Рішення

від 22.07.2013 по справі 751/3284/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 751/3284/13-ц Провадження № 22-ц/795/1580/2013 Головуючий у I інстанції - Цибенко І. В. Доповідач - Висоцька Н. В. Категорія - цивільна

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2013 року м. Чернігів АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді Висоцької Н.В.

суддів: Шитченко Н.В., Смаглюк Р.І.

при секретарях Рудик І.І., Зіньковець О.О.,

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 травня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства "Мрія-Сервіс" про стягнення заборгованості по заробітній платі, звільнення з роботи та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ПП "Мрія-Сервіс" про звільнення на підставі п. 3 ст 38 КЗпП України, стягнення заборгованості по заробітній платі з 01.05.2013 року по день отримання відповідачем заяви про звільнення, стягнення вихідної допомоги в розмірі трьохмісячного середнього заробітку та моральної шкоди в сумі 10000 грн.

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що з червня 2010 року працює на посаді прибиральниці ПП "Мрія-Сервіс", яке з 01.05.2012 року не виплачує позивачу заробітну плату та не вчиняє дій з приводу звільнення з роботи згідно ч. 3 ст. 38 КЗпП України, внаслідок чого ОСОБА_1 заподіяна моральна шкода.

Заочним рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 травня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ПП "Мрія-Сервіс" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 10016,13 грн., моральної шкоди в розмірі 1000 грн., в іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з ПП "Мрія-Сервіс" на користь держави судовий збір в розмірі 344,10 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

Доводи скарги зводяться до того, що оскаржуване рішення суду є таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи.

Апелянт зазначає, що суттєве зменшення заробітної плати з липня 2012 року відбулось без будь-якого попередження ОСОБА_1

Місцевим судом безпідставно не стягнуто заробітна плата в розмірі, на який посилається позивач, крім того, висновок суду про відмову в задоволенні позовних вимог щодо зобов»язання відповідача звільнити з роботи ОСОБА_1 на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України, оскільки обраний спосіб захисту не передбачений нормами діючого законодавства, є порушенням норм КЗпП України.

В скарзі апелянт також зазначає, що стягнута судом моральна шкода з ПП «Мрія-Сервіс» на корить ОСОБА_1 є нерозумною, не виваженою та несправедливою.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи і неправильне застосування норм матеріального права.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд послався на довідку Пенсійного фонду України в м. Чернігові № 7568/07 від 13.05.2013 року, відповідно до якої ПП "Мрія-Сервіс" нарахувало ОСОБА_1 заробітну плату з травня 2012 року по березень 2013 року в сумі 10016,13 грн., а за відсутності доказів про виплату заробітної плати відповідачем, прийшов до висновку про наявність підстав для стягнення нарахованої заробітної плати з ПП "Мрія-Сервіс" відповідно до ст. 115 КЗпП України та про часткове задоволення вимог про стягнення моральної шкоди, разом з тим суд відмовив в задоволенні решти позовних вимог, а саме про звільнення ОСОБА_1 на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги в розмірі не менше тримісячного середнього заробітку.

З таким висновком суду першої інстанції не погоджується апеляційний суд, оскільки даний висновок не відповідає вимогам чинного законодавства та встановленим обставинам справи, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює у ПП «Мрія-Сервіс», що підтверджуеться довідками з Пенсійного фонду України в м. Чернігові та ДПІ у м. Чернігові Державної податкової служби та довідками про доходи ПП "Мрія-Сервіс" (а.с. 11-12, 40).

Відповідно до довідки Пенсійного фонду України в м. Чернігові № 7568/07 від 13.05.2013 року, ПП "Мрія-сервіс" нарахувало ОСОБА_1 заробітну плату за період з травня 2012 року по березень 2013 року у сумі 10016,13 грн.(а.с. 40).

Доказів про виплату в повному обсязі заробітної плати ОСОБА_1 за період з травня 2012 року до моменту отримання заяви про звільнення ПП "Мрія-сервіс" відповідачем не надано.

Враховуючи підстави заявленого позову, місцевий суд помилково прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення заробітної плати в розмірі визначеному позивачем, а саме з розрахунку 1300,92 грн. не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем на спростування обставин, на які посилається позивач, а саме щодо безпідставного зменшення заробітної плати з 1300,92 грн. до 975,69 грн. з липня 2012 року не надано будь-яких доказів, в тому числі і наказу про попередження про зміну істотних умов праці в частині зменшення розміру оплати праці або зменшення робочого часу.

Суд апеляційної інстанції, на виконання вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України, під час розгляду справи сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, що підтверджується надісланим та врученим повторно запитом щодо надання доказів (а.с. 78), однак відповідачем не вжито заходів на спростування заявлених позовних вимог, а за таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку про вирішенння позову на підставі наданих сторонами доказів.

Зокрема, ст. 103 КЗпП України і ст. 29 ЗУ "Про оплату праці" зобов'язують власника про запровадження нових або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення інформувати працівників не пізніш ніж за 2 місяці.

Відповідно до ч. 3 ст.10, ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. ст. 94, 115, 116 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану роботу, вона виплачується регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Згідно із ч. 3 ст. 38 КЗпП України працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Відповідно до вимог ст. ст. 47, 116 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести повний розрахунок.

Ст. 141 КЗпП України перелічує основні обов'язки власника щодо правильної організації праці працівників, створення умов для зростання продуктивності праці, забезпечення трудової і виробничої дисципліни, неухильного додержання законодавства про працю і правил охорони праці, уважного ставлення до потреб і запитів працівників, поліпшення умов їх праці та побуту, зміст яких докладніше розкрито в п. 12 Типових правил, і ці обов'язки власник несе як сторона трудового договору та трудових правовідносин, за невиконання яких несе відповідальність перед працівником.

Виходячи з наведеного, саме на роботодавця покладено обов»язок дотримання ним вимог трудового законодавства у випадку невиконання трудових обов»язків працівниками без поважних причин, а також дотримання вимог трудового законодавства при звільненні, проте останнім не надано належних і допустимих доказів, зокрема доказів про виплату заробітної плати, належного обліку робочого часу працівників, нарахування заробітної плати, зберігання та видачі трудових книжок, а також порядку звільнення та проведення розрахунку при звільненні, доповідних щодо не виходу працівників на роботу без поважних причин, а за таких обставин, висновки суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні вимог про звільнення на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України та відмови щодо стягнення заробітної плати у визначеному позивачем розмірі не ґрунтуються на матеріалах справи, оскільки на підтвердження законних підстав нарахування заробітної плати в меншому розмірі позивачу не підтверджено жодним належним та допустимим доказом.

Враховуючи наведене, при визначенні заборгованості по заробітній платі, слід виходити з визначеного у довідці ПП «Мрія-Сервіс» розміру (а.с. 11,12), а саме: з заробітної плати нарахованої до зміни розміру. (1300,92Х11=14310,12+282,8 =14592,92, за період з 01.05.2012 по 05.04.2013 року, тобто 11 місяців 5 днів).

За змістом ст. 38 КЗпП України працівник має право з власної ініціативи в будь-який час розірвати укладений з ним на невизначений строк трудовий договір. При цьому, строк розірвання трудового договору і його правові підстави залежать від причин, які спонукають працівника до його розірвання і які працівник визначає самостійно. В разі, якщо вказані працівником причини звільнення - порушення працедавцем трудового законодавства (ч. 3 ст. 38 КЗпП України), не підтверджуються, або працедавцем не визнаються, останній не вправі самостійно змінювати правову підставу розірвання трудового договору.

В обгрунтування безпідставності заявлених вимог відповідач не надав будь-яких доказів, разом з тим, встановивши наявність порушень трудового законодавства в частині невиплати заробітної плати позивачці, суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про відмову в задоволенні решти позовних вимог.

Судом першої інстанції не було враховано, що за відсутності належним чином спростованих обставин порушення трудового законодавства належними та допустимими доказами, зокрема довідкою про відсутність заборгованості по заробітній платі, доказів про наявність даних щодо обліку робочого часу, даних щодо відсутності порушень трудового законодавства, на які посилається позивач у своєму позові, наявності наказів про попередження про зміну істотних умов праці в частині нарахування заробітної плати в меншому розмірі ніж за попередні місяці, суд безпідставно прийшов до висновку про відмову в задоволенні решти позовних вимог, при цьому не врахував вимог КЗпП України щодо обов»язку відповідача доводити відсутність порушень, на які посилається позивач у своєму позові.

Суд не дав відповідної правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам та не з"ясував, які правовідносини виникли між сторонами.

Відповідно до вимог ст. ст. 47, 116 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести повний розрахунок.

Оскільки відповідно до п. 3 постанови КМУ від 27.04.93 р. N 301 "Про трудові книжки працівників" трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях як документи суворої звітності, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку, видача їх працівникам на руки, крім випадків звільнення, не передбачена.

Таким чином, вимога щодо звільнення з роботи є обґрунтованою та за викладених обставин слід зобов"язати ПП "Мрія-Сервіс" видати наказ про звільнення з роботи ОСОБА_1 з 05.04.2013 року на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України відповідно до поданої заяви на адресу відповідача, оскільки в матеріалах справи наявні дані про отримання зазначеної заяви відповідачем (а.с 7, 8, 10), за викладених обставин також підлягають задоволенню і вимоги щодо виплати вихідної допомоги в розмірі не менше тримісячного середнього заробітку.

Враховуючи вищевикладене, обгрунтування моральної шкоди, визначеної судом першої інстанції лише невиплатою заробітної плати, є помилковим.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд апеляційної інстанції враховує тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках позивача виниклих у зв'язку з невиплатою заробітної плати; відсутність належного обгрунтування причини поважності невиплати заробітної плати позивачам; порушення трудових прав позивача, за вказаних обставин апеляційний суд приходить до висновку, що з урахування обставин справи, ступеня порушення трудових прав, засад розумності, виваженості та справедливості, що сума у 1000 грн. буде адекватною нанесеній моральній шкоді позивачу.

Таким чином, в порушення вимог ст.ст. 212, 213 ЦПК України суд першої інстанції не дослідив надані докази і не дав їм належної правової оцінки, прийшов до необгрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального права, а тому доводи апеляційної скарги є обґрунтованими і підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з постановленням нового рішення.

Керуючись ст. ст. 38, 44 КЗпП України, ст. ст. 88, 303, 307, п. 4 ч. 1ст. 309, 314, 316-317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити .

Заочне рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 травня 2013 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Мрія-Сервіс" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітні платі за період з 01.05.2012 по 05.04.2013 року в сумі 14 592 (чотирнадцять тисяч п'ятсот дев"яносто дві) гривні 92 копійки, без урахування утримань.

Зобов"язати Приватне підприємство "Мрія-Сервіс" видати наказ про звільнення з роботи ОСОБА_1 з 05.04.2013 року на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України, з виплатою вихідної допомоги в розмірі не менше тримісячного середнього заробітку.

Стягнути з Приватного підприємства "Мрія-Сервіс" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.

Стягнути з Приватного підприємства "Мрія-Сервіс" на користь держави судові витрати в сумі 344,10 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: