Рішення

від 16.08.2013 по справі 756/3067/13-ц

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

16.08.2013 Справа № 756/3067/13-ц

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

04212, м. Київ, вул. М. Тимошенка, 2є

Ун. № 756/3067/13-ц

Справа №2/756/1919/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2013 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:

Головуючого судді О.В. Диби

Секретарі М.В. Онищенко

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Прод-Технології», третя особа: ОСОБА_3 про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, заробітної плати за час затримки у виплаті та моральної шкоди , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся із вищенаведеним позовом до відповідача в якому посилався на те, що відповідач неправомірно не виплатив йому заробітну плату, неправомірно звільнив його з роботи, просив визнати звільнення 28.12.2012 року позивача з посади фінансового директора товариства з обмеженою відповідальністю «Еко - Прод - Технології» неправомірним; скасувати наказ №11-к від 28.12.2012 року виданого товариством з обмеженою відповідальністю «Еко - Прод - Технології» про звільнення ОСОБА_2; визнати недійсним запис в трудовій книжці ОСОБА_2, внесеного на підставі наказу №11-к від 28.12.2012 року; поновити ОСОБА_2 на посаді фінансового директора товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Прод-Технології»; стягнути невиплачену заробітну плату в період з серпня 2012 року по 05.10.2012 року в розмірі 1749, 95 грн., допомогу у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за період з 06.10.2012 року по 29.10.2012 року включно в сумі 810 грн. 72 коп., невиплачену заробітну плату за період з 30.10.2012 року по 28.12.2012 року включно в розмірі 2 196 грн. 80 коп., середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 5 782 грн. 75 коп. та моральну шкоду в розмірі 5000 грн., судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з урахуванням їх збільшень та просили позов задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав в повному обсязі та пояснив, що позивач був звільнений з займаної ним посади правомірно у зв'язку із тим, що тривалий час не з'являвся на роботу та не повідомляв роботодавця про поважність причин своєї неявки, крім цього посилання позивача та його представника на те, що його можливо звільнити із займаної ним посади виключно на підставі рішення загальних зборів товариства, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки позивач приймався на посаду наказом директора товариства на підставі заяви самого позивача, а з цього слідує, що він був звільнений із займаної ним посади на підставі наказу директора товариства правомірно.

Третя особа в судовому засіданні вимоги позовної заяви не підтримала, пояснила, що позивач був звільнений із займаної ним посади правомірно, оскільки тривалий час без поважних причин не з'являвся на роботі, а всі намагання з'ясувати поважність відсутності на роботі позивача були безуспішними.

Вислухавши пояснення позивача та його представника, пояснення представника відповідача, третьої особи, допитавши свідків, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається із матеріалів справи наказом №Е/К-000012 від 05.12.2011 року позивач був прийнятий з 05.12.2011 року на посаду фінансового директора ТОВ «Еко-Прод-Технології» на підставі його заяви від 01.12.2011 року (а.с.164,165).

22.08.2012 року на підставі наказу №7-к позивач був відсторонений від роботи із збереженням заробітної плати з 23.08.2012 року необхідністю перевіркою взаєморозрахунків з ТОВ «Мірний».

28.12.2012 року наказом №11-к позивач був звільнений із займаної ним посади на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України - прогул без поважних причин (а.с.35). Копію вказаного вище наказу позивач отримав поштою 25.01.2013 року (а.с.36) про що свідчать матеріали справи і дана обставина сторонами визнається.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Статтею 147 КЗпП України визначено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Згідно із ст. 147 - 1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті.

Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.

Пунктом «м» ч. 11.6 статуту відповідача визначено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників відноситься обрання та відкликання директора, фінансового директора, та ревізійної комісії (а.с.129).

Частиною 11.14 статуту відповідача визначено, що фінансовий директор представляє інтереси товариства без довіреності, з правом підпису фінансових документів, угод, договорів тощо. Фінансовий директор обирається зборами учасників товариства та їм підзвітний (а.с.130).

Таким чином, враховуючи те, що позивач до моменту його звільнення обіймав посаду фінансового директора ТОВ «Еко - Прод - Технології» та у відповідності із положеннями статуту відповідача обирався на посаду виключно на підставі рішення загальних зборів учасників товариства, суд приходить до висновку про те, що його звільнення повинно було відбуватись у порядку, який визначений саме статутом товариства не залежно від підстав такого звільнення, що узгоджується із ст. 147 -1 КЗпП України.

Суд вважає такими, що не заслуговують на увагу посилання представника відповідача та третьої особи на те, що позивача мав право звільнити директор товариства одноособово у зв'язку із тим, що він його і призначав на посаду, оскільки згідно із статуту відповідача порядок звільнення як директора товариства (третьої особи у справі) так і фінансового директора (позивача у справі) є однаковим.

Відповідачем не було надано суду жодного доказу того, що загальні збори учасників товариства проводилися, і питання про звільнення позивача з роботи було включено до порядку денного і позитивно вирішено.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердили лише факт конфліктних стосунків між позивачем та третьою особою, факт відсторонення позивача від роботи на підставі наказу від 22.08.2012 року і ту обставину, що третя особа намагалась з'ясувати причини незнаходження позивача на роботі.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що позивача було неправомірно звільнено із займаної ним посади, відтак, він підлягає поновленню на роботі.

Згідно із п. 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 року N 348).

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що розрахунок, який наданий позивачем щодо стягнення з відповідача заробітної плати за час вимушеного прогулу та невиплаченої заробітної плати є правомірним та відповідачем не спростований (а.с.67 - 70, 104, 116, 235, 236).

Крім цього, як вбачається із матеріалів справи позивач в період з 06.10.2012 року по 29.10.2012 року перебував на лікарняному, що підтверджується листками непрацездатності (а.с16). Відповідач, за період перебування позивача на лікарняному повинен був його оплачувати, перші 5 днів непрацездатності - за власний рахунок, наступні за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до положень ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», чого не зробив. Відтак, суд вважає правомірною вимогою позивача щодо стягнення з відповідача на користь позивача заробітної у зв'язку із його тимчасовою непрацездатністю

Також, відповідно до ст. 237 - 1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до ч.1,2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку про те, що відповідач дійсно завдав своїми неправомірними діями позивачу моральної шкоди, оскільки вони потягли за собою зміну нормального способу життя позивача, моральні переживання та страждання.

Разом із цим, суд вважає вимогу щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 5000 грн. завищеною та приходить до висновку про необхідність задоволення цієї вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 500 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 147, 147 - 1, 235, 237 - 1 КЗпП України, ст. 23 ЦК України, ст. ст. 10, 57-61, 88, 208 - 209, 212-215, 218, 397 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Прод-Технології», третя особа: ОСОБА_3 про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, заробітної плати за час затримки у виплаті та моральної шкоди - задовольнити;

Визнати звільнення 28.12.2012 року ОСОБА_2 з посади фінансового директора товариства з обмеженою відповідальністю «Еко - Прод - Технології» неправомірним;

Скасувати наказ №11-к від 28.12.2012 року виданого товариством з обмеженою відповідальністю «Еко - Прод - Технології» про звільнення ОСОБА_2;

Визнати недійсним запис в трудовій книжці ОСОБА_2, внесеного на підставі наказу №11-к від 28.12.2012 року;

Поновити ОСОБА_2 на посаді фінансового директора товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Прод-Технології» (код ЄДРПОУ 36449488);

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Прод-Технології» (код ЄДРПОУ 36449488) на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 5 782 (п'ять тисяч сімсот вісімдесят два) грн. 75 коп., заробітну плату за період з серпня 2012 року по 05.10.2012 року в розмірі 1749 (одна тисяча сімсот сорок дев'ять) грн. 95 коп., допомогу у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за період з 06.10.2012 року по 29.10.2012 року включно в сумі 810 (вісімсот десять) грн. 72 коп., невиплачену заробітну плату за період з 30.10.2012 року по 28.12.2012 року включно в розмірі 2 196 (дві тисячі сто дев'яносто шість) грн. 80 коп.;

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Прод-Технології» (код ЄДРПОУ 36449488) на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 500 (п'ятсот) грн.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді фінансового директора товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Прод-Технології» (код ЄДРПОУ 36449488) та в частині стягнення заробітної плати за один місяць;

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Прод-Технології» (код ЄДРПОУ 36449488) на користь держави судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.;

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення через Оболонський районний суд м. Києва. У разі якщо особи, які беруть участь у справі не були присутні під час ухвалення рішення, апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з моменту його отримання.

Суддя: О.В. Диба