Рішення

від 05.08.2013 по справі 905/4572/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.08.2013р. Справа № 905/4572/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Бокової Ю.В.

При секретарі судового засідання Д'яковій Ю.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз», м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстроймеханізація», м. Донецьк

про стягнення заборгованості в сумі 30063,58 грн., 3% річних в сумі 212,35 грн., пені в сумі 1119,72 грн., інфляційних в сумі 19,53 грн.

за участю представників :

від позивача: Губар Д.Д.- за довір. від 18.12.2012р. № 431

від відповідача: Косякова Д.І. - за довір. від 31.05.2013 р. № 205/2

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню „Донецькміськгаз", м. Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстроймеханізація», м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 30063,58 грн., 3% річних в сумі 212,35 грн., пені в сумі 1119,72 грн., інфляційних в сумі 19,53 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір про постачання природного газу за регульованим тарифом від 03.12.2012 р. № 2013/ТП-ПР-819 з додатками та додатковою угодою від 01.01.2013 р. , акти приймання - передачі природного газу від 31.01.2013 р., від 28.02.2013 р., від 31.03.2013 р., від 30.04.2013 р., правовстановлюючі документи тощо.

Позивач наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечив, надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що акти приймання -передачі природного газу за період січень -квітень 2013 р., які є підставою для остаточних розрахунків були підписані не уповноваженою на те особою, в зв'язку з чим не спрямовані на реальне настання правових наслідків і не можуть вважатись первинними документами. Просив суд відмовити повністю в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Статтею 67 Господарського кодексу України визначено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Згідно зі ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

03.12.2012 р. між Публічним акціонерним товариством „Донецькміськгаз" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрстроймеханізація» укладено договір про постачання природного газу за регульованим тарифом № 2013/ТП-ПР-819 (далі по тексту Договір), відповідно до умов якого постачальник протягом 2013 р. постачає споживачу природний газ, який є кінцевим споживачем в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.10.1. Договору, даний договір набирає чинності з дати його підписання та укладається на строк до 31.12.2013 р. Договір вважається продовженим на аналогічний період, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не було заявлено про припинення його дії або перегляд умов.

З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Умови та обсяги постачання природного газу визначені у розділі 2 Договору.

Послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна і вартість (п. п. 2.9 Договору). Відповідно до п. 2.12 Договору акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником.

Пунктом 5.3.4. Договору передбачений обов'язок Споживача оплачувати Постачальнику вартість поставленого газу на умовах та в обсягах, визначених Договором.

Ціна постачання та порядок розрахунків за природний газ узгоджена сторонами в розділі 4 Договору.

Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем авансовими платежами в розмірі 100 % оплати грошовими коштами вартості договірного обсягу постачання газу, відповідно до додатка 2 до Договору за 5 календарних днів до початку місяця поставки. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 (п'яти) операційних днів з дати складання акту приймання-передачі газу (п.4.6 Договору).

Згідно п. 4.7. Договору оплата вартості послуг з постачання газу за Договором здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов'язання за Договором за період січень - квітень 2013 р. виконав належним чином, поставив відповідачу газ, що підтверджено матеріалами справи, у тому числі актами приймання - передачі за вказаний період, які підписані та скріплені печаткою відповідача на них, а саме відповідальним за газове господарство - Алексєєвим Л.М.

Відповідач заперечував проти підписання актів за період січень - квітень 2013 р. повноважною особою. Зазначив у відзиві від 22.07.2013 р., що повноважною особою, яка має право підписувати акти приймання - передачі природного газу є Романов І.П. - керівник підприємства.

Проте, позивач, в свою чергу, надав суду довіреність від 03.01.2012 р. строком дії до 31.12.2013 р., відповідно до якої ТОВ «Укрстроймеханізація» надає повноваження Алексєєву Леоніду Миколайовичу на здійснення повноважень від імені ТОВ «Укрстроймеханізація» перед позивачем на виконання підписаного договору на поставку природного газу за регульованим тарифом, в тому числі на підписання актів приймання - передачі природного газу. Вказана довіреність видана відповідно до діючого законодавства, була дійсна на час підписання актів приймання-передачі природного газу за період березень - квітень 2013 р., тому суд приходить до висновку, що акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2013 р., від 28.02.2013 р., від 31.03.2013 р., від 30.04.2013 р. підписані та отримані повноважною особою відповідача. Іншого відповідачем не доведено.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Відповідач свої зобов'язання стовно оплати отриманого газу у повному обсязі не виконав, чим порушив умови Договору.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати отриманого газу за період січень - квітень 2013 р., позивач звернувся до суду та просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстроймеханізація» заборгованість за спожитий природний газ в сумі 30063,58 грн.

Шляхом оцінки всіх матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що сума боргу відповідача перед позивачем - 30063,58 грн. є доведеною та такою, що підлягає стягненню в повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача за період з 08.02.2012 р. по 12.06.2012 р. 3% річних у сумі 212,35 грн. та інфляційні в сумі 19,53 грн.

Розрахунок 3% річних та інфляційних перевірено судом. Вказані суми нараховані позивачем арифметично вірно, у відповідності до приписів діючого законодавства та вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 216- 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п. п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 6.2.2 Договору, у разі порушення Споживачем строків оплати передбачених розділом 4 Договору із Споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. № 543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 1 119,72 грн. за період з 08.02.2012 р. по 12.06.2012 р.

Розрахунок пені перевірено судом. Вказана сума нарахована позивачем арифметично вірно, у відповідності до приписів діючого законодавства та вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст. 43 ГПК України).

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір виник внаслідок саме його неправильних дій.

На підставі ст. 129 Конституції України, ст. ст. 11, 526, 527, 549, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 67, 179, 193, 216-218 Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. № 543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз», м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстроймеханізація», м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 30063,58 грн., 3% річних в сумі 212,35 грн., пені в сумі 1119,72 грн., інфляційних в сумі 19,53 грн. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстроймеханізація», м. Донецьк (83052, м. Донецьк, Донецька область, вул. Бурденка, 27, ЄДРПОУ 31552084) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз" (83001, м. Донецьк, пр. Театральний, 1, п/р 26008161045001 у філії ПАТ КБ «Надра», МФО 380764, ЄДРПОУ 03361081) - заборгованість в сумі 30063,58 грн., 3% річних в сумі 212,35 грн., пеню в сумі 1119,72 грн., інфляційні в сумі 19,53 грн.., судовий збір в сумі 1 720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 12.08.2013 р.

Суддя Ю.В. Бокова