови для включення сум коштів до складу валових витрат та щодо набуття права на податковий кредит та має документальне підтвердження їх розміру, а тому не погоджується з позицією відповідача у справі з мотивацій, наведених вище та вважає, що відповідачем невірно застосовані норми Податкового кодексу України, відтак, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті необґрунтовано та не на підставі закону, а тому вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Криворізької північної міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.06.2013р. по справі № 816/711/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бартош Н.С. Судді Старостін В.В. Філатов Ю.М.