Ухвала

від 14.08.2013 по справі 812/4562/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Кравцова Н.В.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2013 року справа №812/4562/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Чумака С.Ю.

Ястребової Л.В.

при секретарі судового засідання:

Корадо А.А.

за участю представників:

від позивача: Кравцов В.М. - за дов. від 19 червня 2013 року

Алейникова Т.Г. - за дов. від 5 червня 2013 року

від відповідача:

Протасенко С.О. - за дов. від 18 червня 2013 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду

від 20 червня 2013 року (повний текст складений та підписаний 21 червня 2013 року)

по адміністративній справі № 812/4562/13-а (суддя Кравцова Н.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно - промислова компанія «Регіон-Восток»

до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганської області

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000072270 від 22 березня 2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 червня 2013 року у справі № 812/4562/13-а задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженню відповідальністю «Регіон-Восток» (надалі товариство, позивач у справі) до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Мін доходів у Луганській області (надалі податковий орган, інспекція, відповідач у справі) про визнання противним та скасування податкового повідомлення - рішення від 12 березня 2013 року № 0000072270 внаслідок чого визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення - рішення податкового органу від 12 березня 2013 року про збільшення товариству суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 123224 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 1 грн., з мотивів відсутності складу податкового правопорушення за яке збільшена сума грошових зобов'язань та застосований штраф (том 4 арк. справи 80-85).

Ухвалюючи судове рішення у справі суд першої інстанції виходив з того, що позивач довів реальність здійснених ним господарських операцій, натомість суд не прийняв посилання податкового органу на наявну оспорювану нікчемність правочинів без визнання такого правочину в судовому поряду недійсним.

В апеляційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконної постанови та задоволення позовних вимог товариства, просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі ( том 4 арк. справи 93-97).

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Регіон-Восток», зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 10 квітня 2002 року, як юридична особа, включена до ЄДРПОУ за номером 31995209, діє на підставі статуту, перебуває на обліку податкового органу (відповідача у справі), є платником податку на додану вартість з 17 квітня 2002 року ( том 1 арк. справи 171-189).

Фахівцями податкового органу у лютому 2013 року проведена позапланова виїзна перевірка товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 січня 2010 року по 30 вересня 2012 року за результатами якої складений акт перевірки від 20 лютого 2013 року № 121/22-700/10/31995209 (надалі акт перевірки, том 1 арк. справи 7-92).

На підставі акту перевірки, згідно з підпунктом 54.3.2 пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України керівником податкового органу 12 березня 2013 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000072270 яким збільшено суму грошового забезпечення з податку на додану вартість на 123224 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції на 1 грн. Правовими підставами збільшення грошового зобов'язання наведені норми пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції застосовані відповідно до статті 123 цього кодексу (том 1 арк. справи 153).

З висновків акту перевірки вбачається, що податкові правопорушення встановлені податковим органом при аналізі господарських операцій звітних податкових періодів січня, лютого, травня, червня 2011 року. Звітування позивачем до податкового органу за зазначені звітні періоди підтверджується податковими деклараціями на додану вартість (з реєстрами отриманих та виданих податкових накладних), (том перший арк. справи 207-239).

Як встановлено актом перевірки та встановлено судом першої інстанції в основу податкових правопорушень податковим органом покладені результати здійснення господарських операцій за якими позивачем сформований податковий кредит, з товариством з обмеженою відповідальністю «Вісан» у період - січень, лютий 2011 року, товариством з обмеженою відповідальністю «ЛКФ «Сапсан» у період - травень 2011 року, товариством з обмеженою відповідальністю «БК «МКС Донстройсервіс» у період - червень 2011 року.

Податковим органом досліджені актом перевірки а позивачем долучені до матеріалів справи первинні документи бухгалтерського обліку які підтверджують факт здійснення господарських операцій із наведеними контрагентами.

По взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Вісан».

В межах виконання договору від 28 січня 2011 року (з додатковою угодою №1) укладеною між позивачем, як покупцем та його контрагентом, як постачальником, останнім здійснена поставка Вугілля автомобільним транспортом на умовах франко склад Продавця. За умовами додаткової угоди передача вугілля здійснена на складі позивача з відповідального зберігання (том 2 арк. справи 14-20).

Позивач підтверджує факт отримання товару по договору податковими накладними та видатковими накладними та виписками з рахунків банку, які підтверджують факт здійснення розрахунків за отриманий товар (том. 2 арк. справи 21-30).

По взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «ЛКФ «Сапсан».

Між позивачем (Комісіонер) та ТОВ «ЛКФ «Сапсан» (Комітент) 1 квітня 2011 року укладено договір комісії на продаж за № 01-04/1К та договір комісії № 29-04 від 29 квітня 2011 року, за умовами пункту першого яких Комісіонер зобов'язується за дорученням комітента укласти від свого імені одну або декілька угод щодо продажу вугільної продукції в асортименті та на умовах, викладених у Додатках (Специфікаціях) до кожного із Договорів (том 2 арк. справи 37-41, 67,68).

Поставка Товару здійснюється за рахунок Комітента на склад Комісіонера, що знаходиться за адресами, викладеними у Додатках (Специфікаціях) до цього Договору, про що зазначено пунктом 4 договорів.

На підтвердження виконання Комітентом умов зазначеного договору, позивачем надані наступні документи: звіт комітента № 3 від 31 травня 2011 року, № 4 від 31 травня 2011 року, видаткові накладні на комісію, рахунки - фактури, податкові накладні, акти надання послуг комісії, акти на комісію здачі прийняття-робіт, звіт комітента № 2 від 31 травня 2011 року, журнал обліку аналізів вугільної продукції за 1 півріччя 2011 року, а також витяг з банку про перерахування коштів (том 2 арк. справи 45-58, 60-68, 69-81).

По взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «БК «МКС Донстройсервіс».

Між позивачем (Покупець) та його контрагентом (Постачальник) 1 червня 2011 року укладено договір постачання вугілля № 0106/7-П. Специфікацією № 1 від 1 червня 2011 року до цього договору Вантажовідправником та залізничної станції вказано - ТОВ ЦОФ «Донецька», ст.. Торез Донецької з.д., а Вантажоотримувачем зазначено - ПАТ «Донбасенерго» (том 2 арк. справи 82-93).

На підтвердження факту отримання товару по договору постачання, позивачем надані: видаткові накладні, рахунки-фактури, акт приймання-передачі відвантажених вугілля, результати хімічного аналізу, квитанції про приймання вантажу, витяг з рахунку банку ( том 2 арк. справи 94-149).

Позивачем надані документи, які підтверджують наявність виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій, господарські можливості щодо виконання умов договорів, а саме: договір оренди на земельну ділянку від 11 липня 2011 року; свідоцтво про права власності на адміністративно-побутову нежитлову будівлю; довідка про знаходження на балансі підприємства хімічної лабораторії; свідоцтво про атестацію № РЬ 002/2012, яке видано Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики; програма перевірки вимірювальної (вуглехімічної) лабораторії; експертний висновок за результатами експертизи документації, наданої вимірювальною лабораторією товариством з обмеженою відповідальністю «ТПК «Регіон-Восток»; дозвіл на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки за переліком згідно додатку № 390.12.09-51.51.1; дозвіл на виконання роботи підвищеної небезпеки, а саме: зварювальні роботи № 391.12.09-51.51.1; штатний розклад на 2011 рік про кількість працюючих працівників (том 1 арк. справи 240-252, том 2 арк. справи 1-11, том 3 арк. справи 181-191, 199).

Придбана позивачем товарна продукція, вугілля в подальшому реалізована позивачем придбаного товару на адресу інших підприємств, з якими позивач уклав відповідні договори та інші документи бухгалтерського обліку, що підтверджується документами бухгалтерського обліку ( том 2 арк. справи 15-250, том 3 арк. сп. 1-96).

Контрагенти позивача зареєстровані платниками податків та мали відповідні свідоцтва. Під час здійснення планової виїзної перевірки зауважень до документів бухгалтерського обліку з боку податкового органу до позивача по господарським операціям з вказаними контрагентами не було.

Посилання податкового органу на те, що свідоцтво платника на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Вісан» анульоване 8 червня 2011 року не впливають на спірні операції, оскільки вони мали місце до цього моменту.

Колегія суддів погоджує висновки суду першої інстанції стосовно оцінки посилання відповідача на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, які підтверджують транспортування продукції, отриманої позивачем за вищевказаними договорами, за якою суд першої інстанції виходив з того, що постачання (передача) товару від ТОВ «Вісан» до ТОВ «ТПК «Регіон-Восток», відбулася на складі позивача (Луганська область, м. Рубіжне, вул. Щастя, 45) на підставі умов договору зберігання № 01-10 від 1 жовтня 2010 року, а тому, в даному випадку, наявність товарно-транспортних накладних взагалі не передбачено умовами постачання.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції стосовно безпідставного посилання відповідача на наявність товарно - транспортних накладних, виходячи з умов постачання вугілля від ТОВ «БК «МКС Донстройсервіс» за договором № 0106/7-ПУ, згідно специфікації № 1 від 1 червня 2011 року до договору Вантажовідправником та залізничної станції вказано - ТОВ ЦОФ «Донецька», ст.. Торез Донецької з.д., а Вантажоотримувачем зазначено - ПАТ «Донбасенерго». Під час розгляду справи позивачем надані суду посвідчення про якість вугілля, результати хімічного аналізу та квитанції про приймання вантажу, що підтверджують перевезення вугілля за вказаним договором.

Щодо наявності товарно-транспортних накладних по господарським взаємовідносинам з ТОВ «ЛКФ «Сапсан», то суд зазначає, що умовами договору комісії взагалі непередбачено наявність у Комісіонера вказаних документів на підтвердження виконання своїх зобов'язань за дорученням Комітента.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що до спірних податкових відносин Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 не застосовуються.

Доводи апелянта з посиланням на акти перевірок контрагентів позивача є безпідставними з огляду на те, що вказаними актами взагалі не надана оцінка спірним господарським операціям.

Податковим органом не спростований та не заперечується висновок суду першої інстанції щодо безпідставності посилання на лист Червоногвардійського РВ Макіївського МВ ГУ ГУМВС України в Донецькій області щодо знаходження в розшуку директора ТОВ «БК «МКС Донстройсервіс», як доказ відсутності реальності господарських операцій між позивачем та зазначеним товариством. Як правильно зазначає суд першої інстанції норми ПК України визначають, що порушення норм податкового законодавства платником податків породжує наслідки та відповідальність саме відносно даного платника податків і ніяким чином не тягне наслідків для його контрагентів.

Стосовно посилань апелянта на те, що надання такого виду послуг як зберігання, не передбачено Статутом товариства спростовується існуючою на момент здійснення господарських операцій редакцією Статуту, у розділі другого якого «Мета і предмет діяльності товариства» вказано, що предметом діяльності товариства, зокрема, є складське господарство (том 3 арк. справи 228-240).

Правомірно не прийняті судом першої інстанції доводи податкового органу про те, що акти приймання вугілля на відповідальне зберігання підписані не уповноваженою особою, а саме, керівником підприємства, а не матеріально - відповідальною особо, оскільки посадовою інструкцією директора товариства передбачено, що керівник підприємства може виконувати обов'язки кладовища, а тому має право підписувати зазначені документи (том 3 арк. справи 241-242).

Колегія суддів не приймає посилання податкового органу на те, що угоди, укладені між товариством та його контрагентами є нікчемними та не мають на меті реальних наслідків.

Оцінюючи спірні правовідносини необхідно виходити з положень частини четвертої статті 70 КАС України. Висновки податкового органу про відсутність між суб'єктами господарювання господарських відносин, тобто про наявну оспорювану нікчемність правочинів без визнання такого правочину в судовому порядку недійсним, є безпідставними та необґрунтованими. Законодавством чітко визначено, що висновки про наявність тих чи інших ознак недійсності (нікчемності) правочинів може зробити суд, таких повноважень податковому органу законодавством не надано.

Відсутність будь-яких судових рішень з приводу визнання недійсним правочину між позивачем та його контрагентом або встановлені судовим рішенням наявності нікчемності правочину, з застосуванням відповідних правових наслідків, положень статей 207 та 208, 250 ГК України, статей 203, 228 ЦК України які б вказували на такий правочин, як на недійсний або вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, та надавали б право податковому органу приймати відповідне рішення .

Оцінюючи нікчемність виконаних позивачем угод колегія суддів, виходить з аналізу норм статей 203, 204, 215,216,228 ЦК України, частини першої статті 207 ГК України, з урахуванням позицій викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9.

Жодних доводів на переконання порушення позивачем норм ПК України та Закону України «Про податок на додану вартість» апелянт не навів. Сам факт цитування цих норм не доводить порушення їх позивачем.

Отримання товару та послуг та їх оплата доводять правомірність формування податкового кредиту з урахуванням моменту та дати виникнення права платника податку на віднесення сум до податкового кредиту відповідних звітних періодів.

Визначення податкового кредиту звітного періоду врегульоване підпунктом 198.3 статті 198 ПК України. Визначення позивачем податкового кредиту виходячи із вартості придбаного товару х метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку доводить дотримання позивачем, як платником податків норм зазначеної статті.

Фактичне використання у своїй господарській діяльності придбаних позивачем робіт спростовує доводи, щодо нікчемності.

Колегія суддів позбавлена можливості прийняти правову позицію відповідача щодо недостовірності відомостей зазначених у первинних документах з огляду на те, що посилання на недостовірність само по собі не може прийматись як доказ а доказів (обґрунтування) такої недостовірності податковий орган не навів.

З матеріалів справи вбачається, що у позивача є всі необхідні документи, які в розумінні частини другої статті 3, частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський обіг та фінансову звітність в Україні» підтверджують факт здійснення господарської операції та, як наслідок, настання правових наслідків, обумовлених договором. Наявні документи спростовують посилання апелянта на нікчемність угоди.

З огляду на наведене колегія суддів вважає, що відповідачем не доведена правомірність визначення грошового зобов'язання у вигляді податку на додану вартість. Відсутність підстав для визначення грошового зобов'язання обумовлює безпідставність застосування штрафу.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 55, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 червня 2013 року у справі № 812/4562/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 червня 2013 року у справі № 812/4562/13-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 14 серпня 2013 року. Повний текст ухвали складений та підписаний у нарадчій кімнаті 14 серпня 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: С.Ю. Чумак

Л.В. Ястребова