Постанова

від 13.08.2013 по справі 911/1311/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2013 р. Справа№ 911/1311/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Баранця О.М.

Сітайло Л.Г.

За участю представників сторін:

Від позивача - Беттяр С.В. ( довір. б/н від 04.02.2013р.);

Від відповідача - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Старкс»

на рішення Господарського суду Київської області від 20.06.2013р.

у справі №911/1311/13 (суддя Саванчук С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКСХІМ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Старкс»

про стягнення 121 090,63 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 20.06.2013р. у справі №911/1311/13 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Старкс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКСІМ» 112 663 грн. 98 коп. основної заборгованості, 8 426 грн. 65 коп. пені, 2 421 грн. 81 коп. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що на виконання умов договору позивачем поставлено товар відповідачу, відповідач його в установленому законом порядку прийняв, однак за отриманий товар розрахувався частково, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 20.06.2013р. та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що місцем передачі партії товарів сторони узгодили таку адресу: вулиця Незалежності, 49-а, місто Хотин, Чернівецька область. Однак, як зазначає скаржник, з видаткової накладної від 04.10.2012р. вбачається, що вона була складена, а відтак і підписана, в м. Києві по вул. Братиславській, 50.

Скаржник зазначає й про те, що судом не зазначено, чи було оглянуто оригінал товарно-транспортної накладної, копія якої є в матеріалах справи . У відповідача відсутній подібний примірник товарно-транспортної накладної, що дає підстави відповідачу вести мову про відсутність оригіналу такої накладної в дійсності.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2013р. розгляд апеляційної скарги призначено на 13.08.2013р.

В судове засідання 13.08.2013р. не з'явився представник відповідача, однак від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, з урахуванням чого, а також думки представника позивача судова колегія ухвалила розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача судова колегія встановила.

29.09.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКСХІМ", як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТАРКС", як покупцем, укладено договір купівлі-продажу партії товару №26 , відповідно до умов якого, продавець зобов'язався передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язався прийняти зазначений товар і сплатити його за умовами даного договору. Асортимент товару та термін постачання передбачається у заявці покупця або у специфікації на кожну окрему поставку, узгоджену між сторонами, яка складає невід'ємну частину договору(п. 2.1. договору).

Згідно з пунктом 2.2. договору, продавець зобов'язався передавати товар в обсязі і асортименті згідно специфікації у власність покупця або його представника у термін двох діб після отримання передоплати (або на інших умовах за письмовою згодою сторін).

Відповідно до пункту 4.1. договору, покупець зобов'язався розрахуватися з продавцем за товар на умовах 100 % передплати, за узгодженою договірною ціною з урахуванням ПДВ вказаною у рахунку-фактурі та накладній або додатковій специфікації до даного договору на кожну партію поставленого товару окремо, із зазначенням умов оплати.

На виконання умов договору, позивач за видатковою накладною від 04.10.2012р. № Е-00000163 на суму 122 664,00 грн., поставив відповідачу товар, а останній, за довіреністю від 04.10.2012 № 341, вказаний товар отримав. Отже факт здійснення господарської операції з поставки товару підтверджується, так як і схвалення його позивачем та відповідачем, шляхом скріпленням печатками юридичних осіб видаткової накладної.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що місцем передачі партії товарів сторони узгодили адресу вулиця Незалежності, 49-а, місто Хотин, Чернівецька область, однак з видаткової накладної від 04.10.2012р. вбачається, що вона була складена, а відтак і підписана в м. Києві по вул. Братиславській, 50, до уваги судовою колегією не приймаються, з огляду на те, що до матеріалів справи залучено завірену належним чином копію товарно-транспортної накладної на суму 122 664,60грн., яка підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена відбитками їх печаток та адресою за вказаною товарно-транспортною накладною пунктом розвантаження є м. Хотин, вул. Незалежності, 49-а(а.с.99).

Таким чином, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи доводи відповідача щодо відсутності товарно-транспортної накладної на спірну поставку та порушення позивачем умов договору при здійсненні поставки товару, а отже вказані доводи не можуть бути покладені в основу рішення.

Крім того, позивачем надано до матеріалів справи, як доказ відображення позивачем спірної поставки товару у своїх податкових зобов'язаннях копію податкової накладної (а.с.24), що виписана позивачем на спірну поставку товару, а відповідно до положень Податкового Кодексу України (у редакції, чинній на момент складання даної податкової накладної) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (пункти 201.1, 201.4., 201.6., 201.7. статті 201 Податкового Кодексу України).

Відповідач, в порушення умов договору, частково оплатив отриманий товар, на суму 10 000,02 грн., що підтверджується банківськими виписками, а тому у відповідача перед позивачем існує грошове зобов'язання, строк виконання якого настав і яке відповідачем не виконане.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, за наявності в матеріалах справи доказів про отримання відповідачем товару, його будь-яких заперечень щодо неналежного виконання позивачем умов договору при поставці товар, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 112 663,98 грн. заборгованості за поставлений товар.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» вiд 22.11.1996р. № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно до п.7.2 договору покупець за даним договором несе наступні відповідальність: за порушення термінів оплати «Товару» в узгоджений строк, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленій у цей період, нараховану на суму простроченого платежу за кожний календарний день прострочення.

Судова колегія, перевіривши розрахунок пені, яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача за прострочку платежу, дійшла висновку про те, що рішення місцевого господарського суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача 8 426,65 грн. пені є законним та обґрунтованим.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Старкс» залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Київської області від 20.06.2013р. у справі №911/1311/13 залишити без змін.

3.Матеріали справи №911/1311/13 повернути до Господарського суду Київської області.

Повний текст постанови складено та підписано 19.08.2013р.

Головуючий суддя Пашкіна С.А.

Судді Баранець О.М.

Сітайло Л.Г.