Рішення

від 05.08.2013 по справі 2-220/13

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

05.08.2013 Справа № 2-220/13

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

5 серпня 2013 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Рудюка О.Д.,

при секретарі Тлостюк ВМ.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа ПАТ «Астра Банк» про визнання права особистої приватної власності на об'єкт нерухомого майна, розподіл майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, визнання кредиту та позики такими, що використані в інтересах сім'ї та є спільним боргом позивачки і відповідача як подружжя, стягнення грошових коштів, сплачених в погашення спільного боргу, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя. З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог ОСОБА_1 просить суд поділити майно, що є спільною сумісною власністю, виділивши ОСОБА_1 наступне майно: офісно-комерційне приміщення АДРЕСА_2, площею 104,6 кв.м.; дві стоматологічні установки Pеrformer, кожна з яких складається зі столика лікаря, стоматологічного крісла, плювальниці та стоматологічного світильника; стоматологічний рентгенівський апарат Minray, стерилізатор паровий Стерілклав 24 Б ЛСД, флеш термосілер, пристрій для пакування медичних інструментів після стерилізації, діском демінералізаційний пристрій; стерилізатор паровий Стерілклав 18 Б ЛСД; стілець лікаря 1601; дві Тумби Соло; Ресепшн (Reception); три стільниці U01_.1U.3050.0600.38.EG.S1.Luxeform.UA.Бежевий; дві стільниці W309_.1U.3050.0600.38.EG.S1.Luxeform.UA.Меланж; диван Квадро 2.1, два крісла Квадро 1.2, пуф Джокер, диван Бонус, два столи журнальні К 17, меблі (набір меблевих ящиків кольору беж - 32 шт., набір меблевих ящиків сірого кольору - 24 шт., ящик під умивальник боковий кольору беж - 2 шт., ящик під умивальник боковий сірого кольору - 1 шт., стільниця сірого кольору (Люкс форм) - 8 шт., стільниця кольору беж (Люкс форм) - 12 шт., ящик під умивальник - 1 шт.). Також ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності на вказане офісно-комерційне приміщення; визнати особистою приватною власністю автомобіль марки ДЕУ Матіз 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1. ОСОБА_2 позивачка ОСОБА_1 просить виділити домоволодіння № 64, що складається з жилого будинку з надвірними будівлями та спорудами, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_3; автомобіль марки УАЗ 3152 2445, 1987 року випуску, двигуна НОМЕР_8, шасі НОМЕР_9, кузову НОМЕР_10; автомобіль марки TOYOTA модель CAMRI, д.н.з. НОМЕР_2, автомобіль марки BMW, модель 750І, 1996 року випуску, придбаний 21.09.2012 року згідно довідки-рахунку № 532059 серія ДПІ.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що 08.10.2010 року між нею та ОСОБА_2 був укладений шлюб, зареєстрований Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї. ОСОБА_1 зазначає, що з кінця жовтня 2012 року фактично припинились шлюбні відносини. За час шлюбу подружжям було набуте майно: офісно-комерційне приміщення АДРЕСА_2, загальною площею 104,6 кв.м.; домоволодіння № 64, що складається з жилого будинку з надвірними будівлями та спорудами, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, вищезазначене стоматологічне обладнання та меблі, автомобіль марки TOYOTA модель CAMRI, д.н.з. НОМЕР_2, автомобіль марки BMW, модель 750 І, 1996 року випуску, автомобіль марки УАЗ 3152 2445, 1987 року випуску, двигуна НОМЕР_8, шасі НОМЕР_9, кузову НОМЕР_10, загальною вартістю спільного майна на 1 616 467,00грн. Оскільки ними, як подружжям не досягнуто згоди щодо поділу спільного сумісного майна подружжя, ОСОБА_1 просила в судовому порядку вирішити вказаний спір та задовольнити поданий нею позов.

У січні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, третя особа ПАТ «Астра Банк» про визнання права особистої приватної власності на об'єкт нерухомого майна, розподіл майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, визнання кредиту та позики такими, що використані в інтересах сім'ї та є спільним боргом позивачки і відповідача як подружжя, стягнення грошових коштів, сплачених в погашення спільного боргу. З урахуванням заяви про зміни та уточнення до зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 просить суд визнати право особистої приватної власності за ОСОБА_2 на домоволодіння АДРЕСА_3; виключити домоволодіння АДРЕСА_3, з переліку майна, що підлягає поділу; розподілити майно, що є спільною сумісною власністю подружжя, наступним чином: виділити йому офісно-комерційне приміщення АДРЕСА_2; дві стоматологічні установки Pеrformer, кожна з яких складається зі столика лікаря, стоматологічного крісла, плювальниці та стоматологічного світильника; стоматологічний рентгенівський апарат Minray, стерилізатор паровий Стерілклав 24 Б ЛСД; флеш термосілер, пристрій для пакування медичних інструментів після стерилізації, діском демінералізаційний пристрій; стерилізатор паровий Стерілклав 18 Б ЛСД; стілець лікаря 1601; дві Тумби Соло; Ресепшн (Reception); три стільниці U01_.1U.3050.0600.38.EG.S1.Luxeform.UA.Бежевий; дві стільниці W309_.1U.3050.0600.38.EG.S1.Luxeform.UA.Меланж; диван Квадро 2.1, два крісла Квадро 1.2, пуф Джокер, диван Бонус, два столи журнальні К 17, меблі (набір меблевих ящиків кольору беж - 32 шт., набір меблевих ящиків сірого кольору - 24 шт., ящик під умивальник боковий кольору беж - 2 шт., ящик під умивальник боковий сірого кольору - 1 шт., стільниця сірого кольору (Люкс форм) - 8 шт., стільниця кольору беж (Люкс форм) - 12 шт., ящик під умивальник - 1 шт.); автомобіль марки ДЕУ Матіз 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1; частку (частину частки) в статутному капіталі ТОВ «Стома-Вишгород» (код ЄДРПОУ 37868294) в сумі 400,00 (чотириста) гривень, що відповідає 40 % статутного капіталу вказаного товариства. Виділити ОСОБА_1 наступне майно та корпоративні права: частку (частину частки) в статутному капіталі ТОВ «Стома-Вишгород» в сумі 400,00 (чотириста) гривень, що відповідає 40 % статутного капіталу вказаного товариства, автомобіль марки УАЗ 3152 2445, 1987 року випуску, двигуна НОМЕР_8, шасі НОМЕР_9, кузову НОМЕР_10 та грошову компенсацію замість частки позивачки у спільній сумісній власності на майно в розмірі 50 % від різниці у вартості часток майна сторін. Крім того, просив припинити право власності ОСОБА_1 на наступне майно та корпоративні права: домоволодіння АДРЕСА_3, загальною площею 124,6 кв.м., житловою площею 38,4 кв.м., реєстраційний номер 4818338; офісно-комерційне приміщення АДРЕСА_2, загальною площею 104,6 кв.м., реєстраційний номер 12043342; автомобіль марки ДЕУ Матіз 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1; частку (частину частки) в статутному капіталі ТОВ «Стома-Вишгород» в сумі 400,00 (чотириста) гривень, що відповідає 40 % статутного капіталу вказаного товариства. ОСОБА_2 також просив суд визнати право особистої приватної власності ОСОБА_2 на наступне майно та корпоративні права: офісно-комерційне приміщення АДРЕСА_2, загальною площею 104,6 кв.м., реєстраційний номер 12043342; автомобіль марки ДЕУ Матіз 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1; частку (частину частки) в статутному капіталі ТОВ «Стома-Вишгород» в сумі 400,00 грн., що відповідає 40% статутного капіталу вказаного товариства; визнати грошові кошти, що були отримані ОСОБА_2 на підставі розписки від 24.08.2011 року, на загальну суму 1 500 000 грн., такими, що були використані в інтересах сім'ї та є спільним боргом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як подружжя, визнати грошові кошти (кредит), що був отриманий ОСОБА_2 згідно з кредитним договором № 150102033810016 від 27.01.2012 року у розмірі 376 000,00 грн., таким, що був використаний в інтересах сім'ї та є спільним борговим зобов'язанням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як подружжя; стягнути з ОСОБА_1 на користь Олексіна М.В. грошові кошти в сумі 750 000,00 грн., що відповідає 1/2 частині боргу, сплаченого ОСОБА_2 в погашення спільного з ОСОБА_1 боргу за розпискою від 24.08.2011 року; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 189 087,19 грн., що відповідає 1/2 частині боргу, сплаченого ОСОБА_2 в погашення спільного з ОСОБА_1 боргу за кредитним договором № 150102033810016 від 27.01.2012 року. В порядку взаємозаліку зустрічних грошових однорідних вимог (щодо сплати ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації в сумі 457 816,91 грн. та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1/2 частини сплаченого ОСОБА_2 спільного боргу в сумі 939 087,19 грн.), остаточно стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 481 270,28 грн.

В обґрунтування своїх зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 посилається на те, що під час перебування у шлюбі з ОСОБА_1 ними було придбане вищевказане майно, яке він просив поділити між ними в порядку поділу майна подружжя. Крім того, ОСОБА_5 вважає, що до об'єму майна, яке підлягає поділу, необхідно включити автомобіль марки ДЕУ Матіз 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, двигун НОМЕР_12, кузов НОМЕР_13, який було придбано 30.11.2012 року за рахунок спільних подружніх коштів. Також ОСОБА_2 зазначив, що під час спільного подружнього проживання ним було отримано кредит на суму 376 000,00 грн. та позику на суму 1 500 000,00 грн., які він, за його твердженнями, використав в інтересах сім'ї, та після припинення шлюбних відносин за рахунок власних коштів погасив. Також ОСОБА_2 зазначив, що домоволодіння АДРЕСА_3, є його особистою приватною власністю з огляду на норми ст. 57 СК України.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 18.01.2013 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа ПАТ «Астра Банк» про визнання права особистої приватної власності на об'єкт нерухомого майна, розподіл майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, визнання кредиту та позики такими, що використані в інтересах сім'ї та є спільним боргом позивачки і відповідача як подружжя, стягнення грошових коштів, сплачених в погашення спільного боргу, об'єднано в одне провадження з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник підтримали позовні вимоги за первісним позовом з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог та просили задовольнити позовні вимоги. Проти задоволення позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на об'єкт нерухомого майна, розподіл майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, визнання кредиту та позики такими, що використані в інтересах сім'ї та є спільним боргом позивачки і відповідача як подружжя, стягнення грошових коштів, сплачених в погашення спільного боргу, заперечували у повному обсязі і просили відмовити.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення первісного позову ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя. Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в змінах та уточненнях до зустрічної позовної заяви.

Третя особа ПАТ «Астра Банк» належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлено. Через канцелярію суду була подана заява від 22.04.2013 року № 11-1829 про слухання справи без участі їх представника.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та її представника, пояснення представника ОСОБА_2, покази свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та об'єктивно оцінивши докази, які мають правове значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 08.10.2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений шлюб, який зареєстрований Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї 08.10.2010 року, про що зроблений актовий запис за № 304, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_11.

Шлюб між сторонами розірвано згідно з рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 26.11.2012 року у справі № 2/2605/6509/12р., що підтверджується копією судового рішення. Вказане судове рішення набрало законної сили. Від вказаного шлюбу у сторін дітей не має.

Відповідно ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

На підставі ст. 368 ЦК України , спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Згідно з ч. 2 ст. 60 СК України вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Статтею 63 Сімейного Кодексу України передбачено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 1 ст. 70 СК України , у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно з пунктами 23-24 Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суди, вирішуючи спори між подружжям про майно, повинні встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (частина 4 статті 65 СК України ).

Судом встановлено, що за час шлюбу сторонами по справі було придбано майно: офісно-комерційне приміщення АДРЕСА_2, загальною площею 104,6 кв.м., реєстраційний номер 12043342, яке оформлено на ім'я ОСОБА_2; дві стоматологічні установки Pеrformer, кожна з яких складається зі столика лікаря, стоматологічного крісла, плювальниці та стоматологічного світильника, код УКТЗЕД 9018410000; стоматологічний рентгенівський апарат Minray (виробник SOREDEX, Фінляндія), код УКТЗЕД 9022130000; стерилізатор паровий Стерілклав 24 Б ЛСД (Італія), код УКТЗЕД 8419200000; флеш термосілер, пристрій для пакування медичних інструментів після стерилізації (виробник Cominox s.r.l. Італія); діском демінералізаційний пристрій (виробник Cominox s.r.l. Італія); стерилізатор паровий Стерілклав 18 Б ЛСД (Італія), код УКТЗЕД 8419200000; стілець лікаря 1601; дві тумби Соло; ресепшн (Reception); три стільниці U01_.1U.3050.0600.38.EG.S1.Luxeform.UA.Бежевий; дві стільниці W309_.1U.3050.0600.38.EG.S1.Luxeform.UA.Меланж; диван Квадро 2.1; два крісла Квадро1.2; пуф Джокер; диван Бонус; два столи журнальні К 17 (хром/скло); меблі (набір меблевих ящиків кольору беж - 32 шт., набір меблевих ящиків сірого кольору - 24 шт., ящик під умивальник боковий кольору беж - 2 шт., ящик під умивальник боковий сірого кольору - 1 шт., стільниця сірого кольору (Люкс форм) - 8 шт., стільниця кольору беж (Люкс форм) - 12 шт., ящик під умивальник - 1 шт.); автомобіль марки УАЗ 3152 1987 року випуску, зеленого кольору, двигуна НОМЕР_8, шасі НОМЕР_9, кузову НОМЕР_10.

Вказані обставини визнавались та не оспорювались сторонами в судовому засіданні, що є підставою для звільнення від доказування на підставі ст.ст. 60 , 61 ЦПК України .

За таких обставин суд приходить до висновку, що вищевказане майно є спільною сумісною власністю та включається до об'єму спільного майна подружжя, що підлягає поділу.

Відповідно до пункту 24 Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне в нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Станом на 31.01.2013 року згідно з даними автоматизованої інформаційно-пошукової системи УДАЇ м. Києва, отриманими судом на судовий запит, автомобіль марки TOYOTA модель CAMRI, д.н.з. НОМЕР_2, був знятий з реєстрації 09.10.2012 року, а автомобіль марки BMW, модель 750І, 1996 року випуску зареєстрований на ОСОБА_2 після розірвання шлюбу - 21.12.2012 року згідно з довідкою-рахунком № ДПІ928094 від 21.12.2012 року.

В матеріалах справи також міститься копія нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_1 про згоду на укладання договорів надання фінансового кредиту ломбардом, договорів застави та інших правочинів відносно рухомого майна, зокрема автомобіля марки TOYOTA модель CAMRI, д.н.з. НОМЕР_2.

За таких обставин, суд відхиляє доводи ОСОБА_1 про включення до об'єму спільного майна подружжя автомобіля марки TOYOTA модель CAMRI д.н.з. НОМЕР_2 та автомобіля марки BMW, модель 750 І, 1996 року випуску, придбаного згідно довідки-рахунку № 532059 серія ДПІ.

Суд також відзначає, що в матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували, що під час спільного проживання подружжям придбавалось інше рухоме та нерухоме майно. Суд зазначає, що сторонами не надано та судом не здобуто доказів, які б підтверджували на час припинення спільного ведення господарства наявність у сторін майна, в тому числі нерухомого майна та автомобілів.

За таких обставин, матеріалами справи не підтверджуються доводи ОСОБА_1 про наявність грошових коштів на рахунках ОСОБА_2 та іншого нерухоме майно, яке ним придбавалось та підлягає включенню до складу спільного майна подружжя, а відтак відхиляються судом.

Судом встановлено, що у період спільного подружнього проживання сторін по справі ОСОБА_1 за рахунок спільних коштів подружжя відбулося формування статутного капіталу ТОВ «Стома-Вишгород», що відповідає 80 % статутного капіталу вказаного Товариства.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 19.09.2012 № 17-рп/2012 положення частини першої статті 61 Сімейного кодексу України треба розуміти так, що статутний капітал та майно приватного підприємства є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст. 113 ЦК України товариство з обмеженою відповідальністю є господарським товариством, тому на нього розповсюджуються положення Закону України «Про господарські товариства» .

Статтею 12 Закону України «Про господарські товариства» встановлено, що власником майна, переданого йому засновниками і учасниками, є саме товариство.

Корпоративні права одного з подружжя, які відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України є правами особи, частка якої визначається в статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом і статутними документами, належать тільки цьому з подружжя.

Згідно з п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ, про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» , вклад до статутного фонду господарського товариства не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя згідно зі ст. 12 Закону України «Про господарські товариства» .

Виходячи зі змісту ч. 2, 3 ст. 61 СК України , якщо вклад до статутного фонду господарського товариства зроблено за рахунок спільного майна подружжя, в інтересах сім'ї, той із подружжя, хто не є учасником товариства, має право на поділ одержаних доходів. У разі використання одним із подружжя спільних коштів усупереч ст. 65 СК України , інший із подружжя має право на компенсацію вартості його частки.

За таких обставин суд приходить до висновку про відхилення доводів ОСОБА_2 про включення корпоративних прав ТОВ «Стома-Вишгород» (код ЄДРПОУ 37868294), що відповідає 80 % статутного капіталу розмірі 800,00 (вісімсот) гривень, до обсягу спільного майна подружжя, що підлягає поділу.

Згідно з даними автоматизованої інформаційно-пошукової системи УДАЇ м. Києва, отриманими судом на судовий запит, автомобіль марки ДЕУ Матіз 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 був придбаний ОСОБА_1 30.11.2012 року на підставі довідки рахунку серія ДПІ № 752159, виданої ТОВ «УзДЕУ-Україна». Вказаний факт також підтверджується довідкою-рахунком серія ДПІ № 752159 від 30.11.2012 року.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинились наприкінці жовтня 2012 року.

Суд приймає до уваги, що під час судового засіданні ОСОБА_1 було визнано факт відсутності у неї особистих грошових коштів та іншого майна, які вона мала до укладання шлюбу на праві особистої приватної власності, і за які вона могла придбати автомобіль марки Матіз 2012 року випуску, такі обставини відповідно до частини 1 статті 61 ЦПК України не підлягають доказуванню. Згідно з відомостями з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДСУ від 13.02.2013 року про суми виплачених доходів, наданими ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС, доходи ОСОБА_1 є недостатніми для придбання автомобіля.

Доводи ОСОБА_1, що вказаний автомобіль був придбаний за кошти, які вона позичила, суд відхиляє за недоведеністю. Інших доказів походження грошових коштів, за які був нею придбаний 30.11.2012 року автомобіль марки ДЕУ Матіз 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_1 суду не надано.

За таких обставин, суд відхиляє доводи ОСОБА_1, що автомобіль марки ДЕУ Матіз 2012 року д.н.з. НОМЕР_1 є її особистою власністю та не повинен включатись до обсягу майна, що підлягає розподілу.

Зважаючи на те, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинились наприкінці жовтня 2012 року, шлюб розірвано згідно з рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 26.11.2012 року тільки 26.11.2012 року, вказане рішення лише 06.12.2012 року набрало законної сили, а автомобіль марки ДЕУ Матіз 2012 року д.н.з. НОМЕР_1 був придбаний 30.11.2012 року, доказів про його придбання за особисті кошти суду не надано, а судом не здобуто, суд приходить до висновку, що автомобіль марки ДЕУ Матіз 2012 року д.н.з. НОМЕР_1 придбаний за спільні грошові кошти сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, що на ім'я ОСОБА_2 у встановленому законом порядку зареєстровано право власності на домоволодіння, що складається з жилого будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 124,6 кв.м., житловою площею 38,4 кв.м., реєстраційний номер 4818338. Право власності на вказане домоволодіння підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим виконкомом Шпилівської сільської ради Іванківського району Київської області 01.07.2011 року на підставі рішення виконкому Шпилівської сільської ради від 24.06.2011 року № 31, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 31.07.2011 року.

08.08.2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку. Вказаний договір посвідчений ОСОБА_4, приватним нотаріусом Іванківського районного нотаріального округу Київської області 08.08.2007 року за р. № 3639. Предметом вказаного договору є житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, (п. 1 договору). З пункту 3 договору вбачається, що ОСОБА_2 сплатив за придбання цього будинку кошти в сумі 18 600,00 (вісімнадцять тисяч шістсот) гривень.

З письмових доказів, досліджених у судовому засіданні, зокрема з копій договорів підряду № 09/01 від 06.09.2007 року, № 02/01 від 06.02.2008 року, № 04/01 від 01.04.2008 року, гарантійного договору від 16.10.2008 року, копій рахунків-фактур, копій актів виконаних робіт, копій квитанцій до прибуткового касового ордеру, розписок про одержання грошових коштів вбачається, що у період з вересня 2007 року до початку 2010 року придбавались будівельні матеріали, здійснювались будівельні та внутрішні оздоблювальні роботи щодо домоволодіння АДРЕСА_3. З технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок вбачається, що рік побудови будинку, господарських будівель та споруд - 2010.

Вказані обставини підтвердили допитані у суді свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_7 повідомили суду, що вони безпосередньо виконували будівельні роботи за адресою АДРЕСА_3, а саме демонтаж старого будинку, зведення фундаменту, зведення забору, будівництво сараю та альтанки тощо. Всі будівельно-оздоблювані роботи по домоволодінню АДРЕСА_3 були проведені з вересня 2007 року до початку 2010 року.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 повідомила суду, що вона разом зі своєю родиною з вересня 2007 року займалась будівництвом домоволодіння АДРЕСА_3. Саме вона шукала підрядників, укладала договори, обирала матеріали та здійснювала оплату робіт та матеріалів. Свідок також пояснила суду, що всі роботи по домоволодінню, в тому числі і внутрішні роботи, були закінчені на початку 2010 року. Свідок стверджувала, що жодних будівельних робіт після 08.10.2010 року не проводилось. Також ОСОБА_9 пояснила суду, що вона знає, що потім ОСОБА_2 почав займатись оформленням прав власності на вказане домоволодіння.

Крім того, свідок ОСОБА_9 повідомила суду, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулись до неї з проханням допомогти влаштувати сімейний бізнес, а саме відкрити стоматологічний кабінет. Саме з метою облаштування сімейного бізнесу нею 24.08.2011 року було позичено ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 150 000 Євро, що станом на 24.08.2011 року є еквівалентом 1 500 000 (один мільйон п'ятсот тисяч) гривень, про що була складена розписка від 24.08.2011 року. Вказані кошти були позичені за день до укладання договору купівлі-продажу офісно-комерційного приміщення АДРЕСА_2 у присутності свідків. При цьому свідок зазначила, що ОСОБА_1 під час написання розписки та отримання у позичку коштів не було, але остання знала, що кошти на придбання офісу ОСОБА_2 брав саме у неї. 16.01.2013 року ОСОБА_2 повернув їй особисто грошові кошти у сумі 150 000 Євро. Свідок ОСОБА_9 повідомила суд, що позичені нею кошти були витрачені на придбання офісного приміщення та ремонту, та витрачені в інтересах сім'ї.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 підтвердив покази свідка ОСОБА_11 Також повідомив суду, що він приймав участь у будівництві домоволодіння АДРЕСА_3, а саме здійснював контроль за виконанням будівельних робіт, організовував та координував здійснення будівельних робіт. Вказані роботи проводились у період з вересня 2007 року по кінець 2009 року, і лише деякі роботи здійснювались на початку 2010 року.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 повідомив суду, що бачив, як ОСОБА_9 передавала грошові кошти у сумі 150 000 Євро ОСОБА_2, а в подальшому бачив як він їх повертав.

Також, з наявного в матеріалах справи державного акту серія ЯЖ № 691526 на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_3, з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування жилого будинку», кадастровий номер 3222086804:01:005:0002, виданого 12.06.2009 року вбачаться, що земельна ділянка за вищевказаною адресою приватизована ОСОБА_2

Доводи ОСОБА_1, що будівництво домоволодіння АДРЕСА_3 здійснювалось на підставі договору № 22/12 від 01.12.2010 року, не можуть бути прийняті судом до уваги.

Згідно зі ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. З огляду на це, а також приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 не було надано в розпорядження суду жодного належного доказу на підтвердження оплати робіт за цим договором підряду, актів виконаних робіт, кошторису, суд приходить до висновку про безпідставність доводів ОСОБА_1 в цій частині.

Статтею 131 ЦПК України встановлює, що сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин. Сторони до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті, зобов'язані повідомити суд про всі відомі їм рішення судів, що стосуються предмету спору, а також про всі відомі їм незавершені судові провадження, що стосуються предмету спору.

Судом з цієї ж підстави не можуть бути прийняті до уваги надані разом з заявою про уточнення позовних вимог копії залучених до неї документів.

Суд відзначає, що як на доказ того, що зазначене домоволодіння було побудовано під час шлюбу, ОСОБА_1, посилалась також на свідоцтво про реєстрацію права власності. Однак, суд звертає увагу, що дата видачі свідоцтва про реєстрацію права власності свідчить виключно про той факт, що це є датою офіційного визнання і підтвердження державою факту виникнення права власності на нерухоме майно, а не датою початку та завершення будівництва. Крім того, суд відзначає, що свідоцтво про реєстрацію права власності не містить інформації щодо початку та завершення будівництва домоволодіння, не є доказом джерела походження коштів на здійснення будівництва та часу будівництва домоволодіння.

Статтею 181 Цивільного кодексу України встановлено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення, а згідно зі статтею 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Згідно з ч. 3 ст. 331 ЦК України , до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Відповідно до ст. 376 ЦК України жилий будинок, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони побудовані або будуються на земельній ділянці, яка не відведена для цієї мети, або без відповідного дозволу чи належним чином затвердженого проекту, або з суттєвими порушеннями будівельних норм і правил.

За таких обставин суд приходить до висновку, що будівництво спірного домоволодіння відбувалось у період з вересня 2007 року до початку 2010 року, а до липня 2011 року ОСОБА_2 був власником матеріалів, обладнання, виробів, конструктивних елементів, які були використані в процесі будівництва домоволодіння у період з 2007 року до початку 2010 року.

Такий висновок узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові Верховного суду України від 19.09.2011 року № 3-82 гс 11 та постанові від 13.06.2012 № 6-54 цс 12, які є обов'язковими для всіх судів України.

Статтею 57 СК України встановлено, що не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов'язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них.

Оскільки ОСОБА_1 не надано, а судом не здобуто доказів, що будівництво домоволодіння було здійснено за спільні кошти подружжя ОСОБА_1, а саме будівництво розпочате після укладання шлюбу та закінчилось у грудні 2010 року, суд приходить до висновку, що домоволодіння, яке складається з жилого будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 124,6 кв.м., житловою площею 38,4 кв.м., реєстраційний номер 4818338, право власності на яке підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим виконкомом Шпилівської сільської ради Іванківського району Київської області 01.07.2011 року на підставі рішення виконкому Шпилівської сільської ради від 24.06.2011 № 31, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 31.07.2011 року, підлягає виключенню з об'єму майна, що підлягає розподілу.

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_2 щодо визнання право особистої приватної власності ОСОБА_2 на домоволодіння № 64, та виключення домоволодіння з переліку майна, що підлягає поділу.

Відповідно до пунктів 22, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України . Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Суд відзначає, що жодна зі сторін під час судового розгляду не заявляла клопотань про призначення експертизи, на розгляд якої поставити питання щодо визначення ринкової (дійсної) вартості майні.

Згідно з ч. 1 ст. 10 ЦПК кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК . Стаття 143 ЦПК не передбачає право суду призначати проведення експертизи за власною ініціативою. З матеріалів справи вбачається, що сторони по справі узгодили між собою визначення дійсної вартості майна, визначеної на час розгляду справи.

За таких обставин, під час визначення дійсної (ринкової) вартості майна суд виходить з узгодженої сторонами вартості майна та доказів щодо вартості майна, наданих сторонами до матеріалів справи.

Враховуючи системний аналіз вищезазначених норм чинного законодавства в поєднанні з дослідженими матеріалами справи, суд вважає встановленим те, що до складу майна, набутого подружжям за час шлюбу сторін по справі, слід віднести офісно-комерційне приміщення АДРЕСА_2, загальною площею 104,6 кв.м., дійсною (ринковою) вартістю 500 000,00 грн.; дві стоматологічні установки Pеrformer, кожна з яких складається зі столика лікаря, стоматологічного крісла, плювальниці та стоматологічного світильника, код УКТЗЕД 9018410000 - вартістю 132237,00 грн. (по 66118,50 гривень кожна); стоматологічний рентгенівський апарат Minray код УКТЗЕД 902213000039 вартістю 35 910,00 грн.; стерилізатор паровий Стерілклав 24 Б ЛСД код УКТЗЕД 8419200000 вартістю 35 154,00 грн.; флеш термосілер, пристрій для пакування медичних інструментів після стерилізації вартістю 4 095,00 грн.; діском демінералізаційний пристрій вартістю 1 831,50 грн.; стерилізатор паровий Стерілклав 18 Б ЛСД, код УКТЗЕД 8419200000 вартістю 31 482,00 грн.; стілець лікаря 1601 вартістю 5 670,00 грн.; дві тумби Соло вартістю 9 000,00 грн.; ресепшн вартістю 4 680,00 грн.; три стільниці U01_.1U.3050.0600.38.EG.S1.Luxeform.UA.Бежевий вартістю 1 957,12 грн.; дві стільниці W309_.1U. 3050.0600. 38.EG. S1. Luxeform.UA.Меланж вартістю 1 441,03 грн.; диван Квадро 2.1 вартістю 1 435,50 грн.; два крісла Квадро 1.2 вартістю 2 124,00 грн.; пуф Джокер вартістю 400,50 грн.; диван Бонус вартістю 1 179,00 грн.; два столи журнальні К 17 вартістю 1 260,00 грн.; меблі (набір меблевих ящиків кольору беж - 32 шт., набір меблевих ящиків сірого кольору - 24 шт., ящик під умивальник боковий кольору беж - 2 шт., ящик під умивальник боковий сірого кольору - 1 шт., стільниця сірого кольору (Люкс форм) - 8 шт., стільниця кольору беж (Люкс форм) - 12 шт., ящик під умивальник - 1 шт.) вартістю 55 233,00 грн.; автомобіль марки УАЗ 3152, 1987 року випуску, зеленого кольору, двигуна НОМЕР_8, шасі НОМЕР_9, кузову НОМЕР_10 вартістю 26 376,90 грн., автомобіль марки ДЕУ Матіз 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 вартістю 58 000,00 грн. Дійсна вартість вказаного вище майна, що підлягає поділу, за узгодженням сторін складає 909 466,55 гривень.

Частиною 4 статті 65 СК України передбачено, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Судом встановлено, що 27.01.2012 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Астра банк» був укладений кредитний договір № 150102033810016 та ОСОБА_2 був отриманий кредит у розмірі 376 000,00 гривень.

Як встановлено судом, і вказаний факт визнавався сторонами, у якості забезпечення виконання зобов'язань кредитним договором № 150102033810016 від 27.01.2012 року між ПАТ «Астра банк» та ОСОБА_1 був укладений договір поруки.

З наданих до матеріалів справи доказів вбачається та не заперечується сторонами, що кошти, отримані за кредитним договором були використані в інтересах сім 'ї.

За таких обставин суд приходить до висновку, що кредитний договір № 150102033810016 від 27.01.2012 року був укладений з відома сторін по справі, грошові кошти, що були отримані за вказаним кредитним договором, витрачені в інтересах сім'ї.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 14.03.2013 року, тобто після припинення спільного проживання з ОСОБА_1 та розірвання шлюбу за рахунок особистих коштів сплатив грошові кошти за кредитним договором № 150102033810016 від 27.01.2012 року у сумі 378 174,38 гривень, заборгованості перед ПАТ «Астра банк» не має, кредитний договір розірвано в зв'язку з погашенням заборгованості за ним.

Відтак, суд вважає встановленим факт дострокового погашення кредиту за кредитним договором № 150102033810016 від 27.01.2012 року після припинення спільного проживання з ОСОБА_1 та розірвання шлюбу за рахунок особистих коштів ОСОБА_2

Як вбачається з матеріалів справи, 24.08.2011 року ОСОБА_2 уклав договір позики з ОСОБА_11, згідно з яким позичив у неї 150 000,00 Євро, що на дату отримання позики було еквівалентом 1 500 000 (один мільйон п'ятсот тисяч) гривень, та зобов'язувався повернути грошові кошти. Вказаний договір позики сторонами не оспорювався.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 після припинення шлюбних відносин та розірвання шлюбу за рахунок особистих коштів повернув грошові кошти за розпискою від 24.08.2011 року.

З матеріалів справи вбачається, що отримані за розпискою від 24.08.2011 року грошові кошти від ОСОБА_11 були використані на придбання офісно-комерційного приміщення АДРЕСА_2; на закупівлю будівельних матеріалів, здійснення ремонту, придбання стоматологічного обладнання, інші сімейні потреби тощо.

Пунктом 25 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» визначено, що положення статті 65 Сімейного кодексу України щодо порядку розпорядження майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, регулюють відносини, які стосуються розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності подружжя, і не стосуються права одного із подружжя на отримання кредиту, оскільки кредитний договір є правочином щодо отримання у власність грошових коштів.

За таких обставин суд відхиляє доводи ОСОБА_1 щодо необхідності її згоди на отримання коштів у позику.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт недійсності позики.

Пунктом 12 постанови Пленум Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» вказано, що необхідно звернути увагу судів, що зі змісту абзацу другого частини першої статті 218 ЦК не може доводитися свідченням свідків не лише заперечення факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин, а й факт його вчинення, а також виконання зобов'язань, що виникли з правочину. Випадки, коли свідчення свідків допускаються як засіб доказування факту вчинення правочину, у ЦК визначені прямо (частина друга статті 937 , частина третя статті 949 ЦК ).

За таких обставин, суд також відхиляє доводи щодо недійсності позики.

Згідно ч. 3 ст. 61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, у тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 4 статті 65 СК України передбачено, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Матеріалами справи підвереджують факт використання грошових коштів в інтересах сім'ї.

За таких обставин суд приходить до висновку щодо задоволення зустрічних позовних вимог в частині визнання грошових коштів, що були в період перебування в шлюбі отримані ОСОБА_2 згідно з кредитним договором № 150102033810016 від 27.01.2012 року у розмірі 376 000,00 грн. від ПАТ «АСТРА БАНК», та грошових коштів, отриманих ним від ОСОБА_11 на підставі розписки від 24.08.2011 року у розмірі 1 500 000 гривень, такими, що були використані в інтересах сім'ї та є спільним боргом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як подружжя. Суд приходить також до висновку щодо задоволення зустрічних позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 939 087,19 грн., що відповідає 1/2 частині спільного боргу, сплаченого ОСОБА_2 в погашення спільного з ОСОБА_1 боргу за кредитним договором № 150102033810016 від 27.01.2012 року та розпискою від 24.08.2011 року.

Доводи ОСОБА_1, що приміщення, в якому знаходиться стоматологічна клініка, стоматологічне обладнання та меблі мають бути присуджені ОСОБА_1, як речі для професійних занять, судом відхиляються. Як встановлено судом та не заперечувалось ОСОБА_1, вона не має індивідуальної ліцензії на здійснення медичної практики та не зареєстрована як фізична особа-підприємець, яка надає медичні послуги, а працює як найманий працівник за трудовим договором, в тому числі в ТОВ «Стома-Вишгород».

З наданих суду документів вбачається, що приміщення АДРЕСА_2 є нежитловим офісно-комерційним приміщенням, яке здавалось в оренду ОСОБА_2 Також ОСОБА_2 здавалось в оренду і стоматологічне обладнання.

Суду не надано доказів, що вказані речі є речами для професійного заняття і вони використовуються саме ОСОБА_1 для здійснення свої професійної діяльності.

Суд також відхиляє доводи ОСОБА_1 щодо наявності істотних обставин, які дозволяють відійти від засад рівності часток подружжя під час поділу майна подружжя, за недоведеністю.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

Стаття 70 СК України встановлює, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно зі ст. 71 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Згідно з п. 25 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» , вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 статтею 71 СК України щодо обов'язкової згоди одного з подружжя про отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК України , за умови звернення подружжя до суду з таким позовом та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

Статтею 11 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних і в межах заявлених позовних вимог.

Згідно з вимогами ст.ст. 57 , 58 , 59 , 60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу . Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищезазначені норми матеріального та процесуального права, оцінивши всі надані сторонами по справі докази, та вислухавши пояснення, суд прийшов до переконання про можливість часткового задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та часткового задоволення позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1

Проаналізувавши надані докази та надавши їм правову оцінку, враховуючи встановлені судом і наведені вище обставини, підтверджені доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, зважаючи, що придбані сторонами речами не подільними, факт їх користування сторонами, враховуючи інтереси сторін, суд вважає за можливе поділити майно таким чином: в порядку поділу майна подружжя ОСОБА_1 отримує наступне майно: автомобіль марки ДЕУ Матіз 2012 року випуску, двигун НОМЕР_12, кузов НОМЕР_13 вартістю 58 000,00 грн., автомобіль марки УАЗ 3152 2445,1987 року випуску, зеленого кольору, двигуна НОМЕР_8, шасі НОМЕР_9, кузову НОМЕР_10 вартістю 26 376,90 грн., всього майна на 84 376,90 грн., та грошову компенсацію від ОСОБА_2 замість частки ОСОБА_1 у спільній сумісній власності на майно в розмірі 50 % від різниці у вартості часток майна сторін, що складає 370 356,38 гривень.

В порядку поділу майна подружжя ОСОБА_2 отримує наступне майно: офісно-комерційне приміщення АДРЕСА_2, загальною площею 104,6 кв.м., реєстраційний номер 12043342 вартістю 500 000,00 грн.; дві стоматологічні установки Pеrformer, кожна з яких складається зі столика лікаря, стоматологічного крісла, плювальниці та стоматологічного світильника, код УКТЗЕД 9018410000 - вартістю 132237,00 грн. (по 66 118,50 гривень кожна); стоматологічний рентгенівський апарат Minray код УКТЗЕД 902213000039 вартістю 35 910,00 грн.; стерилізатор паровий Стерілклав 24 Б ЛСД код УКТЗЕД 8419200000 вартістю 35 154,00 грн.; флеш термосілер, пристрій для пакування медичних інструментів після стерилізації вартістю 4 095,00 грн.; діском демінералізаційний пристрій вартістю 1 831,50 грн.; стерилізатор паровий Стерілклав 18 Б ЛСД, код УКТЗЕД 8419200000 вартістю 31 482,00 грн.; стілець лікаря 1601 вартістю 5 670,00 грн.; дві тумби Соло вартістю 9 000,00 грн.; ресепшн вартістю 4 680,00 грн.; три стільниці U01_.1U.3050.0600.38.EG.S1.Luxeform.UA.Бежевий вартістю 1 957,12 грн.; дві стільниці W309_.1U. 3050.0600. 38.EG. S1. Luxeform.UA.Меланж вартістю 1 441,03 грн.; диван Квадро 2.1 вартістю 1 435,50 грн.; два крісла Квадро 1.2 вартістю 2 124,00 грн.; пуф Джокер вартістю 400,50 грн.; диван Бонус вартістю 1 179,00 грн.; два столи журнальні К 17 вартістю 1 260,00 грн.; меблі (набір меблевих ящиків кольору беж - 32 шт., набір меблевих ящиків сірого кольору - 24 шт., ящик під умивальник боковий кольору беж - 2 шт., ящик під умивальник боковий сірого кольору - 1 шт., стільниця сірого кольору (Люкс форм) - 8 шт., стільниця кольору беж (Люкс форм) - 12 шт., ящик під умивальник - 1 шт.) вартістю 55 233,00 грн.; всього майна на суму 825 089,65 грн.

Враховуючи наявність зустрічних грошових однорідних вимог, суд приходить до висновку про можливість в порядку взаємозаліку зустрічних грошових однорідних вимог (щодо сплати ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації в сумі 370 356,38 грн. та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1/2 частини сплаченого ОСОБА_2 спільного боргу в сумі 939 087,19 гривень) остаточно стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 568 730,81 грн.

З огляду на вимоги ст. 372 ЦК України, суд приходить до висновку про припинення права власності ОСОБА_1 на наступне майно на офісно-комерційне приміщення АДРЕСА_2, загальною площею 104,6 кв.м., реєстраційний номер 12043342 та на домоволодіння (жилий будинок з надвірними будівлями та спорудами) АДРЕСА_3, загальною площею 124,6 кв.м., житловою площею 38,4 кв.м., реєстраційний номер 4818338.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 58, 59, 60, 61, 88, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 57, 60, 62, 65, 69-71 СК України, ст.ст. 364, 365, 372, 392 ЦК України, враховуючи положення Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя - задовольнити частково.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа ПАТ «Астра Банк» про визнання права особистої приватної власності на об'єкт нерухомого майна, розподіл майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, визнання кредиту та позики такими, що використані в інтересах сім'ї та є спільним боргом позивачки і відповідача як подружжя, стягнення грошових коштів, сплачених в погашення спільного боргу - задовольнити частково.

Визнати право особистої приватної власності ОСОБА_2 (місце проживання: 04205, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_6) на домоволодіння (жилий будинок з надвірними будівлями та спорудами) АДРЕСА_3, загальною площею 124,6 кв.м., житловою площею 38,4 кв.м., реєстраційний номер 4818338, право власності на який було оформлене на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконкомом Шпилівської сільської ради Іванківського району Київської області 01.07.2011 року на підставі рішення виконкому Шпилівської сільської ради від 24.06.2011 року № 31, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 31.07.2011 року.

Виключити домоволодіння (жилий будинок з надвірними будівлями та спорудами) АДРЕСА_3, загальною площею 124,6 кв.м., житловою площею 38,4 кв.м., реєстраційний номер 4818338, з переліку майна, що підлягає поділу.

В порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_7) право власності на автомобіль марки ДЕУ Матіз 2012 року випуску, двигун НОМЕР_12, кузов НОМЕР_13 вартістю 58 000,00 грн., автомобіль марки УАЗ 3152 2445 1987 року випуску, зеленого кольору, двигуна НОМЕР_8, шасі НОМЕР_9, кузову НОМЕР_10 вартістю 26 376,90 грн., всього майна на 84 376,90 грн., та грошову компенсацію від ОСОБА_2 (місце проживання: 04205, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_6) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_7) замість частки ОСОБА_1 у спільній сумісній власності на майно в розмірі 50 % від різниці у вартості часток майна сторін, що складає 370 356,38 гривень.

В порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_2 (місце проживання: 04205, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_6) право власності на: офісно-комерційне приміщення АДРЕСА_2, загальною площею 104,6 кв. м., реєстраційний номер 12043342, вартістю 508 300,00 грн.; дві стоматологічні установки Pеrformer, кожна з яких складається зі столика лікаря, стоматологічного крісла, плювальниці та стоматологічного світильника, код УКТЗЕД 9018410000 - вартістю 132 237,00 грн. (по 66 118,50 гривень кожна); стоматологічний рентгенівський апарат Minray код УКТЗЕД 902213000039 вартістю 35 910,00 грн.; стерилізатор паровий Стерілклав 24 Б ЛСД код УКТЗЕД 8419200000 вартістю 35 154,00 грн.; флеш термосілер, пристрій для пакування медичних інструментів після стерилізації вартістю 4 095,00 грн.; діском демінералізаційний пристрій вартістю 1 831,50 грн.; стерилізатор паровий Стерілклав 18 Б ЛСД, код УКТЗЕД 8419200000 вартістю 31 482,00 грн.; стілець лікаря 1601 вартістю 5 670,00 грн.; дві тумби Соло вартістю 9000,00 грн.; ресепшн вартістю 4680,00 грн.; три стільниці U01_.1U.3050.0600.38.EG.S1.Luxeform.UA.Бежевий вартістю 1957,12 грн.; дві стільниці W309_.1U. 3050.0600. 38.EG. S1. Luxeform.UA.Меланж вартістю 1 441,03 грн.; диван Квадро 2.1 вартістю 1 435,50 грн.; два крісла Квадро 1.2 вартістю 2 124,00 грн.; пуф Джокер вартістю 400,50 грн.; диван Бонус вартістю 1 179,00 грн.; два столи журнальні К 17 вартістю 1 260,00 грн.; меблі (набір меблевих ящиків кольору беж - 32 шт., набір меблевих ящиків сірого кольору - 24 шт., ящик під умивальник боковий кольору беж - 2 шт., ящик під умивальник боковий сірого кольору - 1 шт., стільниця сірого кольору (Люкс форм) - 8 шт., стільниця кольору беж (Люкс форм) - 12 шт., ящик під умивальник - 1 шт.) вартістю 55 233,00 грн.; всього майна на суму 825 089,65 грн.

Припинити право власності ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_7) на наступне майно: домоволодіння (жилий будинок з надвірними будівлями та спорудами) АДРЕСА_3, загальною площею 124,6 кв.м., житловою площею 38,4 кв.м., реєстраційний номер 4818338; офісно-комерційне приміщення АДРЕСА_2, загальною площею 104,6 кв.м., реєстраційний номер 12043342.

Визнати право особистої приватної власності ОСОБА_2 (місце проживання: 04205, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_6) на офісно-комерційне приміщення АДРЕСА_2, загальною площею 104,6 кв.м., реєстраційний номер 12043342.

В порядку взаємозаліку зустрічних грошових однорідних вимог (щодо сплати ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації в сумі 370 356,38 грн. та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1/2 частини сплаченого ОСОБА_2 спільного боргу в сумі 939 087,19 грн.) остаточно стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_7) на користь ОСОБА_2 (місце проживання: 04205, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_6) грошові кошти в сумі 568 730,81 грн. (п'ятсот шістдесят вісім тисяч сімсот тридцять гривень 81 копійка).

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Вишгородський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.Д. Рудюк