Постанова

від 06.08.2013 по справі 812/6158/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 серпня 2013 року Справа № 812/6158/13-а

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.

та

представників сторін:

від позивача - Гасанов З.В. (довіреність від 08.07.2013 № 4)

від відповідача - Протасенко С.О. (довіреність від 18.06.2013 № 30/10)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Константа-Плюс»

до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04 липня 2013 року № 0000082270,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 15 липня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі № 812/6158/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Константа-Плюс» до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04 липня 2013 року № 0000082270 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 15541,25 грн., у тому числі 12433,00 грн. - за основним платежем, 3108,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на обов'язковий письмовий запит від 23 січня 2013 року № 2094/227-413 відповідачу були надані пояснення та їх документальні підтвердження щодо взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія «Мега», що підтверджено супровідним листом від 16 лютого 2013 року № 6. 25 червня 2013 року позивач засобами поштового зв'язку, серед іншого, отримав акт перевірки від 20 червня 2013 року № 27/22-700/09/32900474 та оскаржуване податкове повідомлення рішення. Зазначене податкове повідомлення-рішення позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки підприємство мало повне право на віднесення сум податку до податкового кредиту по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія «Мега». Так, між товариством з обмеженою відповідальністю «Константа-Плюс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія «Мега» був укладений договір від 12 червня 2012 року № М-12061/1 на поставку цементу та цеглини силікатної на загальну суму 74600,00 грн. згідно специфікації № 1. Позивач отримав товар за зазначеним договором в повному обсязі та розрахувався за нього. Отриманий цемент та цеглу товариство з обмеженою відповідальністю «Константа-Плюс» використало для поточного ремонту складських приміщень, про що свідчать відповідні документи, а саме наказ та акти списання. Товариство з обмеженою відповідальністю «Константа-Плюс» та товариство з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія «Мега» були належним чином зареєстровані як суб'єкти господарської діяльності та як платники податку на додану вартість і сплатили всі необхідні податки за відповідні періоди. Враховуючи, що здійснення господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Константа-Плюс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія «Мега» підтверджено первинними бухгалтерськими документами, підприємства були належним чином зареєстровані як суб'єкти господарської діяльності та як платники податку на додану вартість, за твердженням позивача, у відповідача були відсутні правові підстави для збільшення суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 15541,25 грн. та видання податкового повідомлення-рішення від 04 липня 2013 року № 0000082270.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав, просив його задовольнити повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Ленінська об'єднана державна податкова інспекція у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області адміністративний позов не визнала, про що подала заперечення від 25 липня 2013 року за № 2382/10, в яких у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю (арк. справи 73-75). Заперечуючи проти позову, відповідач вказав, що Ленінською об'єднаною державною податковою інспекцією у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Константа-Плюс» з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету сум з податку на додану вартість по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія «Мега» за період ІІ квартал 2012 року, за результатами якої складено акт від 20 червня 2013 року за № 27/22-700/09/32900474 та винесено податкове повідомлення-рішення від 04 липня 2013 року № 0000082270. Відповідачем було отримано від Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби результати зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія «Мега» з питань правових відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період березень-вересень 2012 року (довідка від 22 листопада 2013 року № 802/22-300/35025055), якою визначено наступне: «Бухгалтерські регістри аналітичного та синтетичного обліку, первинні бухгалтерські та податкові документи, які мають об'єктивно відображати проведення фінансово-господарських операцій з контрагентом-покупцем товариством з обмеженою відповідальністю «Константа-Плюс» до перевірки не надано. Господарські операції між товариством з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія «Мега» та товариством з обмеженою відповідальністю «Константа-Плюс» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій по придбанню та реалізації товарів». Підставою для формування податкового обліку платника податків є фактично здійснені господарські операції, підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають її реальність. ГВПМ Ленінської МДПІ у м. Луганську встановлено, що основним постачальником товариства з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія «Мега» є ПАТ «МХП» та поставляє продукцію у вигляді м'ясних виробів. Однак в подальшому товариство з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія «Мега» продає продукцію, відмінну від м'ясних виробів на адресу покупців, у тому числі товариству з обмеженою відповідальністю «Константа-Плюс», а саме висівка, ПММ, технічні прилади, будівельні матеріали та інші промислові товари. В результаті проведення заходів, спрямованих на вивчення фактичного руху товарів, проведених операцій та надання послуг встановлено, що у товариства з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія «Мега» відсутня необхідна матеріальна база для здійснення будь-якого виду діяльності, що робить фактичне виконання умов угод неможливим, тобто операції підприємством за період 2012 року здійснені лише на папері. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за ІІ квартал 2012 року встановлено його завищення на загальну суму 12433,33 грн. за рахунок взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія «Мега». На запит податкового органу від 23 січня 2013 року № 2094/227-413 позивачем не було надано документи, що підтверджують факт здійснення транспортування товару від підприємства-постачальника товариства з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія «Мега», та документи, що підтверджують оплату отриманого товару. В ході перевірки встановлено відсутність у підприємств необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, що свідчить про відсутність у товариства з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія «Мега» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Константа-Плюс». Отже, резюмує відповідач, на порушення пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, позивачем неправомірно задекларовано податковий кредит по операціям з придбання товарів у товариства з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія «Мега» на загальну суму 12433,00 грн.

У судовому засіданні представник відповідача проти адміністративного позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях від 25 липня 2013 року за № 2382/10.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду, товариство з обмеженою відповідальністю «Константа-Плюс» (код за ЄДРПОУ 32900474) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 27 серпня 2004 року, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 22 вересня 2011 року серії ААБ № 636933 та довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 21 листопада 2012 року серії АА № 717006 (арк. справи 7, 8).

На податковому обліку товариство з обмеженою відповідальністю «Константа-Плюс» перебуває у Ленінській об'єднаній державній податковій інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 28 вересня 2011 року № 1226 (арк. справи 62).

У відповідності із вимогами Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (який був чинним до 01 січня 2011 року) товариство з обмеженою відповідальністю «Константа-Плюс» зареєстроване платником податку на додану вартість з присвоєнням індивідуального податкового номеру платника податку на додану вартість 329004712368, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 16 листопада 2011 року № 329004712368 (арк. справи 10).

Згідно із свідоцтвом платника єдиного податку від 23 грудня 2012 року серії Б № 054049 товариство з обмеженою відповідальністю «Константа-Плюс» з 01 січня 2012 року перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку (арк. справи 9).

Згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України на підставі наказу від 12 червня 2013 року за № 2 посадовою особою Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Константа-Плюс» з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету сум податку на додану вартість по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія «Мега» за період ІІ квартал 2012 року, за результатами якої складено акт від 20 червня 2013 року № 27/22-700/09/32900474 (арк. справи 15, 18-31).

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки врегульовані статтею 79 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Однією із підстав для проведення документальних позапланових перевірок підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України закріпив таку обставину - за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Під час судового розгляду відповідачем не доведено дотримання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та статті 79 Податкового кодексу України, які є обов'язковими для видачі наказу про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки. Зокрема, запит від 23 січня 2013 року № 2094/227-413 сформований та направлений платнику податків раніше, ніж податковим органом отримано податкову інформацію про факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби - довідка Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби від 22 листопада 2012 року № 802/22-300/35025055 «Про результати зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «СК «МЕГА» (код ЄДРПОУ 35025055) з питань правових відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період березень-вересень 2012 року» надійшла до відповідача засобами електронного зв'язку 14 лютого 2013 року, про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції на супровідному листі Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби від 18 січня 2013 року за № 170/7/22-300 (арк. справи 202).

Згідно із актом від 20 червня 2013 року № 27/22-700/09/32900474 документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого товариством з обмеженою відповідальністю «Константа-Плюс» завищено податковий кредит на загальну суму 12433,00 грн. та на порушення пункту 200.1, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті всього у сумі 12433,00 грн. (арк. справи 30, 31).

Висновок про заниження товариством з обмеженою відповідальністю «Константа-Плюс» податку на додану вартість зроблений на підставі податкової інформації, що міститься в довідці Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби від 22 листопада 2012 року № 802/22-300/35025055 «Про результати зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «СК «МЕГА» (код ЄДРПОУ 35025055) з питань правових відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період березень-вересень 2012 року», якою у висновках зазначено про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин за березень-вересень 2012 року з постачальниками та покупцями (арк. справи 83-178).

На підставі акта документальної позапланової невиїзної перевірки від 20 червня 2013 року № 27/22-700/09/32900474 Ленінською об'єднаною державною податковою інспекцією у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення від 04 липня 2013 року № 0000082270 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Константа-Плюс» суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 15541,25 грн., у тому числі 12433,00 грн. - за основним платежем, 3108,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (арк. справи 34).

За результатами судового розгляду суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області від 04 липня 2013 року № 0000082270 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Константа-Плюс» суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 15541,25 грн., у тому числі 12433,00 грн. - за основним платежем, 3108,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на нижчевикладене.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (пункт 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704).

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із статтею 198 Податкового кодексу України:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (пункт 198.4);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду, між товариством з обмеженою відповідальністю «Константа-Плюс» і товариством з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія «Мега» укладений договір від 12 червня 2012 року за № М-12061/1 на постачання товару згідно специфікацій (арк. справи 37-38).

Згідно специфікації від 12 червня 2012 року № 1, яка є додатком № 1 до вищезазначеного договору, сторони визначили найменування, кількість, ціну товару, а також умови постачання товару - постачання здійснюється на умовах EXW - склад покупця, який розташований за адресою: м. Луганськ, 8-й Лутугинський проїзд, 8, відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів Інкотермс 2000 (арк. справи 39).

Здійснення господарсько-правових відносин між товариством з обмеженою відповідальністю «Константа-Плюс» і товариством з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія «Мега» за договором постачання від 12 червня 2012 року за № М-12061/1 підтверджується податковими накладними від 12 червня 2012 року № 58, від 13 червня 2012 року № 60, видатковими накладними від 12 червня 2012 року № 12068, від 13 червня 2012 року № 13066, рахунками-фактурами від 12 червня 2012 року № 12062, від 13 червня 2012 року № 13061 (арк. справи 40-41, 42-43, 44-45).

Перевезення товару підтверджено товарно-транспортними накладними від 12 червня 2012 року № 1206-2 та від 13 червня 2012 року № 1306-2 (арк. справи 46, 47).

Не надання позивачем до перевірки вищевказаних товарно-транспортних накладних не свідчить про неправомірність формування підприємством податкового кредиту по податку на додану вартість та про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, оскільки наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням тільки правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства. Оскільки товарно-транспортна накладна за своєю суттю є підтвердженням придбання автотранспортних послуг і єдиною підставою для включення до складу валових витрат сплачених сум за автотранспортні послуги, її відсутність свідчить про відсутність підстав для віднесення до складу валових витрат витрат за автотранспортні послуги.

Отриманий товар (цемент-ШПЦ-400 та цеглину силікатну) було використано товариством з обмеженою відповідальністю «Константа-Плюс» під час поточного ремонту власних складських приміщень та твердого дорожнього покриття, яке приєднуються до них, що підтверджується наказом від 21 травня 2012 року № 16, актами списання від 31 серпня 2012 року № СпТ-000004, від 30 вересня 2012 року № СпТ-000005, від 31 жовтня 2012 року № СпТ-000006, свідоцтвом про право власності на об'єкт нерухомого майна від 16 березня 2006 року серія ЯЯЯ № 760444 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 24 березня 2006 року № 10199540 (арк. справи 48, 49, 50, 51, 52, 53).

Податкові накладні від 12 червня 2012 року № 58, від 13 червня 2012 року № 60, отримані позивачем від товариства з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія «Мега», включені до реєстру отриманих податкових накладних за червень 2012 року за порядковими номерами 1, 2 (арк. справи 66).

Сума податку на додану вартість по господарсько-правовим відносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія «Мега» згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» включена позивачем до складу податкового кредиту за ІІ квартал 2012 року в сумі 12433,33 грн. (арк. справи 63-64, 65).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем податковий кредит з податку на додану вартість у ІІ кварталі 2012 року по фінансово-господарським операціям з товариством з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія «Мега» сформовано з дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Висновки відповідача про відсутність реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом - товариством з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія «Мега», ґрунтуються на висновках довідки Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби від 22 листопада 2012 року № 802/22-300/35025055 «Про результати зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «СК «МЕГА» (код ЄДРПОУ 35025055) з питань правових відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період березень-вересень 2012 року» (арк. справи 83-178).

Проте, посилання відповідача на висновки довідки Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби від 22 листопада 2012 року № 802/22-300/35025055 «Про результати зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «СК «МЕГА» (код ЄДРПОУ 35025055) з питань правових відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період березень-вересень 2012 року», як на доказ відсутності фактичного здійснення господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Константа-Плюс» і товариством з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія «Мега», суд вважає безпідставними та необґрунтованими з таких підстав.

По-перше, із постанови Луганського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2013 року та постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2013 року у справі № 812/1138/13-а за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія «МЕГА» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними вбачається, що вищезазначена звірка проведена Державною податковою інспекцією в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби на виконання запитів: Державної податкової інспекції в Слов'яносербському районі Луганської області Державної податкової служби від 02 жовтня 2012 року № 3450/22-205 «Про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія «Мега», що перебувало у фінансово-господарських відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Агрохім», від 02 жовтня 2012 року № 3451/22-205 «Про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія «Мега», що перебувало у фінансово-господарських відносинах з сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Степове», від 02 жовтня 2012 року № 3456/22-205 «Про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія «Мега», що перебувало у фінансово-господарських відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Племінний завод ім. Літвінова»; Державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області Державної податкової служби від 16 серпня 2012 року № 10634/7/22-14 «Про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія «Мега», що перебувало у фінансово-господарських відносинах з приватним підприємством «Лутінвест», від 15 серпня 2012 року № 10650/7/22 «Про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія «Мега», що перебувало у фінансово-господарських відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Агротехпостач» (арк. справи 179-191, 192-200). Тобто, об'єктом дослідження вказаної звірки не були взаємовідносини товариства з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія «Мега» з товариством з обмеженою відповідальністю «Константа-Плюс», а тому і дослідження первинних документів бухгалтерського та податкового обліку в рамках проведеної звірки податковим органом не здійснювалось і здійснюватись не могло. Внаслідок цього, висновки про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин між товариством з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія «Мега» і товариством з обмеженою відповідальністю «Константа-Плюс» є лише припущеннями, які нічим не підтверджені.

По-друге, порушення податкового законодавства з боку контрагента платника податків не може автоматично свідчити про наявність порушень податкового законодавства саме з боку позивача без підтвердження належними та допустимими доказами, а отже, не може тягнути за собою настання негативних наслідків для нього.

Відповідачем суду не надано доказів порушення правил бухгалтерського та податкового обліку саме позивачем. Натомість позивачем документально підтверджено реальність здійснених господарських операцій з товариством з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія «Мега».

Також суд вважає безпідставними та необґрунтованими посилання відповідача на не підтвердження між позивачем та його контрагентом господарських операцій, що є по своїй суті нікчемністю укладеного правочину, що, в свою чергу, не створює юридичних наслідків. Зазначені доводи є нічим іншим як припущеннями відповідача, які нічим не підтверджені. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними з застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.

Крім того, суд звертає увагу, що у випадку, якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мало місце недійсність (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично має місце суспільне-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства. Суду будь-яких судових рішень (вироків, можливих постанов суду про закінчення кримінального переслідування з нереабілітуючих обставин) не надано.

Суд, з урахуванням приписів частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, які є обов'язковими, вважає, що висновки податкового органу про відсутність між суб'єктами господарювання господарських відносин, тобто про наявну оспорювану нікчемність правочинів без визнання такого правочину в судовому порядку недійсним, є безпідставними та необґрунтованими. Законодавством чітко визначено, що висновки про наявність тих чи інших ознак недійсності (нікчемності) правочинів може зробити суд, таких повноважень податковому органу законодавством не надано.

Будь-які судові рішення з приводу визнання недійсним правочину між позивачем та його контрагентом або встановлені судовим рішенням наявності нікчемності правочину, з застосуванням відповідних правових наслідків, положень статей 207 та 208, 250 Господарського кодексу України, статті 203, 228 Цивільного кодексу України, які б вказували на такий правочин, як на недійсний або вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, та надавали б право податковому органу приймати відповідне рішення, відсутні.

Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку відповідач не довів. Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

З огляду на реальний характер господарських операцій з придбання товару з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, суд прийшов до висновку, що у податкового органу відсутні підстави для збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Константа-Плюс» суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 15541,25 грн., у тому числі 12433,00 грн. - за основним платежем, 3108,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності свого рішення, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 06 серпня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 12 серпня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Константа-Плюс» до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04 липня 2013 року № 0000082270 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області від 04 липня 2013 року № 0000082270 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Константа-Плюс» суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 15541,25 грн., у тому числі 12433,00 грн. - за основним платежем, 3108,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Константа-Плюс» (ідентифікаційний код 32900474, місцезнаходження: 91047, м. Луганськ, вул. Краснодонська, буд. 4) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 156,00 грн. (сто п'ятдесят шість гривень нуль копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 12 серпня 2013 року.

Суддя Т.І. Чернявська