Ухвала

від 25.07.2013 по справі 818/1794/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2013 р.Справа № 818/1794/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-виробничої фірми "Автомобіліст", Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14.05.2013р. по справі № 818/1794/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-виробничої фірми "Автомобіліст"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю торгівельно-виробнича фірма "Автомобіліст" (далі - ТОВ ТВФ «Автомобіліст»), звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби, в якому просив суд визнати протиправними дії ДПІ в м. Суми щодо організації та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-виробничої фірми «Автомобіліст», визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0007111502/54349 від 26.10.2012 року, згідно з яким ТОВ ТВФ «Автомобіліст» донараховано орендну плату за землю за червень-грудень 2011 року в сумі 10 744,34 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 4 605,74 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 14.05.2013 р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-виробничої фірми "Автомобіліст" - задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах № 0007111502/54349 від 26.10.2012 року про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю торгівельно-виробничої фірми "Автомобіліст" суми грошового зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку в розмірі 15350 ( п'ятнадцять тисяч триста п'ятдесят) грн. 08 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-виробничої фірми "Автомобіліст" 153 (сто п'ятдесят три) грн. 50 коп. у рахунок відшкодування судових витрат.

Не погодившись з прийнятою постановою в частині відмови в задоволенні позовних вимог, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати в зазначеній частині та прийняти нову - про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Також, не погоджуючись з прийнятим рішенням в частині задоволення позовних вимог, апеляційну скаргу подав відповідач, в якій просить скасувати оскаржувану постанову в цій частині та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач 29.04.1994 року зареєстрований юридичною особою (а.с. 8), перебуває на податковому обліку у відповідача (а.с.10). На 2011 рік позивачу було видано свідоцтво про сплату єдиного податку серії Б № 691534 від 27.12.2010 року (а.с. 11).

24 вересня 2012 року податковим органом проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ ТВФ «Автомобіліст» з питань дотримання вимог податкового законодавства.

За результатами перевірки складений Акт №2937/152/14019026 від 25.09.2012 року, яким встановлено порушення вимог п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України з боку ТОВ ТВФ «Автомобіліст» при визначенні розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за червень-грудень 2011 року ( а.с.14-17).

На підставі акта перевірки ДПІ в м. Сумах прийняте податкове повідомлення-рішення №0007111502/54349 від 26.10.2012 року, яким підприємству донараховано основного платежу - орендної плати за землі державної та комунальної власності на суму 10 744,34 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 4 605,74 грн. ( а.с.18).

Не погоджуючись з діями відповідача щодо проведення перевірки та з прийнятим рішенням, ТОВ ТВФ «Автомобіліст» звернулось до суду з вказаним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача по організації та проведенню документальної невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, результати якої оформлено актом від 25.09.2012 року, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при організації та проведенні документальної невиїзної перевірки діяв на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, визначений Конституцією та законами України, а тому підстав для визнання його дій протиправними не вбачається.

Так, згідно з вимогами ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи мають діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначено Конституцією та законами України.

Приписи п.п.21.1.1 п.21.1 ст.21 ПК України покладають на посадових осіб контролюючих органів обов'язок дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами і нормативно-правовими актами України.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

П.75.1.2. ст.75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Згідно з п.79.1. ст.79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. П.79.2. ст.79 цього Кодексу визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. П.79.3. цієї ж статті Кодексу визначено, що присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

П.2.4. додатку 1 до наказу Державної податкової адміністрації України від 14.04.2011року №213 Методичні рекомендації щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків (далі - Методичні рекомендації №213) визначено, що підрозділи органу ДПС, які очолюють здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки, забезпечують надсилання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення (посадовій особі або законному (уповноваженому) представнику) під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки за формою згідно з додатком 9 до Методичних рекомендацій.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем з урахуванням відомостей, отриманих від позивача, на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20. п.п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України призначено позапланову невиїзну перевірку позивача, про що видано 07.09.2012 року наказ № 1531 про організацію документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-виробничої фірми "Автомобіліст" з питання дотримання суб'єктом господарювання вимог податкового законодавства, а саме: повноти і правильності обчислення податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за червень-грудень 2011 року (а. с. 65).

Повідомлення про перевірку та запрошення посадових осіб позивача направлені рекомендованими листами позивачу та вручені уповноваженій особі 18.09.2012 року.

Посилання позивача на п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зазначені пункти встановлюють вимоги на документальні позапланові виїзні перевірки, в той час як ДПІ в м. Суми проводилася документальна позапланова невиїзна перевірка, а тому вимоги зазначеної статті не поширюються на порядок проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині щодо визнання протиправними дій відповідача по організації та проведенню документальної невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, результати якої оформлено актом від 25.09.2012 року, оскільки фактично перевірка вже відбулася та оформлена актом за №2937/152/14019026 від 25.09.2012 року, за висновками якого прийняте податкове повідомлення-рішення про донарахування податкових зобов'язань, а отже дії відповідача щодо організації та проведення перевірки є фактично реалізованими і належним способом захисту підприємства позивача є визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах № 0007111502/54349 від 26.10.2012 року про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю торгівельно-виробничої фірми "Автомобіліст" суми грошового зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку в розмірі 15350 грн. 08 коп., суд першої інстанції виходив з того, що вони є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.

Колегія суддів також погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 29.04.1994 року зареєстрований юридичною особою (а.с. 8), перебуває на податковому обліку у відповідача (а.с.10). На 2011 рік позивачу було видано свідоцтво про сплату єдиного податку серії Б № 691534 від 27.12.2010 року (а.с. 11).

Таким чином, позивач є суб'єктом малого підприємництва, оподаткування якого здійснюється відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».

Згідно з абз. 5 ч. 1 ст. 6 цього Указу суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником плати (податку) за землю.

Відповідно до п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України «Про роз'яснення Указу Президента України від 03 липня 1998 року № 727» від 16.03.2000 року № 507 суб'єкт малого підприємництва, який згідно з абзацом п'ятим частини першої статті 6 не є платником плати (податку) за землю, звільняється від плати (податку) за землю лише за земельні ділянки, які використовуються ним для провадження підприємницької діяльності.

Згідно з ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що видами діяльності позивача за КВЕД є, зокрема: оптова торгівля автомобільними деталями та приладдям, роздрібна торгівля автомобільними деталями та приладдям; інші види оптової торгівлі, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту, здавання в оренду власного нерухомого майна (а.с. 11).

Земельні ділянки, площею 1611 кв.м. та 19 кв.м., розташовані за адресою: м. Суми, вул. Чернігівська, 3а, використовуються позивачем на підставі договорів оренди землі №48 від 20.05.2006 року та №535 від 19.03.2010 року з метою комерційного використання. На зазначених земельних ділянках розташовані магазин та прохідна ( а.с.67).

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 15.02.2012 року по справі №2а-1870/478/12 за позовом ТОВ ТВФ «Автомобіліст» до ДПІ в м. Суми про визнання дій протиправними та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, також, зокрема, встановлений факт здійснення позивачем підприємницької діяльності відповідно до обраного виду діяльності на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Чернігівська, 3а. ( а.с.22-26).

Отже, факт використання позивачем земельних ділянок у його підприємницькій діяльності з тих видів діяльності, під які земельні ділянки надавались в оренду, підтверджений матеріалами справи.

Доказів того, що позивач не здійснював таких чи інших видів підприємницької діяльності відповідачем не надано.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає про відсутність у позивача в періоді, що перевірявся, обов'язку сплачувати податок за землю, оскільки останній перебував на спрощеній системі оподаткування та був платником єдиного податку, отже, на нього поширювалися приписи Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктами малого підприємництва» № 727/98 від 03.07.1998 (із змінами та доповненнями, внесеними Указом Президента України №746/99 від 28.06.1999), а також приписи Постанови Кабінету Міністрів України «Про роз'яснення Указу Президента України від 03.07.1998 №727/98» від 16.03.2000 № 507 (із змінами та доповненнями) щодо звільнення від сплати податку на землю саме за земельні ділянки, які використовуються ним для здійснення підприємницької діяльності.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що позивач звільнений від сплати земельного податку за земельні ділянки, розташовані за адресою: м. Суми, вул. Чернігівська, 3а, відповідно, нарахування йому грошового зобов'язання орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності є протиправним, а тому податкове повідомлення-рішення № 0007111502/54349 від 26.10.2012 року підлягає скасуванню.

Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-виробничої фірми "Автомобіліст", Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14.05.2013р. по справі № 818/1794/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)П’янова Я.В. Судді (підпис) (підпис) Зеленський В.В. Чалий І.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: П’янова Я.В.