Рішення

від 08.08.2013 по справі 910/11708/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11708/13 08.08.13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СВВ-Агро»

до відкритого акціонерне товариства «Шляхове-будівельне управління

№ 41»

про стягнення 142 195,08 грн.

Суддя Удалова О.Г.

представники сторін:

від позивача Кадубовський Є.С. (за довіреністю)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВВ-Агро» (далі - ТОВ «СВВ-Агро») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до відкритого акціонерне товариства «Шляхове-будівельне управління № 41» (далі - ВАТ «ШБУ № 41») про стягнення 113 640,87 грн. пені, 28 554,21 грн. 3% процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені умови договору поставки № 17/12 06.06.2012 р. щодо оплати отриманого товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2013 р. порушено провадження у справі № 910/11708/2013 та призначено її до розгляду на 23.07.2013 р.

16.07.2013 р. через канцелярію суду представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні представник позивача надав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та підтримав позовні вимоги. Відповідач своїх представників в засідання не направив та вимоги ухвали суду не виконав. Про день, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Суд відклав розгляд справи.

У наступному судовому засіданні представник позивача на вимогу суду надав документи для приєднання до матеріалів справи. Представник відповідача в засідання не з'явився та вимоги суду не виконав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

06.06.2012 р. між ТОВ «СВВ-Агро» (постачальником) та ВАТ «ШБУ № 41» (замовником) було укладено договір поставки № 17/12 (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити і передати у власність замовнику товар: грунт піщаний (пісок річковий) (надалі - товар), а замовник зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах цього Договору.

Відповідно до п. 4.4. Договору приймання-передача товару партіями здійснюється шляхом оформлення накладних (товарно-транспортних накладних) у передбаченому чинним законодавством порядку.

Пунктом 4.5. Договору встановлено, що приймання-передача загальної кількості товару (в обсязі, визначеному пунктом 2.1. цього Договору) здійснюється сторонами шляхом підписання видаткових накладних на товар.

Згідно з п. 5.2. Договору замовник зобов'язаний оплатити вартість відповідної партії товару на підставі видаткових накладних постачальника. Оплата проводиться на умовах максимальної відстрочки платежів не більше 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту надання продавцем документів на оплату. У випадку несвоєчасної сплати замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Позивач у період з 06.06.2012 р. по 13.10.2012 р. поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 3 308 130 грн. Даний факт підтверджують видаткові накладні, які підписані сторонами та наявні в матеріалах справи.

Відповідач, в свою чергу, свій обов'язок щодо своєчасності та повноти оплати отриманого товару виконав частково, сплативши грошові кошти в сумі 2 098 020 грн. Це підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача, наявними в матеріалах справи. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідач порушив строки оплати, передбачені п. 5.2. Договору.

Таким чином, відповідач залишив за собою заборгованість перед позивачем в розмірі 1 210 110 грн.

У матеріалах справи наявний акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.06.2012 р. по 01.02.2013 р. між сторонами за договором № 17/12 від 06.06.2012 р., підписаний представниками обох сторін, в якому зафіксована заборгованість відповідача в розмірі 1 210 110 грн.

Відповідач заборгованість не сплатив, порушивши строки оплати, передбачені Договором, у зв'язку з чим позивач просить стягнути пеню у судовому порядку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі викладеного вище, суд визнає за позивачем право вимагати стягнення пені з відповідача за несвоєчасну оплату товару. При перевірці розрахунку пені позивача судом було встановлено, що остання дорівнює 113 504,35 грн.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 113 504,35 грн. підлягають задоволенню. Позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 136,52 грн. задоволенню не підлягають.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 3% проценти річних в сумі 28 554,21 грн.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, перевіривши розрахунок трьох процентів річних, наданий позивачем, встановив, що 3% річних складають 28 585,09 грн. Оскільки позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати в розмірі 28 554,21 грн., стягувати останні в більшому розмірі у суду правові підстави відсутні.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна стороні повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач жодних доводів на спростування обставин, викладених позивачем, суду не надав.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 113 504,35 грн. та 28 554,21 грн. трьох процентів річних підлягають задоволенню. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 136,52 грн. пені відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Шляхово-будівельне управління № 41» (03039, м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 32, код 05416886) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СВВ-Агро» (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 2Б, оф. 17, код 36531797) 113 504 (сто тринадцять тисяч п'ятсот чотири) грн. 35 коп. пені, 28 554 (двадцять вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 21 коп. трьох процентів річних та 2 841 (дві тисячі вісімсот сорок одна) грн. 17 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 19.08.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова