Ухвала

від 14.08.2013 по справі 2а-5381/12/0170/19

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5381/12/0170/19

14.08.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Цикуренка А.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кузнякова С.Ю. ) від 14.09.12 у справі № 2а-5381/12/0170/19

за позовом Публічного акціонерного товариства "Південшляхбуд" (вул. Кечкеметська, 184/1,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95022)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.09.12 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Південшляхбуд" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання дій протиправними - задоволені частково.

Визнані протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби по оформленню акту позапланової виїзної перевірки № 1496/22-8/03450620 від 25.04.2012р. відносно Публічного акціонерного товариства "Південшляхбуд".

Стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства "Південшляхбуд" судовий збір в розмірі 32,19 грн. з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.09.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 10.04.2012р. по 24.04.2012р. було проведено позапланову виїзну перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ БВП "Строитель-плюс"(код ЄДРПОУ 31263808), ПП "Ротонда Торг"(код ЄДРПОУ 366165656), ПП "Габарит-груп"(код ЄДРПОУ 35941644), ПП "Гранд-М" (код ЄДРПОУ 33581667), ПП "Райс-М" (код ЄДРПОУ 33655597), ПП "Грандпродукт" (код ЄДРПОУ 34946788), ТОВ "ВТК "Окнополь" (код ЄДРПОУ 36070617), ТОВ "Бренд Строй" (код ЄДРПОУ 36165567), ПП "Сіті Буд" (код ЄДРПОУ 37081640), ПП "Скіпер" (код ЄДРПОУ 37081677), ПП "Добре місто" (код ЄДРПОУ 37081745), ПП "Комманд" (код ЄДРПОУ 37081766), ПП "Мобкримторг" (код ЄДРПОУ 37081792), ПП "Визит Торг" (код ЄДРПОУ 37081939), ПП "Нантехімідж" (код ЄДРПОУ 37081965), ПП "Кримторг" (код ЄДРПОУ 32271261), ТОВ "БК "Акрополь" (код ЄДРПОУ 32841299), ПП "Базис Торг"(код ЄДРПОУ 36165986), ПП "Укрторгпартнер" (код ЄДРПОУ 36693415), ПП "Кримспецтехнолоджи" (код ЄДРПОУ 36693441), ТОВ "Тонар-Крим" (код ЄДРПОУ 37860178), ТОВ "Кримстройиндустрия" (код ЄДРПОУ 32100553), ТОВ "Аквамарин" (код ЄДРПОУ 32836776), ПП "Евроградстрой" (код ЄДРПОУ 34836406), ПП "Прима Торг" (код ЄДРПОУ 37081588), ТОВ "ТМ-Компані" (код ЄДРПОУ 37132621), Фірма "Капітель плюс" (код ЄДРПОУ 31095815), КП "Альянс" (код ЄДРПОУ 32468812), ПП "Пан Буд" (код ЄДРПОУ 37081614), ПП "Беллатрикс" (код ЄДРПОУ 37081991), ПП "Севелітстрой" (код ЄДРПОУ 55096833), ПП "Мастерторг" (код ЄДРПОУ 37196250), ПП "Кримспецтехнолоджи" (код ЄДРПОУ 36693441), ТОВ "Тонар-Крим" (код ЄДРПОУ 37860178) за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р.

За результатом перевірки Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби складений акт перевірки від 25.04.2012р. №1496/22-8/034506203 (т.1 а.с.13-119), яким встановлені порушення:

- п.п.5.1, пп. 5.2.1, п.5.2, п.5.3.9. пп. 5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94р. № 334/94-ВР, в редакції Закону України від 22.05.1997р. № 283/97-ВР із змінами і доповненнями, п.44.1 ст.44, п.138.1, п.138.2, п.138.6, 58.8, п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138, пп. 139.1.9. п. 139.1.ст.139 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010р. із змінами і доповненнями, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за півріччя 2009р. у сумі 17000491 грн., 3 квартали 2009р. у сумі 17111232 грн., рік 2009р. у сумі 18506217 грн., 1 квартал 2010р. у сумі 17255330 грн., рік 2010р. у сумі 28528289 грн., 1 квартал 2011р. у сумі 43333263 грн.; та заниження податку на прибуток за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р. у загальній сумі 11376782 грн., у тому числі за 1 квартал 2009р. у сумі 30407 грн., 2009р. у сумі 1335097 грн., півріччя 2010р. у сумі 4650667 грн., 3 квартал 2010р. у сумі 3038957 грн., 2 квартал 2011р. у сумі 10040290 грн., 2-3 квартали 2011р. у сумі 10040770 грн., 2-4 квартали 2010р. у сумі 10041685 грн.;

- п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3, пп.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.97р., а також порушення п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2755-VI, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення у сумі 4389020 грн., у тому числі за березень 2009р. у сумі 24326 грн., квітень 2009р. у сумі 27400 грн., травень 2009р. у сумі 27400 грн., червень 2009р. у сумі 27400 грн., липень 2009р. у сумі 3400099 грн., серпень 2009р. у сумі 3400099 грн., вересень 2009р. у сумі 3409977 грн., жовтень 2009р. у сумі 3575506 грн., листопад 2009р. у сумі 3575506 грн., грудень 2009р. у сумі 1395345 грн., січень 2010р. у сумі 1266961 грн., лютий 2010р. у сумі 973059 грн., березень 2010р. у сумі 973059 грн., квітень 2010р. у сумі 15 грн., січень 2011р. у сумі 3063362 грн., лютий 2011р. у сумі 3063362 грн., березень 2011р. у сумі 3063362 грн., квітень 2011р. у сумі 3063362 грн., травень 2011р. у сумі 9046551 грн., червень 2011р. у сумі 904551 грн., липень 2011р. у сумі 968519 грн., серпень 2011р. у сумі 968519 грн., вересень 2011р. у сумі 968519 грн., жовтень 2011р. у сумі 969031 грн., листопад 2011р. у сумі 969176 грн., грудень 2011р. у сумі 969176 грн., січень 2012р. у сумі 969314 грн., лютий 2012р. у сумі 969314 грн.; та заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет всього у сумі 7833821 грн., в тому числі за грудень 2009р. в сумі 3361707 грн., січень 2010р. у сумі 128384 грн., лютий 2010р. у сумі 304673 грн., травень 2010р. у сумі 15 грн., вересень 2010р. у сумі 1664852 грн., листопад 2010р. у сумі 2148995 грн., травень 2011р. у сумі 2159295 грн.

В акті зазначено, що в результаті перевірки повноти визначення скоригованих валових витрат за період 01.01.2009р. по 31.03.2012р. позивачем по взаємовідносинах з вказаними вище контрагентами було встановлено завищення скоригованих валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 48984839 грн. В ході перевірки також було встановлено, що внаслідок взаємовідносин з зазначеними контрагентами позивач зависив податковий кредит з ПДВ на суму 9784698 грн.

Відповідач посилається на неправомірне віднесення позивачем до складу матеріальних витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість з урахуванням встановлення перевіркою фактів відсутності фактичного постачання позивачу товарів, робіт (послуг) контрагентами: ТОВ БВП "Строитель-плюс"; ПП "Скипер"; ПП "Комманд"; КП "Альянс" та ПП "Визит Торг" відсутністю реального виконання господарських операцій.

В акті перевірки відповідач посилається на те, що підрозділами Державної податкової служби по контрагентам - постачальникам позивача були складені акти про неможливість проведення зустрічних перевірок з питань правомірності проведення господарських операцій з контрагентами для встановлення реальності взаємовідносин. В акті відповідач посилається на матеріали кримінальних справ, порушених за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів господарювання (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, яки були контрагентами позивача за договорами, зокрема в акті відповідач зазначає дані допиту осіб, які перебували на керівних посадах вказаних контрагентів, та пояснили обставини щодо їх діяльності.

Перевіряючи обґрунтованість дій та рішень органу владних повноважень, судова колегія зазначає наступне.

У період, що перевірявся були чинними Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закон України "Про податок на додану вартість", також на спірні правовідносини розповсюджувались норми Податкового Кодексу, який набрав чинності з 01.01.2011.

Так, відповідно до положень п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, яка діяла на час проведення перевірки позивача), господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Пунктом 3.1 ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п.5.2.1 п. 5.2. ст. 5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9. пункту 5.3. ст. 5 даного Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із п.п. 11.2.1. п. 11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п.п. 134.1.1. п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Підпунктом 138.8.1 п.138.8 ст.138 Податкового Кодексу України визначено, що до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України ).

Щодо встановлених законодавством підстав та порядку нарахування податкового кредиту з ПДВ, колегія суддів зазначає наступне.

Порядок обчислення та сплати податку на додану вартість визначений у ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" .

Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджувались податковими накладними чи митними деклараціями (п.п.7.4.5. п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5. статті 5 вказаного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

П.п.7.2.1 . п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначені обов'язкові реквізити, яки повинна містити податкова накладна.

Згідно із п.п. 7.2.4. п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Вищезазначені норми узгоджуються з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно до п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПК України, постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Ввідповідно до п.п. "а", "б", п.п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що встановлено п.п. 14.1.179 ст.14 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, виникає у разі здійснення операцій в т.ч. з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку в т.ч. з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу, не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 Кодексу).

Пунктом 16.1.2 ст. ст. 16 ПК України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Отже, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

В п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Нормами ст. 201 ПК України визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту. Отже, саме наявність цих документів є обов'язковою умовою для формування платниками податків податкового кредиту.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 у відповідності з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Пунктом 3.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку встановлено, що облікові регістри - це носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм тощо, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку.

Відповідно до п. 3.2. Положення, інформація до облікових регістрів переноситься після перевірки первинних документів за формою і змістом.

Згідно із п. 3.5. Положення, перенесення інформації з первинних документів до облікових регістрів повинно здійснюватися в міру її надходження до місця обробки (бухгалтерія, обчислювальна установка), проте не пізніше терміну, що забезпечує своєчасну виплату заробітної плати, складання бухгалтерської і статистичної звітності, декларацій і розрахунків.

Відповідно до п. 3.7. Положення, інформація про господарські операції підприємства, установи за звітний період (місяць, квартал, рік) з облікових регістрів переноситься у згрупованому вигляді до бухгалтерських звітів, порядок складання яких встановлюється відповідними нормативно-правовими актами.

Судом встановлено, що з 01.01.2009р. по 31.03.2012р. позивач придбав товарно-матеріальні цінності, послуги (роботи) у контрагентів: ТОВ БВП "Строитель-плюс"; ПП "Скипер"; ПП "Комманд"; КП "Альянс", з якими позивачем були укладені договори.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем, у період, що перевірявся, були укладені наступні договори.

Договори між позивачем та ТОВ БВП "Строитель - плюс":

- договір № 14/606 від 27.04.2009р. на виконання додаткових робіт по капітальному ремонту автомобільної дороги Красноперекопськ-Сімферополь км 40+500 - км 43+500;

- договір № 15/607 від 30.04.2009р. на виконання додаткових робіт по капітальному ремонту автомобільної дороги Красноперекопськ-Сімферополь км 40+500 - км 43+500;

- договір № 20/816 від 29.05.2009р. на виконання робіт по інженерному захисту автодороги Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта км 708-200 (додаткові роботи);

- договір № 19/815 від 29.05.2009р. на виконання робіт по інженерному захисту автодороги Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта км 708+720 - км 709+135 (додаткові роботи);

- договір № 21/818 від 29.05.2009р. на виконання робіт по інженерному захисту автодороги Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта км 708+200;

- договір № 24/819 від 01.06.2009р. на виконання робіт по інженерному захисту автодороги Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта км 708+200;

- договір № 25/814 від 01.06.2009р. на виконання робіт по інженерному захисту автодороги Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта км 708+500 - км 708+200;

- договір № 26/818 від 01.06.2009р. на виконання робіт по інженерному захисту автодороги Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта км 708+720 - км 709+135;

- договір № 44 від 02.11.2009р. на виконання робіт по будівництву автодороги Сімферополь-Мирне-Дубки на ділянці км 0+000 - км 0+700;

- договір № 50/2480 від 23.12.2009р. на виконання послуг по поточному ремонту автомобільних доріг Автономної Республіки Крим (організація дорожнього руху на автомобільних дорогах місцевого значення);

- договір № 79/1322 від 01.09.2010р. на виконання робіт по ремонту гуртожитку в п. Шкільне;

- договір № 25/1002 від 01.09.2010р. на виконання робіт по реконструкції пр. Перемоги від вул. Тітова до вул. Кечкеметської в м. Сімферополі (2 черга);

- договір № 31/1196 від 13.08.2010р. на виконання робіт по будівництву автодороги від автодороги Сімферополь-Євпаторія-Мирне-Дубки на ділянці км 0+700 - км 2 + 200 (завершення робіт);

- договір № 50/1576 від 01.12.2010р. на виконання робіт по будівництву автодороги від автодороги Сімферополь-Євпаторія-Мирне-Дубки на ділянці км 0+000 - км 0+700;

- договір № 61/1574 від 21.12.2010 р. на виконання робіт по будівництву автодороги від автодороги Сімферополь-Євпаторія-Мирне-Дубки на ділянці км 0+700 - км 2 + 200 (завершення робіт).

Договір між позивачем (покупець) та ПП "Альянс" (продавець):

- договір № 29 від 28.02.2009р. купівлі-продажу.

Залучені до матеріалів справи документи свідчать, що позивач здійснював господарські операції з ПП "Комманд" та ПП "Визит Торг" без укладення договорів.

Судом встановлено, що по справі було призначено судово-економічну експертизу, висновок № 40 від 29.08.2012р. якої долучений до матеріалів справи.

Експертом було встановлено, що операції позивача з придбання товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) у контрагентів ТОВ БВП "Строитель-плюс"; ПП "Скипер"; ПП "Комманд"; ПП "Визит Торг"; КП "Альянс" оформлені видатковими накладними, податковими накладними, актами виконаних робіт, платіжними документами. Представлені документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, та є підтвердженням формування позивачем, у періоді, що перевірявся, матеріальних витрат та податкового кредиту з ПДВ.

Досліджені експертом первинні документи відображені у відомостях дослідження, що є додатками до експертного висновку.

У бухгалтерському обліку господарські операції відображено наступними бухгалтерськими проводками: р. 31"По безготівковому розрахунку", р. 37 "Взаємозалік", р. 51 "Передача векселів", р. 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками".

Експертом встановлено, що оплата придбаних товарі (робіт, послуг) від контрагентів ТОВ БВП "Строитель-плюс"; ПП "Скипер"; ПП "Комманд"; ПП "Визит Торг"; КП "Альянс" проведена позивачем за досліджений період на загальну суму 59189539,66 грн. з урахуванням ПДВ. Оплата проводилася як в безготівковій формі так і у вигляді взаємозаліків та передачі векселів.

В результаті проведеної експертизи експерт дійшов висновку про те, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 25.04.2012 р. № 1496/22-8/03450620 в частині завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за півріччя 2009р. у сумі 17000491 грн., 3 квартали 2009р. у сумі 17111232 грн., рік 2009р. у сумі 18506217 грн., 1 квартал 2010р. у сумі 17255330 грн., рік 2010р. у сумі 28528289 грн., 1 квартал 2011р. у сумі 43333263 грн.; заниження податку на прибуток за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р. у загальній сумі 11376782 грн., у тому числі за 1 квартал 2009р. у сумі 30407 грн., 2009р. у сумі 1335097 грн., півріччя 2010р. у сумі 4650667 грн., 3 квартал 2010р. у сумі 3038957 грн., 2 квартал 2011р. у сумі 10040290 грн., 2-3 квартали 2011р. у сумі 10040770 грн., 2-4 квартали 2010р. у сумі 10041685 грн.; завищення залишку від'ємного значення у сумі 4389020 грн., у тому числі у тому числі за березень 2009р. у сумі 24326 грн., квітень 2009р. у сумі 27400 грн., травень 2009р. у сумі 27400 грн., червень 2009р. у сумі 27400 грн., липень 2009р. у сумі 3400099 грн., серпень 2009р. у сумі 3400099 грн., вересень 2009р. у сумі 3409977 грн., жовтень 2009р. у сумі 3575506 грн., листопад 2009р. у сумі 3575506 грн., грудень 2009р. у сумі 1395345 грн., січень 2010р. у сумі 1266961 грн., лютий 2010р. у сумі 973059 грн., березень 2010р. у сумі 973059 грн., квітень 2010р. у сумі 15 грн., січень 2011р. у сумі 3063362 грн., лютий 2011р. у сумі 3063362 грн., березень 2011р. у сумі 3063362 грн., квітень 2011р. у сумі 3063362 грн., травень 2011р. у сумі 9046551 грн., червень 2011р. у сумі 904551 грн., липень 2011р. у сумі 968519 грн., серпень 2011р. у сумі 968519 грн., вересень 2011р. у сумі 968519 грн., жовтень 2011р. у сумі 969031 грн., листопад 2011р. у сумі 969176 грн., грудень 2011р. у сумі 969176 грн., січень 2012р. у сумі 969314 грн., лютий 2012р. у сумі 969314 грн.; та заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет всього у сумі 7833821 грн., в тому числі за грудень 2009р. в сумі 3361707 грн., січень 2010р. у сумі 128384 грн., лютий 2010р. у сумі 304673 грн., травень 2010р. у сумі 15 грн., вересень 2010р. у сумі 1664852 грн., листопад 2010р. у сумі 2148995 грн., травень 2011р. у сумі 2159295 грн. нормативно і документально не обґрунтовані.

Також експертом, внаслідок дослідження первинних бухгалтерських документів зроблений висновок про те, що товарно-матеріальні цінності (роботи, послуги), придбані позивачем у контрагентів ТОВ БВП "Строитель-плюс"; ПП "Скипер"; ПП "Комманд"; ПП "Визит Торг"; КП "Альянс" використовувалися в господарській діяльності позивача. Господарськи операції з наведеними контрагентами за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р. призвели до змін у структурі активів (майна) підприємства у вигляді їх збільшення на вартість придбаних товарів (робіт, послуг) та до змін пасивів (зобов'язань та власного капіталу) підприємства в частині виникнення обов'язків ПАТ "Південшляхбуд" по оплаті цих товарів (робіт, послуг).

Суд враховує, що відповідно до ч.5 ст.82 КАС України, висновок експерта для суду не є обов'язковим, проте, враховуючи, що експертом було досліджено бухгалтерські документи позивача в повному обсязі, для чого потребувалось спеціальні знання, відповідно до ч. 1 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Отже, викладені обставини судом також підтверджуються висновком судової економічної експертизи, яку суд вважає повною та обґрунтованою і приймає у якості доказу по справі.

Колегія суддів зазначає, що актом перевірки відповідача підтверджується факт оформлення зазначених документів між позивачем та його контрагентами на виконання укладених договорів, поряд з цим, акт перевірки не містить встановлення факту недоліків в оформленні даних документів.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що обмеженням для віднесення до понесених суб'єктом господарювання витрат в складі матеріальних витрат є відсутність розрахункових, платіжних, та інших документів, обов'язковість ведення та зберігання яких встановлена правилами ведення податкового обліку.

Колегія суддів звертає увагу, що ні Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств", ні Податковий кодекс України, ні правила ведення податкового обліку, ні Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ні Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом МФУ від 24.05.95 р. N 88, не передбачають вичерпного переліку документів, що підтверджують зв'язок понесених витрат платника податку з господарською діяльністю, а лише вказують на необхідність мати первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Документи, що залучені до матеріалів справи, мають реквізити, необхідні для підтвердження здійснення господарської операції по оприбуткуванню, та ведення бухгалтерського обліку.

Законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Подібної думки дотримується Вищий адміністративний суд України в Ухвалах від 24.01.2012 року №К/9991/2491/11, від 10.04.2012 року №К-19705/10, від 25.04.2012 року №К/9991/75974/11, від 12.07.2012 року №К-14542/08, від 22.08.2012 року №К/9991/43010/12, від 06.09.2012 року №К/9991/90896/11.

Під час апеляційного розгляду вставлено, що позивач і його контрагенти мали цивільну правоздатність, державну реєстрацію та не були позбавлені права укладати будь-які угоди відповідно до чинного законодавства України.

Посилання податкового органу на матеріали кримінальної справи не є належними та допустимими доказами в адміністративному судочинстві у розумінні приписів Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що на час проведення перевірки у відповідача не було законних підстав для висновку про неправомірне завищення позивачем податкового кредиту та валових витрат.

Судова колегія звертає увагу, що неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача не є підставою для висновків про невиконання господарських операцій.

В акті перевірки відсутність фактичного постачання ТМЦ контрагентами позивача, а також не виконання робіт підрядними організаціями по конкретних об'єктах документально не доведено. Акт перевірки не містить оцінки кожної конкретної операції проведеної контрагентами з позивачем, із з'ясуванням та з підтвердженням відповідними доказами, питання фактичної відсутності постачання позивачу товарів, робіт (послуг).

Разом з тим, відповідачем не були з'ясовані таки обставини, як рух активів у процесі здійснення господарської операції, постановка на облік, експлуатація устаткування, використання матеріалів в господарський діяльності позивача. Тобто такі фактичні дані, які підтверджують господарські операції.

Також, відповідно до положень ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до положень ст. 80 Цивільного Кодексу України (далі -ЦК України), юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем в суді.

Відповідачем, в порядку ст. 71 КАС України, не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували те, що вказані підприємства на момент укладення угод були виключені з ЄДРПОУ, у зв'язку з чим були не наділені цивільною дієздатністю та правоздатністю.

Зокрема, безпідставними є також висновки відповідача, покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, про нікчемність укладених позивачем з контрагентами правочинів на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України.

Відповідно до статті 228 ЦК України, правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як встановлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Судова колегія вважає, що суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача, не підтверджено належними та допустимими доказами факт нікчемності угоди та правомірність і обґрунтованість своїх дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Якщо один з контрагентів не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Зазначений висновок узгоджується із позицію, викладеною у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, які є обов'язковими для всіх судів України, в силу положень частини першої статті 244-2 КАС України.

Відповідно до п. 20.1.4 ст.20 Податкового Кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податку (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п.п. 75.1.2. п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України).

Порядок оформлення результатів перевірки визначений у ст. 86 Податкового кодексу України. Результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (п.86.1 ст. 86 ПК України).

Наказом ДПА України № 1003 від 24.12.2010р., який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.01.2011 р. за № 70/18808, затверджений Порядок оформлення документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами (далі Порядок №1003), який розроблено відповідно до вимог Податкового кодексу України, Закону України "Про державну податкову службу в Україні" для використання посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами.

У п. 4 Порядку №1003 вказано, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Довідка - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про не встановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків.

Під час апеляційного розгляду справи колегією суддів встановлено безпідставність та необґрунтованість викладених у акті перевірки № 1496/22-8/03450620 від 25.04.2012р. висновків про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, Законів України "Про податок на додану вартість", "Про оподаткування прибутку підприємств" при здійсненні позивачем в період часу з 01.01.2009р. по 31.03.2012р. господарської діяльності, виконання правочинів, укладених з контрагентами.

Враховуючи відсутність доказів порушення платником податків положень чинного законодавства, відповідно до ст. 86 ПК України та вимог Порядку №1003, відповідач за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки мав скласти довідку, якою підтвердив би факт проведення перевірки діяльності платника податків.

Разом з тим, відповідач, склавши за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача акт перевірки, діяв у спосіб, що не передбачений чинним законодавством України.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції здійснив вірний аналіз діючого законодавства та дійшов вірного висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.09.12 у справі № 2а-5381/12/0170/19 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва