Рішення

від 13.08.2013 по справі 910/12113/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12113/13 13.08.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Енергія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю"АЕК Інжиніринг"

про стягнення 111 050,03 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Болейко В.В.

від відповідача: Панасенко Р.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Енергія" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю"АЕК Інжиніринг" (далі-відповідач) про стягнення 111 050,03 грн., з яких 101 803,99 грн. - заборгованості, 7 527,92 грн. - пені, 203,61 грн. - витрат від інфляції, 1 514,51 грн. - 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати виконаних робіт за договором підряду №67С від 20.02.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2013 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 09.07.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважних представників відповідача та неналежне виконання сторонами вимог суду.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 13.08.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.02.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод "Енергія" та Товариством з обмеженою відповідальністю"АЕК Інжиніринг" був укладений договір підряду №67С, умовами якого передбачено, що відповідач доручає, а позивач зобов'язується на власний ризик, власними силами та засобами та зі своїх чи наданих відповідачем матеріалів, виконати наступні будівельно-монтажні роботи на об'єкті: «ГК Крымская Ривьера», 2-га черга, розміщених за адресою: АР Крим, м. Алушта, вул. Леніна, 2, літ. «В» у відповідності з умовами даного договору.

Згідно п. 1.2. договору позивач зобов'язується виконати роботи у відповідності з проектно-кошторисною документацією, з вимогами СНИиП (ДБН), державних стандартів, здати їх в передбачений договором строк, а відповідач зобов'язався надати можливість для виконання робіт, прийняти виконані належним чином роботи та оплатити роботи у відповідності з умовами даного договору.

Відповідно до п. 2.1. договору вартість робіт та матеріалів - сторони домовились про розцінки на роботи та матеріали відповідно до додатку №1 до даного договору.

Пунктом 2.5. договору встановлено, що оплата за виконані позивачем об'єми робіт проводиться відповідачем на основі та у сумі, вказаній в підписаному сторонами акті виконаних робіт, який складається позивачем щомісячно, в строк до 5 банківських днів з дати підписання відповідачем актів виконаних робіт.

Згідно п. 4.3.2. договору відповідач зобов'язаний оплатити виконані належним чином роботи у відповідності з умовами даного договору.

Відповідно до п. 5.4. договору при невиконанні оплати виконаних робіт відповідно до п. 2.5. договору відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки.

Додатком №1 до договору сторони визначили договірну ціну робіт у розмірі 1 312 007,89 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем згідно договору були виконані, а відповідачем прийняті підрядні роботи на суму 1 301 803,99 грн., що підтверджується актами виконаних робіт, останній з числа яких складений 18.12.2012 р., які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками (копії в матеріалах справи).

Матеріалами справи також підтверджується та не заперечується сторонами, що відповідач за виконані роботи розрахувався частково на суму 1 200 000,00 грн., в результаті чого за останнім утворилась заборгованість в розмірі 101 803,99 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати виконаних робіт. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 7 527,92 грн. - пені, 203,61 грн. - витрат від інфляції, 1 514,51 грн. - 3% річних.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору підряду №67С від 20.02.2012 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, виконав всі передбачені договором підрядні роботи на суму 1 301 803,99 грн., що підтверджується актами виконаних робіт, які прийняті відповідачем без зауважень.

Однак відповідач не провів оплати виконаних позивачем робіт на суму 101 803,99 грн., доказів зворотного суду не надав та проти прийняття ним робіт за вищевказаними актами не заперечив.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи строки оплати встановлені п. 2.5. договору, обов'язок відповідача оплатити виконані позивачем роботи в розмірі 101 803,99 грн. настав з моменту підписання актів приймання робіт та повинен бути виконаний до 26.12.2012 р.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати виконаних робіт та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору підряду №67С від 20.02.2012 р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 101 803,99 грн. заборгованості.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 7 527,92 грн. - пені, 203,61 грн. - витрат від інфляції, 1 514,51 грн. - 3% річних за період з 26.12.2012р. по 25.06.2013р.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних, який відповідає вимогам законодавства, а тому визнаються обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 7 527,92 грн. - пені, 203,61 грн. - витрат від інфляції, 1 514,51 грн. - 3% річних за період з 26.12.2012р. по 25.06.2013р.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Енергія" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю"АЕК Інжиніринг" (03062, м. Київ, пр-т. Перемоги, буд. 67, ідентифікаційний код - 14278213), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Енергія" (09634, Київська обл., Рокитнянський р-н, с. Синява, вул. Шевченка, буд. 101, ідентифікаційний код - 35512202) 101 803 (сто одна тисяча вісімсот три) грн. 99 коп. - заборгованості, 7 527 (сім тисяч п'ятсот двадцять сім) грн. 92 коп. - пені, 203 (двісті три) грн. 61 коп. - інфляційних втрат, 1 514 (одну тисячу п'ятсот чотирнадцять) грн. 51 коп. - 3% річних та 2 221 (дві тисячі двісті двадцять одна) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 15.08.2013 р.

Суддя Бондарчук В.В.