Постанова

від 25.07.2013 по справі 826/10642/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 липня 2013 року 11:05 № 826/10642/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі: судді Добрянської Я.І., секретаря судового засідання Корніюк А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Енергопартнер Інжиніринг» до відповідачаДержавної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва ДПС провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.02.2013 р. № 0000852220 та № 0000842220. за участю представників сторін:

від позивача: Попов А.С. (довіреність № б/н від 01.02.2013 р.)

від відповідача: Кец Х.В. (довіреність № 355/9/10 від 21.01.2013 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 25.07.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергопартнер Інжиніринг» звернувся в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.02.2013 р. № 0000852220 та № 0000842.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.07.2013 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження в адміністративній справі № 826/10642/13-а та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 25.07.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та в судових дебатах просив суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва ДПС від 08.02.2013 р. № 0000852220 та № 0000842220.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача послався на те, що при проведенні перевірки, відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, щодо заниження податку на прибуток на загальну суму 134 664,5 грн., в т.ч. по періодах: 4 квартал 2011 р. - 134 664,5 грн., а також п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, щодо заниження ПДВ у сумі 116 666,66 грн., в т.ч. за період: жовтень 2011 р. - 116 666,66 грн.

На думку позивача, висновки, викладені в Акті перевірки не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкові повідомлення-рішення, винесені за наслідками такої перевірки та складеного Акта перевірки, є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник відповідача подав письмові заперечення проти позову та в судовому засіданні 25.07.2013 р. проти позову також заперечив і просив суд у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити повністю.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що за наслідками проведеної документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопартнер Інжиніринг» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентом ПП «Укрбудмонтаж» (код ЄДРПОУ 31354114) за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р., контролюючим органом було встановлено порушення позивачем вимог п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 134 664,5 грн., в т.ч. по періодах: 4 квартал 2011 р. - 134 664,5 грн., а також п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено ПДВ у сумі 116 666,66 грн., в т.ч. за період: жовтень 2011 р. - 116 666,66 грн.

Як наголосив представник відповідача, первинні документи, складені позивачем із контрагентом ПП «Укрбудмонтаж» щодо здійснення господарських операцій з виконання будівельно-монтажних робіт на об'єктах позивача, не відповідають вимогам ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки такі первинні документи не містять обов'язкових відомостей про господарську операцію, а саме: в усіх підписаних сторонами Актах здачі-приймання робіт не зазначено об'єкту на якому виконуються певні роботи, що здаються за таким Актом, відповідно до чого, такі первинні документи не підтверджують фактичного здійснення зазначених господарських операцій.

А отже, на переконання відповідача, за такими правовідносинами позивача із контрагентом ПП «Укрбудмонтаж», фактичність здійснення яких не підтверджена позивачем допустимими доказами по справі, не можуть формуватися валові витрати та податковий кредит з ПДВ.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем, Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва ДПС було проведено документальну позапланову перевірку позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопартнер Інжиніринг» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах із контрагентом ПП «Укрбудмонтаж» (код ЄДРПОУ 31354114) за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки від 17.01.2013 р. № 24/22-205/31570407, в якому встановлені порушення позивачем вимог п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, щодо заниження податку на прибуток на загальну суму 134 664,5 грн., в т.ч. по періодах: 4 квартал 2011 р. - 134 664,5 грн., а також п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, щодо заниження ПДВ у сумі 116 666,66 грн., в т.ч. за період: жовтень 2011 р. - 116 666,66 грн.

В Акті перевірки відповідачем встановлено, що у перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з контрагентом:

- ПП «Укрбудмонтаж» (код ЄДРПОУ 31354114), щодо виконання останнім на користь позивача робіт: монтажу шаф реєстрації аварійних подій на відповідному об'єкті позивача.

На підставі вказаних висновків Акта перевірки відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 08.02.2013 р. № 0000852220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 145 833,60 грн., з яких: 116 666,60 грн. сума грошового зобов'язання за основним платежем, та 29 167,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- від 08.02.2013 р. № 0000842220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 155 204,30 грн., з яких 124 163,30 грн. сума грошового зобов'язання за основним платежем, та 31 041,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

За наслідками оскарження позивачем зазначених податкових повідомлень-рішень від 08.02.2013 р. № 0000852220 та № 0000842220 в адміністративному порядку до податкових органів вищих інстанцій, скарги позивача були залишені без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Однак, вважаючи такі податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва ДПС від 08.02.2013 р. № 0000852220 та № 0000842220 - протиправними, позивач оскаржив їх у судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, зважаючи зокрема на наступне.

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу» від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Відповідно до п. 63.11 ст. 63 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби забезпечують достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, реєстрі платників податку на додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій та інших реєстрах, що формуються та ведуться органами державної податкової служби згідно з цим Кодексом, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 2 Порядку оформлення результатів невиїзних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327 (із змінами та доповненнями, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), статистичної та іншої звітності, даних обліку, ведення якого передбачено законом, первинних документів, які використовуються в обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та у повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.

Також, згідно п. 4.11 Порядку, податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.

Згідно п. 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу ДПС приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

В позовній заяві та в судовому засіданні представник позивача не заявляв позовних вимог, які б стосувалися не дотримання відповідачем законодавчо визначеної процедури проведення та підстав проведення документальної позапланової перевірки, а також належного отримання документів прийнятих за наслідками такої перевірки.

По суті встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог чинного законодавства та правомірності визначення позивачу оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями податкових зобов'язань, з матеріалів справи вбачається наступне.

Так, у перевіряємому періоді позивач мав господарські відносини із контрагентом ПП «Укрбудмонтаж» (код ЄДРПОУ 31354114), щодо виконання останнім на користь позивача робіт: монтажу шаф реєстрації аварійних подій на відповідному об'єкті позивача.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Перевіркою встановлено, що у вказаний період, між сторонами діяв договір № 1-20/К06.2 від 03.10.2011 року, на виконання якого сторонами були підписані Акти здачі-приймання виконаних робіт, надання яких до перевірки, на думку позивача, підтверджує реальність здійснення таких господарських операцій, а саме виконання монтажу шаф реєстрації аварійних подій на об'єкті позивача.

При цьому, як вбачається зі змісту такого Договору, відповідно до п.1.1 Договору № 1-20/К06.2, Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання виконати монтаж шаф реєстрації аварійних подій, проте, буд-яким чином не зазначено об'єкта, на якому будуть виконуватися такі роботи (назви об'єкта та його місця розташування).

Крім того, як вбачається з наявних матеріалів справи та не було допустимими доказами заперечено позивачем, відповідно до п.1.2 Договору № 1-20/К06.2, термін виконання робіт за договором - відповідно до календарного плану (додаток № 2 даного договору), проте як до перевірки зазначеного додатку № 2 до Договору (календарного плану) позивачем надано не було.

В подальшому, зі змісту п. 2.1 Договору № 1-20/К06.2 випливає, що за виконані згідно даного Договору роботи Замовник перераховує виконавцю кошти (702 597,39 грн.) згідно кошторису витрат - додаток № 1 до договору, проте як до перевірки зазначеного кошторису витрат позивачем надано також не було.

Таким чином, з наявних матеріалів справи вбачається, що ні у Договорі № 1-20/К06.2, ні у Актах здачі-приймання робіт сторонами не було зазначено об'єкту на якому виконувались роботи щодо монтажу шаф реєстрації аварійних подій, а відповідно доведення фактичного виконання певних робіт на відповідному об'єкті позивачем здійснено бути не може, оскільки такі роботи могли виконуватися: або іншим контрагентом, або на іншому об'єкті (що не стосується умов певного договору, або не виконуватися взагалі).

Крім того, позивачем не було надано письмових пояснень та підтверджуючих документів (проектної документації, монтажних схем, відомостей про об'єкт на якому виконувались монтажні роботи, тощо), які б підтвердили факт отримання послуг з монтажу від контрагента ПП «Укрбудмонтаж».

Отже, як вбачається з наявних у справі доказів, ні під час проведення перевірки, ні під час розгляду даної адміністративної справи по суті, зважаючи на складення сторонами правочину первинних документів по господарських операціях із порушенням вимог чинного законодавства, не було можливим встановити яким саме чином дані послуги пов'язані з веденням господарської діяльності позивача, а отже позивачем не підтверджено допустимими доказами по справі правомірність віднесення до складу валових витрат 4 кв. 2011 р. суму 585 497,80 грн., та віднесення до складу податкового кредиту у жовтні 2011 р. суми ПДВ 116 666,66 грн.

Суд також наголошує на тому, що надані позивачем до матеріалів справи договори, а саме: № 05-04/2011 від 05.04.2011 р., № 03-10/2011 від 03.10.2011 р., № 1-03/2011-ЕРІ від 20.02.2012 р., № 02-08/2012 від 02.08.2012 р., не спростовують висновки контролюючого органу, викладені в Акті перевірки, оскільки зазначені договори не стосуються періоду, що перевірявся.

Відповідно до п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно вимог п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата тієї події, що відбулась раніше, або дата списання з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду.

Згідно вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу)

При цьому, згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.06.1999 р. № 996-ХІV із змінами та доповненнями, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вже було зазначено вище, підтверджується наявними матеріалами справи, та не було допустимими доказами спростовано позивачем, в наданих до перевірки та до суду первинних документах по господарських операціях із контрагентом ПП «Укрбудмонтаж» (код ЄДРПОУ 31354114), щодо виконання останнім на користь позивача робіт: монтажу шаф реєстрації аварійних подій на відповідному об'єкті позивача, а саме: в самому Договорі № 1-20/К06.2 від 03.10.2011 року, а також в усіх складених на його виконання Актах приймання-здачі робіт, сторонами не зазначено об'єкту на якому виконуються зазначені роботи, що виконуються за таким Договором та здаються за такими Актами, відповідно до чого, такі первинні документи не підтверджують фактичного здійснення зазначених господарських операцій.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб , відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).

Згідно з пунктом 3 статті 8 Розділу III Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями) визначено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Отже, на підставі неналежним чином оформлених первинних документів, не може формуватися податковий кредит та валові витрати.

Зважаючи на викладене, наявні у матеріалах справи докази, та норми наведеного законодавства, суд погоджується із висновком контролюючого органу в Акті перевірки позивача про те, що товарність (фактичність здійснення) господарських операцій між позивачем та ПП «Укрбудмонтаж» (код ЄДРПОУ 31354114) не підтверджено позивачем належними первинними документами.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки, а саме те, що зазначені правовідносини позивача із контрагентом ПП «Укрбудмонтаж» мали виключно паперовий характер, а отже не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу - позивачем до суду надано не було.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідачем було правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на підставі висновків, викладених в Акті перевірки.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів суду правомірність винесених ним податкових повідомлень-рішень від 08.02.2013 р. № 0000852220 та № 0000842220.

Натомість позивач не надав суду допустимих доказів на обґрунтування заявлених ним позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В адміністративному позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 30.07.2013 р.