Постанова

від 05.08.2013 по справі 810/3836/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2013 року Справа №810/3836/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вимпел Плюс М"

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

товариство з обмеженою відповідальністю "Вимпел Плюс М" звернулось до суду з адміністративним позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС (далі - відповідач, Броварська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.03.2013р. №0000352205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 74 312,00 грн., -за основним платежем та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 8717,75 грн.; №0000362205 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 67 506,94 грн.,- за основним платежем та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 16 876,74 грн.

Вимоги позову мотивовано тим, що прийняті відповідачем на підставі акту перевірки від 08.02.2013р. №89/22-3/36433064 податкові повідомлення-рішення суперечать вимогам чинного законодавства України і фактичним обставинам справи, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.07.2013р. було відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду на 02.08.2013р.

У судовому засіданні представник позивача наведені позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

В призначений для розгляду справи час, представник відповідача до суду не з'явився, про день, час та місце розгляду справи судом був повідомлений належним чином, про що свідчить телефонограма від 01.08.2013р.(а.с.39)

Суд вирішив здійснити розгляд даної справи в порядку письмового провадження, на підставі частини шостої статті 128 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

головним державним податковим ревізором-інспектором управління податкового контролю Броварської ОДПІ, інспектором податкової служби І рангу Малюгою С.С., згідно із пп. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст.75, пп. 78.1.1 п.78.1 ст.78 ст. 79 ПК України та, на підставі наказу від 06.02.2013 р. №170 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Вимпел Плюс М" (код за ЄДРПОУ 36433064) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Сан Енд Фан" (код за ЄДРПОУ 37241245), ТОВ "Ювілайт" (код за ЄДРПОУ 37700606) та ТОВ "Biп Трейд" (код за ЄДРПОУ 37240770) за період з 01.05.2011 р. по 31.05.2012 р. В ході проведення перевірики було встановлено порушення позивачем вимог п.198.1, п.198.3 ст. 198, п.201.1, 201.4, ст.201 ПК України, що виявилось у неправомірному формуванні податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Сан Енд Фан", "Ювілайт" та "Biп Трейд". Дане порушення призвело до завищення податкового кредиту у розмірі 67506,94 грн., в т.ч. за травень 2011 р. в сумі 980,00 грн., за липень 2011р. в сумі 1000,00 грн., серпень 2011р. в сумі 4200,00 грн., грудень 201р.1 в сумі 28116,60 грн., січень 2012р. в сумі 12500,00 грн., лютий 2012р. в сумі 9132,34 грн., квітень 2012р. в сумі 5789,00 грн., травень 2012р. в сумі 5789,00 грн., а також порушення пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 74312,00 грн., в т.ч. за II квартал 2011 р. на суму 1127,00 грн., за III квартал 2011 р. на суму 5980,00 грн., IV квартал 2011р. на суму 32334,00 грн., І квартал 2012 р. на суму 22714,00 грн., за II квартал 2012 р. на суму 12157,00 грн.;

п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів з ТОВ ТОВ "Сан Енд Фан", "Ювілайт" та "Biп Трейд", що оформлено актом перевірки від 08.02.2013р. № 89/22-3/36433064.

Вказаний акт було оскаржено позивачем в адміністративному порядку. Рішенням від 18.05.2013р., №1773/10/10-206/227 ДПС у Київській області скарга була задоволена частково, скасовано податкове повідомлення-рішення від 06.03.2013р. №0000362205 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 245,00грн.; податкове повідомлення-рішення від 06.03.2013р. №0000352205 залишено без змін. Рішенням від 25.06.2013р., №5526/6/99-99-10-01-15 Міністерства доходів і зборів України було залишено без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а повторна скарга без задоволення.

За результатами перевірки, на підставі складеного акту перевірки, Броварською ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення від 06.03.2013р.:

- №0000352205, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 74 312,00 грн. за основним платежем та штрафними (фінансовими) санкціями - 8 717,75 грн.;

- №0000362205, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 67 506,94 грн. за основним платежем та штрафними (фінансовими) санкціями - 16 876,74 грн.

Як вбачається із матеріалів справи ТОВ "Вимпел Плюс М" є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області 15.09.2009 р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А01 №543001. Перебуває на податковому обліку у Броварській ОДПІ Київської області ДПС з 16.09.2009р, є платником ПДВ згідно свідоцтва серії НБ №369661 про державну реєстрацію платника ПДВ №100262206.

Позивач внесений до бази даних ЄДРПОУ, ідентифікаційний код №36433064, види діяльності за КВЕД: проведення розслідувань та забезпечення безпеки; дослідження кон'юнктури ринку та виявлення суспільної думки; консультування з питань комерційної діяльності та управління; інші види оптової торгівлі.

Згідно ліцензії МВС України серії АВ №429268, виданої на підставі рішення №525 від 15.12.2009р., ТОВ "Вимпел Плюс М" надає послуги, пов'язані з охороною державної та іншої власності та послуги з охорони громадян.

Між позивачем, як замовником та ТОВ "Biп Трейд" (виконавцем) було укладено три договори, з яких договори №4 від 04.05.2011р. та № 5 від 14.06.2011р., за умовами яких замовник ТОВ "Вимпел Плюс М" дав завдання надати послуги з виготовлення та розповсюдження друкованих інформаційних матеріалів, а виконавець ТОВ "Biп Трейд" їх прийняти та виконати та договір №6 від 01.08.2011р., за умовами якого замовник ТОВ "Вимпел Плюс М" дав завдання, а виконавець ТОВ "Biп Трейд" їх прийняло щодо проведення процедури встановлення цінових пропозицій на ринку охоронних послуг, що включало друк, виготовлення та розповсюдження інформаційних листівок в м.Києві та Київській області (а.с. 224, 234, 242 том 1). В обов?язки виконавця, згідно умов договору, входило самостійна організація виготовлення та розповсюдження листівок; організація вільного розповсюдження інформаційних листівок в м.Києві та Київській області.

На підтвердження реальності вчинення вказаних угод до суду були надані наступні документи: акти здачі-прийняття робіт (послуг) №ОУ-0000246, №ОУ-0000393, №ОУ-0000442; комерційні пропозиції; перелік адресатів розповсюдження рекламної продукції; податкові накладні від 31.05.2011р., 29.07.2011р., 31.08.2011; (а.с.224- 244 том 1, а.с. 1-5 том 2).

Дослідивши представлені позивачем документи на підтвердження виконання вказаних угод, суд вважає, що укладені позивачем договори №4-6 від 04.05.2011р.,14.06.2011р. та 01.08.2011р. не мають реального економічного змісту, були укладені з метою мінімазаціїї об'єктів оподаткування та отримання фінансової вигоди, з огляду на таке:

по-перше, на підтвердження розповсюдження інформаційних листівок було надано роздруківку адрес з назвавами вулиць, без зазначення конкретних місць розповсюдення рекламної продукції; комерційні пропозиції є нічим іншим, як роздруківками із Інтернету, підписані учасниками договорів; в акті здачі-прийняття наданих послуг №ОУ-0000246 не зазначено місце його складання, відсутні конкретний зміст та обсяг проведеної господарської операції.

З огляду на те, що за своєю сутністю надання послуг позивачу ТОВ «Віп Трейд» полягало у розповсюдженні рекламної продукції, суд звертає увагу на таке:

розповсюдження листівок - це масовий захід роздачі листівок в метро, на вулицях міста, в торгівельних центрах, біля автомобільних стоянок, клінік і т.д. промоутерами, охоплюючи саме ту цільову аудиторію, на яку орієнтується певний продукт або послуга;

поширення листівок - це масовий захід оснований на розповсюдженні листівок кур'єрами по поштових скриньках, квартирах, офісах. По формі дій розповсюдження листівок є непрямою формою реклами, що в свою чергу уявляє собою маркетингову послугу.

Маркетинг передбачає проведення комплексу таких заходів: аналіз кон'юнктури ринку, дослідження в галузі ціноутворення, вплив на рівень попиту, налагодження комунікацій, розгортання служб сервісу тощо. Таку діяльність суб'єкти господарювання можуть здійснювати самостійно за наявності відповідних фахівців. Для здійснення маркетингової діяльності підприємство повинно : проводити комплексні дослідження ринку; здійснювати аналіз ринку; сегментувати ринок; позиціонувати товар; розробляти маркетинг-мікс тощо, що супроводжується обов'язковим оформленням відповідних документів.

Замовниками маркетингових послуг можуть бути, як правило, великі підприємства-товаровиробники або дистриб'ютори, оптові продавці. Незначні підприєимства, згідно аналітичних даних, купують вже готові дослідження певного ринку, що є для них фінансово доступним.

Виконавцями послуг маркетингу можуть бути лише суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність, що відповідає нормам КВЕД ДК 009:2010. Така діяльність нормам КВЕД ТОВ «Віп Трейд» не відповідає, оскільки вид діяльності за КВЕД 73.20 "Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення суспільної думки" у витягу з ЄДРПОУ ТОВ «Віп Трейд» відсутнє.

Головною умовою для врахування у складі податкових витрат витрат на проведення маркетингових послуг є їх документальне підтвердження та зв'язок таких витрат з господарською діяльністю платника податку. Підтвердженням зв'язку витрат на маркетингові послуги з господарською діяльністю суб'єкта господарювання можуть бути такі документи, скажімо:

наказ по підприємству, в якому потрібно обґрунтувати необхідність проведення таких маркетингових досліджень (у зв'язку з виходом на ринок нового виду продукції), із зазначенням періоду їх проведення, території, назви виду продукції, категорії потенційних споживачів тощо. Водночас разом з наказом оформлюється план заходів з розповсюдження такого виду продукції (послуги), в якому передбачається укладення договору на проведення маркетингових досліджень;

договір на проведення маркетингових досліджень, оформлений відповідно до вимог чинного законодавства. У розділі "Предмет договору" необхідно вказувати конкретний вид маркетингових досліджень, мету їх проведення, регіон тощо. При цьому в такому договорі потрібно перераховувати напрями та об'єкти маркетингових досліджень, зокрема: дослідження попиту на дану продукцію (послуги) і відомості про можливих споживачів; вивчення потенційних можливостей здійснення операцій з купівлі-продажу об'єкта маркетингових досліджень на певній території, дослідження необхідного обсягу продажу і пошук покупців, вивчення потреб та ефективності проведення рекламної кампанії щодо даної продукції. Водночас у договорі слід передбачити умову про те, що результат маркетингових досліджень оформляється актом приймання-передачі послуг та письмовим звітом.

Акт приймання-передачі послуг повинен мати всі обов'язкові реквізити первинних документів, передбачені п. 2 ст. 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", а саме: назву документа (форми), дату і місце складання, найменування підприємства, від імені якого складено документ, зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у господарській операції. У даному випадку в акті здачі-прийняття послуги, наданого позивачем не зазначено місце його складання, зміст та обсяг господарської операції, що унеможливлює встановлення факту її проведення,

Розділ акта приймання-передачі послуг, у якому викладено суть господарської операції, має за змістом відповідати даним договору на надання маркетингових послуг і даним звіту про проведені маркетингові дослідження.

В актах виконаних робіт мають бути конкретний перелік наданих послуг, місце і дата їх надання, а також зазначено, в чому виражено їх результат.

У звіті про проведення маркетингових досліджень повинна міститися обов'язкова інформація про: аналіз конкуренції між найбільшими виробниками на оптовому та роздрібному ринках продажу і оцінку рівня конкуренції; основні тенденції розвитку ринку, динаміку зміни цін, асортимент продукції (послуг); політику ціноутворення, аналіз імпорту й експорту продукції (послуг) та їх вплив на ринок; потенційних споживачів і кількісні показники (місткість ринку) планованого продажу; прогнозний план продажу; оцінку ризиків, фінансовий план, аналіз ефективності проекту; прогнозний рівень рентабельності, термін окупності проекту; висновки та рекомендації за результатами проведеного дослідження.

Таким чином, лише за наявності вищезазначених умов платники податку на прибуток мають право віднести витрати на маркетинг до складу податкових витрат. При цьому, тільки первинні документи, пов'язані з відповідними операціями, зокрема накладні, роздавальні відомості, акти списання запасів тощо, дають можливість підтвердити понесення таких витрат.

У випадку взаємовідносин позивача та ТОВ «Від Трейд» такі необхідні документи, які підтверджують факт надання маркетингових послуг позивачу до суду не надано.

Судом також було встановлено, що 02.04.2012 р. між позивачем, як замовником та ТОВ "Ювілайт", як виконавцем було укладено договір №2/04-12 р., відповідно до умов якого виконавець (ТОВ «Ювілайт») прийняло зобов?язання забезпечити надання послуг з контролю за якістю охоронних послуг замовника (ТОВ Вимпел Плюс М»), згідно вимог нормативно-технічної документації та інших умов, вказаних в договорі, а замовник прийняти та оплати такі послуги. (а.с.6-10 том 2)

На підтвердження реальності вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ "Ювілайт" були надані наступні документи: акти здачі-прийняття робіт №ОУ-0000106 від 31.05.2012р., №ОУ-0000012 від 30.04.2012р.; податкові накладні від 31.05.2012р., 30.04.2012р.

Між позивачем (замовником) та ТОВ "Сан Енд Фан" (виконавцем) укладено договір №35 від 02.12.2011р. про надання послуг, за умовами якого виконавець зобов'язувався забезпечити замовнику послуги з контролю за якістю надаваємих замовником (ТОВ Вимпел Плюс М») послуг, відповідно до вимог нормативно-технічної документації та інших умов, а замовник оплатити послуги контролю якості охоронних послуг. (а.с.15 - 20 том 2).

На підтвердження реальності вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентом були надані наступні документи: акти здачі-прийняття робіт №ОУ-0000029, №ОУ-0000024, №ОУ-0000025, №ОУ-0000087; податкові накладні від 18.01.2012р., 29.12.2011р., 31.01.2012р., 29.02.2012р.; касові чеки за сплату організації послуг.(а.с.21-35 том 2)

Крім того, що позивачем не роз?яснено якій технічній документації повинні відповідати послуги з надання охорони приватним та юридичним особам та задля чого необхідно укладання з цього приводу двох однакових за своєю сутністю договорів, суд зважає ще і на таке:

з моменту видання наказів МВС України 03.11.2010 № 527 «Про забезпечення виконання Міністерством внутрішніх справ функції з ліцензування господарської діяльності з надання послуг, пов`язаних з охороною власності та надання послуг з охорони громадян» та від 31.03.2011 № 115 «Про організаційно - штатні зміни, пов'язані з реорганізацією підрозділів ліцензування охоронної діяльності», а також розпорядження МВС України від 03.11.2010 № 1023 «Про передачу функції із забезпечення діловодства ліцензування охоронної діяльності» функції по забезпеченню діловодства з ліцензування господарської діяльності з надання послуг з охорони власності та громадян, а також контроль за додержанням ліцензійних умов з провадження зазначеної діяльності покладено на відділи дозвільної системи в системі МВС України.

Наказом МВС від 25.02.11р. № 76 було затверджено Порядок контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з охорони власності та громадян. Він поширюється на юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, які отримали ліцензії МВС на провадження господарської діяльності з надання послуг з охорони власності та громадян. Порядок контролю встановлює: процедуру організації та проведення перевірок щодо дотримання суб'єктами господарювання Ліцензійних умов; повноваження осіб, які здійснюють перевірки; права й обов'язки ліцензіата; оформлення результатів перевірки; контроль за виконанням розпоряджень про усунення порушень ліцензіатом; прийняття рішення про анулювання ліцензії. Відповідно до преамбули Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з охорони власності та громадян, затвердженого наказом МВС від 25.02.2011 р. №76, зареєстрованого в Мін?юсті України 29.03.2011 р. за №417/19155 Порядок контролю розроблено відповідно до ЗаконівУкраїни: "Про ліцензування певних видів господарської діяльності","Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", постанов Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 N 1698 "Про затвердження переліку органів ліцензування" та від 07.07.2010 N 565, "Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, а також охороною громадян, і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)" та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з охорони власності та громадян, затверджених наказом МВСУ від 01.12.2009 N 505,зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.12.2009 за N 1248/17264, зі змінами (далі - Ліцензійні умови).

Пунктом 1.3 вказаного Порядку передбачено, що контроль за додержанням ліцензіатами Ліцензійних умов шляхом проведення планових і позапланових перевірок у межах своїх повноважень здійснюють Міністерство внутрішніх справ України, як орган ліцензування, та головні управління, управління МВС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, як його структурні територіальні підрозділи.

Контроль здійснюється шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Згідно п.4.4 Порядку до компетенції перевіряючих відноситься перевірка охоронних послуг в аспекті наявності правоустановлючих та дозвільних документів суб'єкта господарювання; достовірності відомостей, зазначених у документах, поданих суб'єктом господарювання для отримання ліцензії, додержання вимог щодо своєчасності повідомлення органу ліцензування про зміни даних у документах, що додавалися до заяви для отримання ліцензії; наявності транспорту реагування (у разі виконання заходів охорони, передбачених абзацом третім підпункту 1.4.1 пункту 1.4 глави 1 Ліцензійних умов); наявності центрів спостереження, інших технічних засобів охорони, сертифікованих в установленому законодавством порядку (у разі виконання заходів охорони, передбачених абзацом третім підпункту 1.4.1 пункту 1.4 глави 1 Ліцензійних умов); наявності у персоналу охорони під час виконання заходів охорони: дозволів установленого зразка на право носіння та застосування спеціальних засобів, дотримання вимог придбання, реєстрації та їх використання згідно з постановою КМУ від 07.09.93 р. N706 "Про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії" (далі - спецзасоби); дозволів на використання засобів радіозв'язку (у разі їх наявності); відповідність охоронників, охоронців вимогам, визначеним у пункті 3.2 глави 3 Ліцензійних умов тощо.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач, згідно ліцензії МВС України серії АВ №429268 надає послуги, пов'язані з охороною державної та іншої власності та послуги з охорони громадян.

Суб'єктами охоронної діяльності, виходячи з положень Порядку та Ліцензійних умов є зареєстровані в установленому чинним законодавством України порядку юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які провадять господарську діяльність з охорони об'єктів власності та приватних осіб, крім органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також фізичні особи - підприємці, які отримали ліцензії на право здійснення господарської діяльності з надання послуг з охорони власності та громадян.

Пунктом 1.5 передбачено, що Ліцензійні умови є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг з охорони власності та громадян та отримали відповідну ліцензію.

Таким чином, зважаючи на все вищевикладене, суд зазначає, що контроль якості охоронних послуг може здійснювати, відповідно до вимог чинного законодавства лише Міністерство внутрішніх справ України, як орган ліцензування, та головні управління, управління МВС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, як його структурні територіальні підрозділи, до яких ТОВ «Ювілайт» та «Сан Енд Фан» не відносяться.

Виключення з цього правили законодавцем не зроблено.

Згідно даних ЄДРПОУ до основних видів діяльності ТОВ "Ювілайт" (код за ЄДРПОУ 37700606) відноситься оптова торгівля; дослідження кон'юнктури ринку та виявлення суспільної думки; консультування з питань комерційної діяльності та управління; діяльність у сфері інжинірингу; рекламна діяльність; надання інших комерційних послуг. Такий вид діяльності, як контроль якості охоронних послуг не передбачено.

Відповідно з данимиЄДРПОУ ТОВ "Сан Енд Фан" (код за ЄДРПОУ 37241245) має зареєстровані за КВЕД види діяльності: оптова торгівля; дослідження кон'юнктури ринку та виявлення суспільної думки; консультування з питань комерційної діяльності та управління; діяльність у сфері інжинірингу; рекламна діяльність; надання інших комерційних послуг.

Узагальнюючи викладене, суд вважає, що укладені між позивачем та ТОВ «Ювілайт» та «Сан Енд Фан» договори про надання послуг з контролю якості охоронних послуг є нікчемними та такими, що позбавлені економічного змісту.

Судом вивчені та оглянуті документи бухгалтерського обліку, які були представлені позивачем на предмет підтвердження реального характеру господарських операцій з ТОВ «Ювілайт» та «Сан Енд Фан». З актів здачі-приймання наданих послуг не вбачається, яка господарська операція була проведена позивачем, її зміст та обсяг. Загальна фраза «послуги з контролю за якістю» не містить інформацію, що є достатньою для визнання реальності господарських взаємовідносин із вказаними підприємствами.

При ухваленні постанови, суд виходив із того, що наявність у позивача бухгалтерських документів з дефектами оформлення не є законною підставою для віднесення певних сум до податкового кредиту або валових витрат.

Надаючи правовової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне:

правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд оцінює за критеріями, закріпленими у статті 2 КАСУ, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури розгляду справ. Перевірці підлягають: підстави, у межах яких прийнято відповідне рішення, вчинена дія або допущена бездіяльність; повноваження на предмет того, з якою метою воно використано; обґрунтованість прийнятого рішення, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонність (неупередженість); добросовісність суб?єкта владних повноважень; розсудливість; дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційність, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливі наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасність, тобто протягом розумного строку.

Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від .6.07.99р. №996-XIV (із змінами та доповненнями).

Відповідно до ст.8 Закону від 16.07.99 № 996-XIV, відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Ведення податкового обліку регламентується, зокрема, Податковим кодексом України, Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом ДПА України від 25.01.2011 №41, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 за №197/18935, та Наказом ДПА України від 21.02.2011 №114 "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства".

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митник декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України від 02.12.2010р. №2755-VI, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту,- зазначено у п.201.7 ст.201 ПК України. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт, послуг що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платника податку. При цьому для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємств за звітний період.

Частиною 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактично господарська операція проведена не була, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних ревізитів таких документів. Відповідно, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" або до вимог Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Кожна особа має право в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси -частина 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України.

Проаналізувавши обставини справи та докази, надані на їх підтвердження, суд приходить до висновку про правомірність дій податкового орану винесенням оспорюваних податкових повідомлень-рішень, відсутність порушення прав та інтересів позивача внаслідок прийняття рішень податковим органом.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову,-відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.