Постанова

від 13.08.2013 по справі 801/6017/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 серпня 2013 р. Справа №801/6017/13-а

(16:26 ) м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Шкляр Т.О., за участю секретаря Желудковой О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Кримської митниці Міндоходів

про стягнення

за участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_1,паспорт

від відповідача - Яценко К.М., дов.пост.

Суть справи:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Кримської митниці про стягнення 150664грн. за період з 01.12.2009р. по 04.02.2013р., мотивуючи свої вимоги несвоєчасним виконанням відповідачем постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду АРК від 01.12.2009р. в частині поновлення на роботі, яка була допущена до негайного виконання.

Відповідачем надані письмові заперечення проти позову за підстав, викладених в запереченнях, основні з яких такі, що позивач не звертався до державної виконавчої служби України про примусове виконання судового рішення, самостійне уникнення позивача від звернення до роботодавця призвело до виконання судових рішень відповідачем 01.02.2013р. з незалежних від митних органів причин.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.07.2013 р. замінено відповідача по справі його правонаступником Кримською митніцею Міндоходів.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

З урахуванням вищевикладеного, заслухавши позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Пунктом 15 ч. 1 ст. 3 КАС України дано визначення публічної служби, згідно з яким публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів згідно зі ст. 1 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII "Про державну службу".

Державна митна служба України була спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи відповідно до п. 1 Положення про Державну митну службу України, затвердженого Постановою КМ України від 18.07.2007 № 940; служба в органах митної служби відноситься до публічної служби.

Таким чином, даний спір пов'язаний з проходженням публічної служби, підлягає розгляду в порядку, який встановлений нормами КАС України.

Відповідно до наказу № 28 від 13.02.2995р. позивач був прийнятий на посаду інспектора Евпаторійської митниці.

Наказом Державної митної служби № 652-к від 25.04.2008р. позивача звільнено з займаної посади з 30.04.2008р. у зв'язку з ліквідацією Кримської регіональної митниці; наказом Кримської регіональної митниці Державної митної служби України № 250-к від 29.04.2008р. позивача звільнено з займаної посади з 30.04.2008р. у зв'язку з ліквідацією Кримської регіональної митниці, що встановлено постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2009р. по справі № 2а-28/09/0106.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2009р. по справі № 2а-28/09/0106:

- визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби № 652-к від 25.04.2008р. та наказ Голови комісії з питань ліквідації Кримської регіональної митниці № 250-к від 29.04.2008р. в частині звільнення ОСОБА_1 з займаної посади з 30.04.2008р.по п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України;

- поновлено ОСОБА_1 з 30.04.2008р. на посаді головного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного посту «Евпаторія» Кримської митниці Державної митної служби України;

- стягнуто середній заробіток за час вимущеного прогулу за період з 30.04.2008р. по 01.12.2009р.

В частині поновлення ОСОБА_1 з 30.04.2008р. на посаді головного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного посту «Евпаторія» Кримської митниці Державної митної служби України рішення суду допущено до негайного виконання.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.05.2013р. в частині визнання протиправними наказів та поновлення позивача на роботі Постанова Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2009р. по справі № 2а-28/09/0106 залишено без змін.

Постановою від 29.11.2010р. державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України АР Крим було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листу № 2а-28/2009 виданого 03.03.2010р. про допущення до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 з 30.04.2008р. на посаді головного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного посту «Евпаторія» Кримської митниці Державної митної служби України.

Згідно з поясненнями представників відповідача, службовою запискою Кримської митниці Міндоходів від 02.07.2013р., службовою запискою Кримської митниці Міндоходів від 01.07.2013р. виконавчий лист у відношенні ОСОБА_1 за період з 29.11.2010р. по 06.12.2010р. до відповідача не надходив та реєстрацію не проходив.

Вказані доводи спростовуються доказами, які в матеріалах справи.

Зокрема, 07.12.2010р. Кримська митниця Державної митної служби України звернулась зі скаргою на постанову про відкриття виконавчого провадження від 29.11.2010р. щодо негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 з 30.04.2008р. на посаді головного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного посту «Евпаторія» Кримської митниці Державної митної служби України, що підтверджується скаргою відповідача від 06.12.2010р. № 17-07/8878 з відмиткою Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України АР Крим про отримання скарги, постановою про відмову в задоволенні скарги від 29.12.2010р., копії яких є в матеріалах справи.

Наказом Кримської митниці Державної митної служби України № 82-к від 01.02.2013р. на виконання постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2009р. по справі № 2а-28/09/0106 та відповідно до наказу Державної митної служби України від 01.02.2013р. № 272-к був поновлений позивач на посаді головного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного посту «Евпаторія» Кримської митниці з 30.04.2008р.

Поновлення на роботі - це повернення працівника в попередній стан, який існував до його незаконного звільнення, тому правовими наслідками поновлення на роботі працівника є надання йому попередньої роботи (посади) з тими ж функціональними обов'язками, які мали місце до звільнення; здійснення оплати всього часу вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням; поновлення безперервного стажу роботи, у тому числі стажу для відпустки та поновлення у всіх правах за цією посадою.

Згідно зі ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 235 Кодексу законів про працю України негайне виконання рішення суду означає обов'язок, а не право власника не пізніше наступного дня після проголошення судового рішення видати наказ (розпорядження) про поновлення працівника на роботі і фактично допустити його до виконання попередніх обов'язків.

Так, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 12 грудня 2012року по справі про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу встановив, що передчасним є висновок про те, що вимушений прогул позивача необхідно обчислювати від часу відкриття виконавчого провадження про примусове виконання рішення.

Таким чином, негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно підлягає виконанню з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави, а тому вимушений прогул за затримку виконання рішення суду слід обчислювати з наступного дня після проголошення судового рішення про поновлення працівника на роботі та допуску вказаного рішення до негайного виконання.

Відповідно до п. 34 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.1992р. «Про практику розгляду судами трудових спорів» рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Постанова Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2009р. по справі № 2а-28/09/0106 про поновлення ОСОБА_1 з 30.04.2008р. на посаді головного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного посту «Евпаторія» Кримської митниці Державної митної служби України, яке було допущене до негайного виконання, виконано лише 01.02.2013р.

Таким чином, вимушений прогул за затримку виконання рішення суду слід обчислювати до дня видання власником або уповноваженим ним органом наказу про поновлення на роботі.

Відповідно до ст. 236 Кодексу законів про працю України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Порядок розрахунку середньої заробітної плати визначений у Порядку розрахунку середньої заробітної плати, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 "Про затвердження Порядку розрахунку середньої заробітної плати"(далі - Порядок № 100).

Відповідно до п.2 Порядку №100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 Порядку №100, а саме, виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Відповідно до пункту 5 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995, № 100, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Відповідно до п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку виходячи із заробітку за останні два календарних місяця роботи.

Відповідно до абз. 3 пункту 2 розділу ІІ Порядку обчислення заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, у випадку вимушеного прогулу, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно з наданою Кримською митницею довідкою про розмір середньоденної заробітної плати позивача за період роботі у Кримській митниці за 2 останніх місяця роботи її розмір складає 188,64грн.

Кількість днів затримки виконання рішення суду за період з 02.12.2009р. по 31.01.2013р. складає 791 день, таким чином, середній заробіток позивача за час затримки виконання судового рішення складав 149214,24грн. (188,64грн. х 791день).

В період з 02.12.2009р. по 31.01.2013р. позивач працював, перебував на обліку в центрі зайнятості як безробітний, та отримав заробіток у загальній сумі 128404,42грн., що підтверджується трудовою книжкою позивача серії НОМЕР_2, карткою індивідуальні відомості про застраховану особу Управління пенсійного фонду України у м. Сакі та Сакському районі від 10.04.2013р., довідкою Державної податкової інспекції у м. Евпаторії від 31.07.2013р., довідкою Управління пенсійного фонду України у м. Евпаторія від 15.07.2013р.

Таким чином, різниця в заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі позивача, яке допущене до негайного виконання, за період з 02.12.2009р. по 31.01.2013р., складає 20809,82грн. (149214,24грн. - 128404,42грн.) (з подальшим відрахуванням при виплаті обов'язкових податків та зборів, які підлягають стягненню).

В даній частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

За період з 01.02.2013р. по 04.02.2013р. позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки рішення суду було виконано 01.02.2013р.

Згідно ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Оскільки чинне трудове законодавство передбачає покладання на роботодавця відповідальність за затримку виконання судового рішення у вигляді стягнення середнього заробітку, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення таких сум без обмеження будь-яким строком, як це передбачено ст. 233 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до ч.и 2 ст. 11КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, суд не вирішує питання щодо стягнення на його користь судових витрат.

У зв'язку зі складністю справи судом 13.08.2013р. оголошена вступна та резолютивна частина постанови, постанова складена у повному обсязі 16.08.2013р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Кримської митниці Міндоходів (ЕДРПОУ 38711399) на користь ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_3 ІПН НОМЕР_1) різницю в заробітку за час затримки виконання постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2009р. по справі № 2а-28/09/0106 про поновлення ОСОБА_1 на роботі у сумі 20809,82грн. (двадцять тисяч вісімсот девять гривен вісімдесят дві копійки) (з подальшим відрахуванням при виплаті обов'язкових податків та зборів, які підлягають стягненню) за період з 02.12.2009р. по 31.01.2013р.

3. В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Шкляр Т.О.