Постанова

від 12.08.2013 по справі 816/4374/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/4374/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Супруна Є.Б.,

при секретарі - Дубовик О.І.,

за участю:

представника позивача - Мухамедніязової Г.Б.,

представника відповідача - Немич І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Бізарт" до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

22 липня 2013 року Приватне підприємство "Бізарт" (далі - ПП "Бізарт", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Миргородська ОДПІ, відповідач) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.03.2013 №0000262201, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 169 302,09 грн.

Мотивуючи свої вимоги позивач стверджує, що висновок перевірки про незаконне формування податкового кредиту по взаємовідносинам із ТОВ "Ферріт-Д" не відповідає дійсності, оскільки реальність господарських операцій з поставки обладнання для вирощування молодняка великої рогатої худоби та ветеринарних препаратів від вказаного контрагента підтверджено всіма необхідними та належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку, які надавалися до перевірки. Правочин був укладений з метою здійснення зареєстрованого виду діяльності, для якого підприємство отримало ліцензію, має виробниче приміщення, належну матеріально-технічну базу, транспортні засоби та персонал для виконання господарської діяльності, пов'язаної із отриманням доходу від перепродажу товарів ветеринарної медицини.

Відтак, на думку позивача, в діях ПП "Бізарт" відсутні порушення норм податкового законодавства, на які вказано в акті перевірки.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на недоліки в наданих до перевірки подорожніх листах службового легкового автомобіля, які не містять підпису головного бухгалтера, та податкових накладних, в яких встановлено відсутність прізвища посадової особи, яка їх складала. Крім цього актом перевірки від 21.12.2012 №7210/224/36441206, складеного ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська встановлено факт порушення ТОВ "Ферріт-Д" вимог ст. 185 Податкового кодексу України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання товару, робіт/послуг з контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями і відповідно відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям у 2011-2012 році.

Усе це, на думку відповідача, свідчить про те, що ПП "Бізарт" здійснило видимість придбання товарів від ТОВ "Ферріт-Д", які в дійсності не реалізовувалися, а лише полягали в документальному оформленні первинних документів з метою ухилення від сплати податків.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти позову та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши залучені до матеріалів справи та зібрані судом письмові докази, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи суд встановив, що ПП "Бізарт" (ідентифікаційний код 36575085, місцезнаходження: Полтавська область, м. Миргород, пров. Кобзарський, 19) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Миргородської міської ради Полтавської області 05.08.2009. За даними Відділу статистики Миргородського району до основних видів економічної діяльності позивача за КВЕД-2010 відносяться: професійна-технічна освіта; змішане сільське господарство; оптова торгівля фармацевтичними товарами; роздрібна торгівля квітами, рослинами, насінням, добривами, домашніми тваринами та кормами для них у спеціалізованих магазинах; консультації з питань комерційної діяльності й керування; ветеринарна діяльність . Відповідно до ліцензії серія АВ №499900, виданої 08.02.2010 Головним управлінням ветеринарної медицини в Дніпропетровській області, ПП "Бізарт" має право на здійснення оптової, роздрібної торгівлі ветеринарними медикаментами і препаратами. З 06.08.2009 ПП "Бізарт" перебуває на податковому обліку в Миргородській ОДПІ (а.с. 18). Відповідно до свідоцтва №100321197 від 29.06.2010 Підприємство зареєстроване платником ПДВ з 29.06.2010 (а.с. 19).

З 06.02.2013 по 19.02.2013 працівниками Миргородської ОДПІ відповідно до пп. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України на підставі наказу в.о. начальника Миргородської ОДПІ від 06.02.2013 №40 проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП "Бізарт" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах із ТОВ "Ферріт-Д" за період з 01.04.2012 по 30.09.2012, результати якої оформлено актом від 26.02.2013 №306/22.1-11/36575085/30 (а.с. 159-162).

Висновком вказаного акту встановлено порушення позивачем п. 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України та п.п. 2, 5, 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 №969, в результаті чого занижено ПДВ на суму 135 441,67 грн., у тому числі: за червень 2012 року в сумі 77 371,67 грн. та за липень 2012 року в сумі 58 070,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Миргородською ОДПІ 07.03.2013 було винесено податкове повідомлення-рішення №0000262201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ у розмірі 169 302,09 грн., у тому числі 135 441,67 грн. - за основним платежем і 33 860,42 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Податкове повідомлення-рішення від 07.03.2013 №0000262201 оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку до податкових органів всіх рівнів, але у задоволені скарг було відмовлено.

Не погодившись із висновками перевірки, позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинним та скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.

Як свідчать матеріали справи, позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ "Бізарт" була призначена у зв'язку з відпрацюванням питань оподаткування податком на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ "Ферріт-Д" згідно акту ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 21.12.2012 №7210/224/36441206 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Ферріт-Д" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ "Будівництво та комплектація" за листопад 2011 року, ТОВ "Інфотерм" за червень 2011 року, ТОВ "Олимп" за вересень 2011 року, ТОВ "ПАСІФІК" за вересень 2011 року, БПП "Сура" за вересень 2011 року, ТОВ "Кафепродакшн" за січень 2011 року, ПП "СВ Гермес" за березень 2011 року, ТОВ "Хімагросервіс" за листопад 2011 року їх реальності та повноти відображення в обліку" (а.с.204-227).

Згідно вищевказаного акта ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська було встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям у 2011-2012 роках по ланцюгу постачання від ТОВ "Пасіфік", ТОВ "Будівництво та комплектація", ПП "Олімп", ПП "СВ Гермес", БПП "Сура", ТОВ "Хімагросервіс", ТОВ "Кафепродакшн", ТОВ "Інфотерм", ПВП "Форест" до підприємств-покупців, у тому числі ТОВ "Ферріт-Д".

У безпосередньому зв'язку з висновками, зробленими ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, Миргородська ОДПІ за наслідками власної перевірки прийшла до висновку, що ТОВ "Ферріт-Д" за період 2011-2012 років сформовано податковий кредит від підприємств, у яких взагалі відсутній податковий кредит, оскільки задекларувавши податкові зобов'язання через розрахунки коригування, вони здійснюють повернення передплат неіснуючим контрагентам.

Спростовуючи зазначений висновок відповідача, позивач зазначив, що господарські операції з ТОВ "Ферріт-Д" оформлені первинними документами, які містять всі обов'язкові реквізити та скріплені печатками сторін. На момент фактичного здійснення господарських операцій постачальник був включений до Єдиного державного реєстру та був зареєстрований платником ПДВ. За договорами поставки були здійснені реальні фактичні дії, які призвели до змін у структурі активів, зобов'язань та власному капіталі ПП "Бізарт".

Перевіряючи фактичну сторону взаємовідносин позивача з його контрагентом ТОВ "Ферріт-Д", суд встановив наступні обставини справи.

12.04.2012 та 01.06.2012 між ПП "Бізарт" (покупець) та ТОВ "Ферріт-Д" (постачальник) були укладені ідентичні за змістом договори поставки №01/12БФ та №02/12БФ відповідно (а.с.32-37).

Згідно з п. 1.1 вказаних договорів постачальник зобов'язується передати у власність а покупець прийняти та оплатити продукцію. Найменування товарів, їх кількість, ціна за одиницю та загальна вартість товарів визначаються сторонами у видаткових накладних на товар, які є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.1). Поставка товару здійснюється на умовах СРТ Полтавська область, м. Миргород, пров. Кобзарський, 19 згідно умов ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року (п. 4.1). Поставка кожної партії товару здійснюється на підставі усного чи письмового замовлення та попереднього узгодження наявності товарів на складі (п. 4.2). Постачальник надає покупцю в момент поставки товару рахунки, видаткові накладні на партію товару, податкові накладні.

Так, у період з 01.04.2012 по 30.09.2012 постачальником було фактично реалізовано товарів (кубатол РІХ спрей, акутол Vet спрей, авейодин Vet спрей, молочне таксі з пастеризатором, бак з подвійною стінкою, "Коло квік" стандарт, розморожувач молозива, "Коло квік" пластиковий ящик для зберігання молозива, дистанційне керування для насоса, "Коло квік" одноразовий пакет, "Коло квік" зонд для годівлі телят в зборі, набір запчастин для молочного таксі, набір запчастин для "Коло квік" ) на загальну суму 924 432,00 грн., яка була сплачена позивачем на рахунок постачальника у встановленому договором порядку (платіжні доручення від 16.05.2012 №411, від 12.06.2012 №500, від 12.06.2012 №502, від 03.07.2012 №572).

Фактично поставка товарів здійснювалась шляхом самовивозу покупцем товарів на складі постачальника у м. Дніпропетровську. В рамках здійснених поставок постачальник разом з товаром передав покупцю відповідні податкові та видаткові накладні, а саме:

за договором поставки від 12.04.2012 №01/12БФ:

- податкова накладна від 11.06.2012 №36 на суму 72 920,00 грн., у т.ч. ПДВ 12 153,33 грн.,

- податкова накладна від 16.05.2012 №93 на суму 275 500,00 грн., у т.ч. ПДВ 45 916,67 грн.,

- видаткова накладна від 11.06.2012 №3184 на суму 72 920,00 грн.,

- видаткова накладна від 16.05.2012 №2492 на суму 275 500,00 грн.;

за договором поставки від 01.06.2012 №02/12БФ:

- податкова накладна від 12.06.2012 №236 на суму 464 230,00 грн., у т.ч. ПДВ 77 371,67 грн.,

- податкова накладна від 03.07.2012 №7 на суму 111 782,00 грн., у т.ч. ПДВ 18 630,33 грн.,

- видаткова накладна від 12.06.2012 №3544 на суму 464 230,00 грн.,

- видаткова накладна від 03.07.2012 №3790 на суму 111 782,00 грн. (а.с. 40-55).

Відповідач, заперечуючи право платника на формування податкового кредиту у перевірений період, зазначає, що перевіркою податкових накладних встановлено відсутність прізвища посадової особи, яка їх склала.

У зв'язку з цим позивач надав суду докази того, що постачальник товару ТОВ "Ферріт-Д" у відповідності до вимог Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних зареєстрував виписані на ім'я ПП "Бізарт" податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанціями в електронній формі у текстовому форматі, у яких зазначені реквізити податкових накладних, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна (а.с. 40, 44, 48, 52).

Відповідно до п. 1 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, цей Порядок визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі.

Пунктом 9 вказаного Порядку наведено перелік причин відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації, якими є:

1) наявність помилок;

2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

Як свідчать залучені позивачем до справи копії квитанцій в електронній формі у текстовому форматі, податкові накладні, підписані директором ТОВ "Ферріт-Д" Кобелєвим Олександром Анатолійовичем, були прийняті в електронному вигляді до Державної податкової служби України.

Тож недоліки в оформленні паперового варіанта податкових накладних, на які звертає увагу відповідач, судом до уваги не приймаються, як безпідставні.

Відповідно до абз. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

ПП "Бізарт" оплатило придбані у ТОВ "Ферріт-Д" товари, отримало належним чином оформлені податкові накладні, а отже у позивача виникло право на віднесення сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Податковим кодексом України передбачений вичерпний перелік випадків, коли суми податку не можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Так, згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Позивач є зареєстрованим платником ПДВ, про що зазначалося вище. На підтвердження правосуб'єктності свого контрагента представник позивача надав документальні відомості з офіційного сайту Державної податкової служби України, відповідно до яких ТОВ "Ферріт-Д" значиться зареєстрованим платником ПДВ в реєстрі платників ПДВ - № свідоцтва 100223124, податковий номер 364412004625, дата початку дії свідоцтва 16.04.2009. В базі анульованих свідоцтв платників ПДВ - інформація щодо анулювання свідоцтва ТОВ "Ферріт-Д" або інформація про позбавлення такого свідоцтва відсутня (а.с. 38-39).

Отже на момент здійснення спірних операцій ТОВ "Ферріт-Д" мало повне право виписувати податкові накладні.

Відтак висновки Миргородської ОДПІ про безпідставність віднесення позивачем суми сплаченого ПДВ до податкового кредиту по суті є лише необґрунтованими припущеннями.

Іншим мотивом заперечень відповідача є посилання в акті перевірки на відсутність доказів фактичного переміщення товару, оскільки до перевірки ПП "Бізарт" були надані дорожні листи службового легкового автомобіля від 12.06.2012 та від 27.06.2012 без підпису головного бухгалтера, що суперечить вимогам п. 2.2 Інструкції про порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля та обліку транспортної роботи, затвердженої наказом Держкомстату України від 17.02.1998 №74, у зв'язку з чим такі не можуть нести характер первинних документів.

Суд не погоджується з наведеним твердження відповідача, оскільки зазначена Інструкція про порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля та обліку транспортної роботи, в першу чергу розроблена з метою удосконалення організації первинного обліку роботи автомобільного транспорту. Подорожній лист для перевізника є підставою для обліку транспортної роботи та списання витраченого пального на загальний пробіг службових автомобілів, а також для взаєморозрахунків між перевізником і замовником за надання транспортних послуг.

До того ж Законом України від 05.07.2011 №3565-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень" у текстах законів України "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух" та "Про міліцію" вилучено посилання на дорожні листи. Тобто підприємства, які експлуатують транспортні засоби, мають право не виписувати водіям дорожні листи. Така ж позиція відображена у листі Державної податкової служби України від 13.04.2012 №6542/6/15-1415.

Тож наявність чи відсутність дорожніх листів, а так само правильність їх оформлення не може слугувати вирішальним фактором при роз'вязанні даного публічно-правового спору.

Крім цього на підтвердження фактичної можливості здійснення операцій з поставки продукції ветеринарної медицини суд приймає до уваги пояснення позивача щодо наявності на підприємстві відповідної матеріально-технічної бази та трудових ресурсів. Зокрема, ПП "Бізарт" має основні фонди, у тому числі вантажний транспортний засіб для перевезення товару (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Renault Master, а.с. 113), згідно договору оренди частини приміщення від 19.08.2010 має у користуванні офіс за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Миргородських дивізій, 16-б (а.с. 105-107), згідно договору оренди від 11.07.2011 має в користуванні складські приміщення (а.с. 108-112), має в штаті водія ОСОБА_4, який перевозив придбаний товар (посвідчення водія від 07.09.2002, наказ про прийняття на роботу від 26.10.2011, трудовий договір від 26.10.2011, наказ про закріплення транспортного засобу від 17.04.2012, штатний розпис, а.с. 185-189), а також відповідну ліцензію (а.с. 184).

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 за травень 2012 - січень 2013 товар, що був придбаний у ТОВ "Ферріт-Д" за договорами поставки, зберігався на складі позивача та був відображений в обліку підприємства. Деякий товар дотепер перебуває у залишках на складі підприємства, а деякий був проданий з отриманням доходу від такої реалізації. Продаж придбаного у ТОВ "Ферріт-Д" товару підтверджується видатковими накладними, за якими був проданий кутабол РІХ спрей, молочне таксі з пастеризатором, бак з подвійною стінкою для молочного таксі на користь ТОВ "Українські ветеринарні технології", ПАТ "Партизан" та ТОВ "Агрофірма ім. Шевченка" (а.с. 190-196).

Отже, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, на чому акцентує свою увагу відповідач, не є достатньою підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Посилання податкового органу на обставини, встановлені в ході перевірки ТОВ "Ферріт-Д", проведеної ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, суд визнає такими, що не ґрунтуються на нормах права, оскільки чинним законодавством України господарюючий суб'єкт не обтяжений обов'язком щоразу здійснювати перевірку своїх контрагентів на предмет дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть якщо контрагент не виконав свого обов'язку зі сплати податку, або не знаходиться за місцем державної реєстрації, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме відносно цієї особи. Чинне податкове законодавство не ставить право на формування податкового кредиту в залежність від правильності податкового обліку інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не залежить від стану розрахунків з бюджетом третіх осіб. Покупець - платник ПДВ не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.

Вищенаведені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду України, відображеної у постановах від 01.06.2010 у справі №21-573во10, від 31.01.2011 у справі №21-47а10, де суд зазначив, що коли контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Зазначена позиція також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "Булвес" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 в пункті 71 зазначив, що платник податку не повинен нести відповідальності за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також пеню. Такі вимоги стали б надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України").

Згідно зі ст. 17 Закону України №3477-IV від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При цьому, ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Миргородською ОДПІ залишено поза увагою той факт, що реальність здійснення господарських операцій за договорами поставки підтверджена відповідними даними бухгалтерського обліку. При цьому за даними самого ж відповідача, які містяться у базах даних в розділі детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань з ПДВ та податкового кредиту з ПДВ розбіжності у перевірений період між позивачем та ТОВ "Ферріт-Д" відсутні (а.с. 228-230).

Таким чином відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти адміністративного позову, не виконав покладений на нього ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок та не довів юридичної і фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Відтак адміністративний позов підлягає задоволенню.

З урахуванням приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 07.03.2013 №0000262201.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (вул. Кашинського, 26, м. Миргород, Полтавська область, ідентифікаційний код 38468429) на користь Приватного підприємства "Бізарт" (пров. Кобзарський, 19, м. Миргород, Полтавська область, ідентифікаційний код 36575085) грошові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 693 (одна тисяча шістсот дев'яносто три) грн. 05 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 19.08.2013.

Суддя Є.Б. Супрун