Постанова

від 24.10.2013 по справі 826/10642/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10642/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Губська О.А., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр-к апелянта Мажара О.Є., Попов А.С.

пр-к відповідача Денисенко О.Е.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОПАРТНЕР ІНЖИНІРИНГ» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОПАРТНЕР ІНЖИНІРИНГ» до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомленнь-рішеннь -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОПАРТНЕР ІНЖИНІРИНГ» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.02.2013 року № 0000852220 та № 0000842220.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалене рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача , пояснення представників сторін, перевіривши їх доводи наявними у матеріалах справи доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведено документальну позапланову перевірку позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопартнер Інжиніринг» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах із контрагентом ПП «Укрбудмонтаж» за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки складено Акт перевірки від 17.01.2013 року № 24/22-205/31570407, в якому встановлено порушення позивачем вимог п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, щодо заниження податку на прибуток на загальну суму 134 664,5 грн., в т.ч. по періодах: 4 квартал 2011 р. - 134 664,5 грн., а також п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, щодо заниження ПДВ у сумі 116 666,66 грн., в т.ч. за період: жовтень 2011 р. - 116 666,66 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 08.02.2013 року:

- № 0000852220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 145 833,60 грн., з яких: 116 666,60 грн. сума грошового зобов'язання за основним платежем, та 29 167,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- № 0000842220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 155 204,30 грн., з яких 124 163,30 грн. сума грошового зобов'язання за основним платежем, та 31 041,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Відмовляючи в задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з недоведеності товарності господарських операцій між позивачем та ПП «Укрбудмонтаж», оскільки позивачем до перевірки не було надано додатку №2 до Договору №1-20/К06.2, кошторису витрат,а також пояснень та підтверджуючих документів(проектної документації, монтажних схем, відомостей про об'єкт на якому виконувалися монтажні роботи) які б підтвердили факт отримання послуг з монтажу від контрагента ПП «Укрбудмонтаж».

Вирішуючи спірні правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з таких правових аспектів.

Відповідно до пп.14.1.36. п.14.1. ст.14 Кодексу, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп.14.1.27. п.14.1. ст.14 Кодексу, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пп.139.1.9. п.139.1. ст.139 Кодексу, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.

Згідно пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Отже, наявність законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту та валових витрат, зокрема податкових накладних, виписаних платником податку, є обов'язковою, для визнання правомірності формування таких за умови, якщо відомості в таких документах відповідають дійсності, і якщо господарські операції мали реальний характер та придбані товари (роботи, послуги) використовувалися в господарській діяльності платника податку.

Як встановлено судом першої інстанції, 03.10.2011 року між позивачем та ПП «Укрбудмонтаж» укладено договір 1-20/К06.2, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання виконати монтаж шаф реєстрації аварійних подій.

Згідно з пунктом 1.2 зазначеного договору термін виконання робіт за договором - відповідно до календарного плану (додаток № 2 даного договору).

Відповідно до п.2.1 договору за виконані згідно даного Договору роботи Замовник перераховує виконавцю кошти (702 597,39 грн.) згідно кошторису витрат - додаток № 1 до договору.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за вказаним вище договором позивачем надано належним чином оформлені акти здачі-приймання виконаних робіт.

З матеріалів справи вбачається, що суми сплаченого позивачем податку на додану вартість з придбання робіт (послуг) у ПП «Укрбудмонтаж» по монтажу (зборці) шаф реєстрації аварійних подій підтверджені належним чином оформленим податковими накладними та іншими документами первісного бухгалтерського обліку.

На підтвердження дійсності проведених з вказаним вище контрагентом розрахунком по господарським операціям позивачем надано виписки банку про рух коштів по рахунках.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається, та об'єктивним доказами не підтверджується, що контрагент позивача мав ознаки фіктивності, або на час здійснення господарських операцій не був платником податку на додану вартість , чи припинив свою діяльність.

Позивачем також надано суду податкові декларації ПП «Укрбудмонтаж» за жовтень-грудень 2011року, з додатку №5 до яких вбачається , що останнім в повному обсязі зазначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинах з позивачем (а.с.42).

Таким чином, позивачем в суді підтверджено те, що роботи за спірними операціями були здійснені саме його контрагентом ПП «Укрбудмонтаж».

Щодо ненадання відповідних доказів (первісних документів) до перевірки, колегія суддів звертає увагу на те, що в актів перевірки відповідача взагалі не зазначено переліку документів, книг, журналів, регістрів, які перевірялися ревізором. Крім того, з наданих позивачем копій відповідей на запит відповідача (т. а.с.47) вбачається, що ним направлялися на адресу відповідача, зокрема додаток №2 до Договору №1-20/К06.2, календарний план, кошторис витрат тощо.

Наразі, відповідачем під час розгляду справи судом не надано доказів правомірності прийняти податковий повідомлень-рішень.

Колегія суддів також зазначає, що право позивача, як покупця робіт (послуг) на податковий кредит за умови реальності господарської операції, не може обмежуватися внаслідок порушень податкової дисципліни з боку контрагентів ПП «Укрбудмонтаж», зафіксованих в актах про неможливість проведення зустрічно звірки (т.2, а.с.80).

На підставі викладеного, суд першої інстанції помилково вважав, що висновки податкового органу про безтоварність господарських операції між позивачем та його контрагентом є обґрунтованими.

Зважаючи на той факт, що відповідач не надав доказів правомірності свого рішення, що є обов'язковим відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення винесені з порушенням вимог закону та підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування постанови.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОПАРТНЕР ІНЖИНІРИНГ» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2013 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОПАРТНЕР ІНЖИНІРИНГ» - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.02.2013 року №0000852220 та № 0000842220.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.А.Губська

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст постанови виготовлено - 28.10.2013р.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Губська О.А.

Парінов А.Б.