Ухвала

від 05.11.2013 по справі 816/4374/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 р.Справа № 816/4374/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Бартош Н.С. , Курило Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Миргородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.08.2013р. по справі № 816/4374/13-а

за позовом Приватного підприємства "Бізарт"

до Миргородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Бізарт" звернулося до суду з позовом до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, у якому просило: визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення 07 березня 2013 р. №0000262201, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 169 302,09 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2013 р. позовні вимоги задоволено.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2013 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Податкового кодексу України, Господарського кодексу України, КАС України та не відповідність висновків суду обставинам справи.

У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 197 КАС України, справа розглядається в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що ПП "Бізарт" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Миргородської міської ради Полтавської області 05 вересня 2009 р.

До основних видів економічної діяльності позивача за КВЕД-2010 відносяться: професійна-технічна освіта; змішане сільське господарство; оптова торгівля фармацевтичними товарами; роздрібна торгівля квітами, рослинами, насінням, добривами, домашніми тваринами та кормами для них у спеціалізованих магазинах; консультації з питань комерційної діяльності й керування; ветеринарна діяльність. Відповідно до ліцензії серія АВ №499900, виданої 08.02.2010 Головним управлінням ветеринарної медицини в Дніпропетровській області, ПП "Бізарт" має право на здійснення оптової, роздрібної торгівлі ветеринарними медикаментами і препаратами. З 06 серпня 2009 р. ПП "Бізарт" перебуває на податковому обліку в Миргородській ОДПІ (а.с. 18). Відповідно до свідоцтва №100321197 від 29 червня 2010 р. Підприємство зареєстроване платником ПДВ з 29 червня 2010 р. (а.с. 19).

З 06 лютого 2013 р. по 19 лютого 2013 р. відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП "Бізарт" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах із ТОВ "Ферріт-Д" за період з 01 квітня 2012 р. по 30 вересня 2012 р., за результатми якої складено акт №306/22.1-11/36575085/30 від 26 лютого 2013 р. (а.с. 159-162).

Висновками зазначеного акту перевірки встановлені порушення позивачем п. 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України та п.п. 2, 5, 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 №969, в результаті чого занижено ПДВ на суму 135 441,67 грн., у тому числі: за червень 2012 року в сумі 77 371,67 грн. та за липень 2012 року в сумі 58 070 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Миргородською ОДПІ 07 березня 2013 р. було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000262201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ у розмірі 169 302, 09 грн., у тому числі 135 441,67 грн. - за основним платежем і 33 860,42 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Зазначене податкове повідомлення - рішення оскаржене позивачем в адміністративному порядку до податкових органів, проте у задоволенні скарг було відмовлено, а податкове повідомлення - рішення залишено без змін.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте з порушенням діючого законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судовим розглядом встановлено, що вищезазначена перевірка позивача була призначена у зв'язку з відпрацюванням питань оподаткування податком на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ "Ферріт-Д" згідно акту ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 21 грудня 2012 р. №7210/224/36441206 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Ферріт-Д" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ "Будівництво та комплектація" за листопад 2011 року, ТОВ "Інфотерм" за червень 2011 року, ТОВ "Олимп" за вересень 2011 року, ТОВ "ПАСІФІК" за вересень 2011 року, БПП "Сура" за вересень 2011 року, ТОВ "Кафепродакшн" за січень 2011 року, ПП "СВ Гермес" за березень 2011 року, ТОВ "Хімагросервіс" за листопад 2011 року їх реальності та повноти відображення в обліку" (а.с. 204-227).

Згідно вищевказаного акту ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська було встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям у 2011-2012 роках по ланцюгу постачання від ТОВ "Пасіфік", ТОВ "Будівництво та комплектація", ПП "Олімп", ПП "СВ Гермес", БПП "Сура", ТОВ "Хімагросервіс", ТОВ "Кафепродакшн", ТОВ "Інфотерм", ПВП "Форест" до підприємств-покупців, у тому числі ТОВ "Ферріт-Д".

На підставі висновків, зроблених ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, Миргородська ОДПІ за наслідками власної перевірки прийшла до висновку, що ТОВ "Ферріт-Д" за період 2011-2012 років сформовано податковий кредит від підприємств, у яких взагалі відсутній податковий кредит, оскільки задекларувавши податкові зобов'язання через розрахунки коригування, вони здійснюють повернення передплат неіснуючим контрагентам.

12 квітня 2012 р. та 01 червня 2012 р. між ПП "Бізарт" (покупець) та ТОВ "Ферріт-Д" (постачальник) були укладені ідентичні за змістом договори поставки №01/12БФ та №02/12БФ відповідно (а.с.32-37).

Умовами зазначеного договору передбачено, що постачальник зобов'язується передати у власність а покупець прийняти та оплатити продукцію. Найменування товарів, їх кількість, ціна за одиницю та загальна вартість товарів визначаються сторонами у видаткових накладних на товар, які є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.1). Поставка товару здійснюється на умовах СРТ Полтавська область, м. Миргород, пров. Кобзарський, 19 згідно умов ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року (п. 4.1). Поставка кожної партії товару здійснюється на підставі усного чи письмового замовлення та попереднього узгодження наявності товарів на складі (п. 4.2). Постачальник надає покупцю в момент поставки товару рахунки, видаткові накладні на партію товару, податкові накладні.

У період з 01 квітня 2012 р. по 30 вересня 2012 р. постачальником було фактично реалізовано товарів (кубатол РІХ спрей, акутол Vet спрей, авейодин Vet спрей, молочне таксі з пастеризатором, бак з подвійною стінкою, "Коло квік" стандарт, розморожувач молозива, "Коло квік" пластиковий ящик для зберігання молозива, дистанційне керування для насоса, "Коло квік" одноразовий пакет, "Коло квік" зонд для годівлі телят в зборі, набір запчастин для молочного таксі, набір запчастин для "Коло квік") на загальну суму 924 432 грн., яка була сплачена позивачем на рахунок постачальника у встановленому договором порядку (платіжні доручення від 16 травня 2012 р. №411, від 12 червня 2012 р. №500, від 12 червня 2012 р. №502, від 03 липня 2012 р. №572).

Поставка товарів здійснювалась шляхом самовивозу покупцем товарів на складі постачальника у м. Дніпропетровську. В рамках здійснених поставок постачальник разом з товаром передав покупцю відповідні податкові та видаткові накладні, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 40-55).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що заперечення права платника на формування податкового кредиту у перевірений період, зазначає, що перевіркою податкових накладних встановлено відсутність прізвища посадової особи, яка їх склала необґрунтовані, оскільки матеріли справи містять докази того, що постачальник товару ТОВ "Ферріт-Д" у відповідності до вимог Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних зареєстрував виписані на ім'я ПП "Бізарт" податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанціями в електронній формі у текстовому форматі, у яких зазначені реквізити податкових накладних, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна (а.с. 40, 44, 48, 52).

Відповідно до п. 1 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, цей Порядок визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі.

Пунктом 9 вказаного Порядку наведено перелік причин відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації, якими є: наявність помилок; відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

Матеріалами справи підтверджено, що податкові накладні, підписані директором ТОВ "Ферріт-Д" Кобелєвим Олександром Анатолійовичем, були прийняті в електронному вигляді до Державної податкової служби України.

Відповідно до абз. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

ПП "Бізарт" оплатило придбані у ТОВ "Ферріт-Д" товари, отримало належним чином оформлені податкові накладні, у зв'язку з чим у позивача виникло право на віднесення сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Позивач є зареєстрованим платником ПДВ, про що зазначалося вище. На підтвердження правосуб'єктності свого контрагента представник позивача надав документальні відомості з офіційного сайту Державної податкової служби України, відповідно до яких ТОВ "Ферріт-Д" значиться зареєстрованим платником ПДВ в реєстрі платників ПДВ - № свідоцтва 100223124, податковий номер 364412004625, дата початку дії свідоцтва 16 квітня 2009 р. В базі анульованих свідоцтв платників ПДВ - інформація щодо анулювання свідоцтва ТОВ "Ферріт-Д" або інформація про позбавлення такого свідоцтва відсутня (а.с. 38-39).

Таким чином, на момент здійснення спірних операцій ТОВ "Ферріт-Д" мало повне право виписувати податкові накладні.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що посилання відповідача на те, що відсутні докази фактичного переміщення товару, оскільки до перевірки ПП "Бізарт" були надані дорожні листи службового легкового автомобіля від 12 червня 2012 р. та від 27 червня 2012 р. без підпису головного бухгалтера, що суперечить вимогам п. 2.2 Інструкції про порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля та обліку транспортної роботи, затвердженої наказом Держкомстату України від 17.02.1998 №74, у зв'язку з чим такі не можуть нести характер первинних документів, необґрунтовані.

Інструкція про порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля та обліку транспортної роботи, в першу чергу розроблена з метою удосконалення організації первинного обліку роботи автомобільного транспорту. Подорожній лист для перевізника є підставою для обліку транспортної роботи та списання витраченого пального на загальний пробіг службових автомобілів, а також для взаєморозрахунків між перевізником і замовником за надання транспортних послуг.

Законом України від 05.07.2011 №3565-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень" у Законах України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожний рух», «Про міліцію». вилучено посилання на дорожні листи.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що підприємства, які експлуатують транспортні засоби, мають право не виписувати водіям дорожні листи. Така ж позиція відображена у листі Державної податкової служби України від 13 квітня 2012 №6542/6/15-1415.

Крім того, ПП "Бізарт" має основні фонди, у тому числі вантажний транспортний засіб для перевезення товару (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Renault Master, а.с. 113), згідно договору оренди частини приміщення від 19 серпня 2010 має у користуванні офіс за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Миргородських дивізій, 16-б (а.с. 105-107), згідно договору оренди від 11 липня 2011 р. має в користуванні складські приміщення (а.с. 108-112), має в штаті водія, який перевозив придбаний товар (посвідчення водія від 07 вересня 2002 р., наказ про прийняття на роботу від 26 жовтня 2011 р., трудовий договір від 26.10.2011, наказ про закріплення транспортного засобу від 17 квітня 2012 р., штатний розпис, а.с. 185-189), а також відповідну ліцензію (а.с. 184).

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 за травень 2012 - січень 2013 товар, що був придбаний у ТОВ "Ферріт-Д" за договорами поставки, зберігався на складі позивача та був відображений в обліку підприємства. Деякий товар дотепер перебуває у залишках на складі підприємства, а деякий був проданий з отриманням доходу від такої реалізації. Продаж придбаного у ТОВ "Ферріт-Д" товару підтверджується видатковими накладними, за якими був проданий кутабол РІХ спрей, молочне таксі з пастеризатором, бак з подвійною стінкою для молочного таксі на користь ТОВ "Українські ветеринарні технології", ПАТ "Партизан" та ТОВ "Агрофірма ім. Шевченка" (а.с. 190-196).

Обставини, встановлені в ході перевірки ТОВ "Ферріт-Д", проведеної ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, не можуть бути підставою для встановлення порушень позивачу, у зв'язку з тим, що чинним законодавством не передбачено обов'язку суб'єкта господарювання здійснювати перевірку своїх контрагентів .Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не залежить від стану розрахунків з бюджетом третіх осіб. Покупець - платник ПДВ не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.

Колегія суддів зазначає, що позивачем були фактично здійснені господарські операції та належним чином складенні первинні документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Миргородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.08.2013р. по справі № 816/4374/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Присяжнюк О.В. Судді (підпис) (підпис) Бартош Н.С. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Присяжнюк О.В.