Ухвала

від 07.08.2013 по справі 922/2496/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"07" серпня 2013 р.Справа № 922/2496/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Луніній О.В.

розглянувши справу

за позовом Колективного підприємства "Монтажник", м. Харків до ТОВ "Монтажник - 1", м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватний нотаріус ХМНО Малахова Г.І., м. Харків про визнання недійсним договору за участю представників сторін:

позивач - не з'явився

відповідач - не з'явився

3-я особа - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Колективне підприємство "Монтажник", м. Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажник-1", м. Харків, про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель літ. "3-1" загальною площею 541,7 кв. м. та літ. "Б-1" загальною площею 94,2 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Механізаторів, б. 4, укладений між сторонами та посвідчений 22 червня 2009 року приватним нотаріусом ХМНО Малаховою Г.І., зареєстрованим в реєстрі за № 1609. Витрати по сплаті судового збору у сумі 1147,00 грн. позивач просить покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірний договір було укладено з порушенням вимог законодавства, оскільки директор (керівник) підприємства-позивача при укладенні спірного договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 22 червня 2009 року вийшов за межі своїх повноважень та, не отримавши згоду на укладення спірного договору у засновників підприємства-позивача , яка є обов'язковою згідно до Статуту підприємства-позивача, що діяла на момент вчинення оспорюваного правочину, уклав спірний правочин з відповідачем.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 червня 2013 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/2496/13 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 03 липня 2013 року. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Приватного нотаріуса ХМНО Малахову Г.І.

В призначене судове засідання 03 липня 2013 року представники сторін та третьої особи не з'явились. Ухвали про порушення провадження у справі № 922/2496/13 від 20 червня 2013 року, надіслані на адресу позивача та відповідача, повернулися до суду 27 червня 2013 року з відміткою поштового відділення "адресата не знайдено". Ухвала про порушення провадження у справі № 922/2496/13 від 20 червня 2013 року, надіслана на адресу третьої особи, отримана останньою 26 червня 2013 року, про що свідчить повідомлення про вручення.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 липня 2013 року розгляд справи відкладено на 24 липня 2013 року.

В призначене судове засідання 24 липня 2013 року позивач та третя особа не з'явились. Докази повідомлення позивача про час та місце проведення судового засідання в матеріалах справи відсутні. Відповідач в засідання суду 24 липня 2013 року з'явився. В судовому засіданні відповідач надав заперечення на позовну заяву (вх. № 27065), які долучено судом до матеріалів справи, проти позовних вимог заперечує, в задоволенні позову просить суд відмовити.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 липня 2013 року здійснено запит до приватного нотаріусу ХМНО Малахової Г.І. та витребувано від нього належним чином засвідчені копії матеріалів нотаріальної справи за договором купівлі-продажу нежитлових будівель літ. "3-1" загальною площею 541,7 кв. м. та літ. "Б-1" загальною площею 94,2 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Механізаторів, б. 4, укладеним між КП "Монтажник" (код ЄДРПОУ 00914177) та ТОВ "Монтажник-1" (код ЄДРПОУ 31642848) та посвідченим 22 червня 2009 року приватним нотаріусом ХМНО Малаховою Г.І. (зареєстровано в реєстрі за № 1609); зобов'язано надати належному представнику ТОВ "Монтажник-1" відповідь на запит з доданими належним чином засвідченими копіями документів у строк до 06 серпня 2013 року; зобов'язано позивача та третю особу виконати ухвали господарського суду Харківської області від 20 червня та від 03 липня 2013 року в повному обсязі, зокрема зобов'язано позивача надати до суду довідку державного казначейства України про зарахування судового збору до державного бюджету України, пояснення та докази в обґрунтування того, коли саме позивачу стало відомо про спірний договір; третю особу - належним чином засвідчені копії матеріалів нотаріальної справи за договором купівлі-продажу нежитлових будівель літ. "3-1" загальною площею 541,7 кв. м. та літ. "Б-1" загальною площею 94,2 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Механізаторів, б. 4, укладеним між КП "Монтажник" (код ЄДРПОУ 00914177) та ТОВ "Монтажник-1" (код ЄДРПОУ 31642848) та посвідченим 22 червня 2009 року приватним нотаріусом ХМНО Малаховою Г.І. (зареєстровано в реєстрі за № 1609; розгляд справи відкладено на 07 серпня 2013 року.

В призначене судове засідання 07 липня 2013 року представник позивача не з'явився, витребуваних судом документів не надав. Про час та місце розгляду справи повідомлявся ухвалою суду, яку направлено на адресу позивача (61075, м. Харків, вул. Механізаторів, 4), вказану ним в позовній заяві.

Відповідно до п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала господарського суду про порушення провадження від 20 червня 2013 року, яка надсилались на адресу позивача, повернута до суду з відміткою "адресат не знайдено" (згідно довідки поштового відділення).

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/1228, 02.06.2006 року "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідач в судове засідання не з'явився, однак 07 серпня 2013 року до господарського суду Харківської області від відповідача надійшло клопотання (вх. № 28862), в якому він повідомляє суд про неможливість надання третьою особою - приватним нотаріусом ХМНО Малаховою Г.І., витребуваних судом документів у зв'язку з відсутністю останнього в межах Харківської області, та просить суд розгляд справи відкласти на пізніший строк.

Третя особа в судове засідання також не з'явилась, витребуваних судом документів не надала, причин неявки не повідомила. Про розгляд справи повідомлялась належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення 26 червня 2013 року ухвали суду від 20 червня 2013 року про порушення провадження у справі № 922/2496/13 (арк.с. 37).

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що сторони належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи.

Дослідивши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд відмовляє в його задоволенні, оскільки розгляд даної справи вже неодноразово відкладався саме з метою надання позивачем та третьою особою доказів, які до матеріалів справи а ні позивачем, а ні третьою особою до суду не надані. Дана справа розглядається судом на протязі майже двомісячного строку, який визначено ст. 69 ГПК України, проте за весь час розгляду справи в суді позивач та третя особа доказів, витребуваних судом, і які є необхідними для вирішення даного спору, до справи не надали, як не надали й доказів в обґрунтування поважності причин неможливості подання витребуваних судом доказів. Затягування строків розгляду господарської справи суперечить, зокрема, вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасницею якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку. При цьому під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на: неможливість початку розгляду судом порушеної провадженням справи; неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення.

Згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження сіх обставин справи.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення позову без розгляду, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

При підготовці справи до розгляду та порушенні провадження у справі, судом було встановлено, що позивачем не додано до позовної заяви передбачених статтею 57 ГПК України документів, а саме належних доказів про відправлення позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві. Також, в матеріалах позовної заяви були відсутні: довідка казначейства про зарахування судового збору до держбюджету, докази в обґрунтування повноважень особи, що підписала позовну заяву.

Під час порушення провадження по справі, згідно пункту 4 статті 65 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору, суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду: зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження.

З урахуванням викладеного, суд, в порядку ст. 65 ГПК України, ухвалою про порушення провадження у справі від 20 червня 2013 року, зобов'язував позивача надати до суду: оригінали документів, доданих до позовної заяви (надати для огляду в судовому засіданні), довідки держстатистики (реєстраційної палати) про включення позивача та відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на час розгляду справи, належним чином завірені довідки про назви та номери рахунків сторін у кредитних установах, документальне та нормативне обґрунтування позовних вимог, довідку казначейства про зарахування судового збору до держбюджету, докази відправлення відповідачу додатків до позовної заяви, докази в обґрунтування повноважень, що підписала позовну заяву, докази направлення позовної заяви третій особі.

В подальшому, ухвалою господарського суду Харківської області від 03 липня 2013 року було зобов"язано відповідача надати до суду докази направлення позовної заяви та доданих до неї документів третій особі, а також виконати вимоги ухвали суду про порушення провадження. Також, ухвалою суду від 24 липня 2013 року було вдруге зобов'язано позивача виконати вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 20 червня 2013 року та додатково зобов'язано позивача надати до суду пояснення та докази в обґрунтування того, коли саме позивачу стало відомо про спірний договір.

Однак, позивач в призначені судові засідання не з'являвся, про причини неявки суду не повідомляв, витребуваних судом документів не надав.

Доказів, що підтверджують поважність причин неподання витребуваних документів та неявки в судові засідання, позивач суду, в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України, також не представив.

Відповідно до п. 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на вищевказане, враховуючи нез"явлення позивача у призначені судові засідання, а також ненадання ним витребуваних судом документів без поважних причин, суд дійшов висновку про залишення даного позову без розгляду.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що ненадання третьою особою, приватним нотаріусом ХМНО Малаховою Г.І., витребуваних ухвалами суду від 20 червня 2013 року, 03 липня 2013 року та 24 липня 2013 року документів, є суттєвим у вирішенні питання щодо вирішення питання про залишення даного позову без розгляду, з огляду на наступне.

Предметом розгляду даної справи є визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель літ. "3-1" загальною площею 541,7 кв. м. та літ. "Б-1" загальною площею 94,2 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Механізаторів, б. 4, укладеного між сторонами, який посвідчений 22 червня 2009 року приватним нотаріусом ХМНО Малаховою Г.І. та зареєстрований в реєстрі за № 1609.

Як зазначає позивач у позовній заяві, 22 червня 2009 року між позивачем - КП "Монтажник" та відповідачем - ТОВ "Монтажник-1" було укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель, відповідно до якого позивач передав відповідачу у власність нежитлові будівлі літ. "З-1" загальною площею 541,7 кв.м. та літ. "Б-1", загальною площею 94,2 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Механізаторів, буд. 4.

Зазначений договір було посвідчено приватним нотаріусом ХМНО Малаховою Г.І. та зареєстровано в реєстрі за № 1609.

Позивач стверджує, що пунктом 5.12. статті 5 статуту КП «Монтажник», в редакції, що діяла на момент укладення договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 22 червня 2009 року, було встановлено, що колективне підприємство має право за згодою засновників продавати і передавати іншим підприємствам, організаціям, установам, обмінювати, передавати в оренду, надавати безоплатно у тимчасове користування або позику належне йому майно (будівлі, споруди, обладнання, транспортні засоби, інвентар, сировину та інші матеріальні цінності), а також списувати його з балансу), а пунктом 7.6. статуту в цій самій редакції зазначено, що збори засновників колективного підприємства можуть вирішувати перелічені питання на своїх засіданнях.

Позивач вважає, що з урахуванням викладеного, директор КП «Монтажник» Кічерман О. П. уклав оскаржуваний договір купівлі-продажу нежитлових будівель від імені колективного підприємства за відсутності на те згоди засновників підприємства, оформленої відповідним рішенням зборів засновників, не зважаючи на те, що відчуження нежитлових будівель КП «Монтажник» мало бути здійснено виключно за згодою засновників колективного підприємства, оформленою відповідним рішенням зборів засновників.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України унормовано, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Оскільки позивач вказує на те, що даний договір купівлі-продажу було укладено з порушенням вимог чинного законодавства, з метою з'ясування питання щодо правомірності укладення вищевказаного договору, судом було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, приватного нотаріуса ХМНО Малахову Г.І.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 червня 2013 року про порушення провадження у справі та від 03 липня 2013 року було зобов'язано третю особу - приватного нотаріуса ХМНО Малахову Г.І. надати до суду матеріали нотаріальної справи для огляду у судовому засіданні та письмове обґрунтування своєї позиції.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 липня 2013 року здійснено запит до приватного нотаріусу ХМНО Малахової Г.І. та витребувано від нього належним чином засвідчені копії матеріалів нотаріальної справи за договором купівлі-продажу нежитлових будівель літ. "3-1" загальною площею 541,7 кв. м. та літ. "Б-1" загальною площею 94,2 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Механізаторів, б. 4, укладеним між КП "Монтажник" (код ЄДРПОУ 00914177) та ТОВ "Монтажник-1" (код ЄДРПОУ 31642848) та посвідченим 22 червня 2009 року приватним нотаріусом ХМНО Малаховою Г.І. (зареєстровано в реєстрі за № 1609); відповідь на запит з доданими належним чином засвідченими копіями документів зобов'язано надати належному представнику ТОВ "Монтажник-1" у строк до 06 серпня 2013 року, а також повторно зобов"язано надати до суду матеріали нотаріальної справи для огляду у судовому засіданні за вищевказаним договором.

При витребуванні вказаних документів суд виходив з необхідності з'ясування питання щодо того, яким чином та на підставі яких документів засвідчувався спірний договір з боку нотаріуса, оскільки встановлення судом наявності у позивача необхідного обсягу дієздатності щодо укладення оспорюваного договору є суттєвим у вирішенні даного спору, та, у разі її наявності, суд повинен розглядати спір по суті з винесенням судового рішення у справі; а у разі відсутності - надати правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонам

У відповідності до статті 44 Закону України "Про нотаріат", під час посвідчення правочинів визначається обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб, які беруть у них участь. При перевірці цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи нотаріус зобов'язаний ознайомитися з установчими документами, інформацією про неї, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців цієї юридичної особи і перевірити, чи відповідає нотаріальна дія, яка вчиняється, обсягу її цивільної правоздатності та дієздатності. У разі наявності у нотаріуса сумнівів щодо поданих документів він може витребувати від цієї юридичної особи, державного реєстратора, органів державної податкової служби, інших органів, установ та фізичних осіб додаткові відомості або документи. Нотаріус при посвідченні правочинів, вчиненні інших нотаріальних дій за участю уповноваженого представника встановлює його особу відповідно до вимог статті 43 цього Закону, а також перевіряє обсяг його повноважень. Нотаріусу подається довіреність або інший документ, що надає повноваження представникові. Дійсність довіреності перевіряється нотаріусом за допомогою Єдиного реєстру довіреностей. Якщо від імені юридичної особи діє колегіальний орган, нотаріусу подається документ, в якому закріплено повноваження даного органу та розподіл обов'язків між його членами. У разі наявності сумнівів щодо уповноваженого представника, а також його цивільної дієздатності та правоздатності нотаріус має право зробити запит до відповідної фізичної чи юридичної особи. Нотаріус зобов'язаний встановити дійсні наміри кожної із сторін до вчинення правочину, який він посвідчує, а також відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину. Встановлення дійсних намірів кожного з учасників правочину здійснюється шляхом встановлення нотаріусом однакового розуміння сторонами значення, умов правочину та його правових наслідків для кожної із сторін. Встановлення дійсних намірів однієї із сторін правочину може бути здійснено нотаріусом за відсутності іншої сторони з метою виключення можливості стороннього впливу на її волевиявлення. Правочин посвідчується нотаріусом, якщо кожна із сторін однаково розуміє значення, умови правочину та його правові наслідки, про що свідчать особисті підписи сторін на правочині.

Проте, третьою особою доказів, витребуваних попередніми ухвалами суду, до матеріалів справи не надано. Неподання вищевказаних документів, як зазначено вище, перешкоджає прийняттю рішення у справі, оскільки унеможливлює з"ясування питання, на підставі яких документів було укладено оспорюваний договір, а тому прийняття рішення без їх дослідження буде порушенням вимог ГПК України.

Суд надавав можливість позивачу та третій особі подати усі витребувані судом матеріали, відтак суд вважає, що ним виконано вимоги процесуального Закону, реалізовано право учасника судового процесу на судовий захист.

У відповідності до ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 36 ГПК України визначено, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Як вже зазначалось вище, всупереч приписів згаданих статей, позивач та третя особа витребуваних судовими ухвалами від 20 червня 2013 року, 03 липня 2013 року та 24 липня 2013 року матеріалів, які мають суттєве значення розгляду справи по суті, не надали, а також не надали суду будь-яких пояснень про причини їх неподання, відтак слід вважати, що позивач та третя особа без поважних причин не подали витребувані господарським судом матеріали, необхідних для вирішення спору, а тому позов на підставі п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України слід залишити без розгляду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та пункту 4 статті 7 Закону Ураїни "Про судовий збір" витрати по сплаті судового збору суд залишає за позивачем.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 49, п. 5 ст.81, ст. 86 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Позов залишити без розгляду.

Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з позовною заявою до господарського суду в загальному порядку.

Повну ухвалу складено 12.08.2013 р.

Суддя Калініченко Н.В.