Ухвала

від 04.10.2013 по справі 812/6158/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Чернявська Т.І.

Суддя-доповідач - Бишов М. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2013 року справа №812/6158/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Бишова М.В.

суддів Компанієць І.Д., Шальєвої В.А.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції в м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року по адміністративній справі №812/6158/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа-Плюс» до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції в м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.07.2013р. №0000082270,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Константа-Плюс» звернулося до суду із позовом до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.07.2013 року №0000082270 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 15541,25 грн, у тому числі 12433 грн - за основним платежем, 3108,25 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на обов'язковий письмовий запит від 23 січня 2013 року №2094/227-413 відповідачу були надані пояснення та їх документальні підтвердження щодо взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія «Мега», що підтверджено супровідним листом від 16 лютого 2013 року №6. 25 червня 2013 року позивач засобами поштового зв'язку отримав акт перевірки від 20 червня 2013 року №27/22-700/09/32900474 та оскаржуване податкове повідомлення рішення. Зазначене податкове повідомлення-рішення позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки підприємство мало повне право на віднесення сум податку до податкового кредиту по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія «Мега». Між товариством з обмеженою відповідальністю «Константа-Плюс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія «Мега» був укладений договір від 12 червня 2012 року №М-12061/1 на поставку цементу та цеглини силікатної на загальну суму 74600 грн згідно специфікації №1. Позивач отримав товар за зазначеним договором в повному обсязі та розрахувався за нього. Отриманий цемент та цеглу товариство з обмеженою відповідальністю «Константа-Плюс» використало для поточного ремонту складських приміщень, про що свідчать відповідні документи, а саме наказ та акти списання. ТОВ «Константа-Плюс» та ТОВ «Східноукраїнська компанія «Мега» були належним чином зареєстровані як суб'єкти господарської діяльності та як платники податку на додану вартість і сплатили всі необхідні податки за відповідні періоди. Враховуючи, що здійснення господарських операцій між ТОВ «Константа-Плюс» та ТОВ «Східноукраїнська компанія «Мега» підтверджено первинними бухгалтерськими документами, підприємства були належним чином зареєстровані як суб'єкти господарської діяльності та як платники податку на додану вартість, у відповідача були відсутні правові підстави для збільшення суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 15541,25 грн та видання податкового повідомлення-рішення від 04 липня 2013 року № 0000082270.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2013р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа-Плюс» задоволений, внаслідок чого визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення відповідача від 04 липня 2013 року №0000082270 про збільшення ТОВ «Константа-Плюс» суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 15541,25 грн, у тому числі 12433 грн - за основним платежем, 3108,25 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Стягнуто на користь позивача з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 156 грн.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відповідачем було отримано від Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби результати зустрічної звірки ТОВ «Східноукраїнська компанія «Мега» з питань правових відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період березень-вересень 2012 року (довідка від 22 листопада 2013 року № 802/22-300/35025055), якою визначено наступне: «Бухгалтерські регістри аналітичного та синтетичного обліку, первинні бухгалтерські та податкові документи, які мають об'єктивно відображати проведення фінансово-господарських операцій з контрагентом-покупцем товариством з обмеженою відповідальністю «Константа-Плюс» до перевірки не надано. Господарські операції між ТОВ «Східноукраїнська компанія «Мега» та ТОВ «Константа-Плюс» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій по придбанню та реалізації товарів». Підставою для формування податкового обліку платника податків є фактично здійснені господарські операції, підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають її реальність. ГВПМ Ленінської МДПІ у м. Луганську встановлено, що основним постачальником ТОВ «Східноукраїнська компанія «Мега» є ПАТ «МХП» та поставляє продукцію у вигляді м'ясних виробів. Однак в подальшому ТОВ «Східноукраїнська компанія «Мега» продає продукцію, відмінну від м'ясних виробів на адресу покупців, у тому числі ТОВ «Константа-Плюс», а саме висівка, ПММ, технічні прилади, будівельні матеріали та інші промислові товари. В результаті проведення заходів, спрямованих на вивчення фактичного руху товарів, проведених операцій та надання послуг встановлено, що у ТОВ «Східноукраїнська компанія «Мега» відсутня необхідна матеріальна база для здійснення будь-якого виду діяльності, що робить фактичне виконання умов угод неможливим, тобто операції підприємством за період 2012 року здійснені лише на папері. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за ІІ квартал 2012 року встановлено його завищення на загальну суму 12433,33 грн за рахунок взаємовідносин з ТОВ «Східноукраїнська компанія «Мега». На запит податкового органу від 23 січня 2013 року № 2094/227-413 позивачем не було надано документи, що підтверджують факт здійснення транспортування товару від підприємства-постачальника ТОВ «Східноукраїнська компанія «Мега», та документи, що підтверджують оплату отриманого товару. В ході перевірки встановлено відсутність у підприємств необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, що свідчить про відсутність у ТОВ «Східноукраїнська компанія «Мега» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань по взаємовідносинам з ТОВ «Константа-Плюс».

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, що дає суду право розглянути справу у їх відсутність у порядку письмового провадження на підставі ст.197 ч.1 п.2 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Константа-Плюс» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 27 серпня 2004 року, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 22 вересня 2011 року серії ААБ №636933 та довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 21 листопада 2012 року серії АА №717006 (а.с.7,8).

На податковому обліку ТОВ «Константа-Плюс» перебуває у Ленінській об'єднаній державній податковій інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 28 вересня 2011 року № 1226 (а.с.62).

У відповідності із вимогами Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (який був чинним до 01 січня 2011 року) ТОВ «Константа-Плюс» зареєстроване платником податку на додану вартість з присвоєнням індивідуального податкового номеру платника податку на додану вартість 329004712368, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 16 листопада 2011 року №329004712368 (а.с.10).

Згідно із свідоцтвом платника єдиного податку від 23 грудня 2012 року серії Б №054049 ТОВ «Константа-Плюс» з 01 січня 2012 року перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку (а.с.9).

Згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України на підставі наказу від 12 червня 2013 року №2 посадовою особою Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Константа-Плюс» з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету сум податку на додану вартість по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія «Мега» за період ІІ квартал 2012 року, за результатами якої складено акт від 20 червня 2013 року №27/22-700/09/32900474 (а.с.15, 18-31).

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки врегульовані статтею 79 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Однією із підстав для проведення документальних позапланових перевірок підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України закріпив таку обставину - за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Під час судового розгляду відповідачем не доведено дотримання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та статті 79 Податкового кодексу України, які є обов'язковими для видачі наказу про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки. Зокрема, запит від 23 січня 2013 року №2094/227-413 сформований та направлений платнику податків раніше, ніж податковим органом отримано податкову інформацію про факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби - довідка Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби від 22 листопада 2012 року №802/22-300/35025055 «Про результати зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «СК «МЕГА» з питань правових відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період березень-вересень 2012 року» надійшла до відповідача засобами електронного зв'язку 14 лютого 2013 року, про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції на супровідному листі Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби від 18 січня 2013 року №170/7/22-300 (а.с.202).

Згідно із актом від 20 червня 2013 року №27/22-700/09/32900474 документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Константа-Плюс» завищено податковий кредит на загальну суму 12433 грн та, на порушення пункту 200.1, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті всього у сумі 12433 грн (а.с.30, 31).

Висновок про заниження позивачем податку на додану вартість зроблений на підставі податкової інформації, що міститься в довідці Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби від 22 листопада 2012 року № 802/22-300/35025055 «Про результати зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «СК «МЕГА» з питань правових відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період березень-вересень 2012 року», якою у висновках зазначено про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин за березень-вересень 2012 року з постачальниками та покупцями (а.с.83-178).

На підставі акта документальної позапланової невиїзної перевірки від 20 червня 2013 року № 27/22-700/09/32900474 відповідачем, згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, винесено податкове повідомлення-рішення від 04 липня 2013 року №0000082270 про збільшення ТОВ «Константа-Плюс» суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 15541,25 грн, у тому числі 12433 грн - за основним платежем, 3108,25 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с.34).

Перевіряючи правомірність прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення колегія суддів виходила з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (пункт 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704).

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із статтею 198 Податкового кодексу України:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (пункт 198.4);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка, згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Між ТОВ «Константа-Плюс» і ТОВ «Східноукраїнська компанія «Мега» укладений договір від 12 червня 2012 року №М-12061/1 на постачання товару згідно специфікацій (а.с.37-38).

Згідно специфікації від 12 червня 2012 року №1, яка є додатком №1 до вищезазначеного договору, сторони визначили найменування, кількість, ціну товару, а також умови постачання товару - постачання здійснюється на умовах EXW - склад покупця, який розташований за адресою: м. Луганськ, 8-й Лутугинський проїзд, 8, відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів Інкотермс 2000 (а.с.39).

Здійснення господарсько-правових відносин між ТОВ «Константа-Плюс» і ТОВ «Східноукраїнська компанія «Мега» за договором постачання від 12 червня 2012 року №М-12061/1 підтверджується податковими накладними від 12 червня 2012 року №58, від 13 червня 2012 року №60, видатковими накладними від 12 червня 2012 року №12068, від 13 червня 2012 року №13066, рахунками-фактурами від 12 червня 2012 року №12062 та від 13 червня 2012 року №13061 (а.с.40-41, 42-43, 44-45).

Перевезення товару підтверджено товарно-транспортними накладними від 12 червня 2012 року №1206-2 та від 13 червня 2012 року №1306-2 (а.с.46, 47).

Не надання позивачем до перевірки вищевказаних товарно-транспортних накладних не свідчить про неправомірність формування підприємством податкового кредиту по податку на додану вартість та про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, оскільки наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням тільки правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства. Оскільки товарно-транспортна накладна за своєю суттю є підтвердженням придбання автотранспортних послуг і єдиною підставою для включення до складу валових витрат сплачених сум за автотранспортні послуги, її відсутність свідчить про відсутність підстав для віднесення до складу валових витрат за автотранспортні послуги.

Отриманий товар (цемент-ШПЦ-400 та цеглину силікатну) було використано позивачем під час поточного ремонту власних складських приміщень та твердого дорожнього покриття, яке приєднуються до них, що підтверджується наказом від 21 травня 2012 року №16, актами списання від 31 серпня 2012 року №СпТ-000004, від 30 вересня 2012 року №СпТ-000005, від 31 жовтня 2012 року №СпТ-000006, свідоцтвом про право власності на об'єкт нерухомого майна від 16 березня 2006 року серія ЯЯЯ №760444 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 24 березня 2006 року №10199540 (а.с.48, 49, 50, 51, 52, 53).

Податкові накладні від 12 червня 2012 року №58, від 13 червня 2012 року №60, отримані позивачем від ТОВ «Східноукраїнська компанія «Мега», включені до реєстру отриманих податкових накладних за червень 2012 року за порядковими номерами 1 та 2 (а.с.66).

Сума податку на додану вартість по господарсько-правовим відносинам з ТОВ «Східноукраїнська компанія «Мега» згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» включена позивачем до складу податкового кредиту за ІІ квартал 2012 року в сумі 12433,33 грн (а.с.63-64, 65).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивачем податковий кредит з податку на додану вартість у ІІ кварталі 2012 року по фінансово-господарським операціям з товариством з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія «Мега» сформовано з дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Висновки відповідача про відсутність реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Східноукраїнська компанія «Мега», ґрунтуються на висновках довідки Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби від 22 листопада 2012 року №802/22-300/35025055 «Про результати зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «СК «МЕГА» з питань правових відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період березень-вересень 2012 року» (а.с.83-178).

Посилання відповідача на висновки довідки Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби від 22 листопада 2012 року №802/22-300/35025055 «Про результати зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «СК «МЕГА» з питань правових відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період березень-вересень 2012 року», як на доказ відсутності фактичного здійснення господарських операцій між ТОВ «Константа-Плюс» і ТОВ «Східноукраїнська компанія «Мега» є безпідставними та необґрунтованими.

З постанови Луганського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2013 року та постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2013 року у справі №812/1138/13-а за позовною заявою ТОВ «Східноукраїнська компанія «МЕГА» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними вбачається, що вищезазначена звірка проведена Державною податковою інспекцією в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби на виконання запитів: Державної податкової інспекції в Слов'яносербському районі Луганської області Державної податкової служби від 02 жовтня 2012 року № 3450/22-205 «Про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Східноукраїнська компанія «Мега», що перебувало у фінансово-господарських відносинах з ТОВ «Агрохім», від 02 жовтня 2012 року №3451/22-205 «Про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Східноукраїнська компанія «Мега», що перебувало у фінансово-господарських відносинах з сільськогосподарським ТОВ «Степове», від 02 жовтня 2012 року №3456/22-205 «Про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Східноукраїнська компанія «Мега», що перебувало у фінансово-господарських відносинах з ТОВ «Племінний завод ім. Літвінова»; Державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області Державної податкової служби від 16 серпня 2012 року №10634/7/22-14 «Про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Східноукраїнська компанія «Мега», що перебувало у фінансово-господарських відносинах з ПП «Лутінвест», від 15 серпня 2012 року №10650/7/22 «Про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Східноукраїнська компанія «Мега», що перебувало у фінансово-господарських відносинах з ТОВ «Агротехпостач» (а.с.179-191, 192-200). Тобто, об'єктом дослідження вказаної звірки не були взаємовідносини ТОВ «Східноукраїнська компанія «Мега» з ТОВ «Константа-Плюс», а тому і дослідження первинних документів бухгалтерського та податкового обліку в рамках проведеної звірки податковим органом не здійснювалось і здійснюватись не могло. Внаслідок цього, висновки про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин між ТОВ «Східноукраїнська компанія «Мега» і ТОВ «Константа-Плюс» є лише припущеннями, які нічим не підтверджені.

Порушення податкового законодавства з боку контрагента платника податків не може автоматично свідчити про наявність порушень податкового законодавства саме з боку позивача без підтвердження належними та допустимими доказами, а отже, не може тягнути за собою настання негативних наслідків для нього.

Відповідачем суду не надано доказів порушення правил бухгалтерського та податкового обліку саме позивачем. Натомість, позивачем документально підтверджено реальність здійснених господарських операцій з ТОВ «Східноукраїнська компанія «Мега».

Також колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача на не підтвердження між позивачем та його контрагентом господарських операцій, що є по своїй суті нікчемністю укладеного правочину, що, в свою чергу, не створює юридичних наслідків. Зазначені доводи є нічим іншим як припущеннями відповідача, які нічим не підтверджені. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними з застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.

Крім того, у випадку, якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мало місце недійсність (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично має місце суспільне-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства. Суду будь-яких судових рішень (вироків, можливих постанов суду про закінчення кримінального переслідування з нереабілітуючих обставин) не надано.

Будь-які судові рішення з приводу визнання недійсним правочину між позивачем та його контрагентом або встановлені судовим рішенням наявності нікчемності правочину, з застосуванням відповідних правових наслідків, положень статей 207 та 208, 250 Господарського кодексу України, статей 203, 228 Цивільного кодексу України, які б вказували на такий правочин, як на недійсний або вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, та надавали б право податковому органу приймати відповідне рішення, відсутні.

Порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку відповідач не довів. Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірність свого рішення, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову та вважає безпідставними доводи апеляційної скарги відповідача.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196-198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції в м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року по адміністративній справі №812/6158/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року по адміністративній справі №812/6158/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Колегія суддів М.В. Бишов

І.Д. Компанієць

В.А. Шальєва